Постанова

від 18.12.2023 по справі 910/17153/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2023 р. Справа№ 910/17153/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Сотнікова С.В.

Остапенка О.М.

секретар судового засідання Нечасний О.Л.

за участю представників:

від позивача - Іваненко І.П. дов. №78/2023 від 22.03.2023р.;

від відповідача-1 - Краюшкіна О.В. наказ №125-К від 23.05.2023р.;

від відповідача-2 - не з`явився;

від третьої особи ТОВ «ТФ-К» - Міняйло Є.В. витяг з ЄДР,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) "ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ"

на ухвалу господарського суду м.Києва від 13.11.2023р.

(повний текст складено 13.11.2023р.)

за заявою Приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ"

про забезпечення позову

у справі №910/17153/23 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ"

до 1.ПрАТ "ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ"

2.Державної організації (далі - ДО) "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій"

Про визнання недійсними правоохоронних документів патенту України на винахід

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м.Києва від 13.11.2023р. у справі №910/17153/23 заяву ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено; вжито заходи до забезпечення позову шляхом заборони: ПрАТ "ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ" передавати будь-якій особі (особам) повністю або частково виключні майнові права інтелектуальної власності на патент України № 127605 на винахід «Кабель силовий»; ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» приймати рішення про внесення змін до Реєстру стосовно патенту України № 127605 на винахід «Кабель силовий», вносити відповідні зміни до зазначеного Реєстру та здійснювати пов`язані з цим публікації в офіційному Бюлетені «Промислова власність»; ПрАТ "ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ" звертатися до Державної митної служби України із заявою про реєстрацію об`єкта права інтелектуальної власності на патент України №127605 «Кабель силовий» у митному реєстрі об`єктів права власності.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою, ПрАТ "ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ" подало апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду м.Києва від 13.11.2023р., в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині застосування забезпечення позову у вигляді заборони ПрАТ "ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ" звертатися до Державної митної служби України із заявою про реєстрацію об`єкта права інтелектуальної власності патенту України №127605 «Кабель силовий» у митному реєстрі об`єктів права.

У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" просить відмовити ПрАТ "ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ" у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду м.Києва від 13.11.2023р. залишити без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ" на ухвалу господарського суду м.Києва від 13.11.2023р. у справі №910/17153/23 та призначено її до розгляду на 18.12.2023р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2023р. апеляційна скарга ПрАТ "ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ" на ухвалу господарського суду м.Києва від 13.11.2023р. у справі №910/17153/23 прийнята до свого провадження колегією суддів в іншому складі суду.

18.12.2023р. до апеляційного суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФ-К» надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, вмотивоване тим, що представниця третьої особи не мала можливості у повному обсязі ознайомитися з матеріалами апеляційного провадження і відповідно підготувати свої заперечення проти апеляційної скарги, оскільки лише 29.11.2023р. ухвалою господарського суду м.Києва ТОВ «ТФ-К» було залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача. Крім того, представниця третьої особи - адвокат Вербицька В.М. не мала можливості у повному обсязі ознайомитися з матеріалами апеляційного провадження і підготувати заперечення на апеляційну скаргу та не може з`явитися у судове засідання 18.12.2023р. за сімейними обставинами.

Колегія суддів відхиляє клопотання представника ТОВ «ТФ-К» про відкладення (перенесення) розгляду справи, як необґрунтоване, оскільки представник Міняйло Є.В. з`явився у судове засідання. Крім того, в даний час в Україні діє воєнний стан, що спонукає апеляційний суд до розгляду справ в стислі терміни.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1 і ТОВ «ТФ-К», дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду м.Києва з позовом до ПрАТ "ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ" (далі - відповідач-1) та Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (далі - відповідач-2), відповідно до якого просить суд:

- визнати недійсним повністю патент України № 127605 від 01.11.2023 на винахід «Кабель силовий»;

- зобов`язати ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни до Державного реєстру патентів України на винаходи щодо визнання недійсним патенту України № 127605 від 01.11.2023 на винахід «Кабель силовий» та опублікувати відомості про це в офіційному електронному Бюлетені «Промислова власність».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.11.2023 року було відкрито провадження у справі №910/17153/23, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 30.11.2023р.

Разом із позовом ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" до місцевого суду було подало заяву про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просив вжити заходи забезпечення позову та до закінчення розгляду справи по суті заборонити:

- Приватному акціонерному товариству "ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ" передавати будь-якій особі (особам) повністю або частково виключні майнові права інтелектуальної власності на патент України № 127605 на винахід «Кабель силовий»;

- Державній організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» приймати рішення про внесення змін до Реєстру стосовно патенту України № 127605 на винахід «Кабель силовий», вносити відповідні зміни до зазначеного Реєстру та здійснювати пов`язані з цим публікації в офіційному Бюлетені «Промислова власність»;

- Приватному акціонерному товариству "ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ" звертатися до Державної митної служби України із заявою про реєстрацію об`єкта права інтелектуальної власності на патент України № 127605 «Кабель силовий» у митному реєстрі об`єктів права власності.

За приписами статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати декілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачами вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявники звертаються до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Так, за приписами ст.ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Позивач має право на превентивний захист судом свого права у випадку, коли ще немає порушення, однак є підстави передбачити можливість такого порушення. Однією з форм такого превентивного судового захисту, по суті, і є заходи забезпечення ефективності судового рішення.

На обґрунтування заяви позивач посилався на наступне:

- запровадження та застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності призведе до встановлення монопольного становища відповідача-1 на ринку України, що матиме наслідком відсутність конкурентного середовища на ринку товару та неконтрольоване підвищення ціни на нього, що безпосередньо впливає на права позивача як на споживача продукції;

- застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності у вигляді заборони та/або обмеження імпорту кабелю силового призведе до завищення цін на матеріали, що реалізуються на ринку, відмови учасників від участі в тендерах, провалу триваючих тендерів, відмови від виконання умов договорів про будівництво, реконструкцію мереж від підрядників, де використовується кабель силовий, що матиме негативний наслідок для виконання Товариством своїх зобов`язань, покладених профільним законодавством, перед споживачами;

- заходи забезпечення позову, що зазначені в прохальній частині заяви будуть сприяти уникненню порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача за оспорюваним патентом, а також реальному виконанню рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.

Предметом позову є визнання патенту України № 127605 на винахід «Кабель силовий» недійсним, з огляду на невідповідність запатентованого винаходу умовам патентоздатності.

За змістом ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», патент (патент на винахід, патент на секретний винахід, патент на корисну модель, патент на секретну корисну модель) - охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і права на винахід (корисну модель).

Місцевим судом встановлено, що 05.10.2023р. на підставі Висновку про відповідність винаходу умовам патентоздатності за результатами кваліфікаційної експертизи, реєстраційний номер заявки №a 2020 05894, яка подана 14.09.2020р., Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій прийняла рішення про державну реєстрацію винаходу ПрАТ "ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ".

01.11.2023р. відбулася публікація відомостей про державну реєстрацію патенту України на винахід №127605 «Кабель силовий» в Офіційному Бюлетені «Промислова власність» №44.

Відповідно до ч. 6 ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", володілець патенту може передавати на підставі договору виключні майнові права інтелектуальної власності на винахід (корисну модель) будь-якій особі, яка стає його правонаступником, а щодо секретного винаходу (корисної моделі) - тільки за погодженням із Державним експертом.

Доданими місцевому суду до матеріалів справи документами підтверджується, що на момент звернення до суду відповідач-1 є власником спірного патенту, а відтак, саме останньому належать правомочності розпорядження можливістю передавати у власність іншим особам права інтелектуальної власності на винахід, відмовитися від таких прав.

У разі передання відповідачем-1 виключних прав інтелектуальної власності за патентом України №127605 на винахід третім особам, з наступним поданням до Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» заяв про реєстрацію відповідних змін, це може невиправдано розширити коло учасників даного судового процесу, що зробить неефективним захист прав позивача шляхом подання даного позову саме до визначеного кола відповідачів, що може свідчити про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, адже невжиття таких заходів може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

У разі задоволення позову, у випадку визнання недійсним повністю патенту України № 127605 від 01.11.2023р. на винахід «Кабель силовий», Державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» об`єктивно не матиме можливості виконати рішення суду, оскільки у Державному реєстрі будуть відомості про особу, якій передано виключні права інтелектуальної власності на патент України, а не відомості про відповідача-1, або взагалі будуть відсутні відомості про патент на винахід.

Отже, заходи до забезпечення позову застосовані господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

За змістом статті 464 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є: право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка; виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії); виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту (свідоцтва), якщо інше не встановлено договором чи законом.

Так, у разі передачі відповідачем-1 виключних майнових прав інтелектуальної власності на патент України №127605 та реєстрації у Митному реєстрі об`єктів права інтелектуальної власності, можуть бути порушені права позивача, як оператора системи розподілу електричними мережами, та споживача продукції, а невжиття заходів забезпечення позову, про які просив позивач у своїй заяві, позбавить практичного ефекту захисту таких прав, навіть у випадку задоволення позову у даній справі.

Разом з тим, не вжиття заходів щодо заборони передавати права інтелектуальної власності на патент, призведе до затягування розгляду справи, а відтак, позбавлення позивача можливості оперативно та вчасно захистити належні йому права.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При цьому, місцевим судом правильно враховано співвідношення права (інтересу), про захист яких просив позивач, та наслідків заборони відповідачам вчиняти певні дії.

Передбачена процесуальним законом заборона особі вчиняти певні дії не є втручанням у повноваження підприємств, а виступає як обґрунтоване обмеження їх дій виключно з метою забезпечення виконання судового рішення (в разі задоволення позовних вимог).

Вжиті заходи забезпечення позову співвідносяться із заявленими позивачем вимогами, і, отже, існує конкретний зв`язок між цими заходами і предметом позову; наявні обставини свідчать про те, що ці заходи до забезпечення позову спрямовані саме на зупинення ймовірного порушення прав позивача на відповідний об`єкт інтелектуальної власності, за захистом яких (прав) він і звернувся до суду.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2018р. у справі №910/1915/18.

Необхідність у застосуванні певних способів захисту у сфері інтелектуальної власності, як і вжиття заходів забезпечення позову, пов`язується, насамперед, з недопущенням розповсюдження товарів, виготовлення або введення у цивільний оборот, імпорт чи експорт яких здійснюється з ймовірним порушенням права інтелектуальної власності.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 19.02.2021р. у справі №910/14116/20 та від 09.07.2021р. у справі №910/6825/20.

Частиною 3 статті 398 Митного кодексу України передбачено порядок реєстрації у митному реєстрі об`єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, включаючи форму заяви, перелік інформації та документів, які додаються до заяви, порядок подання і розгляду заяви та ведення реєстру визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує державну податкову і митну політику.

Запропонований позивачем захід забезпечення шляхом заборони ПрАТ «Завод Південькабель» звертатися до Державної митної служби України із заявою про реєстрацію об`єкта права інтелектуальної власності на патент України № 127605 «Кабель силовий» у митному реєстрі об`єктів права власності спрямований на уникнення порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача за оспорюваним патентом.

Тому, з метою недопущення істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав і інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, місцевий суд дійшов правильного висновку про вжиття заходів забезпечення позову.

Колегія суддів вважає, що реальне та ефективне виконання судового рішення в контексті превенції потенційних труднощів стосовно предмету спору у майбутньому слід розуміти так, що сторона, на користь якої ухвалено судове рішення, повинна бути в тому числі захищена від необхідності подання наступних позовів, пов`язаних із предметом спору, підстави пред`явлення яких можуть виникнути через те, що в процесі розгляду спору мала місце зміна відповідних обставин.

Таким чином, заходи забезпечення позову спрямовані на забезпечення виконання судового рішення, як такого правового стану, за якого позивачу гарантується отримання повного та ефективного відновлення порушених прав та відсутність необхідності повторного звернення до суду з метою захисту прав, порушення яких потенційно може мати місце протягом судового розгляду і до моменту виконання рішення суду та тим чи іншим чином спричиняти неможливість забезпечення судом повноти реалізації судового захисту, як кінцевої мети звернення до суду.

Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Місцевий суд законно і обґрунтовано, враховуючи пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом поданого позову, ймовірність ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття відповідних заходів забезпечення позову, задовольнив заяву ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про вжиття заходів забезпечення позову.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 255, 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ПрАТ "ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м.Києва від 13.11.2023р. по справі №910/17153/23 - без змін.

Справу №910/17153/23 повернути до господарського суду м.Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складений та підписаний 20.12.2023р.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді С.В. Сотніков

О.М. Остапенко