Постанова

від 18.12.2023 по справі 910/5799/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2023 р. Справа№ 910/5799/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

за участю секретарі судового засідання: Новосельцева О.

представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Соборук Ю.Ф.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Приватного акціонерного товариства "АТП "Атлант" про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

за розглядом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нефтьтранс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2023

у справі №910/5799/23 (Суддя Васильченко Т.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нефтьтранс"

до Приватного акціонерного товариства "АТП "Атлант"

про стягнення 447 716,78 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст судових рішень у даній справі

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нефтьтранс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "АТП "Атлант" про стягнення 447 716,78 грн.

Рішенням Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.08.2023 у справі №910/5799/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нефтьтранс" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2023 у справі №910/5799/23 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2023 у справі №910/5799/23 залишено без змін.

Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення

24.11.2023 до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява представника Приватного акціонерного товариства "АТП "Атлант" про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить суд апеляційної інстанції стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн.

В обґрунтування заяви, представник Приватного акціонерного товариства "АТП "Атлант" зазначає, що ним понесено витрати на правничу допомогу в розмірі 35 000,00 грн, на підтвердження чого подано усі необхідні первинні документи, що підтверджують розмір таких витрат та докази її сплати, а саме: договір про надання правової допомоги № 27/2022 від 05.12.2022; додаткову угоду № 1 від 18.10.2023 до договору, акт №01/27/2022 від 22.11.2023 до договору. Отже, заявник вважає витрати на правничу допомогу адвоката понесені у даній справі були необхідними, розумними, співмірними зі складністю справи та часом витраченим адвокатом.

Також вказує, що ним дотримано порядок, який передбачений статтями 123, 126, 129, 244 ГПК України, тобто, зроблено відповідну заяву із врахуванням зазначених вище норм та обставин справи та завчасно подано її до суду через службу документального діловодства; обґрунтувавши понесені судові витрати на професійну правничу допомогу відповідно до ст.ст. 126, 129 ГПК України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 24.11.2023 матеріали справи №910/5799/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуюча суддя - Майданевич А.Г., суддів: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2023 розгляд заяви представника Приватного акціонерного товариства "АТП "Атлант" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/5799/23 призначено до розгляду у судовому засіданні на 18.12.2023.

Явка представників сторін

Представник позивача у судове засідання 18.12.2023 не з`явилися, про дату час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином шляхом доставлення електронного документу до його електронного кабінету.

Згідно з частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання принципів розумності строків розгляду справи судом, враховуючи те, що явка учасників справи судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача, який належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду.

Пояснення представників сторін

Представник відповідача у судовому засіданні 18.12.2023 підтримав заяву про стягнення витрат на професійну допомогу у суді апеляційної інстанції, з підстав, викладених у ній та просив її задовольнити.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті додаткової постанови

Розглянувши заяву представника Приватного акціонерного товариства "АТП "Атлант" про ухвалення додаткової постанови у справі №910/5799/23, колегія суддів зазначає наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нефтьтранс" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2023 у справі №910/5799/23 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2023 у справі №910/5799/23 залишено без змін.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу від 20.10.2023, до закінчення судових дебатів, зазначив про намір подати заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, надавши орієнтовний розрахунок суми судових витрат.

24.11.2023 від представника Приватного акціонерного товариства "АТП "Атлант" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн.

Отже, відповідачем була зроблена відповідна заяви до закінчення судових дебатів та подані відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення апеляційним господарським судом рішення у даній справі.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, а саме, у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 ГПК України).

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги було відмовлено, а позові було відмовлено, пов`язані з розглядом апеляційної скарги витрати покладаються на позивача.

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивач не скористався своїм правом, клопотання про зменшення витрат відповідача на правову допомогу не надав.

Відповідно до статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Колегія суддів зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Крім того, частина третя статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Колегія судів також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Таким чином, учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано договір про надання правової допомоги № 27/2022 від 05.12.2023, додаткова угода №1 від 18.10.2023 до договору № 27/2022 від 05.12.2023, акт надання послуг № 01/27/2022 від 22.11.2023.

Відповідно п.1.1 до договору про надання правової допомоги про надання правової допомоги № 27/2022 від 05.12.2023, укладеного між Соборук Ю.Ф. (адвокат) та Приватним підприємством «АТП «Атлант» (клієнт), адвокат надає юридичні послуги клієнту на території України у відповідності з вимогами, інтересами та вказівками клієнта, якщо це не суперечить законодавству України та даному договору.

Розмір гонорару адвокату за надання юридичних послуг, зазначених у п.1.1 визначається сторонами шляхом укладання додаткової угоди (п. 3.1. договору про надання правової допомоги № 27/2022 від 05.12.2023).

Пунктом 2.1. додаткової угоди №1 від 18.10.2023 до договору передбачено, що за надання правової допомоги адвокатом у Північному апеляційному господарському суді клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар), розмір якого визначається за домовленістю сторін, складає 35000,00 грн та фіксованим у розумінні ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Таким чином, сторонами у договорі обумовлений фіксований розмір гонорару адвоката у розмірі 35 000,00 грн.

Відповідно до акту про надання правничої допомоги №01/27/2022 від 22.11.2023 адвокат надав клієнту наступну правничу допомогу:

- надання клієнту консультації щодо захисту та представництва його інтересів у суді апеляційної інстанції - 1,5 год;

- розсунення клієнту правової позиції у судовій справі та узгодження з клієнтом - 0,5 год;

- підготовка, формування та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу -3 год;

- участь у судовому засіданні 20.11.2023 - 1 год;

- підготовка заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які клієнт поніс у зв`язку із розглядом справи.

Правову допомогу відповідачу у суді апеляційної інстанції надавав адвокат Соборук Ю.Ф. (згідно ордеру серії АА №0033896 від 04.10.2023, виданого на підставі договору про надання правової допомоги №27/2022 від 05.12.2022).

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Обґрунтовуючи розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу відповідач посилається на те, що адвокат, надав відповідачу послуги, зокрема: консультації щодо захисту та представництва його інтересів у суді апеляційної інстанції - 1,5 год; розсунення клієнту правової позиції у судовій справі та узгодження з клієнтом - 0,5 год; підготовка, формування та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу -3 год.

Проте, колегія суддів зауважує, що послуга підготовка, формування та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу охоплює консультації щодо захисту та представництва його інтересів у суді апеляційної інстанції та роз`яснення клієнту правової позиції у судовій справі.

Аналогічний висновок викладений у додатковій постанові Верховного Суду від 08.03.2023 у справі 873/52/22.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

З урахуванням зазначених вище норм права, суд апеляційної інстанції, оцінюючи обґрунтованість заяви представника відповідача, відсутність клопотання позивача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в контексті положення частини четвертої статті 126 ГПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, ціною позову, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, вважає, що заявлена представником відповідача сума є необґрунтовано завищеною.

Дослідивши опис наданих послуг адвоката, приймаючи до уваги рівень складності справи, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, керуючись принципом розумності, справедливості, колегія суддів дійшла до висновку, що розумною та співмірною є компенсація витрат відповідачу у розмірі 25 000,00 грн, виходячи з критеріїв обумовлених приписами частини 5 статті 129 ГПК України.

В іншій частині заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у цій справі на стадії апеляційного розгляду справи не відповідають критеріям їх реальності та розумності, а тому не підлягають задовленню.

Керуючись ст. ст. 123-129, 221, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Заяву представника Приватного акціонерного товариства "АТП "Атлант" про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нефтьтранс" (89300, Закарпатська область, Мукачівський район, м.Свалява, вул.Шевченка, буд.11, ЄДРПОУ 42536211) на користь Приватного акціонерного товариства "АТП "Атлант" (03026, м.Київ, Пирогівський шлях, 167-А, ЄДРПОУ 01004557) 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду.

4. Матеріали справи №910/5799/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписаний 20.12.2023.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк