Постанова

від 20.12.2023 по справі 905/1185/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2023 року м. Дніпро Справа № 905/1185/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від позивача: Коптілов Ю.В., посвідчення № 1599 від 08.10.2018 р., адвокат

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу"

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 р.

( суддя Бондарєв Е.М., м. Дніпро, повний текст ухвали складено 23.10.2023 р.),

прийнятої за результатами розгляду заяви

Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу"

про забезпечення позову у справі

за позовом

Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу",

м. Маріуполь, Донецька область

до

Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля"

м. Дніпро

про визнання недійсним рішення та забов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Комунальне підприємство "Компанія" Вода Донбасу" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" в якому просить: визнати недійсним рішення ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" оформлене Протоколом № 1ПЕМ-ЕВ від 24.08.2023 р. засідання комісії по розгляду акта-претензії про порушення договірних умов № 1ПЕМ-ЕВ від 18.08.2023 р.; зобов`язати ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" передати адміністратору комерційного обліку - ПрАТ "НЕК "Укренерго" валідовані дані комерційного обліку по точках комерційного обліку КП "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 р. по 28.02.2023 р. відобразивши обсяги купленої позивачем електроенергії ( на підставі договору між КП "Компанія "Вода Донбасу" ПрАТ "НЕК "Укренерго" про врегулювання небалансів № 0350-01012 від 26.06.2019 р.) для власного споживання.

Комунальне підприємство "Компанія" Вода Донбасу" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову шляхом заборони ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" до закінчення розгляду спору по суті: вчиняти дії щодо передачі у будь-якій формі Адміністратору комерційного обліку - Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" валідованих даних комерційного обліку по точках комерційного обліку Комунального підприємства "Компанія" Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 р. по 28.02.2023 р. з урахуванням того, що даний учасник ринку у зазначений період мав статус "Дефолтний"; вчиняти будь-які дії на ММS-платформі спрямовані на зміну агрегованих даних комерційного обліку по точках комерційного обліку Комунального підприємства "Компанія" Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 р. по 28.02.2023 р. будь-якими значеннями.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 р. у задоволенні заяви Позивача про забезпечення позову відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаною ухвалою, Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу суду від 23.10.2023 р. та прийняти нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову у даній справі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник не погоджується з висновком господарського суду про те, що доводи, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги щодо вжиття вказаних вище заходів забезпечення позову є тотожними тим, що зазначені ним в позові, і їх перевірка призведе фактично до вирішення цього спору по суті, а не до встановлення підстав для застосування інституту забезпечення позову в цій справі. Таким чином, заявлені заходи забезпечення позову за змістом тотожними задоволенню заявлених позовних вимог.

При цьому Скаржник зазначає, що Позивач у заяві про забезпечення позову вказав на фактичні обставин, з якими пов`язується необхідність застосування вказаного ним виду забезпечення позову, з наданням підтверджуючих доказів, що, в свою чергу, залишено поза увагою суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали, та свідчить про невідповідність, викладених в ухвалі висновків обставинам та матеріалам справи. Крім того, з оскаржуваної ухвали вбачається, що суд не надав належної оцінки аргументам Позивача стосовно важливості та необхідно отримання саме такого забезпечення, як ним заявлено, з посиланням на те, що у разі відмови у наданні забезпечення та зміни Відповідачем статусу та даних щодо обсягів споживання Позивача на платформі MMS, звернення Позивача з позовом у даній справі просто нівелюється і Позивач не зможе в рамках лише одного цього спору відновити свої порушені права. Натомість, мотивувальна частина оскаржуваної ухвали зводиться лише до одного речення стосовно тотожності вимог позовної заяви та заяви про забезпечення позову без будь якого обґрунтування такого висновку, без зазначення певних доводів та аргументів суду, без вказівки на певні докази, які суд взяв до уваги при прийнятті рішення, що є порушення вказаних норм процесуального права.

Водночас, на думку Скаржника, вказані вище обставини та аргументи свідчать про неповне та неналежне з`ясування судом першої інстанції дійсних обставин справи, що мають значення для вирішення справи, про невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції матеріалам справи та, відповідно, є підставою для її скасування.

Скаржник наголошує на тому, що Позивач просить суд скасувати рішення, затверджене комісією Відповідача, про нарахування начебто спожитої без договору вартості електричної енергії згідно складеним Актом-претензією, а також зобов`язати останнього вчинити певні дії, спрямовані на виправлення ситуації, яка склалась, та на відновлення порушених прав Позивача. В свою чергу, заява про забезпечення позову містить вимоги про заборону Відповідачу до закінчення розгляду спору по суті вчиняти будь-які дії по зміну стану Позивача у системі управління ринком в частині обсягів спожитої електричної енергії у будь-яку сторону - чи то збільшення, чи то зменшення, чи то занулення, як вимагає Регулятор у своєму Рішенні, тобто просить не змінювати його статус, що існував на момент звернення з позовом до суду. З наведених вимог є очевидним, що вони не є тотожними, а друга вимога у позові є навіть протилежною до вимог у заяві про забезпечення позову.

Скаржник зазначає, що доводи, якими Позивач обґрунтовував свої вимоги щодо вжиття заходів забезпечення позову не є тотожними тим, що зазначені ним в позові, ще й тому, що на момент подання позову у Позивача просто не було в наявності тих доказів та підстав, на які він посилався у заяві про забезпечення, адже Лист Відповідача про повідомлення Регулятора про обов`язковість виконання Постанови НКРЕКП від 08.08.2023 р. № 1475 Позивач отримав лише 13.10.2023 р., тобто після звернення з позовом до суду.

Крім того, Позивач в заяві про забезпечення позову вказав на підстави, що передували та зумовили подання заяви про забезпечення позову, та надав на підтвердження належні та допустимі докази. Так, у заяві про забезпечення доказів Позивачем зазначено, що підставою для отримання заходів забезпечення став Лист від Відповідача про те, що ним отримано Лист Регулятора, у якому зазначено про обов`язковість та неухильне своєчасне виконання Рішення останнього без будь-яких відтермінувань, а саме: « 13.10.2023 р. Позивач отримав лист від Відповідача № вх 386 від 16.10.2023 р. про те, що ним отримано Лист від НКРЕП від 10.10.2023 р. № 10816/23.3.1/723 стосовно відмови у відтермінуванні постанови НКРЕКП від 08.08.2023 р. № 1475 «Про результати розгляду спору між АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі», ПРАТ «ДТЕК ПЕМ- Енерговугілля» та НЕК «Укренерго». Тобто, у своєму листі Регулятор наполягає на негайному виконанні ОСР рішення від 08.08.2023 р. щодо передачі Відповідачем адміністратору комерційного обліку валідованих даних комерційного обліку по точках комерційного обліку КП «Компанія «Вода Донбасу» за період з 01.01.2022 р. по 28.02.2023 р. з урахуванням того, що учасник ринку КП «Компанія «Вода Донбасу» у зазначений період мав статус «Дефолтний, тобто фактично спонукає Відповідача виконати його незаконне рішення згідно оскаржуваного Протоколу комісії, що призведе до коригування та внесення неправомірних даних щодо обсягів споживання Позивача = « 0» на платформі MMSу спірний період. Однак, невідкладне виконання Відповідачем Постанови НКРЕКП від 08.08.2023 р. та оскаржуваної Постанови комісії Відповідача фактично нівелює звернення Позивача з позовом у даній справі з метою захисту своїх порушених прав, адже після зміни валідованих даних КП «Компанія Вода Донбасу» за період з 01.01.2022 р. по 28.02.2023 р. об`єми споживання КП «Компанія «Вода Донбасу» за цей період автоматично будуть втратами Відповідача, які він намагатиметься стягнути з Позивача в позасудовому чи судовому порядку, що, як вже зазначалось вище, призведе до подвійного стягнення з Позивача вартості електричної енергії Відповідачем, за яку він вже сплатив на рахунок НЕК «Укренерго». Копії вказаних листів долучено до матеріалів справи разом із заявою про забезпечення позову, що не заперечується судом першої інстанції.

Відтак, на думку Скаржника, обрані Позивачем заходи забезпечення позову є правомірними та обґрунтованими, що підтверджується численною практикою Верховного Суду.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" не скористалося своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2023 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Дармін М.О., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.11.2023 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 905/1185/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 р. у справі № 905/1185/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

Матеріали справи № 905/1185/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Розпорядженням керівника апарату суду від 20.11.2023 р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Дарміна М.О., відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів.

Автоматичною системою документообігу для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження по справі визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Чус О.В., Мороза В.Ф..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2023 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 20.12.2023 р.

Розпорядженням керівника апарату суду від 19.12.2023 р., у зв`язку з вирішенням питання щодо відкриття апеляційного провадження, на виконання пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, для дотримання принципу незмінності колегії суддів при розгляді справи здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі, відповідно до якої визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Кощеєв І.М., судді: Чус О.В., Дармін М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2023 р., судовою колегією у визначеному складі прийнято апеляційну скаргу Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 р. у справі № 905/1185/23 до свого провадження.

Представник Відповідача не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Відповідача.

У судовому засіданні 20.12.2023 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

Комунальне підприємство "Компанія" Вода Донбасу" звернулось до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" в якому просить: визнати недійсним рішення ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" оформлене Протоколом №1ПЕМ-ЕВ від 24.08.2023 р. засідання комісії по розгляду акта-претензії про порушення договірних умов № 1ПЕМ-ЕВ від 18.08.2023 р.; зобов`язати ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" передати адміністратору комерційного обліку - ПрАТ "НЕК "Укренерго" валідовані дані комерційного обліку по точках комерційного обліку КП "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 р. по 28.02.2023 р. відобразивши обсяги купленої Позивачем електроенергії ( на підставі договору між КП "Компанія "Вода Донбасу" ПрАТ "НЕК "Укренерго" про врегулювання небалансів № 0350-01012 від 26.06.2019 р.) для власного споживання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.08.2023 р. відбулось засідання комісії ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" з розгляду акта - претензії №1ПЕМ-ЕВ від 18.08.2023 р. про порушення договірних умов, на якому прийняті наступні рішення, оформлені протоколом №1ПЕМ - ЕВ від 24.08.2023 р.: 1. Акт-претензія № 1ПЕМ-ЕВ від 18.08.2023 р. складена відповідно до вимог п. 25 додатка 4 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії; За усним зверненням на засіданні комісії, представника КП "Вода Донбасу", здійснити нарахування обсягів розподіленої електричної енергії відповідно до п. 25.5. додатку 4 договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, виходячи з фактичного споживання, визначеного за допомогою показників вузлів обліку електричної енергії, які зазначені у цьому договорі; Період нарахування прийняти з 01.01.2022 р. до 28.02.2023р. ( включно ) відповідно до п. 25.3. додатка 4 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, а саме: з моменту припинення дії або не укладення Споживачем договору про постачання електричної енергії та до моменту його укладення; Вартість розподіленої електроенергії в період з 01.01.2022 р. до 28.02.2023 р. ( включно ), визначити відповідно до п. 25.2. додатка 4 до договору Споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії; При розрахунку вартості розподіленої електроенергії в період з 01.01.2022 р. до 28.02.2023 р. ( включно ), врахувати платежі, здійснені КП "Вода Донбасу" в зазначений період; На виконання п. 1 постанови НКРЕКП від 08.08.2023 р. № 1475 "Про результати розгляду спору між АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі", ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" та НЕК "Укренерго"" передати адміністратору комерційного обліку - НЕК "Укренерго" валідовані дані комерційного обліку по точках комерційного обліку КП "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 р. по 28.02.2023 р. з урахуванням того, що учасник ринку КП "Компанія "Вода Донбасу" у зазначений період мав статус "Дефолтний" та вказати їх значення "0" (нуль), відобразивши споживання КПВД, як втрати оператора системи розподілу, що підлягають компенсації на підставі цього протоколу. Підставою для прийняття ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" рішення стало порушення КП "Компанія "Вода Донбасу" умов п.п. 4.1., 4.2. договору споживача про надання послуг з розподілу ( передачі ) електричної енергії, п.1.2.1 та пп.1 п. 5.5.5. ПРРЕЕ, а саме: споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановок споживача ( Позивача) у період з 01.01.2022 р. по 28.02.2023 р. включно за відсутності договорів про постачання електричної енергії, про закупівлю електричної енергії на організованих сегментах ринку, що призвело до втрат електричної енергії оператора системи розподілу. Комісією визначено розмір компенсації витрат, понесених ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" ( оператор системи розподілу/ОСР ) на закупівлю та адміністрування втрат внаслідок порушення споживачем - 580 192 042,84 грн. з ПДВ за період нарахування з 01.01.2022 р. по 28.02.2023 р. (включно).

Позивач не погоджується із встановленими порушеннями в частині споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановок у спірний період за відсутністю договорів про постачання електричної енергії, закупівлю електричної енергії на організованих сегментах ринку, оскільки він має статус учасника ринку електричної енергії та є діючою стороною договору про врегулювання небалансів № 0350-01012 від 26.06.2019 р., укладеного з НЕК "Укренерго", та, відповідно, закуповував електричну енергію на балансуючому ринку за цим договором.

Комунальне підприємство "Компанія" Вода Донбасу" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову шляхом заборони ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" до закінчення розгляду спору по суті: вчиняти дії щодо передачі у будь-якій формі Адміністратору комерційного обліку - Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" валідованих даних комерційного обліку по точках комерційного обліку Комунального підприємства "Компанія" Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 р. по 28.02.2023 р. з урахуванням того, що даний учасник ринку у зазначений період мав статус "Дефолтний"; вчиняти будь-які дії на ММS-платформі спрямовані на зміну агрегованих даних комерційного обліку по точках комерційного обліку Комунального підприємства "Компанія" Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 р. по 28.02.2023 р. будь-якими значеннями.

Заява обґрунтована тим, що 16.10.2023 р. Позивач отримав лист від Відповідача № вх 386 від 16.10.2023 р. про те, що ним отримано Лист від НКРЕП від 10.10.2023 р. № 10816/23.3.1/723 стосовно відмови у відтермінуванні постанови НКРЕКП від 08.08.2023 р. № 1475 "Про результати розгляду спору між АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі", ПРАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" та НЕК "Укренерго". Так у своєму листі Регулятор зазначає, що рішення НКРЕКП ( Постанова від 08.08.2023 р. № 1475 ), прийняте у ході досудового розгляду спору, є обов`язковим до виконання сторонами спору. При цьому, можливість відтермінування виконання рішення, прийнятого за результатами розгляду спору, Порядком врегулювання спорів, що виникають між суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.02.2019 р. № 156 не передбачена. Тобто, у своєму листі Регулятор наполягає на негайному виконанні ОСР рішення від 08.08.2023 р. щодо передачі Відповідачем адміністратору комерційного обліку валідованих даних комерційного обліку по точках комерційного обліку КП "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 р. по 28.02.2023 р. з урахуванням того, що учасник ринку КП "Компанія "Вода Донбасу" у зазначений період мав статус "Дефолтний", тобто фактично спонукає Відповідача виконати його незаконне рішення згідно оскаржуваного Протоколу комісії, що призведе до коригування та внесення неправомірних даних щодо обсягів споживання позивача = "0" на платформі ММS у спірний період.

Позивач стверджує, що невідкладне виконання Відповідачем Постанови НКРЕКП від 08.08.2023 р. та оскаржуваної Постанови комісії Відповідача фактично нівелює звернення Позивача з позовом у даній справі з метою захисту своїх порушених прав, адже після зміни валідованих даних КП "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 р. по 28.02.2023 р. об`єми споживання КП "Компанія "Вода Донбасу" за цей період автоматично будуть втратами Відповідача, які він намагатиметься стягнути з Позивача в позасудовому чи судовому порядку, що, як вже зазначалось вище, призведе до подвійного стягнення з позивача вартості електричної енергії позивачем, за яку він вже сплатив на рахунок НЕК "Укренерго".

Таким чином, вжиття судом заходів спрямованих на не недопущення зміни Відповідачем валідованих даних Позивача за спірний період на ММS платформі сприятиме захисту порушених прав Позивача, за захистом яких він звернувся, дозволить уникнути подвійного стягнення значної сум коштів з Позивача, погіршення становища Позивача та дозволить безперешкодно виконати рішення суду у даній справі у разі задоволення позову.

Пропозиції Заявника щодо зустрічного забезпечення - вжиття заявлених Позивачем у заяві заходів забезпечення позову ніяким чином не вказує на вирішення спору по суті, а спрямоване виключно на збереження існуючого статусу Позивача на ринку електричної енергії та недопущення негативних наслідків ( подвійного стягнення коштів, внесення неправдивих даних на ММ5 платформі ) до вирішення спору та набрання судовим рішенням законної сили. Саме тому Позивач не вбачає підстав для застосування заходів зустрічного забезпечення.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 р. у задоволенні заяви Позивача про забезпечення позову відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що доводи, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги щодо вжиття вказаних вище заходів забезпечення позову є тотожними тим, що зазначені ним в позові, і їх перевірка призведе фактично до вирішення цього спору по суті, а не до встановлення підстав для застосування інституту забезпечення позову в цій справі. Таким чином, заявлені заходи забезпечення позову за змістом тотожними задоволенню заявлених позовних вимог. Відповідно до ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом спору по цій справі є вимоги Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" про визнання недійсним рішення ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" оформлене Протоколом № 1ПЕМ-ЕВ від 24.08.2023 р. засідання комісії по розгляду акта-претензії про порушення договірних умов № 1ПЕМ-ЕВ від 18.08.2023 р. та зобов`язання ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" передати адміністратору комерційного обліку - ПрАТ "НЕК "Укренерго" валідовані дані комерційного обліку по точках комерційного обліку КП "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 р. по 28.02.2023 р. відобразивши обсяги купленої позивачем електроенергії ( на підставі договору між КП "Компанія "Вода Донбасу" ПрАТ "НЕК "Укренерго" про врегулювання небалансів № 0350-01012 від 26.06.2019 р.) для власного споживання.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 р. щодо відмови у задоволенні заяви Позивача про забезпечення позову шляхом заборони Відповідачу до закінчення розгляду спору по суті: вчиняти дії щодо передачі у будь-якій формі Адміністратору комерційного обліку - Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" валідованих даних комерційного обліку по точках комерційного обліку Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", за період з 01.01.2022 р. по 28.02.2023 р., з урахуванням того, що даний учасник ринку у зазначений період мав статус "Дефолтний"; вчиняти будь-які дії на ММS-платформі, спрямовані на зміну агрегованих даних комерційного обліку по точках комерційного обліку Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", за період з 01.01.2022 р. по 28.02.2023 р., будь-якими значеннями.

Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права при постановленні оскаржуваного судового рішення в частині забезпечення позову, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 р. у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 р. у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 р. у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 р. у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 р. у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 р. у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 р. у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 р. у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 р. у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 р. у справі № 904/1417/19.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 137 ГПК України).

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близьких за змістом висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 21.01.2019 р. у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 р. у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020 р. у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 р. у справі № 922/2163/17.

За змістом статті 136 ГПК України обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог Позивача.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення Відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову ( такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 р. у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 р. у справі № 910/1200/20 ).

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими Позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. ( Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 р. у справі № 922/2928/17 та у постанові Верховного Суду від 05.08.2019 р. у справі № 922/599/19 ).

Крім того, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими Позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 р. у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 р. у справі № 910/1200/20.

Як зазначалося раніше предметом позову є матеріально правові вимоги Позивача до Відповідача про визнати недійсним рішення останього по розгляду акта-претензії та зобов`язання Відповідача передати ПрАТ "НЕК "Укренерго" дані комерційного обліку по точках Позивача, за період з 01.01.2022 р. по 28.02.2023 р., відобразивши обсяги купленої Позивачем електроенергії для власного споживання, тобто, немайнові вимоги.

Разом з тим за висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 16.08.2018 р. у справі № 910/1040/18, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки Позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

ЄСПЛ неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 ст. 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору ( рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 р. у справі "Кюблер проти Німеччини" ).

Ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 р. у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 р. у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" ( рішення від 17.07.2008 р.) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як зазначалося раніше, Заявник звернувся із заявою про забезпечення позову, в якій просив заборони Відповідачу вчиняти дії щодо передачі Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" даних комерційного обліку по точках комерційного обліку Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 р. по 28.02.2023 р. з урахуванням того, що даний учасник ринку у зазначений період мав статус "Дефолтний" та вчиняти будь-які дії на ММS-платформі, спрямовані на зміну агрегованих даних комерційного обліку по точках комерційного обліку Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 р. по 28.02.2023 р. будь-якими значеннями. Заява мотивована тим, що 16.10.2023 р. Позивач отримав лист від Відповідача № вх 386 від 16.10.2023 р. про те, що ним отримано Лист від НКРЕП від 10.10.2023 р. № 10816/23.3.1/723 стосовно відмови у відтермінуванні постанови НКРЕКП від 08.08.2023 р. № 1475 "Про результати розгляду спору між АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі", ПРАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" та НЕК "Укренерго". Так у своєму листі Регулятор зазначає, що рішення НКРЕКП ( Постанова від 08.08.2023 р. № 1475 ), прийняте у ході досудового розгляду спору, є обов`язковим до виконання сторонами спору. При цьому, можливість відтермінування виконання рішення, прийнятого за результатами розгляду спору, Порядком врегулювання спорів, що виникають між суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.02.2019 р. № 156 не передбачена. Тобто, у своєму листі Регулятор наполягає на негайному виконанні ОСР рішення від 08.08.2023 р. щодо передачі Відповідачем адміністратору комерційного обліку валідованих даних комерційного обліку по точках комерційного обліку КП "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 р. по 28.02.2023 р. з урахуванням того, що учасник ринку КП "Компанія "Вода Донбасу" у зазначений період мав статус "Дефолтний", тобто фактично спонукає Відповідача виконати його незаконне рішення згідно оскаржуваного Протоколу комісії, що призведе до коригування та внесення неправомірних даних щодо обсягів споживання позивача = "0" на платформі ММS у спірний період. Позивач стверджує, що невідкладне виконання Відповідачем Постанови НКРЕКП від 08.08.2023 р. та оскаржуваної Постанови комісії Відповідача фактично нівелює звернення Позивача з позовом у даній справі з метою захисту своїх порушених прав, адже після зміни валідованих даних КП "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 р. по 28.02.2023 р. об`єми споживання КП "Компанія "Вода Донбасу" за цей період автоматично будуть втратами Відповідача, які він намагатиметься стягнути з Позивача в позасудовому чи судовому порядку, що, як вже зазначалось вище, призведе до подвійного стягнення з позивача вартості електричної енергії позивачем, за яку він вже сплатив на рахунок НЕК "Укренерго". Таким чином, вжиття судом заходів спрямованих на не недопущення зміни Відповідачем валідованих даних Позивача за спірний період на ММS платформі сприятиме захисту порушених прав Позивача, за захистом яких він звернувся, дозволить уникнути подвійного стягнення значної сум коштів з Позивача, погіршення становища Позивача та дозволить безперешкодно виконати рішення суду у даній справі у разі задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з доводами Скаржника, що заходи забезпечення позову, які Позивач просить застосувати не є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог.

Щодо доводів апеляційної скарги про наявність доказів необхідності вжиття запропонованих заявником заходів забезпечення, колегія суддів зазначає, що процесуальним законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку оцінюють подані заявником докази на предмет належності, допустимості та достовірності, з урахуванням стандарту вірогідності доказів, на підставі ст. 86 ГПК України.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, дослідивши питання забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що існування загрози зміни Відповідачем статусу та даних щодо обсягів споживання Позивача на платформі MMS, порушує права Заявника і призведе до збитків для нього, при цьому сам по собі судовий захист втратить ефективність та цінність з точки зору захисту порушеного права та інтересу і Позивач не зможе в рамках лише одного цього спору відновити свої порушені права, що є підставою для задоволення заяви Позивача про забезпечення позову. Такими чином, обрані Позивачем заходи забезпечення позову є правомірними та обґрунтованими, що підтверджується вищевикладеною численною практикою Верховного Суду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що застосування заходів забезпечення позову не призведе до негативних наслідків для Відповідача, адже зазначений захід забезпечення позову має тимчасовий характер, метою застосування якого є забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача і такий захід забезпечення позову не вирішує наявності будь-якого права. Крім того, вказаний спосіб забезпечення позову покликаний на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову з огляду на предмет спору, правову природу спірних правовідносин.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що хоча поняття «обґрунтованого» рішення не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент учасників справи, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення, проте суд у будь-якому випадку, навіть без відображення окремих аргументів у своєму рішенні (якщо він вважає їх такими, що не впливають на правильне рішення спору або не відносяться до суті справи), в силу імперативних приписів ст. 236 ГПК України повинен під час розгляду справи надати оцінку особливо тим аргументам учасників справи, оцінка яких є необхідною для правильного вирішення спору.

Суд зауважує, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є компетенцією виключно національних судів першої та апеляційної інстанцій. Проте зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин щодо застосування статей 136, 137 ГПК України у правовому та процесуальному сенсах, а інші доводи, викладені в апеляційній скаргзі, не спростовують вказаного висновку.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що судове рішення прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала господарського суду підлягає скасуванню із прийняттям нового судового рішення, яким заява Комунального підприємства "Компанія" Вода Донбасу" про забезпечення позову підлягає задоволенню.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Ухвала господарського суду зазначеним вимогам не відповідає.

На підставі викладеного, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом допущено невірне застосування норм матеріального права та порушені норми процесуального права, що призвело до ухвалення помилкового судового рішення, яке відповідно до ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню та ухваленню нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи наведене та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга Комунального підприємства "Компанія" Вода Донбасу" підлягає задоволенню.

10. Судові витрати.

Розподіл сум судового збору, за наслідками перегляду в апеляційному порядку ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 р. у цій справі, здійснити Господарському суду Дніпропетровської області за результатами розгляду ним справи по суті, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 р. у справі № 905/1185/23 про відмову у забезпечення позову - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 р. у справі № 905/1185/23 про відмову у забезпеченні позову - скасувати.

Прийняте нове судове рішення.

Задовольнити заяву Комунального підприємства "Компанія" Вода Донбасу" про забезпечення позову шляхом заборони ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" до закінчення розгляду спору по суті у справі № 905/1185/23: вчиняти дії щодо передачі у будь-якій формі Адміністратору комерційного обліку - Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" валідованих даних комерційного обліку по точках комерційного обліку Комунального підприємства "Компанія" Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 р. по 28.02.2023 р. з урахуванням того, що даний учасник ринку у зазначений період мав статус "Дефолтний"; вчиняти будь-які дії на ММS-платформі спрямовані на зміну агрегованих даних комерційного обліку по точках комерційного обліку Комунального підприємства "Компанія" Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 р. по 28.02.2023 р. будь-якими значеннями.

До закінчення розгляду спору по суті у справі № 905/1185/23 заборони ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" вчиняти дії щодо передачі у будь-якій формі Адміністратору комерційного обліку - Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" валідованих даних комерційного обліку по точках комерційного обліку Комунального підприємства "Компанія" Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 р. по 28.02.2023 р. з урахуванням того, що даний учасник ринку у зазначений період мав статус "Дефолтний".

До закінчення розгляду спору по суті у справі № 905/1185/23 заборони ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" вчиняти вчиняти будь-які дії на ММS-платформі спрямовані на зміну агрегованих даних комерційного обліку по точках комерційного обліку Комунального підприємства "Компанія" Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 р. по 28.02.2023 р. будь-якими значеннями.

Стягувач: Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" (87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. К. Лібкнехта, буд. 177-А, код ЄДРПОУ 00191678).

Боржник: Приватне акціонерне товариство "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" (49107, м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, буд. 22, код ЄДРПОУ 00131268)

Постанова є виконавчим документом, набирає законної сили з 20.12.2023 р. та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 20.12.2026 р..

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 21.12.2023 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін