Постанова

від 27.11.2023 по справі 450/874/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 450/874/22 Головуючий у 1 інстанції: Мельничук І. І.

Провадження № 22-ц/811/2555/23 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

Провадження № 22-ц/811/2337/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючої судді Мікуш Ю.Р.,

Суддів Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В.,

Секретар Cалата Я.І.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_2 -адвоката Бельдій Н.В., представника відповідача-адвоката Вовчак Р.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу №466/4814/23 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Бельдій Наталії Володимирівни на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 22 лютого 2023 року та апеляційною скаргою Садівничо-городнього товариства власників «Айстра» на додаткове рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник-адвокат Бельдій Наталія Володимирівна до Садівничо-Городнього Товариства Власників «Айстра», третя особа ОСОБА_2 ,- про відшкодування шкоди

в с т а н о в и в:

21 березня 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Садівничо-городнього товариства власників «Айстра» про визнання незаконним рішення зборів правління Садівничо-городнього товариства власників «Айстра» оформлене протоколом № 2510 від 25.10.2021 року; стягнути з відповідача на користь позивача матеріальні збитки у розмірі 104 257 (сто чотири тисячі двісті п`ятдесят сім) гривень 32 коп. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 08.11.2021 Садівничо-городнє товариство власників «Айстра» (далі по тексту СТ«Айстра») здійснило відключення електропостачання житлового будинку АДРЕСА_1 », власником якого є ОСОБА_1 в якому проживає його дочка ОСОБА_2 з трьома неповнолітніми дітьми. Відключенням від електричної енергії порушуються права власника ОСОБА_1 , його доньки ОСОБА_2 та її неповнолітніх дітей дітей на належні умови проживання. Позивач обґрунтовує позовні вимоги незаконністю відключення будинку позивача від електропостачання на підставі рішення зборів правління СГТВ «АЙСТРА» № 2510 від 25.10.2021 року.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 22 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 в інтересах яких діє представник-адвокат Бельдій Н.В. до СГТВ «Айстра», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди задоволено частково.

Визнано незаконним рішення зборів правління СГТВ «Айстра» оформлене Протоколом № 2510 від 25.10.2021 року про від`єднання будинку АДРЕСА_1 від електроенергії та водопроводу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 березня 2023 року стягнуто з СГТВ «Айстра» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 15 250,00 (п`ятнадцять тисяч двісті п`ятдесят гривень 00 копійок) гривень.

Додатковим рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 вересня 2023 року стягнуто з СГТВ «Айстра» в дохід держави 992, 40 (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок) гривень судового збору.

Рішення суду в частині відмови у позові оскаржила представник позивача-адвокат Бельдій Н.В.

В апеляційній скарзі зазначає, що вважає рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові таким, що ухвалене без повного з`ясування обставин, що мають значення для справи. Вважає висновки суду щодо недоведення позовних вимог в частині відшкодування шкоди безпідставним, адже відповідач визнав факт відключення будинку від електроенергії через те, що у будинку працює цілодобово генератор. Ухвалюючи рішення в цій частині, суд не врахував практику Верховного Суду у подібних правовідносинах, зокрема, висновок прописаний у постанові Верховного Суду від 05 травня 2023 року у справі №140/6945/20 про те, що фіскальні чеки на придбання палива хоча і не містять реквізитів власника, однак вони є належними документами, що підтверджують витрати позивача. Звертає увагу, що закон виходить із презумпції вини того, хто завдав шкоди і якщо потерпілий довів наявність шкоди, то той хто її завдав, повинен довести протилежне-відсутність своєї вини. Враховуючи те, що відповідач визнав обставину цілодобової роботи генератора в період з 11 листопада 2021 року по 23 лютого 2023 року, висновки суду про недоведеність розміру збитків є помилковими. Просить скасувати рішення в частині відмови у стягненні з позивача на користь відповідача матеріальних збитків у розмірі 104 257 грн.32 коп. та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Додаткове рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 березня 2023 року оскаржила голова СТ«Айстра» Ірина Бєлова.

В апеляційній скарзі зазначає, що вважає додаткове рішення таким, що підлягає скасуванню. При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. У даному випадку, суд хоч і зменшив розмір правової допомоги на половину через те, що позов було задоволено частково, проте, безпідставно стягнув з відповідача 15 250, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, оскільки така сума не відповідає критерію розумності та необхідності. У матеріалах справи відсутні беззаперечні докази, які підтверджують, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 500 грн. були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Наголошує на тому, що ця справа є незначної складності, а значна частка аргументів представника позивача стосувалася пошуку та цитування судової практики Верховного Суду. З огляду на зазначене можна дійти висновку, що розмір витрат на правову допомогу є значно завищеним та неспівмірним із складністю справи. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що розмір витрат на оплату правничої допомоги не може перевищувати 3000 грн.

Просить скасувати додаткове рішення суду та ухвалити нове про зменшення витрат на правову допомогу.

10.11.2023 року представником позивача ОСОБА_1 -адвокатом Бельдій Н.В. надано суду відзив на апеляційну скаргу СТ «Айстра» на додаткове рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 березня 2023 року.

У відзиві адвокат Бельдій Н.В., посилаючись на норми ЦПК України, на п.3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, на правові позиції Верховного Суду у зазначеній категорії справ зазначає, що представником позивача разом із заявою про ухвалення додаткового рішення було надано Акт №1-26/11 від 27 лютого 2023 року з детальним описом всіх робіт, які були виконані адвокатом з представництва клієнта у даній справі, а також квитанції до прибуткового касового ордеру № 1-26/11 від 27 лютого 2023 року на підтвердження оплати клієнтом таких робіт.

27.11.2023 року представником відповідача СТ «Айстра»-адвокатом Вовчак Р.Я. надано суду відзив на апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Бельдій Н.В..

У відзиві адвокат Вовчак Р.Я. зазначає, що не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог законними.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Бельдій Н.В. на підтримання доводів своєї апеляційної скарги та заперечення доводів апеляційної скарги відповідача СТ «Айстра» -адвоката Вовчак Р.Я., пояснення представника відповідача СТ «Айстра»-адвоката Вовчак Р.Я. на підтримання апеляційної скарги СТ «Айстра» та заперечення на апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Бельдій Н.В., вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення.

Матеріалами справи та судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_2 та земельної ділянки з кадастровим номером 4623686600:04:000:0813, що підтверджується витягом з реєстру прав власності.

У вказаному будинку проживає дочка позивача, третя особа по справі, ОСОБА_2 разом із трьома неповнолітніми дітьми, що не заперечується відповідачем.

СТ «Айстра» здійснює свою діяльність на підставі Статуту, нова редакція якого зареєстрована згідно Протоколу загальних зборів членів СТ «Айстра» №1 від 12 лютого 2021 року. Згідно Реєстру осіб, які брали участь у зборах СГТВ «Айстра» (додаток до протоколу №1) зазначений ОСОБА_1 , є членом зазначеного товариства, однак судом встановлено та визнано відповідачем протилежне, що позивач ОСОБА_1 не є членом товариства, заяву про прийняття в члени товариства не подавав.

Однак, будучи власником житлового будинку, який знаходиться на території СТ «Айстра», позивач ОСОБА_1 є побутовим споживачем комунальних послуг, зокрема, з розподілу електричної енергії, яка подається ПрАТ «Львівобленерго» за договором про розподіл електричної енергії, який є публічним на умовах постачання електричної енергії №20408 від 22.05.2006 року. Облік спожитої електричної енергії за об`єктом СТ «Айстра» здійснюється приладом обліку електричної енергії заводський номер №02510729 типу МТХ 3А10. DH.4Z1- CD4. Зазначене підтверджується листом-відповіддю на адвокатський запит ПрАТ «Львівобленерго» № 134-07-6100 від 06.12.2021 року.

Відповідно до ст..633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться ( роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ч.1ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Позивачем не укладено письмового договору із СТ «Айстра», однак останній як фактичний споживач електричної енергії проводив оплату за спожиту електроенергію, що підтверджується доданими до матеріалів справи квитанціями за 2020-2021 роки.

Відповідно до протоколу правління СТ «Айстра» №2510 від 25.10.2021 року прийнято рішення про відключення будинковолодіння АДРЕСА_1 від електропостачання та водовідведення з наступних підстав: жорстоке поводження з твариною; реконструкція тераси, яка порушує норми відстані від сусідньої ділянки; відсутність укладених договорів між власником будинку АДРЕСА_1 » на послуги електропостачання та водовідведення.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 частково, суд першої інстанції зазначив, що Статутом СГТВ «Айстра» не передбачено відключення електропостачання з підстав, викладених у протоколі правління СГТВ «Айста» №2510 від 25.10.2021 року.

Підстави відключення електроенергії чи припинення повністю визначені п.7.5 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії». Відключення від електропостачання здійснюється оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у випадках, визначених Правилами.

Матеріалами справи та судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 не був повідомлений за 5 днів про відключення від електропостачання будинку АДРЕСА_1 , незважаючи на те, що він споживав надані послуги, оплачував іх на рахунки СТ «Айстра», не відмовлявся від таких у встановленому законом порядку, йому не пропонувалося та не надавалося СТ «Айстра» договорів для їх належного укладення про приєднання до послуг водо та електропостачання, оплачені кошти не були повернені відповідачем, відтак відповідно до ст..ст. 205, 901-903 ЦК такі договори фактично відбулися.

Через відсутність електро та водопостачання та у зв`язку з тим, що у будинку проживала дочка позивача ОСОБА_2 із трьома неповнолітніми дітьми, така 08.11.2021 року придбала міні електростанцію «Techmann TGG -65 ES» для забезпечення належних умов проживання її трьох неповнолітніх дітей. Вартість даної електростанції становила 20959,98 грн.. Зазначеною міні електростанцією (генератором) ОСОБА_2 користувалася з 11 листопада 2021 року і до 23 лютого 2022 року, витрати на пальне становили 83297,25 грн. , які позивач ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача як матеріальні збитки.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у цій частині, суд першої інстанції з посиланням на правові позиції Верховного Суду у цивільних та господарських спорах прописав, що стороною позивача не доведено, що саме діями СТ «Айстра» позивачу завдано матеріальну шкоду у розмірі 104257, 23 коп ( 20959, 98 + 83297, 25= 104257,23).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що придбана міні електростанція на суму 20959,98 є власністю позивача, а тому витрати на її придбання та придбання пального для її експлуатації не можна вважати збитками, які спричинені через неправомірні дії відповідача СТ «Айстра».

Позивач ОСОБА_1 не довів, що ним були вчинені дії для негайного поновлення електропостачання у адміністративному порядку через звернення у ПрАТ «Львівобленергію», на Гарячу лінію, в Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами при Головному управлінні Держпродспоживслужби у Львівській області. Звернення у зазначені структурні підрозділи дали б невідкладний ефективний результат та не було б необхідності у затратах, які понесла ОСОБА_2 та які з часу придбання є її власністю та необхідні на час воєнного стану, який продовжений з 24 лютого 2022 року до сьогоднішнього дня.

Відповідно до ч.1ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п.1ч.2 ст.22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Для відшкодування збитків як цивільно-правової відповідальності позивач повинен був довести завдану йому шкоду, вину відповідача, протиправну поведінку та причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та спричиненою шкодою.

Зазначене підтверджується правовими позиціями Верховного Суду у справі № 921/377/14-г/7 від 11 квітня 2018 року, у справі 329/1276/16-ц від 16 серпня 2019 року.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про відшкодування збитків не спростовують висновків суду.

Підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо доводів апеляційної скарги на додаткове рішення від 15 березня 2023 року, яким стягнуто із СГТВ «Айстра» витрати на професійну (правничу) допомогу в розмірі 15250,00 грн., суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для його скасування.

Відповідно до ч.1ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: п.1ст.133 ЦПК України-витрати на професійну правничу допомогу. За змістом ч.1ст.137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За положеннями ч.2ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та іх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідно стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення певних витрат.

Відповідно до ч.3ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт ( наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно роз`яснень, зазначених у п.48 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі ( наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Із матеріалів справи встановлено, що 26.11.2021 року між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Бельдій Н.В. укладено договір про надання юридичної (правничої) допомоги (а.с.14-15т.1).

Згідно поданої копії Акту № 1-26/11 від 27.02.2023 року та квитанції до прибуткового касового ордера №1-26/11 від 27.02.2023 року підтверджено витрати позивача ОСОБА_1 на професійну (правничу) допомогу, надану адвокатом Бельдій Н.В. на суму 30500,00 грн. згідно детального опису.

Частково задовольняючи заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції стягнув такі пропорційно до задоволених позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає, що розмір стягнених судових витрат на професійну (правничу) допомогу, наданих адвокатом Бельдій Н.В. є співмірним, в межах розумного та справедливим.

Доводи апеляційної скарги про зменшення таких витрат до 3-х тисяч грн. не відповідають правовим позиціям Верховного Суду, Закону України «Про адвокатуру», принципу справедливості, розумності, співмірності.

Відповідно до правової позиції, викладеної у додатковій постанові Верховного Суду України від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц прописано, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Згідно матеріалів справи встановлено, що адвокатом Бельдій Н.В. проведено великий об`єм роботи по долученню до позовної заяви нормативних актів у зазначених правовідносинах, віднайдено чималу кількість правових позицій з предмета спору, викладених у постановах Верховного Суду., проведено аналітичний аналіз правовідносин, що склалися на відповідність їх нормативним актам та судовій практиці, а відтак, підстав для зменшення витрат на оплату послуг адвоката, колегія суддів не вбачає.

Європейський суд з прав людини прописав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ( Справа «Серявін та інші проти України», рішення від 10 лютого 2010 року.

Керуючись ст.ст. 133, 137; 141; 374 ч.1 п.1; 375; 383; 384; 389-391 ЦПК України,- суд апеляційної інстанції

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Бельдій Наталії Володимирівни залишити без задоволення.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 22 лютого 2023 року залишити без змін.

Апеляційну скаргу Садівничо-городнього товариства власників «Айстра» залишити без задоволення.

Додаткове рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України.

Головуюча суддя Ю.Р.Мікуш

Судді: Т.І.Приколота

Р.В.Савуляк