ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
У Х В А Л А
19.12.2023 Справа № 905/724/23
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Ісмаїловій М.Я., розглянувши у підготовчому засіданні
заяву Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро, м.Київ б/н від 13.12.2023
про забезпечення позову у справі
за позовом Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро, м.Київ
до відповідача 1: Об`єднання фермерів "Привільне", с.Захарівка, Мангушський район, Донецька область
до відповідача 2: ОСОБА_1 , с.Захарівка, Мангушський район, Донецька область
до відповідача 3: ОСОБА_2 , с.Стародубівка, Стародубівський район, Донецька область
про стягнення 901298,86грн.
Представники:
від позивача (в режимі відеоконференції): адвокат Борейко Н.О.
від відповідача 1: не з`явився
від відповідача 2: не з`явився
від відповідача 3: не з`явився
В С Т А Н О В И В
Позивач, Акціонерне товариство Банк Кредит Дніпро, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача 1: Об`єднання фермерів "Привільне", до відповідача 2: ОСОБА_1 та до відповідача 3: ОСОБА_2 про стягнення 901298,86грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачами зобов`язань за кредитним договором №271021-КЛВ/1 від 27.10.2021 та договорами поруки №271021-П/1 від 27.10.2021, №271021-П/2 від 27.10.2021, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 901298,86грн.
Ухвалою від 23.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
12.12.2023 через систему "Електронний суд" надійшла заява Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро, м.Київ б/н від 13.12.2023 про забезпечення позову, в якій заявник (позивач) просить в межах ціни позову у розмірі 901298,86грн.:
- накласти арешт на належне ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Першотравневим РВ УМВС України у Донецькій обл. від 05.06.1998; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової катки платника податків - НОМЕР_2 ) нерухоме майно та заборонити його відчуження,
- накласти арешт на належне ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Першотравневим РВ УМВС України у Донецькій обл. від 16.01.1996; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової катки платника податків - НОМЕР_4 ) нерухоме майно та заборонити його відчуження.
Ухвалою від 14.12.2023 заяву про забезпечення позову прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні 19.12.2023, зобов`язатно позивача (заявника) у строк до 19.12.2023 надати суду інформацію підтверджену належними та допустимими доказами щодо договорів, що були укладені з метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором №271021-КЛВ/1 від 27.10.2021.
15.12.2023 через систему «Електронний суд» від АТ «Банк Кредит Дніпро» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій договорів застави, які укладені з метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань по кредитному договору №271021-КЛВ/1 від 27.10.2021.
У судовому засіданні 19.12.2023 уповноважений представник позивача підтримав доводи та вимоги заяви про забезпечення позову з підстав, викладених у ній.
Представник відповідача 1 свого представника в засідання суду не направив. Відповідачі 2 та 3 в засідання суду також не з`явилися, своїх представників не направили. Про місце, час та дату підготовчого зсідання сторони повідомлялися шляхом направлення копії ухвали від 14.12.2023 на їх електронні адреси.
Копія ухвали також розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що у силу статей 2, 4 Закону "Про доступ до судових рішень" свідчить про наявність додаткової можливості сторін справи ознайомитись із судовими рішеннями. Крім того, на офіційному веб-сайті Господарського суду Донецької області веб-порталу Судова влада України у розділі "Новини" Інше розміщено відповідне повідомлення про наявність судового провадження у цій справі.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, додані до неї та інші надані суду документи, перевіривши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, суд виходить з наступного:
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначив, що між ним, як позивачем у справі, та відповідачем 1 Об`єднання фермерів "Привільне" був укладений кредитний договір №271021-КЛВ/1 від 27.10.2021, відповідно до якого банк надає позичальнику кредит (грошові кошти на умовах, зазначених в договорі) в загальній сумі 6000000,00грн., з кінцевою датою погашення 24.03.2023, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати та повернути банку кредит та сплатити плату (проценти та комісії за договором) за кредит у порядку та на умовах цього договору.
Позивачем до заяви про забезпечення позову додана інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, з яких вбачається, що відповідач- 2 ОСОБА_1 та відповідач-3 ОСОБА_2 є власниками об`єктів нерухомого майна.
Як вбачається з матеріалів справи та зазначено позивачем, в забезпечення належного виконання зобов`язань відповідачем 1 за кредитним договором №271021-КЛВ/1 від 27.10.2021, між банком та відповідачем 2, відповідачем 3, були укладені договори поруки №271021-П/1 від 27.10.2021, №271021-П/2 від 27.10.2021, відповідно за якими поручителі поручаються перед банком за виконання боржником основного зобов`язання за кредитним договором.
Також, 27.10.2021 в забезпечення належного виконання зобов`язань відповідачем 1 за кредитним договором №271021-КЛВ/1 від 27.10.2021, між банком та відповідачем 1 було укладено чотири договори застави рухомого майна.
Позичальник не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, чим допустив виникнення заборгованості. На думку заявника, вказане доводить факт недобросовісності відповідача, який за різних умов, не дотримується свої обов`язків, що характеризує його як недобросовісну сторону, яка ухиляється від виконання грошового зобов`язання і очевидно, що буде ухилятися від виконання рішення суду про стягнення заборгованості.
Поручителі також не виконали вимоги позивача за укладеними договорами поруки та, на його думку, не мають наміру цього робити, хоча й мають майнові ресурси. Поряд з цим позивач зазначає, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками позичальника - відповідача 1: Об`єднання фермерів "Привільне".
На переконання заявника, незастосування заходів забезпечення позову може призвести до істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.
Згідно з частинами 1, 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
За змістом частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
Відтак, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення/істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю (грошових коштів) або погіршення за якістю майна тощо на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Означена позиція також узгоджується з постановами Верховного Суду, зокрема у справах №911/207/20 від 16.06.2020, №910/12641/19 від 15.06.2020 та №910/18384/15 від 10.06.2020.
Мотивуючи вимоги про вжиття заходів забезпечення позову позивач посилається на значну суму заборгованості відповідачів перед позивачем, що виникла у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем 1 зобов`язань за кредитним договором та відповідачами 2, 3, як поручителями, за відповідними договорами поруки. Як зазначає позивач, вимога про сплату заборгованості відповідачами залишена без задоволення.
За твердженням позивача, в нього наявні об`єктивні підстави вважати про наявне навмисне ухилення відповідачів від погашення простроченої заборгованості, що у своїй сукупності беззаперечно доводить той факт, що відповідачі можуть вчинити дії задля унеможливлення виконання рішення у цій справі, можуть здійснити відчуження свого нерухомого майна, перереєструвати його на споріднених осіб в результаті чого стане неможливим виконання рішення суду у цій справі.
Також, позивач просить суд звернути увагу, на те, що рухоме майно відповідача 1, передане в забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором №271021-КЛВ/1 від 27.10.2021 за чотирма договорами застави від 27.10.2021 перебуває на тимчасово непідконтрольній Україні території.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17, постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).
Заходи забезпечення позову за вимогами майнового характеру можуть бути застосовані у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
В той же час, у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника (висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).
Як встановлено судом та зазначено вище, позивачем до заяви про забезпечення позову додана інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, з яких вбачається, що відповідач-2 ОСОБА_1 , та відповідач-3 ОСОБА_2 є власниками об`єктів нерухомого майна.
Також, суд враховує, що рухоме майно відповідача 1, передане в забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором №271021-КЛВ/1 від 27.10.2021 за чотирма договорами застави від 27.10.2021 перебуває на тимчасово непідконтрольній Україні території та може вибути з власності відповідача 1 у не правовий спосіб, або може бути знищено.
Крім того, суд звертає увагу на ту, обставину, що відповідачі тривалий час не вживають активних дій, які були б направлені чи то на погашення заборгованості або спрямовані на реальне прагнення врегулювати цю заборгованість, чи то оспорити її. Тобто, відповідачі займають досить пасивну позицію, що на переконання суду додатково свідчить про імовірність утруднення виконання судового рішення у випадку задоволення позову.
Враховуючи висновки, які викладені в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, щодо можливості вільно відповідачами розпорядитись як коштами, які знаходяться на відповідних банківських рахунках так і можливість відчужити належне відповідачам майно, яке перебуває в їх власності, що вочевидь може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду в цій справі, якщо таке буде ухвалене на користь позивача, що, в свою чергу, може свідчити про неефективність судового захисту, суд дійшов висновку про наявність обставин для часткового задоволення заяви позивача про забезпечення позову у вигляді накладання арешту на нерухоме майно відповідачів 2 та 3 в межах суми позову в загальному розмірі 901298,86грн.
Суд зазначає, що позивач в заяві про забезпечення позову просив накласти арешт на нерухоме майно відповідача 2 та відповідача 3 в межах суми позову в розмірі 901298,86грн.
При цьому, враховуючи, що заявником зазначено про наявність майна у відповідача 2 та відповідача 3, у разі задоволення заяви з такими вимогами, позов з вимогою про стягнення грошових коштів може бути забезпечений майном, вартість якого в два рази перевищує ціну позову.
За таких обставин, розумним та адекватним є накладання арешту на нерухоме майно відповідача 2 та відповідача 3 в межах суми позову.
Щодо вимоги про заборону відповідачу 2 та 3 відчужувати майно на яке накладено арешт, суд відмовляє в її задоволенні, оскільки вжитих судом заходів щодо забезпечення позову та укладених між позивачем та відповідачами договорів забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №271021-КЛВ/1 від 27.10.2021, разом цілком достатньо для ефективного захисту прав позивача.
Керуючись статтями 86, 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" про забезпечення позову задовольнити частково.
Накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Першотравневим РВ УМВС України у Донецькій обл. від 05.06.1998; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової катки платника податків - НОМЕР_2 ) в межах суми позову у розмірі 450649,43грн., до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Першотравневим РВ УМВС України у Донецькій обл. від 16.01.1996; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової катки платника податків - НОМЕР_4 ) в межах суми позову у розмірі 450649,43грн., до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Стягувач: Акціонерне товариство Банк Кредит Дніпро (01033, м.Київ, вул.Жилянська, буд.32, ЄДРПОУ 14352406).
Боржник: ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Першотравневим РВ УМВС України у Донецькій обл. від 05.06.1998; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової катки платника податків - НОМЕР_2 ).
Боржник: ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Першотравневим РВ УМВС України у Донецькій обл. від 16.01.1996; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової катки платника податків - НОМЕР_4 ).
Ухвала є виконавчим документом та повинна виконуватись у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання протягом 3 років з дня його постановлення.
Ухвала набрала законної сили 19.12.2023 та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складання повного тексту до Східного апеляційного господарського суду.
У судовому засіданні 19.12.2023 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 20.12.2023.
Суддя Максим Олександрович Лейба
(М.О. Лейба)
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2023 |
Оприлюднено | 25.12.2023 |
Номер документу | 115817150 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Лейба Максим Олександрович
Господарське
Господарський суд Донецької області
Лейба Максим Олександрович
Господарське
Господарський суд Донецької області
Лейба Максим Олександрович
Господарське
Господарський суд Донецької області
Лейба Максим Олександрович
Господарське
Господарський суд Донецької області
Лейба Максим Олександрович
Господарське
Господарський суд Донецької області
Лейба Максим Олександрович
Господарське
Господарський суд Донецької області
Лейба Максим Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні