Рішення

від 17.01.2024 по справі 905/724/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.01.2024 Справа №905/724/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., за участі секретаря судового засідання Ісмаілової М.Я., розглянувши у судовому засіданні

матеріали справи за позовною заявою Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», м.Київ

до відповідача 1: Об`єднання фермерів "Привільне", с.Захарівка, Мангушський район, Донецька область

до відповідача 2: ОСОБА_1 , с.Захарівка, Мангушський район, Донецька область

до відповідача 3: ОСОБА_2 , с.Стародубівка, Стародубівський район, Донецька область

про стягнення солідарно 901298,86грн.

Представники:

від позивача (в режимі відеоконференції): адвокат Левченко Ю.В.

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: не з`явився

від відповідача 3: не з`явився

Суть справи:

Позивач, Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро», звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача 1: Об`єднання фермерів "Привільне", до відповідача 2: ОСОБА_1 та до відповідача 3: ОСОБА_2 про стягнення 901298,86грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачами зобов`язань за кредитним договором №271021-КЛВ/1 від 27.10.2021 та договорами поруки №271021-П/1 від 27.10.2021, №271021-П/2 від 27.10.2021, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 901298,86грн.

Ухвалою від 23.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.11.2023.

20.11.2023 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Присутня в засіданні суду представник позивача надала усні поясненя по суті поданої позовної заяви, клопотала про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів про відсутність зареєстрованих у відповідачів електронних кабінетів в ЄСІТС.

Надані документи долучені до матеріалів справи.

Ухвалою від 21.11.2023 підготовче засідання відкладено на 19.12.2023.

23.11.2023 через систему "Електронний суд" від АТ «Банк Кредит Дніпро» надійшли додаткові пояснення в обгрунтування нарахування процентів по кредитному договору.

13.12.2023 через систему "Електронний суд" надійшла заява АТ «Банк Кредит Дніпро» б/н від 13.12.2023 про забезпечення позову, в якій заявник (позивач) просить, в межах ціни позову у розмірі 901298,86грн., накласти арешт на належне відповідачів 2 та 3 нерухоме майно та заборонити його відчуження.

Ухвалою від 19.12.2023 заяву Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 в межах суми позову у розмірі 450649,43грн., до набрання законної сили рішенням суду у цій справі. Накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_2 в межах суми позову у розмірі 450649,43грн., до набрання законної сили рішенням суду у цій справі. В задоволенні інших вимог відмовлено.

Також 19.12.2023 за результатами підготовчого засідання судом постановлено ухвалу про закритя підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.01.2024.

Представник відповідача 1 свого представника в засідання суду не направив. Відповідачі 2 та 3 в засідання суду також не з`явилися, своїх представників не направили. Відповідачі правом на подання відзивів не скористалися. Будь-яких заяв/клопотань з процесуальних питань від відповідачів до суду не надходило. Про місце, час та дату підготовчого засідання сторони повідомлялися шляхом направлення копії ухвали від 19.12.2023 на їх електронні адреси.

Копія ухвали також розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що у силу статей 2, 4 Закону "Про доступ до судових рішень" свідчить про наявність додаткової можливості сторін справи ознайомитись із судовими рішеннями. Крім того, на офіційному веб-сайті Господарського суду Донецької області веб-порталу «Судова влада України» у розділі "Новини" «Інше» розміщено відповідне повідомлення про наявність судового провадження у цій справі.

Електронний примірник ухвали від 19.12.2023 доставлено на електронну скриньку відповідача 1 та відповідача 3, про що сформовано відповідні довідки в автоматизованій системі бази даних «Діловодство господарського суду».

Копія ухвали від 19.12.2023 згідно із довідкою про помилку доставки електронного листа, сформованою в автоматизованій системі бази даних «Діловодство господарського суду», відповідачу 2 не доставлена. Інформації про зміну електронної адреси до суду не представлено.

За інформацією Міністерства соціальної політики України (лист від 13.10.2023) станом на 11.10.2023 в ЄІБД ВПО інформація про запитуваних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутня.

При цьому суд зазначає, що явка учасників справи у судове засідання не була визнана обов`язковою.

Станом на теперішній час процесуальних позицій (відзивів, пояснень тощо) відповідачі не висловили (не надіслали). Будь-яких заяв, клопотань щодо неможливості реалізації ними своїх процесуальних прав на подання власних позицій (відзивів, пояснень тощо) до суду не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частиною 1 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка в судове засідання відповідачів не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідачів 1, 2, 3 за наявними матеріалами.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

встановив:

27.10.2021 між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» (банк, позивач у справі) та Об`єднанням фермерів «Привільне» (позичальник, відповідач-1 у справі) укладено кредитний договір №271021-КЛВ/1 (надалі - кредитний договір), відповідно до пункту 1.1 якого на умовах, викладених у договорі, банк зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії (грошові кошти на умовах, зазначених у договорі) одним або кількома траншами, але в будь якому випадку в межах встановленого Ліміту Кредитної лінії в загальній сумі кредиту що дорівнює 6 000 000,00 (шість мільйонів гривень 00 копійок) в національній валюті України - гривнях (UAH) та в межах встановленого строку кредиту (до кінцевої дати погашення, визначеної п. 2.5.2 договору), а позичальник зобов`язується прийняти належним чином використовувати і повернути банку кредит та сплатити плату (проценти та комісії за договором) за кредит у порядку та на умовах цього договору.

Відповідно до пункту 2.9 кредитного договору кредит надається шляхом зарахування Кредитором коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника у Банку для подальшого використання за цільовим призначенням.

Згідно з пунктом 2.5.2 кредитного договору позичальник зобов`язаний повернути кредит у терміни, встановлені в заяві на видачу траншу та в дати, встановлені графіком зниження ліміту кредитної лінії, що є додатком 2 до цього договору, при цьому строк траншів - не більше 365 календарних днів, але в будь-якому випадку не пізніше кінцевої дати погашення - « 24» березня 2023 року (включно), якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до іншого терміну відповідно до умов цього договору.

У разі надання Кредиту з Графіком зниження Ліміту Кредитної лінії та у разі не приведення Позичальником розміру фактичної заборгованості боргу до розміру Ліміту Кредитної лінії, встановленої Графіком зниження Ліміту Кредитної лінії на відповідну дату, заборгованість в розмірі різниці між Лімітом Кредитної лінії на відповідну дату та сумою фактичної заборгованості за Кредитом є простроченою на наступний день з такої дати. Розмір простроченої заборгованості за кожним Траншем визначається Банком самостійно.

Згідно пунктом 2.5.3 кредитного договору Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на рахунок UA423057490000029099000056667 в Банку. Повернення Кредиту здійснюється в валюті, в якій було отримано Кредит/Транш. Сума заборгованості за кредитом/траншем, що не сплачена Позичальником у визначений цим договором термін, наступного робочого дня, вважається простроченою.

У разі якщо термін повернення кредиту/траншу припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, терміном повернення кредиту/траншу вважається перший робочий день, наступний за ним.

У пунктах 2.6, 2.6.1 кредитного договору встановлено, що процентна ставка за користування кредитом/траншем у межах строку користування встановлюється фіксована в розмірі 13,0% річних, якщо інший розмір процентної ставки не застосований згідно умов цього договору.

Проценти за користування кредитом/траншем наданими за цим договором, нараховуються банком щомісячно в останній робочий день поточного місяця або у день повного погашення заборгованості за кредитом/траншем (достроково або при настанні строку погашення), за методом факт/факт відповідно до вимог чинного законодавства на строкову суму заборгованості за кредитом, тобто строки погашення якої не порушено.

У пункті 2.6.5 кредитного договору сторони домовились з урахуванням статті 212 Цивільного кодексу України, що банк має право встановити за користування одержаним кредитом/траншем процентну ставку, збільшену на 3% (три) процентних пункти до встановленої п.2.6 договору у випадку порушення/невиконання/часткового виконання/неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань, передбачених п. 5.5, 5.9, 5.14 цього договору.

Пунктом 2.11 кредитного договору передбачено, що у разі, якщо Позичальник своєчасно не поверне суму/частину Кредиту/Траншу в Кінцеву дату погашення або у терміни, встановлені Графіком погашення/зниження Загальної суми Кредиту/Ліміту Кредитної лінії або інші терміни, встановлені умовами цього Договору, або у встановлений згідно п. 2.12. цього Договору терміни повернення Кредиту/Траншу, позичальник зобов`язаний сплатити Банку проценти за порушення грошового зобов`язання (згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України) в розмірі 18% (вісімнадцять) процентів річних від суми простроченої заборгованості за Кредитом/Траншем, що надані в національній валюті України, гривні (UAH), якщо інший розмір не встановлений додатковою угодою на підставі домовленості Сторін, при цьому Сторони домовились, що у разі зміни розміру в сторону зменшення така угода не укладається.

Позичальник сплачує проценти за порушення грошового зобов`язання за кожен день наявності простроченої заборгованості за Траншем/Кредитом, починаючи з дати її виникнення, а саме: з наступного дня після дня несплати або неповної сплати Кредиту/Траншу в Кінцеву дату або в дату погашення. Проценти за порушення грошового зобов`язання нараховуються Банком та сплачуються Позичальником відповідно до п.2.6.цього Договору.

Пунктом 9.1 кредитного договору встановлено, що договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками (у разі якщо вони використовуються сторонами) і діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Як вбачається з наданої до матеріалів справи копії примірника кредитного договору №271021-КЛВ/1 від 27.10.2021, останній підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що, за умовами цього договору, свідчить про набрання ним чинності, що також не оспорювалось сторонами в ході розгляду справи.

27.10.2021 між банком та позичальником (клієнтом) укладено Додаткову угоду №1 до кредитного договору про умови кредитування в рамках програми «Доступні кредити 5-7-9%» з метою участі клієнта в програмі державної фінансової підтримки суб`єктам малого та середнього підприємництва в рамках реалізації програми «Доступні кредити 5-7-9%», затвердженої Радою Фонду розвитку підприємництва та розміщеної на офіційному сайті Фонду (далі - Програма), на виконання «Порядку надання фінансової державної підтримки суб`єктам малого та середнього підприємництва» затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №28 від 24.01.2020 (зі змінами).

Відповідно до пункту 3.1 додаткової угоди №1 до кредитного договору процентна ставка за строковою заборгованістю за кредитом протягом встановленого строку періоду участі клієнта в Програмі (далі - базова процентна ставка) встановлюється у розмірі: індекс UIRD (3 міс.) + 7% де індекс UIRD український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. Кожного 1-го січня, 1-го квітня, 1-го липня, 1-го жовтня (дата зміни базової процентної ставки) банк переглядає та встановлює новий розмір базової процентної ставки у зв`язку зі зміною індексу UIRD. Для розрахунку базової процентної ставки використовується індекс UIRD, що діяв у робочий день, що передує даті зміни базової процентної ставки. У разі від`ємного значення індексу UIRD для розрахунку нової базової процентної ставки приймається умовне значення індексу UIRD рівне 0% річних.

Максимальний розмір базової процентної ставки не може бути більший ніж 30% річних. Зміна базової процентної ставки в результаті зміни індексу UIRD не потребує внесення змін до договору.

Згідно з пунктом 3.2.1 додаткової угоди №1 до кредитного договору за користування кредитом клієнт сплачує частину процентів, що розраховується за компенсаційною ставкою, яка становить 3% річних.

Відповідно до пунктів 3.2.2 додаткової угоди №1 до кредитного договору у випадку порушення клієнтом зобов`язань щодо п. 5.5, 5.9, 5.14, встановлених договором, проценти на строкову заборгованість за кредитом нараховуються за підвищеною (штрафною) процентною ставкою яка дорівнює розміру базової процентної ставки, збільшеної на 3 процентних пункти. Підвищена процентна ставка встановлюється на період, протягом якого клієнт порушив зазначені зобов`язання.

За умовами пункту 3.3.1 додаткової угоди №1 до кредитного договору сума компенсації процентів, що підлягає сплаті фондом, розраховується як різниця між сумою нарахованих процентів за кредитом із застосуванням базової процентної ставки та сумою нарахованих процентів за кредитом із застосуванням компенсаційної процентної ставки.

У разі встановлення підвищеної процентної ставки за кредитом відповідно до умов цієї додаткової угоди компенсація частини процентів за кредитом здійснюється Фондом без урахування такої підвищеної процентної ставки, а саме в сумі, розрахованій відповідно до умов першого абзацу цього пункту. Частина процентів, що не підлягає компенсації Фондом, розрахованих за підвищеною процентною ставкою, підлягає сплаті банку клієнтом.

Пунктами 3.3.1 та 3.3.2 Додаткової угоди передбачено, що сума компенсації процентів, що підлягають сплаті Фондом, розраховується як різниця між сумою нарахованих процентів за Кредитом із застосуванням Базової процентної ставки та сумою нарахованих процентів за Кредитом із застосуванням Компенсаційної процентної ставки.

У разі встановлення підвищеної процентної ставки за Кредитом, відповідно до умов цієї Додаткової угоди, компенсація частини процентів за Кредитом здійснюється Фондом без врахування такої підвищеної процентної ставки, а саме у сумі, розрахованій відповідно до умов першого абзацу цього пункту. Частина процентів, що не підлягає компенсації Фондом, розрахованих за Підвищеною процентною ставкою, підлягає сплаті Банку Клієнтом. Якщо протягом місяця мало місце порушення Клієнтом умов Договору, а саме: прострочення виконання клієнтом зобов`язання щодо повернення Кредиту у терміни, встановлені Договором та/або прострочення виконання Клієнтом зобов`язання зі сплати нарахованих процентів за кредитом (за Компенсаційною процентною ставкою, що підлягає застосування протягом місяця, за який сплачується проценти); компенсація процентів Фондом не надається, якщо строк існування такого порушення перевищив 15 календарних днів.

Компенсація Фондом процентів, призупиняється за період (календарний місяць), в якому має місце зазначене порушення, а у випадку припинення порушення та відсутності інших підстав для призупинення надання Фондом Державної підтримки Клієнту, сплата компенсації процентів відновлюється з наступного календарного місяця. Усуненням порушення вважається як погашення Клієнтом простроченої заборгованості за Кредитом, в т.ч. внаслідок реструктуризації простроченої заборгованості за Кредитом.

Пунктом 3.5 додаткової угоди №1 до кредитного договору встановлено, що на період дії цієї додаткової угоди до умов щодо розміру процентної ставки, її зміни та обсягу процентів, який зобов`язаний сплачувати клієнт, застосовуються положення цієї додаткової угоди, а загальні умови договору застосовуються в частині положень, що не описані в цій додатковій угоді, зокрема щодо строків сплати процентів, рахунку для сплати, порядку нарахування тощо.

Додаткова угода №1 вступає в силу з дати її укладення сторонами та діє до: кінця строку дії Договору, за умови, що протягом всього строку дії Договору Клієнт приймає участь у Програмі, або до дати виявлення банком та/або Фондом будь-якої з подій, що є підставою для позбавлення Клієнта права участі клієнтом участі Програмі (окрім тимчасово позбавлення), або укладення сторонами угоди про розірвання цією Додаткової угоди, або прийняття законодавчого акту, що регламентує припинення або скасування Програми.

Додаткова угода №1 підписана сторонами та скріплена їх печатками.

З метою забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за вказаним Кредитним договором були укладені наступні договори:

- між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 (Поручитель) договір поруки №271021-П/1 від 27.10.2021;

- між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_2 (Поручитель) договір поруки №271021-П/2 від 27.10.2021.

Відповідно до пунктів 1.1 договорів, Поручитель поручається перед Банком за виконання Боржником - ОФ «Привільне», Основного зобов`язання 1 та Основного зобов`язання 2 за Основним договором, а саме за кожне з цих Основних зобов`язань окремо.

Відповідальність поручителя і Боржника щодо виконання Основних зобов`язань є солідарною. Поручитель надає свою згоду та погоджується з тим, що у разі зміни розміру будь-якого Основного зобов`язання та/або строку Основного договору в тому числі внаслідок новації зобов`язання, договір та порука за цим договором будуть діяти до повного виконання всіх Основних зобов`язань без необхідності попереднього чи наступного погодження із Поручителем зазначених змін та/або укладання додаткової угоди до цього договору (пункти 1.4-1.5 договорів).

Згідно пунктом 1.7 договорів поруки, передбачено, що поручитель підтверджує, що він ознайомлений зі змістом Основного договору, зокрема, із сумою основного зобов`язання, розміром плати (процентів, комісії тощо) штрафних санкцій та інших платежів за Основним договором, із термінами та строками виконання зобов`язань та іншими умовами, і заперечень щодо умов Основного договору не має.

Пунктом 2.1 договору сторони передбачили, що Банк має право у разі порушення Боржником будь-якого Основного зобов`язання за Основним договором або невиконання Боржником зобов`язання, встановленого рішенням суду щодо визнання Основного договору недійсним, звернутися до Поручителя з вимогою про виконання таких зобов`язань, а Поручитель зобов`язується виконати їх за боржника у порядку та строки, зазначені у вказаній вимозі.

Сторони домовились, що Поручитель вважається належним чином письмово повідомленим та таким, що отримав відповідні повідомлення та/або вимогу Банку у випадках встановлених цим договором, у разі здійснення Банком однієї або кількох дій, а саме: вручення Поручителю письмового повідомлення/вимоги особисто або його представникові; направлення поручителю письмового повідомлення/вимоги у вигляді SMS - повідомлень на номер мобільного телефону, вказаного в цьому Договорі; передачі письмового повідомлення/вимоги рекомендованим листом з описом вкладення та повідомлення про отримання або доставкою кур`єрською службою на адресу, зазначену у договорі, або на ту адресу, яка буде повідомлена Поручителем письмово; надіслання письмового повідомлення/вимоги на адресу електронної пошти, вказаної в цьому договорі, та/або на ту адресу електронної пошти, які будуть повідомлені Поручителем письмово; розміщення інформації на сайті Банку www.creditdnepr.com.ua (виключно для загальних повідомлень).

Поручитель вважається повідомленим/таким, що отримав повідомлення/вимогу, навіть у тому випадку, кoли письмове повідомлення/вимога, надіслане на його останню відому адресу (яка зазначена в Договорі та/або письмово повідомлена Поручителем) не було йому доставлено (вручено) незалежно від причин (пункт 9.1 договору поруки).

Сторони домовились, що строк дії поруки, а саме строк, протягом якого Банк має право

Пред`явити вимоги до Поручителя, становить 7 років з дати укладення цього договору (пункт 3.1. договору).

На виконання кредитного договору банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 6 000 000,00 грн., що підтверджується виписками банку по рахунку позичальника, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до умов кредитного договору з урахуванням додаткової угоди №1 до кредитного договору банком нараховано проценти за користування кредитом в сумі 166021,23грн. та відсотки по ставці ФРП в сумі 735277,63грн., які не сплачені позичальником та які пред`явлено банком до стягнення в даному позові.

У зв`язку з наявністю заборгованості за кредитним договором банк надіслав позичальнику та поручителям лист №17-3222 від 21.04.2023, у якому вимагав у строк до 28.04.2023 здійснити погашення простроченої заборгованості або звернутись в Банк для вирішення питання щодо порядку подальшого врегулювання простроченої заборгованості.

Оскільки відповідачі не сплатили заборгованість, позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідачів солідарно нарахованих несплачених відсотків по ставці ФРП в сумі 735277,63грн. та процентів за користування кредитом в сумі 166021,23грн. по кредитному договору №271021-КЛВ/1 від 27.10.2021.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого:

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу статтей 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

У відповідності із статтею 173 ГК України та статтею 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт господарювання (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язків.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (статтею 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу норми частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, позичальник порушив умови кредитного договору щодо своєчасної сплати кредиту та процентів, тому кредитор звернувся до позичальника та поручителів з вимогою про сплату відсотків по ставці ФРП в сумі 735277,63грн. та відсотків за користування кредитом в сумі 166021,23грн.

Вимогу позивача відповідачі не виконали.

Відповідно до частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами частин 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з частинами 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивачем доведено факт надання відповідачу-1 кредиту та виникнення у останнього зобов`язання щодо повернення суми кредиту та оплати відсотків по кредиту, а також факт виникнення зобов`язань у відповідачів 2 та 3 як у поручителів.

Також надано докази звернення до відповідачів з вимогою про повернення кредиту та сплату відсотків.

Таким чином, у відповідачів виникло зобов`язання щодо оплати заборгованості та відсотків за кредитом.

Відповідачі не надали відзивів на позовну заяву, заперечень проти позовних вимог, доказів сплати простроченої заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову.

Одночасно, суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово в своїх постановах (зокрема від 04.02.2020 у справі №912/1120/16, від 28.03.2018 у справі №444/9519/12) викладала висновок про те, що припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України.

Натомість у охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України і охоронна норма частини 2 статті 625 цього Кодеку не можуть застосовуватись одночасно.

У вказаній постанові у справі №912/1120/16 також викладений висновок про необхідність тлумачення умов укладеного сторонами справи договору щодо наслідків порушення відповідачем строків повернення позичених коштів, що має здійснюватися у системному взаємозв`язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання цивільно-правової відповідальності, в тому числі за порушення грошового зобов`язання. Велика Палата Верховного Суду відзначила про таке у контексті відступлення від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №913/11/18 щодо відсутності підстав для застосування відповідної правової позиції, наведеної в зазначеній постанові у справі №444/9519/12, через обумовлення сторонами у договорі нарахування процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості.

Вирішуючи виключну правову проблему щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв`язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 наголосила, що проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми позики передбачає частина 2 статті Цивільного кодексу України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до 1048 Цивільного кодексу України.

Тобто регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

При цьому щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування Велика Палата Верховного Суду зауважила, що сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини, виходячи з правової природи останніх.

Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, і цей розмір може зменшити суд.

Згідно з положеннями цивільного законодавства сторонам надано право погодження на власний розсуд саме розміру процентів, які підлягають сплаті в разі правомірного використання кредитних коштів та/або в разі прострочення виконання грошового зобов`язання, але не врегулювання охоронних правовідносин між ними регулятивними нормами.

Отже, за правомірне користування кредитними коштами (в межах строку дії кредитного договору) стягуються проценти на підставі частини 1 статт 1048 Цивільного кодексу України, а за неправомірне користування кредитними коштами (поза межами строку дії кредитного договору) - на підставі положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

З такими висновками погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, про що також зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.11.2023 у справі №910/15587/21.

Додатково суд зазначає, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому воєнний стан неодноразово було продовжено.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, з 24.02.2022 включно і до припинення воєнного стану в Україні, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України в силу п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що згідно з п. 2.5.2 кредитного договору позичальник зобов`язаний повернути кредит у терміни, встановлені графіком погашення/зниження загальної суми кредиту, що є додатком 2 до цього договору, при цьому строк траншів - не більше 365 календарних днів, але в будь-якому випадку не пізніше кінцевої дати погашення - « 24» березня 2023 року (включно).

З розрахунку заборгованості по кредитному договору №271021-КЛВ/1 від 27.10.2021, наданого позивачем до позову вбачається, що сума несплачених відсотків за користування кредитними коштами становить 166021,23грн., що нараховані за період з 29.10.2021 по 26.03.2023, а сума несплачених відсотків по ставці ФРП становить 735277,63грн., що нараховані за період з 29.10.2021 по 27.03.2023.

Розглянувши вимоги позивача про стягнення відсотків за користування кредитними коштами в сумі 166021,23грн. нарахованих за період з 29.10.2021 по 26.03.2023 суд встановив, що позивач продовжував здійснювати нарахування відсотків після визначеного договором періоду кредитування, що суперечить нормам чинного законодавства та висновкам викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.

Враховуючи вищенаведене, суд здйснивщи перерахунок відсотків за період з 29.10.2021 по 24.03.2023 дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині в сумі 161 747,26грн.

Щодо вимог позивача про стягнення відсотків по ставці ФРП в сумі 735277,63грн., суд зазначає, що з розрахунку заборгованості наданого позивачем до позову вбачається, що нарахованя відсотків по ставці ФРП здійснювалось з 29.10.2021 по 27.03.2023.

Проте, з наданої позивачем виписки банку по особовому рахунку відповідача за період 27.10.2021 по 27.03.2023, вбачається, що банком фактично нараховані відсотки по ставці ФРП по 24.03.2023, тобто в межах строку кредитування, що є правомірним.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 735277,63грн.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову частково.

Розподіл судових витрат:

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача та відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому стягнення судового збору у сумі 13455,37грн. з відповідачів здійснюється окремо з кожного відповідача у рівних визначених частках в сумі 4484,79грн.

Вирішуючи питання про дію заходів забезпечення, застосованих ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.12.2023, суд зазначає, що відповідно до частини 7 статті 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Таким чином, оскільки позовні вимоги суд задовольнив частково, при цьому вжиті заходи забезпечення позову є гарантією виконання рішення суду і потреба у забезпеченні позову на час ухвалення рішення не відпала, такі заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили відповідно до частини 7 статті 145 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 145, 178, 236-238, 240, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до відповідача 1 Об`єднання фермерів «Привільне», відповідача 2 ОСОБА_1 , відповідача 3 ОСОБА_2 про стягнення солідарно суми боргу в розмірі 901298,86грн. задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Об`єднання фермерів «Привільне» (87411, Донецька обл., Мангушський р-н, с.Захарівка, вул.Садова, буд.10; ідентифікаційний код 21983685), з ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Першотравневим РВ УМВС України у Донецькій обл. від 05.06.1998; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової катки платника податків - НОМЕР_2 ), з ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Першотравневим РВ УМВС України у Донецькій обл. від 16.01.1996; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової катки платника податків - НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, ідентифікаційний код 14352406) заборгованість по нарахованим відсоткам за користування кредитними коштами в розмірі 161747,26грн. та заборгованість по нарахованим відсоткам по ставці ФРП в розмірі 735277,63грн.

Стягнути з Об`єднання фермерів «Привільне» (87411, Донецька обл., Мангушський р-н, с.Захарівка, вул.Садова, буд.10; ідентифікаційний код 21983685), з ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Першотравневим РВ УМВС України у Донецькій обл. від 05.06.1998; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової катки платника податків - НОМЕР_2 ), з ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Першотравневим РВ УМВС України у Донецькій обл. від 16.01.1996; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової катки платника податків - НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, ідентифікаційний код 14352406) витрати зі сплати судового збору в сумі 13455,37грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

У судовому засіданні 17.01.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.01.2024.

Суддя М.О. Лейба