Ухвала
від 19.12.2023 по справі 910/18929/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.12.2023Справа № 910/18929/23

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" (далі - позивач, ТОВ "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної енергетичної компанії "УКЕНЕРГО" (далі відповідач, НЕК "УКЕНЕРГО"), в якому просить суд: визнати дії НЕК "УКЕНЕРГО" щодо застосування санкцій, передбачених абз. 4 п.п. 7 п. 1 Постанови від 25.02.2023 року № 332 НКРЕКП "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" (далі - Постанова НКРЕКП від 25.02.2023 № 332) до ТОВ "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" в періоди 16.09.2023 року з 10:00 год. до 11:00 год., 17.09.2023 року з 07:00 год. до 08:00 год. та 18.09.2023 року з 12:00 до 13:00 - протиправними.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач не погоджується із застосованими до нього відповідачем санкціями, передбаченими абз. 4 п.п. 7 п. 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2023 № 332. Позивач вважає відповідні дії відповідача незаконними та такими, що суперечить нормам діючого законодавства. Позивач стверджує, що доводи відповідача щодо більшого обсягу продажу на РДН за заявлені обсяги купівлі позивачем спростовуються даними обсягів з платформи XM Trade, а застосування відповідачем наведених санкцій призведе до колосальних збитків для позивача.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши матеріали позовної заяви №б/н від 07.12.2023 ТОВ "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" (вх. № 18929/23 від 12.12.2023), суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи.

Позивачем у позовній заяві у якості власної адреси місцезнаходження зазначено: 08131, Київська область, с. Софіївська - Борщагівка, вул. Лесі Українки, 26, кв. 117. Водночас, відповідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресаю місцезнаходження позивача є така адреса: Україна, 08131, Київська область, Бучанський р-н, село Софіївська Борщагівка, вул. Лесі Українки, будинок 26, квартира 117.

З огляду на наведене, позивачем не дотримано вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

В силу приписів статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Висловлювання "судом, встановленим законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

У частині першій статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 16 ЦК України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання.

Відповідно до частини другої статті 20 ГК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

За загальним правилом (ч. 1 ст. 5 ГПК України) суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Якщо ж законом або договором не передбачено способу захисту, який би ефективно захищав права, свободи чи інтереси позивача, суд може захистити їх у спосіб, що не суперечить закону (ч. 2 ст. 5 ГПК України).

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша і друга статті 5 ГПК України).

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту. Верховний Суд відзначає, що предметом позову не може бути встановлення обставин.

Позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогою про визнання дій відповідача щодо застосування санкцій, передбачених абз. 4 п.п. 7 п. 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2023 № 332, до позивача у певні періди - протиправними.

Заявлений позов фактично містить у собі вимогу про встановлення судом факту, що має юридичне значення (встановлення факту відсутності підстав для застосування до позивача санкцій, передбачені абз. 4 п.п. 7 п. 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2023 № 332), та не стосується захисту права цивільного.

Вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.

Відповідний правовий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16.

Суд відзначає, що спосіб захисту, який позивач може обрати, а суд застосувати при здійсненні судочинства, у будь-якому випадку має бути ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, і дає змогу забезпечити реальне поновлення у порушених правах.

Якщо ефективного способу захисту законом або договором не передбачено і позивач обирає інший ефективний спосіб захисту його прав, свобод чи інтересів, у позовній заяві має бути наведено відповідне обґрунтування необхідності застосування такого способу захисту, інакше суд залишає позовну заяву без руху на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України.

Звертаючись з позовом до суду з вимогою про визнання протиправними дій НЕК "УКЕНЕРГО" щодо застосування до ТОВ "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" санкцій, передбачених абз. 4 п.п. 7 п. 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2023 року № 332, обираючи відповідний спосіб захисту своїх прав, свобод чи інтересів, позивач мав вказати, чи передбачено відповідний спосіб захисту законом або договором або позивачем обрано інший ефективний спосіб захисту його прав, свобод чи інтересів та у такому випадку навести у позовній заяві відповідне обґрунтування необхідності застосування такого способу захисту та його ефективності. Проте, позовна заява не містить таких зазначень та обгрунтувань.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивачем не дотримано вимог п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у позовній заяві відсутні зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви, а саме додатків № 6, 8 - 10, 12, 15, 16, 18, 24, 25, 28. Фактично позивач зазначив про наявність у нього лише оригіналів додатків № 2-5, 7, 11, 13, 14, 17, 19-23, 26, 27.

Таким чином, позивачем не дотримано вимог п. 2, 4, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, а відтак позовна заява підлягає залишенню без руху.

Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків позивач має:

- визначити адресу місцезнаходження позивача відповідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- надати письмові обґрунтування необхідності застосування та ефективності обраного позивачем способу захисту шляхом визнання протиправними дій НЕК "УКЕНЕРГО" щодо застосування до ТОВ "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" санкцій, передбачених абз. 4 п.п. 7 п. 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2023 року № 332;

- зазначити про наявність у позивача або у іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви (додатки № 6, 8 - 10, 12, 15, 16, 18, 24, 25, 28).

Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. 162, 164, 174, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- визначити адресу місцезнаходження позивача відповідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- надати письмові обґрунтування необхідності застосування та ефективності обраного позивачем способу захисту шляхом визнання протиправними дій НЕК "УКЕНЕРГО" щодо застосування до ТОВ "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" санкцій, передбачених абз. 4 п.п. 7 п. 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2023 року № 332;

- зазначити про наявність у позивача або у іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви (додатки № 6, 8 - 10, 12, 15, 16, 18, 24, 25, 28).

3. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

4. Зобов`язати позивача подати до суду разом із заявою про усунення недоліків позовної заяви докази направлення копії цієї заяви і доданих до неї документів відповідачу з урахуванням положень статті 42 ГПК України.

5. Звернути увагу позивача, що виконання ним вимог ухвали суду у строк, встановлений судом, доводиться саме позивачем.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 19.12.2023 та оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана ГУМЕГА

Дата ухвалення рішення19.12.2023
Оприлюднено25.12.2023
Номер документу115817866
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Судовий реєстр по справі —910/18929/23

Ухвала від 21.05.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сулім В.В.

Рішення від 29.04.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гумега О.В.

Ухвала від 25.03.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гумега О.В.

Ухвала від 26.02.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гумега О.В.

Ухвала від 29.12.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гумега О.В.

Ухвала від 19.12.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гумега О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні