Постанова

від 19.06.2024 по справі 910/18929/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2024 р. Справа№ 910/18929/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Коротун О.М.

при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Лосич Т.С.;

від відповідача: Остапенко С.Л.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 року (повний текст рішення складено і підписано 01.05.2024 року)

у справі №910/18929/23 (суддя О.В. Гумега)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО"

про зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (далі - відповідач) про визнання дії НЕК "УКЕНЕРГО" щодо застосування санкцій, передбачених абз. 4 п.п. 7 п. 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2023 року № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану", до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" в періоди 16.09.2023 року з 10:00 год. до 11:00 год., 17.09.2023 року з 07:00 год. до 08:00 год. та 18.09.2023 року з 12:00 до 13:00 - протиправними.

Позовні вимоги обґрунтовані незаконними діями відповідача, останні суперечать нормам діючого законодавства, а доводи відповідача щодо більшого обсягу продажу на РДН за заявлені обсяги купівлі спростовуються даними обсягів з платформи XM Trade щодо обсягу купівлі-продажу електричної енергії Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" у спірний період, а тому підстави для застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" санкцій, передбачених абз. 4 пп 7 п. 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2023 року № 332, відсутні.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 року у справі №910/18929/23 скасувати та прийняти нове рішення суду яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права, зокрема ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.

Так, скаржник вказав, що судом першої інстанції не надана оцінка виключення для не застосування санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП", а саме, абз. 5 п.п. 7 п. 1 Постанови від 25.02.2023 року №332, відповідно до якого, у разі, якщо від`ємна сальдова величина сформувалась у розрахунковий період, у якому на РДН заявлений обсяг продажу був меншим за заявлений обсяг купівлі, адміністратор розрахунків не вживає заходів, передбачених абз. 4 п.п. 7 п. 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2023 року №332. Тобто, наведене виключає застосування санкцій передбачених абз. 4 п.п. 7 п. 1 даної постанови.

Крім того, за твердженням представника скаржника, судом першої інстанції не надана оцінка даним, з платформи ММS, наданих суду відповідачем.

При цьому, представник скаржника зауважив, що всі наявні в матеріалах справи листи /відповіді Акціонерного товариства «Оператор ринку» на питання: чи заявлений обсяг продажу електричної енергії для розрахункових періодів діб постачання 16.09.2023 року, 17.09.2023 року та від 18.09.2024 року в торговій зоні «ОЕС України» виключно по Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" був меншим за заявлений обсяг купівлі, значно відрізняється один від одного та є взагалі протилежними.

Крім того, за твердженням представника скаржника Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" є компанією, що здійснює діяльність у сфері енергетики та критичної інфраструктури та є постачальником електричної енергії, що в реаліях воєнного стану є надзвичайно важливим.

Разом з цим, представник скаржника зауважив, що позивачем обраний ефективний спосіб захисту та у разі задоволення позовних вимог в повному обсязі, порушене право позивача, наслідком якого є не укладення договорів з поставки електричної енергії споживачу, буде відновлене.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевич А.Г., Коротун О.М.

Північний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 року у справі №910/18929/23 своєю ухвалою від 21.05.2024 року.

04.06.2024 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого представник відповідача просив рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 року у справі № 910/18929/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" - без задоволення.

Крім того, представник відповідача, зокрема у відзиві зазначив, що Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО", діяло в межах норм нормативно-правових актів, тобто у відповідача відсутні підстави не застосовувати вимоги четвертого абзацу пункту 7 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 року №332 у зазначених у позовній заяві розрахункових періодах, а саме відхилення всіх ДД для торгової зони «ОЕС України» по Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" на період з 20.09.2023 року по 04.10.2023 року (включно).

Тобто відповідач є суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики, тому постанова НКРЕКП, зокрема від 25.02.2022 року №332, є обов`язковою до виконання.

Купівля обсягів електричної енергії на внутрішньодобовому ринку (ВДР) за наявності операцій з продажу на ринку «на добу наперед» (РДН) в один розрахунковий період прямо порушує норми постанови НКРЕКП від 25.02.2022 року №322 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану».

Так, за вказані торгові дні заявлений обсяг продажу є більшим ніж заявлений обсяг купівлі на РДН, таким чином, у відповідача відсутні підстави не застосовувати вимоги четвертого абзацу пункту 7 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 року №332 у зазначених у позовній заяві розрахункових періодах, а саме відхилення всіх ДД для торгової зони «ОЕС України» по Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" на період з 20.09.2023 року по 04.10.2023 року (включно), про що НЕК "УКРЕНЕРГО" листом №01/46500 від 19.09.2023 року повідомило позивача.

04.06.2024 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника скаржника до суду надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, відповідно до яких представник скаржника, зокрема зазначив, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - НКРЕКП від 30.05.2024 року №1061 «Про зупинення дії окремих положень постанови НКРЕКП від 25.02.2022 року №332» зупинена дія, абзаців 4, 5 підпункту 7 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 25.02.2022 року №322 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану». Зобов`язано оператора системи передачі (у ролі адміністратора розрахунків) вжити всіх необхідних заходів для реалізації положень п. 1 цієї постанови до всіх учасників ринку, починаючи з дати набрання чинності цією постановою. Постанова набирає чинності з дня її прийняття та діє до 01.07.2024 року.

Тобто за твердженням представника скаржника, відсутні підстави для застосування відповідачем до позивача санкцій з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні 19.06.2024 року Північного апеляційного господарського суду підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.06.2024 року Північного апеляційного господарського суду заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити - без змін.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши твердження представників позивача та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.2021 року між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (оператор системи передачі/ ОСП) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" (користувач) було укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 2102-02024 року.

21.09.2021 року сторонами укладено додаткову угоду до договору, згідно якої договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 2102-02024 від 15.07.2021 року викладено у новій редакції.

Відповідно до п. 1.1 договору (тут і далі - в редакції додаткової угоди від 21.09.2024 року) ОСП зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга), а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України.

Під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватись законодавством України (п. 2.2. договору).

Розділом 7 договору сторони узгодили умови відключення, обмеження, припинення надання послуги.

Так, п. 7.1 договору передбачено, що сторони інформують одна одну якомога швидше щодо порушень, які впливають на роботу системи передачі, і вживають негайних заходів з локалізації та безпеки.

Відповідно до п. 7.4 договору ОСП має право припинити надання послуги користувачу, якщо користувач не виконує своїх зобов`язань з оплати послуги або нехтує обов`язками, що випливають з цього договору.

Розділом 8 договору сторони узгодили обов`язки та відповідальність сторін.

Так, пунктом 8.1 договору передбачено, що при невиконанні або неналежному виконанні умов цього Договору сторони несуть відповідальність відповідно до цього Договору та законодавства України.

Відповідно до п. 8.2 договору ОСП зобов`язується, зокрема:

1) забезпечувати надання послуги з дотриманням установлених показників якості надання цих послуг відповідно до глави 2 розділу XI Кодексу системи передачі;

4) повідомляти користувача про наміри застосування обмеження або припинення надання послуги відповідно до розділу 7 цього договору.

Згідно п. 11.1. договору усі суперечки та розбіжності, що виникають з цього договору або у зв`язку з ним, у тому числі що стосуються його укладення, дії, виконання, припинення, сторони мають вирішувати шляхом переговорів, якщо інше не передбачено цим договором. Суперечки та розбіжності, що виникають з цього договору або у зв`язку з ним, у тому числі що стосуються його укладення, дії, виконання, припинення, що не можуть бути вирішені шляхом переговорів, підлягають вирішенню у судовому порядку.

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2021 року. Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії договору, останній вважається продовженим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах (п. 13.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 19.09.2023 року відповідач повідомив позивача листом №01/46500, що згідно з проведеним аналізом за торгові дні 16.09.2023 року - 17.09.2023 року у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" були зафіксовані від`ємні сальдові величини, які сформувались в торговій зоні "ОЕС України" за розрахункові періоди: 16.09.2023 року з 10:00 год. до 11:00 год., 17.09.2023 року з 07:00 год. до 08:00 год., та були врегульовані купівлею обсягів електричної енергії на ВДР за наявності операцій з продажу на РДН в один розрахунковий період, при цьому заявлені обсяги продажу на РДН були більшими за заявлені обсяги купівлі. Посилаючись на абз. 4 пп 7 п. 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2023 року №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" (далі - Постанова НКРЕКП від 25.02.2023 №332 року), відповідач повідомив позивача про відхилення всіх ДД для торгової зони "ОЕС України" по ТОВ "ЕНЕРЕО РЕСУРС" РІ ТРУП" на період з 20.09.2023 року по 04.10.2023 року (включно), а максимальний обсяг продажу на РДН на ці дні встановлено на рівні 0 МВт.год (том 1, а.с. 50).

Позивач в свою чергу листом № 1909/01 від 19.09.2023 року повідомив відповідача, що зазначені ним у листі №01/46500 від 19.09.2023 року відомості про те, що обсяги продажу на РДН були більшими за заявлені обсяги купівлі, не відповідають дійсності, оскільки відповідно до даних платформи XM Trade, обсяг продажу Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" на РДН у спірний період часу складав:

- 16.09.2023 року з 10:00 до 11:00 - 2 МВт;

- 17.09.2023 року з 07:00 до 08:00 - 2,5 МВт;

В той же час обсяг купівлі на ВДР у спірний період складав:

- 16.09.2023 року з 10:00 до 11:00 - 30 МВт;

- 17.09.2023 року з 07:00 до 08:00 - 10 МВт;

Крім того позивач у вищевказаному листі також повідомив відповідача щодо необхідності здійснення вищевказаних операцій, оскільки зазначені обсяги купівлі були призначені для експорту до Молдови згідно договору купівлі-продажу електричної енергії 0609-ER-FE від 06.09.2023 року. Оскільки остаточне підтвердження номінацій для імпорту та експорту відбувається о 15:00 Д-1, то графік закупівлі електричної енергії коригувався шляхом продажу залишків електричної енергії на РДН засновуючись на обсягах, підтверджених номінацій електричної енергії у відповідні періоди станом на 12:00 Д-1. Обсяги електричної енергії для експорту закуповувались на ВДР після остаточного підтвердження номінацій на експорт до Молдови о15:00 Д-1, що підтверджується даними з MMS.

Спірний обсяг купівлі на РДН становить 0,77 % сумарного обсягу купівлі електричної енергії ТОВ "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" по двосторонніх договорах в ці дні, оскільки обсяг купівлі на період 16-17.09.2023 року становить 582,5 МВт.

Таким чином, як зазначив позивач, останній не мав на меті жодних маніпуляцій з цінами на РДР та ВДР, а всі дії з купівлі-продажу було здійснено ним тільки з метою балансування власного порт фоліо.

При цьому, позивач в даному листі просив не застосовувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" санкцій.

20.09.2023 року позивач звернувся до відповідача з додатковим поясненням до листа вих. 1909-01 від 19.09.2023 року, відповідно до якого, зокрема зазначив, що останній протягом всієї своєї діяльності керується нормами чинного законодавства та здійснює діяльність відповідно до постанов та правил ринку електричної енергії. Тому з огляду на незначний обсяг від`ємного сальдо (менше 1%), що склалися з результатами торгів РДР та ВДР, просимо не застосовувати санкції до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП".

Крім того, 20.09.2023 року відповідач листом №01/46809 повідомив позивача, що згідно з проведеним аналізом за торговий день 18.09.2023 року у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" була зафіксована від`ємна сальдова величина, яка сформувалась в торговій зоні "ОЕС України" за розрахунковий період з 12:00 год. до 13:00 год. та була врегульована купівлею обсягів електричної енергії на ВДР за наявності операцій з продажу на РДН в один розрахунковий період, при цьому у зазначеному розрахунковому періоді заявлений обсяг продажу на РДН був більшими за заявлений обсяг купівлі. Посилаючись на абз. 4 пп 7 п. 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2023 року № 332, відповідач повідомив позивача про відхилення всіх ДД для торгової зони "ОЕС України" по ТОВ "ЕНЕРЕО РЕСУРС" РІ ТРУП" на період з 21.09.2023 року по 05.10.2023 року (включно), а максимальний обсяг продажу на РДН на ці дні встановлено на рівні 0 МВт.год (том 1, а.с. 6).

Позивач в свою чергу листом № 2009-03 від 20.09.2023 року у відповідь на лист НЕК «УКРЕНЕРГО» №01/46809 від 20.09.2023 року повідомив відповідача, що зазначені ним у листі відомості про те, що обсяги продажу на РДН були більшими за заявлені обсяги купівлі, не відповідають дійсності, оскільки відповідно до даних платформи XM Trade, обсяг продажу Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" на РДН у спірний період часу складав:

- 18.09.2023 року з 12:00 до 13:00 - 2 МВт.год,

обсяг купівлі на ВДР у спірний період складав:

- 18.09.2023 року з 12:00 до 13:00 - 15 МВт.год.

Крім того позивач у вищевказаному листі також повідомив відповідача щодо необхідності здійснення вищевказаних операцій, оскільки зазначені обсяги купівлі були призначені для експорту до Молдови згідно договору купівлі-продажу електричної енергії 0609-ER-FE від 06.09.2023 року. Оскільки остаточне підтвердження номінацій для імпорту та експорту відбувається о 15:00 Д-1, то графік закупівлі електричної енергії коригувався шляхом продажу залишків електричної енергії на РДН засновуючись на обсягах, підтверджених номінацій електричної енергії у відповідні періоди станом на 12:00 Д-1. Обсяги електричної енергії для експорту закуповувались на ВДР після остаточного підтвердження номінацій на експорт до Молдови о15:00 Д-1, що підтверджується даними з MMS.

Спірний обсяг купівлі на РДН становить 0,69 % від обсягу купівлі електричної енергії у торговий день 18.09.2023 року ТОВ "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" по двосторонніх договорах, оскільки обсяг купівлі в торговий день 18.09.2023 року склав 291,6 МВт/*год.

Таким чином, як зазначив позивач, останній не мав на меті жодних маніпуляцій з цінами на РДР та ВДР, а всі дії з купівлі-продажу було здійснено ним тільки з метою балансування власного портфоліо.

При цьому, позивач в даному листі просив не застосовувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" санкції.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (ст. 218 Господарського кодексу України).

Так, предметом спору у даній справі є наявність або відсутність підстав для визнання дій НЕК "УКЕНЕРГО" щодо застосування санкцій, передбачених абз. 4 п.п. 7 п. 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2023 року № 332, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" в періоди 16.09.2023 року з 10:00 год. до 11:00 год., 17.09.2023 року з 07:00 год. до 08:00 год. та 18.09.2023 року з 12:00 до 13:00, - протиправними.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, на підставі договору № 2102-02024 від 15.07.2021 року, між сторонами склались правовідносини, пов`язані із наданням послуг з передачі електричної енергії.

Позивач (користувач) та відповідач (оператор системи передачі) є учасниками ринку електричної енергії.

Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до п. 2, 14, 17, 54, 55, 72, 75 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії":

- Адміністратор розрахунків - юридична особа, яка забезпечує організацію проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг (АР);

- Внутрішньодобовий ринок електричної енергії (далі - внутрішньодобовий ринок) - сегмент ринку електричної енергії, на якому купівля-продаж електричної енергії здійснюється безперервно після завершення торгів на ринку "на добу наперед" та впродовж доби фізичного постачання електричної енергії (ВДР);

- Двосторонній договір - договір купівлі-продажу електричної енергії, укладений між двома учасниками ринку поза організованими сегментами ринку, крім договору постачання електричної енергії споживачу (ДД);

- Оператор ринку - юридична особа, що забезпечує функціонування ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку та організацію купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках, а також має право організовувати та проводити електронні аукціони з купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідних ліцензій, що видаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ОР);

- Оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (ОСП);

- Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

- Ринок електричної енергії "на добу наперед" (далі - ринок "на добу наперед") - сегмент ринку електричної енергії, на якому здійснюється купівля-продаж електричної енергії на наступну за днем проведення торгів добу (РДН).

Згідно з ч. 2 ст. 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" функції адміністратора розрахунків покладаються на оператора системи передачі.

Державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг здійснюється Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП).

Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 308 "Про затвердження Правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку" затверджено відповідні Правила (далі - Правила).

Відповідно до п. 1.1.1 Правил, вони визначають взаємовідносини, що виникають між учасниками ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку (далі - учасник РДН/ВДР) та оператором ринку (далі - ОР), а також визначають порядок реєстрації учасників РДН/ВДР, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» (далі - РДН) і внутрішньодобовому ринку (далі - ВДР), порядок організації та проведення торгів РДН і торгів ВДР, порядок визначення ціни на електричну енергію, проведення розрахунків на РДН і ВДР, визначення вартості послуг ОР та порядок їх оплати, розкриття інформації та оприлюднення інформації, порядок врегулювання спорів між ОР та учасниками РДН/ВДР, порядок внесення змін до цих Правил.

Згідно пункту 1.1.5 Правил: програмне забезпечення ОР - електронні системи, що використовуються ОР для автоматизації процесів організації, проведення та визначення результатів торгів на РДН та/або торгів на ВДР, укладання договорів, забезпечення гарантування розрахунків за куплену на торгах на РДН та ВДР електричну енергію, оформлення актів, інформування учасників РДН/ВДР, реєстрації звернень тощо; торги на РДН - процес визначення обсягів та ціни на електричну енергію для розрахункових періодів доби постачання відповідно до цих Правил та одномоментний процес купівлі та продажу електричної енергії на РДН; торги на ВДР - процес визначення обсягів та цін на електричну енергію для розрахункових періодів доби постачання після завершення торгів на РДН та впродовж доби постачання відповідно до цих Правил та одномоментний процес купівлі та продажу електричної енергії на ВДР.

Відповідно до п. 1.2.3 Правил, купівля-продаж електричної енергії на РДН і ВДР здійснюється на організованих електронних торгах, що проводяться за допомогою програмного забезпечення ОР.

За результатами торгів ОР надає ОСП повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії у порядку, встановленому Правилами ринку, та відповідно до вимог глави 3.7 розділу ІІІ цих Правил оприлюднює результати торгів на власному веб-сайті (п. 1.2.8 Правил).

Згідно п. 3.1.3 Правил предметом торгів є обсяг електричної енергії, що заявляється учасниками РДН/ВДР для продажу або купівлі на кожний розрахунковий період доби постачання у визначеній торговій зоні.

Відповідно до п. 1.1.2 глави 1.1., п. 1.11.1 та п. 1.11.8 глави 1.1. розділу І Правил ринку, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 "Про затвердження Правил ринку", система управління ринком (СУР) (Market management system, mms) - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами. За допомогою СУР здійснюється управління процесами, зокрема проведенням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами. АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.

Забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану, регулюється Постановою НКРЕКП від 25.02.2023 року №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" (далі - Постанова НКРЕКП від 25.02.2023 року №332).

При цьому, колегія суддів критично оцінює твердження позивача, що відсутні підстави для застосування відповідачем до позивача санкцій з підстав, викладених в позовній заяві на підставі Постанови НКРЕКП від 25.02.2023 року №332, так як, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - НКРЕКП від 30.05.2024 року №1061 «Про зупинення дії окремих положень постанови НКРЕКП від 25.02.2022 року №332» зупинена дія, абзаців 4, 5 підпункту 7 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 25.02.2022 року №322 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану», оскільки зупинення дії окремих положень постанови НКРЕКП від 25.02.2022 року №332 не виключає можливості реалізації такого рішення у період з його прийняття до зупинення, оскільки дію абзаців четвертого та п`ятого підпункту 7 пункту 1 постанови зупинено з 30.05.2024 року.

Згідно з пп 7 п. 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2023 року №332 (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано такі настанови: Учасники ринку (крім виробників та гарантованого покупця) при здійсненні операцій з купівлі та продажу електричної енергії за двосторонніми договорами (ДД), на ринку "на добу наперед" (РДН) та імпорту/експорту електричної енергії мають уникати операцій, за результатами яких формується від`ємна сальдована величина більше ніж 1 МВт·год за розрахунковий період; Від`ємна сальдована величина - це різниця між сумарним обсягом купівлі електричної енергії учасником ринку за ДД, на РДН та імпорту електричної енергії та сумарним обсягом продажу електричної енергії учасником ринку за ДД, на РДН та експорту електричної енергії за кожний розрахунковий період;

Адміністратор розрахунків спільно з оператором ринку не пізніше другого робочого дня після виявлення порушення вимоги, визначеної абзацом першим цього пункту, здійснює аналіз врегулювання учасником ринку від`ємної сальдованої величини.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та не заперечується скаржником, обсяг продажу ТОВ "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" на РДН у спірний період часу складав:

- 16.09.2023 року з 10:00 до 11:00 - 2 МВт;

- 17.09.2023 року з 07:00 до 08:00 - 2,5 МВт;

- 18.09.2023 року з 12:00 до 13:00 - 2 МВт.год,

обсяг купівлі на ВДР у спірний період часу складав:

- 16.09.2023 року з 10:00 до 11:00 - 30 МВт;

- 17.09.2023 року з 07:00 до 08:00 - 10 МВт;

- 18.09.2023 року з 12:00 до 13:00 - 15 МВт.год.

Відповідно абз. 4 до пп 7 п. 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2023 року № 332 у випадку врегулювання учасником ринку від`ємної сальдованої величини шляхом купівлі обсягів електричної енергії на внутрішньодобовому ринку (ВДР) за наявності операцій з продажу на ринку "на добу наперед" (РДН) в один розрахунковий період та/або через циклічну схему перепродажу електричної енергії із залученням інших учасників ринку (крім виробників електричної енергії та гарантованого покупця) адміністратор розрахунків повідомляє про це Регулятора та відповідного учасника ринку і відхиляє повідомлення про реєстрацію ДД, термін реєстрації яких не минув, протягом наступних 15 календарних днів з дня виявлення порушення. Одночасно адміністратор розрахунків повідомляє ОР про те, що протягом наступних 15 календарних днів максимальний обсяг продажу електричної енергії на РДН такого учасника ринку складає 0 МВт*год.

Відповідно до абз. 5 пп 7 п. 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2023 року № 332 у разі якщо від`ємна сальдована величина сформувалась за розрахунковий період, у якому на РДН заявлений обсяг продажу був меншим за заявлений обсяг купівлі, адміністратор розрахунків не вживає заходів, передбачених абзацом четвертим цього пункту. У випадку виявлення такого розрахункового періоду адміністратор розрахунків спільно з ОР проводить аналіз ситуації, яка стала причиною формування від`ємної сальдованої величини, та повідомляє про це Регулятора

Тобто, купівля обсягів електричної енергії на внутрішньодобовому ринку (ВДР) за наявності операцій з продажу на ринку "на добу наперед" (РДН) в один розрахунковий період (про що позивач сам зазначає в своїй позовній заяві) прямо порушує вищезазначену норму абз. 4 пп 7 п. 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2023 року № 332.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, у листах № 1909/01 від 19.09.2023 року, № 2009-01 від 20.09.2023 року ( том 1, а.с. 51, 62, 67) наданих позивачем у відповідь на листи відповідача №01/46500 від 19.09.2023 року, №01/46809 від 20.09.2023 року, позивач фактично визнає наявність від`ємного сальдо у розрахункові періоди з 10:00 до 11:00 торгового дня 16.09.2023; з 07:00 до 08:00 торгового дня 17.09.2023; з 12:00 до 13:00 торгового дня 18.09.2023, а саме зазначає:

"… з огляду на незначний обсяг від`ємного сальдо (менше 1%), що склалися за результатом торгів РДН та ВДР, просимо не застосовувати санкцій до Товариства з обмеженою відповідльністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП".

При цьому, колегія судів приймає до уваги, що відповідач звертався до АТ «Оператор ринку» з проханням підтвердити або спростувати інформацію стосовно дефіциту на РДН у спірні періоди у торговій зоні «ОЕС України» та наявності операцій купівлі/продажу на РДН та ВДР у відповідного учасника ринку.

Як вбачається з матеріалів справи, АТ «Оператор ринку» надав відповідь на вищевказані запити та листами №03-31/1487 від 19.09.2023 року та №03-31/1490 від 20.09.2023 року (том 1, а.с 126, 127), зокрема, підтвердив, що для розрахункових періодів діб постачання 15.09.2023 року, 16.09.2023 року та 17.09.023 року, загальний заявлений обсяг продажу електричної енергії на РДН у торговій зоні «ОЕС Україна» був більшим за загальний заявлений обсяг купівлі.

Також, АТ «Оператор ринку» підтвердив інформацію про більший загальний заявлений обсяг продажу електричної енергії на РДН у торговій зоні «ОЕС України» за загальний заявлений обсяг купівлі для розрахункового періоду 18.09.2023 року.

Тобто, у відповідача були наявні підстави для застосування санкцій згідно абз. 4 пп 7 п. 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2023 року № 332, наразі, як правильно встановлено судом першої інстанції підстави для врахування абз. 5 пп 7 п. 1 зазначеної Постанови у спірному випадку були відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів критично оцінює твердження скаржника, що судом першої інстанції не надана оцінка виключення для не застосування санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП", а саме, абз. 5 п.п. 7 п. 1 Постанови від 25.02.2023 року №332, відповідно до якого, у разі, якщо від`ємна сальдова величина сформувалась у розрахунковий період, у якому на РДН заявлений обсяг продажу був меншим за заявлений обсяг купівлі, адміністратор розрахунків не вживає заходів, передбачених абз. 4 п.п. 7 п. 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2023 року №332. Тобто, наведене виключає застосування санкцій передбачених абз. 4 п.п. 7 п. 1 даної постанови.

Щодо твердження скаржника, що всі наявні в матеріалах справи листи /відповіді Акціонерного товариства «Оператор ринку» на питання: чи заявлений обсяг продажу електричної енергії для розрахункових періодів діб постачання 16.09.2023 року, 17.09.2023 року та від 18.09.2024 року в торговій зоні «ОЕС України» виключно по Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" був меншим за заявлений обсяг купівлі, значно відрізняється один від одного та є взагалі протилежними, колегія суддів відзначає наступне.

Як вбачається з відповіді від 05.03.2024 року щодо п. 7 адвокатського запиту від 21.02.2024 року позивача Акціонерне товариство «Оператор ринку» зазначає про те, що « для розрахункових періодів діб постачання 16.09.2023 року, 17.09.2023 року та 18.09.223 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" здійснювало подання заявок на продаж електричної енергії на РДН та не здійснювало подання заявок на купівлю електричної енергії на РДН. Відповідно у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" взагалі відсутній заявлений обсяг купівлі електричної енергії на РДН для розрахункових періодів діб постачання 16.09.2023 року, 17.09.2023 року та18.09.2023 року».

Тоді як у відповіді від 20.02.2024 року на адвокатський запит від 08.02.2024 року було зазначено, що «дана інформація потребує її створення та додаткових математичних розрахунків, що не відноситься до функцій Акціонерного товариства «Оператор ринку».

Тобто, Акціонерне товариство «Оператор ринку» на відповідь на одне й те саме на питання адвокатських запитів позивача від 08.02.2024 року та від 21.02.2024 року надає різну інформацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У пунктах 8.15- 8.22 постанови Верховного Суду від 29.01.2021 року у справі № 922/51/20 зазначено таке: "8.15. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 року у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Зазначена правова позиція щодо стандарту доказування викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 25.06.2020 року у справі № 924/233/18

Враховуючи вищевикладене у сукупності, на переконання суду докази, подані позивачем в обґрунтування заявлених ним позовних вимог не є більш вірогідними ніж докази, подані відповідачем на їх спростування.

Водночас, колегія суддів приймає до уваги, що в оскаржуваному рішенні судом першої інстанції було зазначено, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом.

Крім того, твердження скаржника, що судом першої інстанції не надана оцінка даним, з платформи ММS, наданих суду відповідачем, не спростовує висновків суду, оскільки відповідні дані заявлених обсягів є однаковими на будь-яких платформах або джерелах та нічим не відрізняються від даних платформи XM Trade, що не заперечується скаржником.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання дій НЕК "УКЕНЕРГО" щодо застосування санкцій, передбачених абз. 4 п.п. 7 п. 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2023 року № 332, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" в періоди 16.09.2023 року з 10:00 год. до 11:00 год., 17.09.2023 року з 07:00 год. до 08:00 год. та 18.09.2023 року з 12:00 до 13:00, - протиправними.

Щодо твердження скаржника, що позивачем обраний ефективний спосіб захисту та у разі задоволення позовних вимог в повному обсязі, порушене право позивача, наслідком якого є не укладення договорів з поставки електричної енергії споживачу, буде відновлене. , колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Так, положеннями ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання.

Суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 року у справі № 925/1265/16.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Схожа за змістом правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 року у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Отже, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно:

- якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах;

- якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Аналогічна правова позиція виклад панва в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі № 916/3156/17.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив визнати протиправними дії НЕК "УКЕНЕРГО" щодо застосування санкцій, передбачених абз. 4 п.п. 7 п. 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2023 року № 332, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" в періоди 16.09.2023 року з 10:00 год. до 11:00 год., 17.09.2023 року з 07:00 год. до 08:00 год. та 18.09.2023 року з 12:00 до 13:00.

Така вимога за своєю правовою природою є вимогою про встановлення певних обставин та надання їм правової оцінки на предмет правомірності застосування відповідних санкцій.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що такий спосіб не є належним способом захисту права та охоронюваного законом інтересу, оскільки, розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює жодного захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин.

Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги посилання суду першої інстанції на пояснення позивача викладені у додаткових поясненнях у справі, поданих через відділ діловодства суду 26.03.2024 року, відповідно до яких: «…результати розгляду справи №910/18929/23 … мають суттєве значення задля належного та правомірного вирішення спору по справі №910/18933/23 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідльністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" грошових коштів в розмірі 2 144 960,03 грн, заявлених до стягнення АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "ВП "Енергоатом-Трейдинг" АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" по справі №910/18933/23. … за спірний період з 20.09.2023 року по 04.10.2023 року Товариство Позивача фактично було позбавлене можливості належним чином виконувати зобов`язання за чисельною кількістю двосторонніх договорів купівлі-продажу електричної енергії, у зв`язку із повним блокуванням НЕК "УКРЕНЕРГО" роботи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП"…..В разі відмови в задоволенні позовної заяви в справі №910/8933/23, матимуть місце значні фінансові та репутаційні збитки Товариства позивача. ».

При цьому, колегія суддів відзначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 року у справі №910/18933/23 у задоволенні позову АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "ВП "Енергоатом-Трейдинг" АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" про стягнення 1634497,92 грн було відмовлено.

Вищевказане рішення, зокрема було мотивоване тим, що п. 16 ч. 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 року № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" визначено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

Тобто, як правильно встановлено судом першої інстанції, обраний позивачем спосіб захисту щодо визнання протиправними дій НЕК "УКЕНЕРГО", що полягають у застосування санкцій, передбачених абз. 4 п.п. 7 п. 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2023 року № 332, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП", не є ефективним способом захисту та не призвів би до фактичного відновлення прав позивача з огляду на характер застосованих санкцій.

Твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" є компанією, що здійснює діяльність у сфері енергетики та критичної інфраструктури та є постачальником електричної енергії, що в реаліях воєнного стану є надзвичайно важливим, колегія суддів не визнає переконливими доводами, оскільки діяльність відповідача стосується забезпечення обороноздатності країни у період дії особливого періоду.

Так, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ними в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Разом з цим, колегія суддів відзначає, що мотиви апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" фактично зводяться до мотивів викладених у позовній заяві, висновки по яким були зроблені судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні.

Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Судом апеляційної інстанції при винесені даної постанови було надано висновки щодо всіх суттєвих доводам сторін із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 року у справі №910/18929/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 року у справі №910/18929/23 залишити без змін.

3. Судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

4. Матеріали справи №910/18929/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Коротун

Дата складення повного тексту 01.07.2024 року.