Рішення

від 20.12.2023 по справі 910/10769/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.12.2023Справа № 910/10769/23

За позовом Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва

до Приватного підприємства Астра Віта"

третя особа Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація

про стягнення 95 693,17 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін: без виклику

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва (далі КП Святошинського району міста Києва, позивач) до Приватного підприємства Астра Віта (далі - ПП Астра Віта, відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 95 693,17 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 1204-22 від 15.08.2022 в частині сплати оренди та відшкодування витрат балансоутримувача на утримання і експлуатацію орендованого майна.

У позові позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі та відшкодування витрат балансоутримувача нежитлового приміщення 81 034 грн. 01 коп., пеню 8 317,45 грн., штраф за несвоєчасну сплату орендної плати - 2 005, 34 грн., інфляційні витрати 2 506, 96 грн. та штрафні санкції в сумі 1 829,41 грн.(фактично 3% річних), що разом становить 95 693,17 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2023 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки. Цією ж ухвалою до участі у справі було залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Святошинську районну в місті Києві державну адміністрацію.

Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 31.07.2023 була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, визначена в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 02160, місто Київ, вулиця Регенераторна, будинок 4, квартира 3-80.

Відповідно до рекомендованого повідомлення № 0105494939890, вказана ухвала отримана Приватним підприємством Астра Віта 02.09.2023.

Згідно з п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з`явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Правом на подання відзиву відповідач у визначений судом, п`ятнадцятиденний з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду відзиву на позов з доданням доказів, строк не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

15.08.2022 між Святошинською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Приватним підприємством Астра Віта (орендар) та Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва (балансоутримувач) був укладений договір про передачу майна територіальної громади міста Києва № 1204-22 від 15.08.2022 (далі договір), згідно якого Святошинська РДА, передала ПП Астра Віта в оренду нежитлове приміщення загальною площею 190,9 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Туполєва Академіка, 11-Д (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 9.1 договору місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону складає 17 600 (сімнадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп. без податку на додану вартість.

Згідно з п. 9.2 договору витрати на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю компенсуються орендарем в порядку, передбаченому п. 6.5 договору.

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору.

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата становить суму, визначену у підпункті 9.1 пункту 9 Умов. Нарахування податку і додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послу послуг з управління об?єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному договором.

Згідно з п. 3.3 орендар сплачує орендну плату балансоутримувачу у розмірі 100 % щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди.

Пунктом 3.4 договору обумовлено, що орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків балансоутримувача.

Строк дії договору 5 років з дати набрання чинності цим договором (п. 12.1).

Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).

За умовами ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Також встановлено, що на виконання умов договору оренди, 15.08.2022 між Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» (балансоутримувач) та Приватним підприємством Астра Віта (орендар) була укладена угода про відшкодування витрат балансоутримувача № 1 від 15.08.2022, відповідно до умов якого балансотуримувач та орендар дійшли згоди про те, що орендар щомісячно відшкодовує витрати балансоутримувача у розмірі 1 124,40 грн. (п. 1.1).

У пункті 4 вказаної договоруугоди сторони погодили також, що експлуатаційні витрати перераховуються згідно з даними балансу та зміною цін та тарифів.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вказаного договору КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» надало в оренду ПП Астра Віта приміщення за адресою: м. Київ, вул. Туполєва Академіка, 11-Д, що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 15.08.2022.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 ЦК України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Отже, вищевказані умови договору оренди нерухомого майна № 1204-22 від 15.08.2022 та угоди № 1 від 15.08.2022, а також норми чинного законодавства передбачають здійснення оплати орендарем за орендоване ним майно у вигляді орендних платежів та компенсації понесених витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна.

Як вже встановлено судом, відповідач з серпня 2022 по червень 2023 користувався нежитловим приміщенням, наданим йому позивачем на виконання договору оренди, отже, у орендаря виник обов`язок сплатити орендні платежі та витрати балансоутримувача на утримання орендованого майна.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що відповідач взяті на себе зобов`язання щодо сплати орендних платежів у сумі 106 870,61 грн. та витрат балансоутримувача у сумі 14 189,21 грн., що разом становить 121 059,82 грн., виконав неналежним чином, зазначені платежі за вказаний період сплатив частково а саме, оплатив вказані послуги на суму 40 025,81 грн.

Отже, матеріали справи свідчать, що у ПП Астра Віта виникла заборгованість в сумі 81 034,01 грн. (121 059,82 грн. 40 025,81 грн.).

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 вказаної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання свого зобов`язання за договором оренди не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 81 034,01 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також за порушення зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача штрафні санкції у вигляді пені на суму 8 317,45 грн. та штраф на суму 2 005,34 грн., нарахований на заборгованість за орендними платежами.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частинами 1, 2 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Так, за змістом п. 3.8 договору на суму заборгованості орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Також у пункті 3.8 договору сторони погодили, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за ними становить загалом не менше ніж 1 місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Відповідно до ч. 2 п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов`язання не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі, при тому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. У останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Таким чином, зважаючи на допущене відповідачем порушення зобов`язання, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про сплату неустойки (пені та штрафу) є правомірними.

Перевіривши розрахунок заявлених позивачем штрафних санкцій відповідно до наведених норм чинного законодавства та умов договору, суд встановив правильність їх нарахування, у зв`язку з чим вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню у сумі 8 317,45 грн. та штраф на суму 2 005,34 грн., як просив позивач.

Стосовно заявлених позивачем до стягнення матеріальних втрат у вигляді інфляційних втрат в сумі 2 506,96 грн. та штрафні санкції, які, як вбачається з розрахунку заборгованості, позивач визначив як 3 % річних, у сумі 1 829,41 грн., суд зазначає наступне.

Так, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми 3% річних та інфляційних втрат, на предмет арифметичної правильності та відповідності вимогам закону, судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційна складова боргу в сумі 2 506,96 грн. та 3 % річних у сумі 1 829,41 грн., тобто у сумах, заявлених позивачем.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, доводи Позивача, викладені у його позовній заяві підтверджені належними та допустимими доказами, а Відповідачем не надано доказів на спростування доводів і тверджень позивача чи сплати наявної суми заборгованості.

За таких обставин позовні вимоги КП Святошинського району міста Києва підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства Астра Віта (02160, м. Київ, вул. Регенераторна, 4, кв. 3-80; код ЄДРПОУ 43556202) на користь Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва (03182, м. Київ, вул. Симиренка, 17; код ЄДРПОУ 39607507) основний борг у сумі 81 034 (вісімдесят одна тисяча тридцять чотири) грн. 01 коп., пеню у сумі 8 317 (вісім тисяч триста сімнадцять) грн.. 45 коп., штраф у сумі 2 005 (дві тисячі п`ять) грн. 34 коп., інфляційні у розмірі 2 506 (дві тисячі п`ятсот шість) грн. 96 коп., 3 % річних у сумі 1 829 (одна тисяча вісімсот двадцять дев`ять) грн. 41 коп., судовий збір у сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Борисенко І.І.