Ухвала

від 15.04.2024 по справі 910/10769/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"15" квітня 2024 р. Справа№ 910/10769/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Астра Віта"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2023

у справі № 910/10769/23 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва"

до Приватного підприємства "Астра Віта"

третя особа Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація

про стягнення 95 693,17 грн,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Астра Віта" про стягнення 95 693,17 грн, з яких: заборгованість по орендній платі та відшкодування витрат балансоутримувача нежитлового приміщення у розмірі 81 034,01 грн, пеня - 8317,45 грн, штраф за несвоєчасну сплату орендної плати - 2005,34 грн, інфляційні втрати - 2506,96 грн, та 3 % річних -1829,41 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2023 позовні вимоги задоволено у повному обсязі; присуджено до стягнення з Приватного підприємства "Астра Віта" на користь Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва основний борг у сумі 81 034,01 грн, пеню у сумі 8317,45 грн, штраф у сумі 2005,34 грн, інфляційні у розмірі 2506,96 грн, 3 % річних у сумі 1829,41 грн, судовий збір у сумі 2684,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Астра Віта" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2023 у справі № 910/10769/23, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у частині стягнення пені у сумі 8317,45 грн, штрафу в сумі 2005,34 грн, інфляційні у розмірі 2506,96 грн та 3% річних у сумі 1829,41 грн.

Також у апеляційній скарзі, відповідач просить суд апеляційної інстанції: поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2023 у справі № 910/10769/23; відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення по суті.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Астра Віта" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2023 у справі № 910/10769/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/10769/23.

До Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/10769/23.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2, ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав 2684,00 грн.

Виходячи зі змісту п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, за подання апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на вищевикладені приписи Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання даної апеляційної скарги складає 3220,80 грн та розраховується наступним чином: 2684,00 грн (сума судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) * 150% (ставка судового збору при поданні апеляційної скарги) * 0,8 (коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору) = 3220,80 грн.

Проте, до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Водночас, скаржником у апеляційній скарзі викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення по суті у цій справі, яке обґрунтоване відсутністю можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги через введений на території України воєнний стан.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, Законом України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік умов, суб`єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.

Так, враховуючи майновий стан сторони, наділений правом відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору: (1) за клопотанням фізичних осіб - позивачів, тільки за наявності певних умов, або (2) якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, положення п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Враховуючи, що скаржник не є суб`єктом, на якого поширюється дія ст. 8 Закону України "Про судовий збір", а предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, доводи про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору колегією суддів до уваги не приймаються.

Водночас, судова колегія відхиляє посилання скаржника на несплату судового збору за подання апеляційної скарги через ведений на території України воєнний стан, оскільки факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для несплати судового збору, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу скаржника.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху, у зв`язку з несплатою судового збору у встановленому законом розмірі та надання скаржнику можливості сплатити судовий збір в розмірі 3220,80 грн.

Доводи, які викладені відповідачем у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 20.12.2023 у даній справі, колегією суддів оцінюються критично, з урахуванням наступного.

У випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами та труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у встановлений строк.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї справи, крім того, зобов`язаний утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу.

Чинне процесуальне законодавство не допускає довільного, необмеженого у часі перегляду судових рішень.

Норми Господарського процесуального кодексу України, встановлюючи строки для подачі скарг, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність правовідношень у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, з однієї сторони, і правом на справедливий судовий розгляд, який передбачає можливість виправлення судових помилок.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Отже рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції має застосовувати як джерело права.

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (п.п. 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

У пункті 41 рішення від 03.04.2008 "Пономарьов проти України" суд вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс Є.А. проти Іспанії" від 07.07.1989).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Відповідно до ч.ч. 5, 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 20.12.2023 у даній справі було доставлено Приватному підприємству "Астра Віта" до його електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" 21.12.2023 о 01:59, що підтверджується повідомленням Господарського суду міста Києва про доставку електронного листа, який міститься у справі.

За таких підстав, з урахуванням ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України останнім днем для подання апеляційної скарги у даній справі є саме 11.01.2024. Однак, апеляційна скарга була подана відповідачем до Північного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" - 13.01.2024.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає поважних підстав для задоволення клопотання про визнання поважними та поновлення строку для подання апеляційної скарги, оскільки скаржником не долученого жодного доказу до апеляційної скарги в підтвердження неотримання ним оскаржуваного судового рішення в підсистемі "Електронний суд" через відсутність інтернету в місці перебування.

З огляду на вищенаведене, судова колегія дійшла висновку про те, що для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, слід запропонувати скаржнику вказати підстави (інші) для поновлення строку шляхом подання до суду відповідної заяви.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з метою надання скаржнику можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, відповідних доказів.

При цьому, судова колегія зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 174, 234, 242, 256, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Астра Віта" про відстрочення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2023 у справі № 910/10769/23.

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Астра Віта" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2023 у справі № 910/10769/23 залишити без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

Попередити Приватне підприємство "Астра Віта", що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику або відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко