Рішення

від 25.10.2023 по справі 911/1591/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1591/23

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., за участю секретаря судового засідання Тимошенка Д.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом

Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код: 14360570)

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтрансторг» (08201, Київська область, Бучанський район, місто Ірпінь, вулиця Виговського, будинок 1Ю, офіс 42, код: 40904929)

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

про стягнення 3205329,57 гривень,

за участю представників учасників справи:

від позивача:Хитрова Л.В.;

від відповідача 1:Панасенко О.О.;

від відповідача 2:Панасенко О.О.;

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (надалі по тексту позивач/АТ «Приватбанк»/Банк) про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтрансторг» (надалі по тексту відповідач-1/ТОВ «Азовтрансторг»/Товариство) та ОСОБА_1 (надалі по тексту відповідач-2/ ОСОБА_1 ) заборгованості за кредитним договором від 06.08.2020 у загальному розмірі 3205329,57 гривень, з яких: 2996296,29 гривень заборгованість за кредитом, 209033,28 гривень заборгованість по процентам за користування кредитом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов кредитного договору позивачем встановлено відповідачу-1 кредитний ліміт у сумі 3000000 гривень, проте відповідач-1 в порушення умов кредитного договору кредитні кошти у встановлений договором строк не повернув, у зв`язку з чим за відповідачем рахується заборгованість за кредитом та по процентам за користування кредитом у загальному розмірі 3205329,57 гривень. Та враховуючи, що виконання зобов`язань ТОВ «Азовтрансторг» за кредитним договором забезпечено договором поруки від 10.08.2020, укладеного між позивачем та відповідачем-2, позивач просить стягнути суму заборгованості за кредитним договором з відповідачів солідарно.

На виконання приписів ч. 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України судом здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_1 та отримано відповідь від 31.05.2023 № 94742, згідно якої останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.05.2023 позовну заяву АТ «Приватбанк» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/1591/23 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

До суду 05.07.2023 від відповідачів надійшли відзиви на позов, за змістом яких відповідачі заперечують пред`явленні позовні вимоги та просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

До суду 29.08.2023 від позивача надійшла відповідь на відзиви, згідно якої позивач заперечує проти доводів відповідачів наведених у відзивах, а 06.09.2023 від відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзиви.

Підготовче судове засідання у справі неодноразово судом відкладалося та остаточно ухвалою суду від 06.09.2023, із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 27.09.2023, яке в подальшому судом відкладалося та остаточно призначено на 25.10.2023.

В судове засідання 07.06.2023 з`явилися представники позивача та відповідачів.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, а представник відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Азовтрансторг» (далі також Клієнт) 06.08.2020, із використанням електронного цифрового підпису, підписало Заяву про приєднання до умов та правил надання послуги «Овердрафтовий кредит» (далі - Заява), відповідно до якої останній приєднався до розділу « 1.1. Загальні положення» та підрозділу « 3.2.4. Овердрафтовий кредит» Умов та правил надання банківських послуг (далі Умови), що розміщені на офіційному сайті Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» в мережі Інтернет за адресою http://privatdank.ua та які разом з Анкетою-заявою клієнта юридичної особи - резидента про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, цією заявою становлять кредитний договір між Банком та Клієнтом, примірник якого Позичальник отримав шляхом самостійного роздрукування в системі "Приват24 для бізнесу".

У вказаній Заявці погоджено істотні умови кредитно договору, а саме:

- мета кредиту: поповнення обігових коштів для забезпечення безперервності здійснення платежів в умовах нестачі коштів на рахунку Клієнта;

- вид кредиту: овердрафтовий кредит;

- мінімальний розмір ліміту: 50000,00 гривень;

- максимальний розмір ліміту: 4000000,00 гривень;

- перелік відсоткових ставок для корпоративних клієнтів: 1-3 дні 14.5000000% річних; 4-7 дні 15.0000000% річних; 8-15 днів 15.5000000% річних; 16-30 днів 16.0000000% річних; понад 30 днів 32.00000000% річних:

- період безперервного користування кредитом: 30 днів;

- строк користування кредитом: 12 місяців.

Відповідно до умов цієї Заяви, підписанням цієї заявки клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення банком будь-якого розміру кредитного ліміту за послугою «Овердрафтовий кредит». Розмір ліміту може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами. Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання клієнтом цієї заяви шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису у системі «Приват24 для бізнесу». Зобов`язання банка по здійсненню офердрафтового обслуговування Позичальника наступає після оформлення належним чином договору поруки з поручителем. Клієнт підтверджує, що ознайомлений із розділом « 1.1. Загальні положення», а також підрозділом « 3.2.4. Овердрафтовий кредит» Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку за адресою https://privatbank.ua/terms, у редакції, чинній на дату підписання цієї заяви.

До позовної заяви позивачем долучено роздруківку щодо результату перевірки електронного підпису ТОВ «Азовтрансторг».

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 Цивільного кодексу України).

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (частина 1 статті 639 Цивільного кодексу України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

Таким чином, між Банком та Товариством, укладено кредитний договір від 06.08.2020 (далі кредитний договір), який за своєю правовою природою є договором приєднання та складається із вищевказаних Заяви та Умов.

Відповідно до пункту 3.2.4.1.1. Умов банк за наявності вільних грошових коштів та за умови належного оформлення договору поруки зобов`язується здійснити овердрафтове обслуговування Клієнта, яке полягає у проведенні платежів клієнта понад залишок коштів на його поточному рахунку, відкритому в банку, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, встановленого відповідно до п. 3.2.4.1.5 цього договору, шляхом дебетування поточного рахунку в порядку та на умовах, визначених Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі - договір) в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Овердрафт (далі - кредит) надається для поповнення обігових коштів для забезпечення безперервності здійснення платежів в умовах нестачі коштів на поточному рахунку клієнта.

Згідно з пунктом 3.2.4.1.2. Умов банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Дебетове сальдо по поточному рахунку клієнта - це сума грошових коштів, перерахованих банком на підставі розрахункових документів клієнта з його поточного рахунку протягом операційного дня понад його залишку на поточному рахунку з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня.

Клієнт приєднується до договору шляхом підписання анкети-заяви клієнта юридичної особи - резидента про приєднання до умов і правил надання банківських послуг та заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "Овердрафтовий кредит" в Системі "Приват24 для бізнесу" із використанням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), що разом з цими Умовам та Правилами становлять кредитний договір. Клієнт банку, який приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа та має відкритий поточний рахунок в банку, приєднується до послуги шляхом підписання заяви в Системі "Приват24 для бізнесу" із використанням КЕП. Приєднання до цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо встановлення банком будь-якого розміру ліміту (пункт 3.2.4.1.3. Умов).

Відповідно до пунктів 3.2.4.1.4. Умов максимальний розмір ліміту за цим договором встановлюється в заяві. Ліміт може змінюватися банком відповідно до п.п. 3.2.4.1.6, 3.2.4.1.7 цього договору, про що банк направляє керівнику виконавчого органу та головному бухгалтеру клієнта (у разі їх відсутності - особам, які виконують їх обов`язки) повідомлення відповідно до п. 3.2.4.1.12 цього договору.

Згідно пункту 3.2.4.1.5. Умов ліміт за умовами цього договору - це сума грошових коштів, в межах якої банк зобов`язується виконувати розрахункові документи клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується за затвердженою внутрішньо-банківської методикою на підставі даних про рух грошових коштів на поточному рахунку з урахуванням кількості контрагентів, балансу підприємства та звіту про фінансові результати на останню звітну дату, показника ліквідності діяльності, співвідношення власних і позикових коштів, платоспроможності, кредитної історії, на підставі непогашеної/их відкритої/их вантажної/их митної/их декларації/й, очищеної/их від передоплати, з урахуванням якості роботи Клієнта з експорту та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативних документів та нормативних актів НБУ.

За умовами 3.2.4.1.6. Умов в період дії цього договору ліміт перераховуєься Банком не менше одного разу на місяць не пізніше 15 числа кожного місяця, а також у разі настання умов, викладених в п. 3.2.4.2.3.4 цього Договору. Розмір ліміту змінюється без підписання договорів про внесення змін до цього договору відповідно до розрахунку Ліміту, що зазначено в п. 3.2.4.1.5 цього договору, про що Банк за 3 календарні дні направляє Клієнту повідомлення, у порядку встановленому п. 3.2.4.1.4. цього договору із зазначенням розміру і дати зміни Ліміту. Ліміт може бути збільшений необмежену кількість разів, але в будь-якому випадку не більше суми ліміту, зазначеної в Заяві.

Згідно з пунктом 3.2.4.1.8. Умов платежі клієнта в порядку, встановленому цим договором, проводяться Банком протягом одного року з моменту приєднання клієнта до договору. В разі якщо за 30 днів до закінчення встановленого в даному пункті строку, сторони не заявили про припинення овердрафтового кредитування, строк проведення платежів клієнта в порядку, встановленому цим договором, пролонгується щоразу на 365/366 днів. Строк кредиту може бути змінений відповідно до п.п. 3.2.4.1.13, 3.2.4.2.3.4 цього договору.

Відповідно до пункту 3.2.4.1.9. Умов період безперервного користування кредитом складає 30 днів. Період безперервного користування кредитом - це період, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, з якого безперервно існує дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості по кредиту не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку клієнта зафіксовано нульове дебетове сальдо.

За умовами п. 3.2.4.2.2.3. клієнт зобов`язується погашати кредит, отриманий в межах встановленого ліміту, не пізніше строку закінчення періоду безперервного використання кредиту, встановленого п. 3.2.4.1.9 цього договору.

Зобов`язання клієнта забезпечуються договором поруки відповідно до п. 3.2.4.2.2.15 цього договору (пункт 3.2.4.1.10. Умов).

Згідно з пунктом 3.2.4.3.1. Умов за користування кредитом з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня, клієнт сплачує проценти у розмірі, встановленому чинними тарифами банку. Розмір процентної ставки залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка) та розраховується щоденно відповідно до наступного порядку:

- за 1-ий день користування кредитом розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою інтервалу "1-3 дні" (пп. 3.2.4.3.1.1. Умов);

- у разі непогашення кредиту після закінчення 3-х днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом починаючи з 4-го дня розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою інтервалу "4-7 днів" (пп. 3.2.4.3.1.2. Умов);

- у разі непогашення кредиту після закінчення 7 днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом починаючи з 8-го дня розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою інтервалу "8-15 днів" (пп. 3.2.4.3.1.3. Умов);

- у разі непогашення кредиту після закінчення 15 днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом починаючи з 16-го дня розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою інтервалу "16-30 днів" (пп. 3.2.4.3.1.4. Умов).

Відповідно до пункту 3.2.4.3.2. Умов у разі повного погашення кредиту - виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня, починаючи з наступного дня, клієнту надається кредит із сплатою процентів за цей день за процентною ставкою інтервалу "1-3 дня", і з цього дня починається відлік наступного періоду безперервного користування кредитом. У разі встановлення банком у порядку, передбаченому п. 3.2.4.2.3.11 цього договору, зменшеної (збільшеної) процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної (збільшеної) процентної ставки. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється у термін до закінчення безперервного періоду користування кредитом, зазначеного у п. 3.2.4.1.9 цього договору.

Пунктом 3.2.4.3.3. Умов у разі несплати процентів, передбачених п. 3.2.4.3.1 цього договору у строк погашення заборгованості за Кредитом, встановлених п.п. 3.2.4.1.9, 3.2.4.2.2.4, цього Договору вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього договору згідно з п. 3.2.4.2.3.4 цього Договору). У разі виникнення прострочених зобов`язань за договором Клієнт сплачує Банку проценти від суми залишку непогашеної заборгованості у розмірі, встановленому чинними тарифами Банку. Сплата процентів, передбачених цим пунктом здійснюється щоденно.

Розрахунок процентів здійснюється щодня, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня та початку періоду безперервного користування кредитом, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів на рік. Зменшення або збільшення заборгованості по кредиту у період безперервного користування кредитом, визначеного у п. 3.2.4.1.9 цього договору, не впливає на зміну початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку клієнта зафіксоване нульове дебетове сальдо. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту. День повернення кредиту до часового інтервалу нарахування процентів не включається. Нарахування процентів здійснюється у дату сплати (пункт 3.2.4.3.4. Умов).

Відповідно до п. 3.2.4.4.1. Умов сторони узгодили, що в разі: порушення строку повернення кредиту, визначеного п. 3.2.6.5.1. цього договору починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, настання обставин, передбачених п. 3.2.4.2.3.4 цього договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від простроченої суми заборгованості, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі 32,0000000% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При цьому проценти передбачені п.п. 3.2.4.3.1., 3.2.4.3.3. цього договору не нараховуються.

Згідно з підп. 3.2.4.5.1., 3.2.4.5.2. п. 3.2.4.5. Умов строк користування кредитом становить 1 рік. Сторони узгодили, що банк має право пролонгувати строк користування кредитом у порядку визначеному п. 3.2.4.1.8 цього договору. Цей договір набирає чинності з моменту підписання клієнтом заяви про приєднання та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

Відповідно до даних довідки про розміри встановлення кредитних лімітів від 11.05.2023 № 00806MRVKS0EY, відповідачу був встановлений кредитний ліміт: станом на 11.08.2020 2000000 гривень; станом на 19.08.2020 2000000 гривень; станом на 20.08.2020 2000000 гривень; станом на 10.01.2021 1000000 гривень; станом на 13.01.2021 2000000 гривень; станом на 20.08.2021 3000000 гривень; станом на 02.03.2022 1316224,58 гривень; станом на 29.04.2022 0,00 гривень.

Як стверджує позивач, свої зобов`язання за кредитним договором ним виконано належним чином та надано відповідачу-1 кредитні кошти у вигляді овердрафту, шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку позичальника, що підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками по рахунку відповідача-1.

Відповідно до виписки по рахунку відповідача-1 за загальний період з 06.08.2020 по 10.05.2023 на поточному рахунку відновідача-1 станом на 01.07.2022 утворилось дебетове сальдо у розмірі 2996296,29 гривень (вихідний залишок актив), яке не було погашено.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що Банк належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунку позичальника з максимальним розміром 4000000,00 гривень.

Вказані обставини щодо факту отримання, розмір наданих позивачем кредитних коштів, а також розмір погашеного кредиту в перебігу розгляду справи відповідачем-1 не заперечувались.

Також, з метою забезпечення належного виконання зобов`язань ТОВ «Азовтрансторг» за кредитним договором, 10.08.2020 між Банком (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки № MRVKLVFWWBQTM/DP (далі договір поруки).

Як стверджує позивач, свої зобов`язання за кредитним договором він виконав належним чином та надав ТОВ «Азовтрансторг» кредитні кошти у вигляді овердрафту, шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку позичальника. Однак, ТОВ «Азовтрансторг» в порушення умов кредитного договору кредитні кошти у встановлений договором строк не повернув, внаслідок чого за ТОВ «Азовтрансторг» обліковується заборгованість по кредиту у загальному розмірі 3205329,57 гривень, з яких: 2996296,29 гривень заборгованість за кредитом, 209033,28 гривень заборгованість по процентам за користування кредитом.

Тому, враховуючи невиконання ТОВ «Азовтрансторг» своїх зобов`язань за кредитним договором, який забезпечений договором поруки, позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом про солідарне стягнення з відповідачів облікованої заборгованості за кредитним договором.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідачі у відзивах на позов, не заперечуючи проти факту отримання кредитних коштів, посилаються на існування форс-мажорних обставин, зокрема відповідачі вказують на те, що як станом на момент укладення кредитного договору, так і станом на 24.02.2022 зареєстрованим місцезнаходженням ТОВ «Азовтрансторг» було м. Маріуполь Донецької області, за вказаною адресою також здійснювалась господарська діяльність Товариства, а єдиним видом економічної діяльності товариства була оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Відповідачі вказують, що ТОВ «Азовтрансторг» здійснювало торгівлю паливом шляхом реалізації на автозаправних станціях, що були у володінні на підставі договорів оренди, які розташованні у Донецькій та Запорізькій областях.

Водночас відповідачі звертають увагу на те, що ТОВ «Азовтрансторг» втратило можливість управління АЗС та здійснення господарської діяльності у зв`язку з активними бойовими діями у м. Маріуполь та подальшою його окупацією, яка триває до теперішнього часу, при цьому невідомо щодо цілісності інших АЗС, розташованих у Донецькій та Запорізькій областях. А факт того, що збройна агресія російської федерації проти України є форс-мажорною обставиною засвідчується листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2023, розміщеному на веб-сайті останньої.

Невиконання Товариством зобов`язань за кредитним договором зумовлено відсутністю операційної діяльності внаслідок втрати матеріально-технічної бази, у зв`язку з початком військової агресії з боку російської федерації та окупації південно-східних регіонів України, в тому числі Донецької та Запорізької областей.

Наведенні вище обставини, на переконання відповідачів, є обставинами непереборної сили, тобто такими, що не залежать від волі та/або бажання відповідача-1, у зв`язку з чим Товариство звернулось до Торгово-промислової палати України для засвідчення факту існування форс-мажорних обставин.

Окрім наведеного вище, відповідач-2 у своїх заявах по суті справи посилаючись на конструкцію умов п. 1.1. договору поруки, виходячи з якої, як вказує відповідач-2, ОСОБА_1 надав згоду на збільшення зобов?язань ТОВ «Азовтрансторг» лише процентів за користування кредитом; прострочених процентів, у випадку порушення Клієнтом строку погашення заборгованості за Кредитом, встановлених чинними тарифами Банку; процентів у випадку порушення Клієнтом строку повернення Кредиту, встановлених Кредитного договору; штрафів, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені Кредитному договорі; кредиту з максимальним розміром ліміту за Кредитним договором в розмірі 4000000,00 гривень. Водночас, про збільшення інших зобов?язань або внесення інших змін до кредитного договору «Овердрафтний кредит» ОСОБА_1 як поручитель свого дозволу не надавав.

Також відповідач-2 вказує на те, що за умовами п. 1.3. договору поруки ОСОБА_1 надав свою згоду за виконання ТОВ «Азовтрансторг» своїх обов`язків перед Банком за кредитним договором, термін дії якого становить один рік. При цьому, за доводами відповідача-1, з долученого до матеріалів справи розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 05.08.2021, тобто на останній день дії договору, забезпеченого договором поруки, дебетове сальдо по овердрафтному кредиту складає 0,00 гривень, а всі відсотки та комісії за користування кредитними коштами є погашеними, що свідчить про те, що кредитний договір виконано у повному обсязі. А надаючи поруку за зобов`язаннями ТОВ «Азовтрансторг» ОСОБА_1 поручався за належне виконання відповідачем-1 своїх зобов?язань саме в цьому періоді, дозволу на укладання кредитного договору на новий строк/пролонгацію послуги «Овердрафтний кредит» ОСОБА_1 не надавав, а пункт 1.1. договору поруки, на думку відповідача-2, зазделегідь такі зміни в кредитному договорі, що збільшують цивільно-правову відповідальність поручителя, не прописані як такі, що не потребують погодження.

Відповідач зауважує, що пролонгація кредитного договору на один рік, тобто на новий строк, породжує для поручителя додаткову відповідальність, що з огляду на положення ст. 559 Цивільного кодексу України є підставою для припинення договору поруки.

Серед іншого, відповідач-2 звертав увагу на те, що зі змісту умов договору поруки не вбачається, яке саме основне зобов`язання забезпечено порукою, адже з такого договору не можливо встановити ані правочин, який забезпечений порукою як основний правочин, ані поточний рахунок за яким здійснюється кредитування позичальника.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст.ст. 11, 509, 627 Цивільного кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно із частинами 1, 2 статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ КБ «Приватбанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Суд відзначає, що матеріали справи не містять заперечень відповідача-1 щодо того, що підписуючи Заяву останній ознайомився, розумів і погодився не з цією, а з іншою редакцією Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк» за послугою «Овердрафтовий кредит».

Також судом враховано, що в перебігу розгляду справи відповідачами не поставлено під сумнів відповідність поданої паперової копії електронного доказу оригіналу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абзац 2 статті 1046 Цивільного кодексу України).

За приписами частини першої статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Як передбачено ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, шляхом встановлення максимального кредитного ліміту на рахунку позичальника у розмірі 4000000 гривень, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками по рахунку позичальника.

Факт отримання та розмір наданих позивачем кредитних коштів позичальнику сторонами в перебігу розгляду справи не заперечувався.

З банківських виписок за загальний період 06.08.2020 по 10.05.2023 вбачається, що станом на 01.06.2022 у відповідача-1 утворилось дебетове сальдо у розмірі 2996296,29 гривень (вихідний залишок актив), а з 01.07.2022 вказана заборгованість винесена на прострочення.

За умовами кредитного договору сума заборгованості по кредиту підлягає сплаті не пізніше 30 календарних днів з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта, у зв`язку з чим відповідач-1 повинен був погасити дебетове сальдо.

Проте, як підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, відповідач 1, всупереч умовам кредитного договору, не здійснив погашення заборгованості по кредиту у встановлені строки та розмірі, чим порушив взяті на себе зобов`язання.

Доказів протилежного сторонами в перебігу розгляду справи не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт отримання відповідачем-1 кредитних коштів, однак, доказів повернення у повному обсязі позичальником кредитних коштів матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що доводи позивача щодо факту існування у відповідача-1 заборгованості за кредитом у розмірі 2996296,29 гривень, заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 209033,28 гривень, є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи.

При цьому, суд перевірив правильність розрахунку заборгованості за кредитом та процентами та встановив, що такий є обґрунтованим та арифметично вірним.

Щодо доводів відповідачів про існування форс-мажорних обставин, що стали причиною невиконання позичальником та поручителем своїх зобов`язань за кредитним договором та договором поруки, суд зазначає наступне.

За приписами статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У п. 1 ч. 1 ст. 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Визначення форс-мажорних обставин міститься у ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні». Так, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності (постанова Верховного Суду від 25.01.2022 № 904/3886/21).

Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17 викладено висновок щодо застосування статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», відповідно до якого:

- статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифіката про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання;

- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Отже, необхідною умовою є наявність причинно-наслідкового зв`язку між неможливістю виконання договору та обставинами непереборної сили. Стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, а саме їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

Із наведеного вбачається, що для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно ст. 617 Цивільного кодексу України та ст. 218 Господарського кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: наявність обставин непереборної сили; їх надзвичайний характер; неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками.

Таким чином, сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, що саме через настання цих обставин сторона об`єктивно була позбавлена можливості виконати договірне зобов`язання.

При цьому, суд звертає увагу відповідачів на те, що наявність форс-мажорних обставин (військові дії, окупація) є підставою лише для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (сплата неустойки), але не є підставою для звільнення від виконання основного зобов`язання: повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Стягувана в межах цієї справи заборгованість за кредитом та процентами за користування кредитом є основним зобов`язанням відповідача перед позивачем та не є заходом відповідальності за порушення зобов`язання, тобто існування форс-мажорних обставин не може впливати на існування такого основного зобов`язання чи на право позивача звернутися до суду із вимогою про його примусове виконання.

При цьому, відповідачем-1 одночасно із поданням відзиву не надано ані повідомлення про настання форс-мажорних обставин, як це передбачено умовами п. 6.2. договору, ані відповідного сертифіката Торгово-промислової палати, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за кредитним договором, а лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не засвідчує форс-мажорні обставини саме для спірних правовідносин та не звільняє відповідача від виконання покладених на нього зобов`язань за договором.

Водночас відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.

Відповідачем-1 на підтвердження неможливості виконання покладених на нього зобов`язань за кредитним договором долучено до відзиву, зокрема, копії договорів оренди нерухомого майна, яке розміщено у Запорізькій та Донецкій областях, фінансової звітності, проте матеріали справи не містять доказів відсутності будь-яких активів товариства, у тому числі грошових коштів. Відповідачем-1 не доведено, що виключно через військові дії він не мав можливості своєчасно повернути кредитні кошти в обумовлений договором строк.

Між тим суд зауважує, що лише той факт, що боржник здійснював свою господарську діяльність на території, яка, наразі, є окупованою, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову кредитора, відповідні правові інструменти для цих випадків не визначені, тож суд керується загальними правилами виконання господарських зобов`язань.

Щодо солідарного стягнення суми заборгованості з відповідачів.

Статтею 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Як встановлено судом, з метою забезпечення належного виконання зобов`язань ТОВ «Азовтрансторг» за кредитним договором, 10.08.2020 між Банком (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки № MRVKLVFWWBQTM/DP, за умовами п. 1.1. якого його предметом є надання поруки поручителем перед банком за виконання ТОВ «Азовтрансторг» зобов`язань за Умовами та Правилами надання послуги «Овердрафтовий кредит», розміщеними на офіційному сайті Банку в мережі Інтернет за адресою http://privatbank.ua/terms, Анкетою-заявою клієнта юридичної особи - резидента про приєднання до умов і правил надання банківських послуг та Заявою про приєднання до Умов та правил надання послуги «Овердрафтовий кредит» від 06.08.2020, які разом становлять кредитний договір між банком та клієнтом, по сплаті:

а) процентів за користування кредитом відповідно до п. 3.2.4.3.1 кредитного договору, що залежить від інтервалу існування непогашеного залишку по кредиту, тобто в день, після закінчення якого зафіксовано нульове дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта № НОМЕР_2 відкритому в банку, згідно чинних тарифів банку: протягом 1-3 днів в розмірі 14,5 % річних; протягом 4-7 днів в розмірі 15 % річних; протягом 8-15 днів в розмірі 15,5 % річних; протягом 16-30 днів в розмірі 16 % річних; період повного погашення процентів за користування кредитом не пізніше дати закінчення періоду безперервного користування кредитом, у відповідності до умов п. 3.2.4.1.9 кредитного договору;

б) прострочених процентів відповідно до п. 3.2.4.3.3 кредитного договору у випадку порушення Клієнтом строку погашення заборгованості за кредитом, встановлених чинними тарифами банку у розмірі 32% річних від суми залишку непогашеної заборгованості по кредиту;

в) процентів у випадку порушення клієнтом строку повернення кредиту, встановлених п. 3.2.4.4.1. кредитного договору, у розмірі 32 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості по кредиту;

г) штрафів, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки відповідно до порядку та строків, зазначених у кредитному договорі;

д) кредиту з максимальним розміром ліміту за кредитним договором в розмірі 4000000,00 грн.

Якщо під час виконання кредитного договору зобов`язання клієнта, що забезпечені цим договором, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за кредитним договором в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Поручитель відповідає перед банком за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і клієнт, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед банком всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності (пункт 1.2. договору поруки).

Згідно пункту 1.3 договору поруки поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений.

За умовами пункту 1.5. договору поруки у випадку невиконання клієнтом зобов`язань за кредитним договором клієнт та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію (пункт 4.1. договору поруки).

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Загальні підстави припинення поруки, яка за своєю правовою природою є зобов`язанням, передбачені у главі 50 Цивільного кодексу України, а спеціальні (додаткові) підстави її припинення визначено у статті 559 Цивільного кодексу України.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Відповідач-2 у відзиві на позов, заперечуючи проти пред`явлених позовних вимог, вказував на те, що надаючи поруку за зобов`язаннями ТОВ «Азовтрансторг» ОСОБА_1 поручався за належне виконання відповідачем-1 своїх зобов?язань за кредитним договором, термін дії якого становить один рік, тобто до 05.08.2021, однак дозволу на укладання кредитного договору на новий строк/пролонгацію послуги «Овердрафтний кредит» ОСОБА_1 не надавав, а пункт 1.1. договору поруки, на думку відповідача-2, зазделегідь такі зміни в кредитному договорі, що збільшують цивільно-правову відповідальність поручителя, не прописані як такі, що не потребують погодження. Вказані аргументи, на переконання відповідача-2, є свідченням того, що продовження строку дії договору призводить до збільшення обсягу відповідальності поручителя, що є підставою для припинення договору поруки.

Щодо вказаних заперечень, суд звертає увагу на наступне.

За умовами заявки строк користування кредитом становить 12 місяців. При цьому, згідно п. 3.2.4.1.8. Умов платежі клієнта в порядку, встановленому цим договором, проводяться Банком протягом одного року з моменту приєднання клієнта до договору. В разі якщо за 30 днів до закінчення встановленого в даному пункті строку, сторони не заявили про припинення овердрафтового кредитування, строк проведення платежів клієнта в порядку, встановленому цим договором, пролонгується щоразу на 365/366 днів.

Таким чином, враховуючи, що умови кредитного договору передбачають, що строк проведення платежів клієнта в порядку, встановленому цим договором, пролонгується щоразу на 365/366 днів, за умови відсутності заяв про припинення овердрафтового кредитування, то з огляду на відсутність у матеріалах справи заяв сторін про припинення кредитування, таке кредитування продовжувалось кожного разу на наступний рік.

Поручитель у п. 1.4. договору поруки засвідчив, що ознайомлений з вказаними вище умовами кредитного договору.

При цьому, обсяг відповідальності поручителя обмежений максимально встановленим у заявці розміром кредитного ліміту 4000000 гривень, коли як з банківських виписок не вбачається, що протягом строку кредитування відбувалось збільшення кредитного ліміту, що призвело б до збільшення обсягу відповідальності поручителя. А відповідно до даних довідки про розміри встановлення кредитних лімітів від 11.05.2023 № 00806MRVKS0EY, на рахунку позичальника був встановлений кредитний ліміт: станом на 11.08.2020 2000000 гривень; станом на 19.08.2020 2000000 гривень; станом на 20.08.2020 2000000 гривень; станом на 10.01.2021 1000000 гривень; станом на 13.01.2021 2000000 гривень; станом на 20.08.2021 3000000 гривень; станом на 02.03.2022 1316224,58 гривень; станом на 29.04.2022 0,00 гривень.

Суд вважає помилковими твердження відповідача-2 про те, що продовження строку кредитування, як це передбачено умовами кредитного договору є збільшенням обсягу відповідальності поручителя, що є наслідком припинення поруки, оскільки з аналізу положень ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється за дії двох умов: внесення без згоди поручителя змін до основного зобов`язання; ці зміни призвели, або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок таких змін. Зокрема, до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов`язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; установлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення; розширення змісту основного зобов`язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним тощо (правова позиція Верховного Суду викладена у постановах від 19.06.2018 у справі № 910/7389/17, від 22.05.2018 у справі №910/1830/17).

Тобто, продовження банком проведення платежів позичальника понад залишок коштів на його поточному рахунку, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, за відсутності заяв позичальника про припинення кредитування, не є зміною основного зобов`язання, яке призводить до збільшення відповідальності поручителя, тому суд вважає необгрунтованими доводи відповідача-2 про протилежне.

Також, суд оцінює критично доводи відповідача-2 про те, що з умов договору поруки не можливо встановити ані правочин, який забезпечений порукою як основний правочин, ані поточний рахунок за яким здійснюється кредитування позичальника, адже як встановлено судом пункт 1.1. договору поруки містить посилання як на основний правочин, так і номер відкритого рахунку позичальника, за яким банком здійснюється кредитування.

До того, ж суд зауважує, що матеріалами справи підтверджується, що забезпечене порукою зобов`язання не припинялось, а зміна зобов`язання не відбувалась без згоди поручителя, оскільки ОСОБА_1 , будучи як поручителем, так і керівником Товариства, мав усвідомлювати свої дії при підписанні як кредитного договору від імені юридичної особи, так і договору поруки від власного імені.

Відтак, з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором щодо повного повернення кредитних коштів, суд встановив, що станом на дату звернення з позовом до суду порука не припинилась, адже основне зобов`язання не припинилося, а передбачені частиною 1 статті 559 Цивільного кодексу України підстави для припинення поруки за договором відсутні, а також те, що кредитор звернувся з вимогою про солідарне стягнення в межах строків встановлених договором поруки.

За змістом ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З огляду на викладене вище, позивач підставно звернувся до суду із вимогами про солідарне стягнення суми заборгованості з відповідачів.

Таким чином, враховуючи встановлення судом факту порушення позичальником договірних зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та відсутність у матеріалах справи доказів виконання відповідачем-2 своїх зобов`язань за договором поруки, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів, заборгованості по кредиту та по процентам є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи і, відповідно, підлягають задоволенню.

При цьому, суд зауважує, що решта доводів та міркувань учасників справи, викладених у заявах по суті справи, були ретельно досліджені судом та відхилені як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо обґрунтованості позовних вимог.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

А саме суд приймає рішення про солідарне стягнення з ТОВ «Азовтрансторг» та ОСОБА_1 на користь АТ «Приватбанк» 2996296,29 гривень заборгованість за кредитом та 209033,28 гривень заборгованість по процентам за користування кредитом.

Витрати по сплаті судового збору у розмірі 48079,94 гривень, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд відносить порівну на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтрансторг» (08201, Київська область, Бучанський район, місто Ірпінь, вулиця Виговського, будинок 1Ю, офіс 42, код: 40904929) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код: 14360570) 2996296,29 гривень заборгованості за кредитом та 209033,28 гривень заборгованості по процентам.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтрансторг» (08201, Київська область, Бучанський район, місто Ірпінь, вулиця Виговського, будинок 1Ю, офіс 42, код: 40904929) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код: 14360570) 24039,97 гривень судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код: 14360570) 24039,97 гривень судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.12.2023.

Суддя Р.М. Колесник