Ухвала

від 20.12.2023 по справі 916/2398/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

"20" грудня 2023 р. Справа № 916/2398/20

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Д`яченко Т.Г., судді Волков Р.В., Бездоля Ю.С.

При секретарі судового засідання Гутниковій О.С.

розглянувши справу №916/2398/20

За позовом: Релігійної організації „Релігійна громада Парафія Різдва Христового Української Православної Церкви Київського Патріархату м. Одеса

До відповідачів: Релігійної організації парафія Різдва Христового м. Одеси, Одеської та Балтської парафії, Управління Одеської Єпархії Православної Церкви України, Товариства з обмеженою відповідальністю „Варта міста плюс

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Одеської міської ради, Одеської обласної державної адміністрації

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідачів: не з`явились

Від 3-х осіб: не з`явились

Встановив: В провадженні господарського суду Одеської області перебуває справа №916/2398/20 за позовом Релігійної організації „Релігійна громада Парафія Різдва Христового Української Православної Церкви Київського Патріархату м. Одеса до Релігійної організації парафія Різдва Христового м. Одеси, Одеської та Балтської парафії, Управління Одеської Єпархії Православної Церкви України, Товариства з обмеженою відповідальністю „Варта міста плюс, за участю третіх осіб, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Одеської міської ради, Одеської обласної державної адміністрації про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.04.2021р. клопотання Релігійної організації „Релігійна громада Парафія Різдва Христового Української Православної Церкви Київського Патріархату м. Одеса від 08.04.2021р. вх. № ГСОО 9755/21 задоволено. Зупинено провадження у справі №916/2398/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/2753/21 за позовом Релігійної організації "Релігійна громада Парафія Різдва Христового Української Православної Церкви Київського Патріархату м. Одеса" до Одеської обласної державної адміністрації, за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Релігійної організації "Релігійна громада Парафія Різдва Христового м. Одеси, Одеської та Балтської парафії" про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.11.2023р. поновлено провадження у справі №916/2398/20. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "20" грудня 2023 р. о 12:50. Викликано учасників справи в судове засідання, призначене на 20.12.2023р. о 12:50.

Ухвалу суду від 29.11.2023р. надіслано представнику позивача в систему Електронний суд, яка доставлена в електронний кабінет останнього 30.11.2023р. о 22:16, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".(а.с. 176, т.3).

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідно до ч. 5 ст. 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

З 05.10.2021 офіційно почали функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, в зв`язку з чим відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС (в редакції на час постановлення оскаржуваної ухвали) особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Абзацом 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС. Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №906/184/21, від 02.11.2022 у справі № 910/14088/21, від 29.11.2022 у справі № 916/1716/20, 06.04.2023 у справі № 920/605/22.

Між тим, у судове засідання 20.12.2023р. представник позивача не з`явився та про причини свого нез`явлення суд не повідомив. Заяви про розгляд справи за відсутністю позивача у судовому засіданні, останнім до суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених ст. 46 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Положеннями статті 202 ГПК України встановлено наслідки неявки в судове засідання учасника справи, зокрема, частиною четвертою якої встановлено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Гіпотеза наведених правових норм свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 дійшла висновку про те, що положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 викладений висновок щодо застосування норми пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, а саме: правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи, навіть у тих випадках, коли його явка визнана судом необов`язковою і наслідки неявки не роз`яснювалися.

Отже, у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні, кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.ч.2-4 ст. 226 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету. Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Як вже було зазначено судом, представник позивача , який про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, у судове засідання 20.12.2023р. не з`явився.

При цьому, не з`явившись у судове засідання щодо розгляду справи по суті 20.12.2023р., позивач про поважність причини неявки у судове засідання суд не повідомив, заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача також не надав.

За приписами ч. 4 ст. 11 ГПК України, при розгляді справ суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.

Проте, право на суд не є абсолютним, і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

За приписами ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

В рішенні від 07.07.1989р. у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Приймаючи до уваги наведене, оскільки позивач, якого судом було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 20.12.2023р. не з`явився, не повідомивши при цьому про причини відсутності та не надавши клопотання про розгляд справи без його участі, господарський суд дійшов висновку, що позовна заява Релігійної організації „Релігійна громада Парафія Різдва Христового Української Православної Церкви Київського Патріархату м. Одеса підлягає залишенню без розгляду.

Окрім того, суд звертає увагу позивача на те, що згідно з ч.4 ст.226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Щодо вирішення питання про повернення судового збору з бюджету, то в силу вимог п.4 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір відповідне питання вирішується господарським судом за клопотанням особи, яка сплатила судовий збір.

Керуючись п. 4 ч.1 ст.226, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

У Х В АЛ И В:

1.Позовну заяву Релігійної організації „Релігійна громада Парафія Різдва Христового Української Православної Церкви Київського Патріархату м. Одеса до Релігійної організації парафія Різдва Христового м. Одеси, Одеської та Балтської парафії, Управління Одеської Єпархії Православної Церкви України, Товариства з обмеженою відповідальністю „Варта міста плюс, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Одеської міської ради, Одеської обласної державної адміністрації про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном у справі №916/2398/20 - залишити без розгляду.

Повний текст ухвали складено 20.12.2023р.

Ухвала набирає законної сили 20.12.2023р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Головуючий Т.Г. Д`яченко

Суддя Р.В. Волков

СуддяЮ.С. Бездоля