Рішення

від 24.11.2023 по справі 921/44/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 листопада 2023 року м. ТернопільСправа № 921/44/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

за участі секретаря судового засідання Василишин О.С.

розглянув матеріали справи

за позовом: Виконувача обов`язків керівника Кременецької окружної прокуратури Тернопільської області (вул. Словацького, 6а, м. Кременець, Тернопільська обл., 47000) в інтересах держави в особі: 1/ Державної екологічної інспекції у Тернопільській області (вул. Шашкевича,3, м. Тернопіль, Тернопільська обл., 46008); 2/ Кременецької міської ради (вул. Шевченка, 67, м. Кременець, Тернопільська обл., 47003)

до відповідача-1: Національного природного парку Кременецькі гори (вул. Осовиця, 12, м. Кременець, Тернопільська обл., 47003)

відповідача-2: Природного заповідника "Медобори" (вул. Міцкевича, 21, смт. Гримайлів, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48210)

про: стягнення 60 308,00грн - шкоди завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища.

За участі представників:

прокурора Безкоровайної Оксани Анатоліївни, посвідчення №071095 від 01.03.2023, довіреність №15-34вих/23 від 06.01.2023;

позивача-1 - Мартинюка Зеновія Івановича, посвідчення серія ТЕ №054 від 26.10.2022, Витяг з ЄДР;

відповідача-1 директора Штогрина Миколи Олександровича, наказ №400-0 від 22.09.2021, Витяг з ЄДР від 14.02.2023;

відповідача-2 виконуючого обов`язки директора Філя Івана Ярославовича, Витяг з ЄДР, посвідчення №018 від 07.07.2022.

В порядку ст. 8 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Ухвалою суду від 23.01.2023 позовну заяву № №51-87ВИХ-23 51.64-17-23 від 05.01.2023 (вх.№44 від 10.01.2023) залишено без руху, а ухвалою від суду від 15.02.2023 прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.03.2023, учасники повідомлені про дату і час судового засідання.

У судовому засіданні 14.03.2023, враховуючи подані керівником Кременецької окружної прокуратури (Штурма Н.) відповідь на відзив №51-1022ВИХ-23 від 08.03.2023 (вх.№2121 від 10.03.2023), начальником Державної екологічної інспекції у Тернопільській області (Нитка Р.) клопотання про відкладення розгляду справи №1-1-11-692 від 14.03.2023 (вх.№2189 від 14.03.2023), директором Національного природного парку Кременецькі гори (Штогрин М.О.) відзив на позов №77 від 24.02.2023 (вх.№1737 від 28.02.2023), постановлено ухвалу про оголошення перерви до 04.04.2023, яку занесено у протокол судового засідання, прокурор та представник відповідача повідомлені про дату і час судового засідання під розписку, а позивач-1 та позивач-2 ухвалою суду.

У судових засіданнях 04.04.2023, 28.04.2023, 15.05.2023, 23.05.2023 та 13.06.2023, враховуючи подані: керівником Кременецької окружної прокуратури (Штурма Н.) клопотання про долучення доказів №51.64-17-23 від 03.04.2023 (№3008 від 06.04.2023), прокурором (Безкоровайна О.А.) пояснення №15-274 вих-23 від 12.05.2023 (вх.№4307 від 18.05.2023); клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача Природний заповідника "Медобори" та долучення доказів №51.64-17-23 від 09.06.2023 (вх.№5009 від 12.06.2023), начальником Державної екологічної інспекції у Тернопільській області (Нитка Р.) клопотання про відкладення розгляду справи №1-1-11-1157 від 28.04.2023 (вх. №3650 від 28.04.2023), міським головою Кременецької міської ради (Смаглюк А.) клопотання №948/02-25 від 15.05.2023 (вх.№4196 від 16.05.2023), про розгляд справи без участі представника за наявними в справі матеріалами, директором Національного природного парку "Кременецькі гори" (Штогрин М.) заперечення на обставини зазначені у долучених доказах №153 від 11.04.2023 (вх.№3273 від 17.04.2023); заперечення на пояснення прокурора №193 від 17.05.2023 (вх.№4462 від 23.05.2023), постановлено ухали про оголошення перерви відповідно до 28.04.2023, 15.05.2023, 23.05.2023, 13.06.2023 та 16.06.2023, які занесені у протоколи судових засідань, прокурор, представники позивача-1 та відповідача повідомлені про дату і час судового засідання під розписку, а позивач-2 ухвалою суду.

Ухвалою суду від 16.06.2023 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Природний заповідник "Медобори" та відкладено підготовче засідання до 07.07.2023, учасники повідомлені про дату і час судового засідання ухвалою суду

У судових засіданнях 07.07.2023 та 15.08.2023, враховуючи подані виконуючим обов`язки керівника Кременецької окружної прокуратури (Шокало А.) клопотання №51.64-17-23 від 30.06.2023 (вх.№5733 від 05.07.2023) з долученням доказів надіслання відповідачу-2 копій позовної заяви з додатками та заяв по суті поданих прокуратурою та представником відповідача (Штогрин М.О.) клопотання №244 від 23.06.2023 (вх.№5405 від 23.06.2023) з долученням доказів надіслання відповідачу-2 копій заяв по суті (23.06.2023), постановлено ухвали про оголошення перерви відповідно до 15.08.2023 та 29.08.2023 та здійснено виклик керівника Природного заповідника "Медобори" Філя Івана Ярославовича у судове засідання для надання пояснень щодо предмету спору, учасники повідомлені про дату і час судового засідання.

Ухвалою суду від 29.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.09.2023, учасники справи повідомлені про дату і час судового засідання.

У судових засіданнях 19.09.2023, 17.10.2023, 03.11.2023 та 21.11.2023, враховуючи подані керівником Кременецької окружної прокуратури (Штурма Н.) додаткові пояснення №51.64-17-23 від 13.10.2023 (вх.№8337 від 17.10.2023) за результатами ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №12020210120000010 та №12020210120000178 щодо стану дерев які були зрізані під час незаконної рубки; додаткові пояснення №51.64-17-23 від 27.10.2023 (вх.№8702 від 30.10.2023), щодо проведення Кременецьким РЕМ ремонтних робіт на території Кременецької територіальної громади с. куликів, з долученням доказів, що їх обґрунтовують, а саме: копії листа Кременецької окружної прокуратури до Кременецького РЕМ ВАТ "Тернопільобленерго" №51-4853вих-23 від 23.10.2023, листа Кременецького РЕМ ВАТ "Тернопільобленерго" №344 від 24.10.2023, Журналу обліку робіт за нарядами та розпорядженнями Кременецького РЕМ, протоколів допиту свідків (працівників Кременецького РЕМ) у кримінальному провадженні №12020210120000010; головою Кременецької міської ради (Смаглюк А.) клопотання №2182/02-25 від 06.10.2023 (№8197 від 12.10.2023) про розгляд справи без участі представника за наявними матеріалами; директором Національного природного парку Кременецькі гори (Штогрин М.О.) заяви №340 від 29.09.2023 (вх.№7853 від 29.09.2023) та №357 від 12.10.2023 (вх.№8198 від 12.10.2023) про долучення копії рішення Господарського суду Тернопільської області у справі від 06.06.2022 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 у справі №921/140/22; лист-звернення до Кременецького РЕМ ПАТ "Тернопільобленерго" та листа-відповіді Кременецького РЕМ ПАТ "Тернопільобленерго"; пояснення №383 від 01.11.2023 (вх. №8788 від 01.11.2023), постановлено ухвали про оголошення перерви відповідно до 17.10.2023, 03.11.2023, 21.11.2023 та 24.11.2023, учасники справи повідомлені про дату та час судових засідань.

Прокурор (Безкоровайна О.А.) подала пояснення № 15-625вих. 23 від 23.11.2023 (вх.№9523 від 23.11.2023) без доказів направлення учасникам справи, у судовому засіданні сторони повідомили, що отримали такі пояснення на електрону пошту.

Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на наступне:

-Національним природним парком порушено вимоги законодавства у сфері охорони, захисту та використання лісів при веденні лісового господарства, а саме не здійснено комплекс заходів спрямованих на збереження лісів, запобігання незаконних порубок;

- під час здійснення інспектором з охорони природи Маслятинського ПНДВ Свідруком П.М., начальником Маслятинського ПНДВ Лящуком І.С., провідним інженером з охорони природних екосистем Павлюком В.П. та начальником служби охорони ПЗФ Росіцьким А.Я патрулювання території природно-заповідного фонду, 08.01.2020 у кварталі 21 виділу 13 урочища "гора Гостра" Маслятинського ПНДВ "Кременецькі гори", в с. Куликів, Кременецького району на території колишньої Дунаївської сільської ради ( на даний час територія Кременецької міської ради), виявлено факт незаконної порубки сироростущих дерев породи Береза повисла діаметрами зрізу від 28 до 45 см., чим завдано збитки на суму 60 308,00грн;

-правокористувачем даної земельної ділянки є НПП "Кременецькі гори" згідно п.1 наказу №27 від 28.03.2018 "Про розподіл території за природоохоронними науково-дослідними відділеннями Парку та створення природоохоронних обходів" відповідно до якого закріплено територію, що входить до складу НПП "Кременецькі гори" із вилученням у землекористувачів за природоохоронними науково-дослідними відділеннями Парку, а саме: Маслятинське природоохоронне науково-дослідне відділення, зокрема квартал 21 урочище Гора Гостра;

- згідно довідки №76 від 24.03.2020 виданої в.о. директора НПП "Кременецькі гори" відповідно до зонування проекту організації території НПП "Кременецькі гори" затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №559 від 30.12.2016, кв. 21 вид 13, урочище Гора гостра, що на землях Дунаївської сільської ради, Кременецького району належить до природно-заповідного фонду НПП "Кременецькі гори";

-за результатами вивчення матеріалів кримінального провадження №12020210120000010, встановлено, що 02.01.2020 працівниками Кременецького РЕМ здійснювалися ремонтні роботи по вул. Підгірна, с. Куликів, так як відбувся обрив лінії електропередач внаслідок падіння одного дерева; допитуваний як підозрюваний у кримінальному провадженні №12020210120000178 ОСОБА_1 , у якого виявили на зберіганні зрізані дерева, на підставі ст. 63 Конституції України від надання показань відмовився (протокол допиту підозрюваного від 17.04.2020) та звернула увагу суду, що обставини незаконного зберігання ОСОБА_1 деревини встановлені у справі №601/919/20 та не потребують додаткового доказування;

-прокурором Кременецької окружної прокуратури Денесюк Н.В. 17.11.2023 проведено огляд місця події обстеження лісового масиву кварталу 21 виділу 13 урочища Гора Гостра Маслятинського ПНДВ НПП "Кременецькі гори" з виїздом на місце проведення незаконної рубки, яка відбулася у січні 2020 року із залученням представників Кременецького РЕМ головного інженера Табачука В.П., електромонтера Бодяка О.С., представників НПП "Кременецькі гори" - директора Штогрина М.О., інспектора Свідрука П.М., провідного інженера з природних екосистем Павлюка В.П.; представника природного заповідника "Медобори" - Філя І.Я., спеціаліста Державної екологічної інспекції у Тернопільській області Держінспектора з ОНПС Тернопільської області Вістряка О.В., представника Кременецької міської ради старости Дунаївського старостинського округу Кременецької територіальної громади Петлюка С.А., якими встановлено, що пень під №14 діаметром 34 см. було деревом яке пошкодило лінію електропередач 02.01.2020, про що складено Протокол огляду місця події, а тому відповідальність за шкоду завдану державі внаслідок його розрізки не покладається на НПП "Кременецькі гори". Просить позовні вимоги задовольнити в частині стягнення шкоди завданої незаконною порубкою дерев.

Позивач-1, його представник в процесі розгляду справи позовні вимоги підтримав та підтвердив, що згідно Протоколу огляду місця події від 17.11.2023 встановлено, що на місці незаконної порубки дерев працівники Кременецького РЕМ проводили ремонтні роботи з відновлення лінії електропередач, яка була пошкоджена внаслідок падіння одного дерева, яке і було ними зрізано. Просить задовольнити позовні вимоги в частині стягнення шкоди завданої незаконною порубкою дерев.

Позивач-2 подав клопотання №2182/02-25 від 06.10.2023 (вх.№8197 від 12.10.2023), яким підтримує позовні вимоги та просить розгляд справи проводити без участі представника за наявними матеріалами.

Відповідач-1, його представник проти позову заперечують посилаючись на наступне:

-згідно ухвали Кременецького районного суду Тернопільської області від 26.03.2021 у справі №601/919/20 встановлено, що внаслідок своїх протиправних дій, ОСОБА_1 завдав Національному природному парку Кременецькі гори матеріальної шкоди на загальну суму 60 308,00грн, таким чином вина ОСОБА_1 доведена у повному обсязі;

-НПП "Кременецькі гори" ні його працівники не здійснювали незаконні рубки, за фактом яких було відкрите кримінальне провадження, не допускали порушень лісового господарства, за вчинення яких встановлено цивільно-правову відповідальність;

-працівниками Кременецького РЕМ 02.01.2020 проводилися ремонтні роботи лінії електропередач, яка була пошкоджена внаслідок падіння дерев, у зв`язку з чим такі були зрізані;

-НПП "Кременецькі гори" не був постійним лісокористувачем у кварталі 21 виділі 13 урочища Гора Гостра Маслятинського ПНДВ, оскільки на момент самовільних рубок не мав права постійного користування даною земельною ділянкою, а лише забезпечував охорону території природно-заповідного фонду у відповідності до умов Договору від 13.05.2018 укладеного між Природним заповідником "Медобори" та НПП "Кременецькі гори", який діє до моменту набрання чинності розпорядженням Кабінету Міністрів України про передачу земельних ділянок та державної реєстрації права постійного користування земельними ділянками НПП "Кременецькі гори";

- у період з 06.05.2021 по 13.06.2021 в Національному природному парку "Кременецькі гори" проводилася планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області, за результатами якої складено Акт №8/005, серед виявлених порушень встановлено, зокрема використання земельних ділянок шляхом проведення господарських заходів на земельних ділянках за відсутності державної реєстрації прав на них та без отримання спеціальних дозволів постійних користувачів земельних ділянок виданих у встановленому законодавством порядку, що підтверджує те, що відповідач-1 не був постійним користувачем даних земельних ділянок;

-земельні ділянки з постійного користування ПЗ "Медобори" були передані у постійне користування НПП "Кременецькі гори" у 2021 році, тобто на момент здійснення незаконної рубки 08.01.2020 та до серпня 2021 ПЗ "Медобори" залишався постійним лісокористувачем земельної ділянки площею 37,0га, кадастровий номер 6123482300:01:001:1313, що знаходиться на території Кременецького району та сплачував за таку земельний податок, як постійний лісокористувач;

- ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 26.03.2021 у справі №601/919/20 постановлено 198 колод різної довжини та діаметру породи береза передати Національному парку "Кременецькі гори", які згідно Акту приймання від 01.04.2021 відповідачем-1 прийнято на власні потреби та використані на опалення адмінприміщення, в кількості переданих 3 кубометри дров, що підтверджується Актом списання від 30.04.2021 та Звітом про рух лісопродукції за квітень 2021 року. Відповідно до наказу від 15.07.2019 року №57 "Про затвердження цін на реалізацію лісопродукції", вартість вказаних дров паливних станом на 01.04.2021 року становила 450грн за 1 куб.м. Просить в позові відмовити.

Відповідач-2, його представник (керівник Філь І.Я.) у процесі розгляду справи щодо предмета спору усно пояснив, що на час заподіяння шкоди, внаслідок незаконної вирубки дерев Природний заповідник "Медобори" не був землекористувачем відповідної земельної ділянки, оскільки проводилось переоформлення та передача такої Національному природному парку Кременецькі гори та долучив до матеріалів справи копію Державного акту на право користування землею Б №058250 від 1991 року. Вважає, що оскільки факт незаконної рубки дерев було виявлено саме НПП "Кременецькі гори" то це спростовує твердження прокурора та позивача про неналежне виконання останнім забезпечення охорони та захисту лісів та покладення на нього відповідальності за шкоду завдану внаслідок незаконної вирубки дерев. Просить в позові відмовити.

Суд, вважає за необхідне зазначити, що розгляд даної справи здійснювався із врахуванням Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (в редакції Указів № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, 341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, 254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023 та №10211/2023 від 06.11.2023), рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 та розпорядження голови Господарського суду Тернопільської області від 24.02.2022 № 10-р, відповідно до яких з 24.02.2022 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представника позивача, судом встановлено:

-Указом Президента України від 11.12.2009 №1036 створено Національний природний парк "Кременецькі гори";

-розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 №884-р Національному природному парку Кременецькі гори (далі - НПП "Кременецькі гори") надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 1000га, що перебувають у постійному користуванні природного заповідника "Медобори" з подальшим вилученням та надання їх НПП "Кременецькі гори" у постійне користування;

- між Природним заповідником "Медобори" (Сторона 1) та Національним природним парком "Кременецькі гори" (Сторона 2) укладено 13.03.2018 Договір, відповідно до п.1.1, та 2.1 якого Сторона 1 та Сторона 2 уклали цей Договір про співпрацю з метою організації належної охорони територій та об`єктів природно-заповідного фонду на земельних ділянках державної власності природно-заповідного призначення площею 1000га, що розташовані на території Кременецького району. Служба охорони Сторони 2, яка входить до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України зокрема попереджує пошкодження лісових насаджень у наслідок незаконних рубок;

- під час проведення патрулювання 08.01.2020 на території НПП "Кременецькі гори" у кварталі 21 виділі 13 урочища Гора Гостра Маслятинського природного науково-дослідного відділення (далі Маслятинського ПНДВ), що на території Дунаївської сільської ради, виявлено факт порушення режиму території, а саме незаконна порізка сироростущих дерев породи береза повисла діаметрами зрізу 49 см, 39 см, 30см, 32 см, 37см, 28 см, 28 см, 31 см, 31 см, 34 см, 43см, 40 см, 34 см, 38см, 35 см, 37 см, 45 см на суму 60 308грн, про що складено Акт щодо порушення вимог природоохоронного законодавства України від 08.01.2020;

-провідним інженером з охорони екосистем НПП "Кременецькі гори" Павлюком В.П. проведено розрахунок шкоди заподіяної внаслідок незаконного порубки лісу виявленої 08.01.2020 на території Маслятинського ПНДВ НПП "Кременецькі гори" у кварталі 21 виділі 13 урочища Гора Гостра, на території Дунаївської сільської ради, згідно якого така становить 60 308,00грн;

-старшим слідчим СВ Кременецького ВП ГУНП в Тернопільській області, капітаном поліції Штука О.В., в присутності понятих, проведено огляд місця події яким встановлено, що у лісопосадці розташованій у с. Куликів Кременецького району, а саме кварталі 21 виділі 13, 17, яке належить НПП "Кременецькі гори" виявлено пні дерев порада береза, про що складено 08.01.2020 Протокол огляду місця події;

-ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 26.03.2021 у справі №601/919/20 про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 246 КК України встановлено, що 02.01.2020 в ОСОБА_1 виник злочинний умисел на незаконне зберігання 198 колодок дерев породи береза різного діаметру та довжини на території власного господарства за місцем свого проживання, які були заготовлені внаслідок незаконної порубки, що на території НПП "Кременецькі гори", у кварталі 21 виділі 13 урочища "Гора Гостра", що належить до природно-заповідного фонду та розташований на землях Дунаївської сільської ради в с. Куликів Кременецького району, Тернопільської області. Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_1 завдав НПП "Кременецькі гори" матеріальної шкоди на загальну суму 60 308,00грн та постановлено звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за частиною 3 статті 246 КК України на підстав статті 48 КК України, кримінальне провадження закрити та речові докази, зокрема, 198 колод різної довжини та діаметру породи береза, які передати Національному природному парку "Кременецькі гори".

Національний природний парк "Кременецькі гори" прийняв на власні потреби 198 колод берези різної довжини та діаметру, що становить 3 складометри дров, що підтверджується Актом приймання від 01.04.2020.

В подальшому Національним природним парком "Кременецькі гори" зазначені 198 колод дерев використані на опалення адмінприміщення, що підтверджується Актом списання від 30.04.2021 та Звітом про рух лісопродукції за квітень 2021 року.

Враховуючи, що шкода завдана порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища та не відшкодована, прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області та Кременецької міської ради до Національного природного парку "Кременецькі гори", як до постійного лісокористувача про стягнення такої.

Кременецький район електричних мереж Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" листом № 344 від 24.10.2023 повідомив керівнику Кременецької окружної прокуратури , що через урочище "Гора Гостра", що знаходиться на території Кременецької об`єднаної територіальної громади с. Куликів ( колишньої Дунаївської сільської ради) проходила повітряна лінія напругою 0,4 кВ №3 КТП №107. На даній лінії електропередач 02.01.2020 бригадою Кременецької РЕМ проводилися ремонтні роботи, оскільки унаслідок падіння дерев, які росли поблизу така була пошкоджена, а саме поламані опори та обірвані проводи, про кількість дерев, які впали, їх породу та діаметр Кременецькому РЕМ не відомо, на підтвердження чого надав копію витягу із журналу обліку робіт за нарядами та розпорядженнями.

В процесі розгляду справи прокурором Кременецької окружної прокуратури Денесюк Н.В. 17.11.2023 проведено огляд місця події обстеження лісового масиву кварталу 21 виділу 13 урочища Гора Гостра Маслятинського ПНДВ НПП "Кременецькі гори" з виїздом на місце проведення незаконної рубки, яка відбулася у січні 2020 року із залученням представників Кременецького РЕМ головного інженера Табачука В.П., електромонтера Бодяка О.С., представників НПП Кременецькі гори - директора Штогрина М.О., інспектора Свідрука П.М., провідного інженера з природних екосистем Павлюка В.П.; представника природного заповідника "Медобори" - головного природознавця Філя І.Я., спеціаліста Державної екологічної інспекції у Тернопільській області держінспектора з ОНПС Тернопільської області Вістряка О.В., представника Кременецької міської ради старости Дунаївського старостинського округу Кременецької територіальної громади Петлюка С.А. якими встановлено, що пень під №14 діаметром 34 см було деревом яке пошкодило лінію електропередач 02.01.2020, та було зламане на відстані 2м (висоти стовбура), що підтвердив працівник РЕМ ОСОБА_2 , про що складено Протокол огляду місця події від 17.11.2023, який підписаний присутніми представниками без зауважень.

Суд, на підставі ст. 86 ГПК України, оцінивши подані докази, наведені в процесі розгляду справи представниками сторін доводи, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення. При цьому, суд виходив із наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами ст.66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища;

Згідно ч. 3 ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду забезпечується шляхом, зокрема: становлення заповідного режиму; організації систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів та об`єктів; проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ їх збереження та ефективного використання; додержання вимог щодо охорони територій та об`єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, здійснення оцінки впливу на довкілля; встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їх охорони та використання, а також за знищення та пошкодження заповідних природних комплексів та об`єктів.

Згідно ч. 2 ст. 60 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають. У разі необхідності їх охорона може покладатися на служби державної охорони розташованих поблизу природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків та регіональних ландшафтних парків.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних контрольних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За змістом ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції Інспекції, зокрема, належить здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

За змістом ч.2 ст.17 Лісового кодексу України спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи надаються у постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку.

Частиною 2 ст. 19 Лісового кодексу України визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

Положеннями статті 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Відповідно до п.5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Згідно ч.1, ч.5 ст.86, ст.90 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

За змістом п.1 ч.2 ст. 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України (ст. 107 Лісового кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 86 Лісового кодексу України власники лісів і постійні лісокористувачі зобов`язані розробляти та проводити у встановлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів.

Отже, враховуючи вищевикладені норми чинного лісового законодавства, саме на постійних лісокористувачів покладений обов`язок щодо забезпечення організації і захисту лісів з метою збереження та охорони лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Таким чином, при вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства факту правопорушення, слід виходити з того, що обов`язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які й повинні нести відповідальність за невиконання та неналежне виконання згаданих обов`язків, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок та пошкодження дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев).

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у ст.1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Для відшкодування шкоди за правилами ст.1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи: 1) - неправомірність поведінки особи (неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії); 2)- наявність шкоди ( під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); 3)- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; 4)- вину особи, що завдала шкоду.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 03.05.2018 у справі № 917/717/17.

Матеріалами справи підтверджено:

-на території НПП "Кременецькі гори" у кварталі 21 виділі 13 урочища "Гора Гостра" Маслятнського ПНДВ, що на території Дунаївської сільської ради виявлено факт незаконної порубки 17 сироростущих дерев породи береза повисла, про що складено Акт щодо порушення вимог природоохоронного законодавства України від 08.01.2020, що не заперечується відповідачами;

-відповідно до Протоколу огляду місця події від 17.11.2023 пень під №14 діаметром 34 см було деревом яке пошкодило лінію електропередач 02.01.2020 та зрізано працівниками Кременецького РЕМ, які здійснювали ремонтні роботи по вул. Підгірна, с. Куликів;

-згідно розрахунку шкоди внаслідок незаконної порубки , розмір шкоди за дерево породи береза діаметр зрізу 34 см, становить 2832,00грн.

Незаконна порубка дерев відбулась на території і в межах земельних ділянок, наданих у постійне користування саме НПП "Кременецькі гори" .

Суд відхиляє твердження відповідача-1, про те що він не був постійним лісокористувачем у кварталі 21 виділі 13 урочища "Гора Гостра" Маслятинського ПНДВ, оскільки на момент самовільних рубок не мав права постійного користування даною земельною ділянкою, так як реєстрація права постійного користування здійснена лише 17.08.2021, тобто після порубки дерев, оскільки:

-розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 №884-р НПП "Кременецькі гори" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 1000га, що перебувають у постійному користуванні природного заповідника "Медобори" з подальшим вилученням та надання їх НПП "Кременецькі гори" у постійне користування;

- згідно наказу НПП "Кременецькі гори" №27 від 28.03.2018 "Про розподіл територій за природоохоронними науково-дослідними відділеннями Парку та створення природоохоронних обходів", закріплено території, що входять до складу Національного природного парку "Кременецькі гори" із вилученням у землекористувачів за природоохоронними відділеннями Парку, а саме за Маслятинським природоохоронним науково-дослідним відділенням, зокрема квартал 21 урочище "Гора Гостра", що увійшли до складу Парку із вилученням у ПЗ "Медобори";

- згідно зі статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, чи права постійного користування, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації (аналогічна правова позиція викладена Верховного Суду від 24.01.2020 у справі №910/10987/18).

Таким, чином НПП "Кременецькі гори" стало постійним лісокористувачем зазначеної земельної ділянки з моменту прийняття наказу №27 від 28.03.2018 "Про розподіл територій за природоохоронними науково-дослідними відділеннями Парку та створення природоохоронних обходів".

Тому, з огляду на все вищевикладене, саме відповідач мав здійснювати комплекс охоронних заходів, спрямованих, зокрема, на збереження лісу від самовільних незаконних порубок.

При цьому, суд приймає до уваги, що охорона і захист лісів є складовою частиною діяльності відповідача. Проте факт незаконної рубки дерев, про що складений Акт щодо порушення вимог природоохоронного законодавства України від 08.02.2020, свідчить про неналежне виконання відповідачем обов`язку щодо здійснення заходів з охорони лісів від незаконних рубок.

Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17, постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, від 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, 19.09.2018 у справі №925/382/17, 09.12.2019 у справі № 906/133/18, 20.02.2020 у справі № 920/1106/17.

Для покладення на постійного лісокористувача обов`язку з відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу через незабезпечення охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, першочерговим є з`ясування обставини щодо встановлення факту порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, тобто у даному випадку, здійснення незаконної порубки дерев (постанова Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 914/669/22).

Таким чином, Національний природний парк "Кременецькі гори" не забезпечило охорону і збереження лісів, допустило їх незаконну порубку, внаслідок чого навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду в розмірі 57 476,00грн.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та її об`єктивним наслідком - заподіяною шкодою.

Оскільки у спорах про відшкодування шкоди вина відповідача презюмується, тому саме відповідач мав довести відсутність його вини у заподіянні шкоди.

Відповідач-1, заперечуючи проти позову не надав допустимих, належних і достатніх доказів забезпечення належного виконання всіх заходів, направлених на збереження лісу, лісових насаджень, в їх сукупності, з метою уникнення випадків незаконної порубки дерев.

Факт встановлений ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 26.03.2021 у справі №601/919/20 про обвинувачення ОСОБА_1 щодо реалізації останнім злочинного умислу щодо зберігання на території власного господарства деревини породи береза в кількості 198 колод, різного діаметру та довжини, які були заготовлені внаслідок незаконної порубки, здійсненої на території Національного природного парку "Кременецькі гори", не звільняє від відповідальності відповідача, оскільки господарське правопорушення має свої самостійні елементи, котрі визначаються нормами природоохоронного законодавства.

Відповідач-1 відсутність своєї вини у заподіянні шкоди не довів, разом з тим визнав та надав докази використання таких на опалення адмінприміщення, а саме: Акт списання від 30.04.2021 та Звіт про рух лісопродукції за квітень 2021 року.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги про стягнення шкоди завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 57 476,00грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 2832,00грн, то такі задоволенню не підлягають оскільки дерево породи береза діаметр зрізу 34 см, зрізано працівниками Кременецького РЕМ ВАТ "Тернопільобленерго", з метою ліквідації обриву лінії електропередач, а тому щодо таких відсутня вина відповідача.

Джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині доходів є 30% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належить: 70% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що утворюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50%, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20%, бюджетів міста Києва та Севастополя - 70% (п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України).

Відповідно до п. 11 Порядку організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державної казначейської служби України за №128 від 09.08.2013 кошти, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в Казначействі на ім`я відповідного органу Казначейства за субрахунком 3331 "Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків (далі - рахунок 3331) у розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету. Після розподілу кошти у відповідних обсягах засобами програмного забезпечення шляхом формування меморіальних документів перераховуються за призначенням на відповідні рахунки.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у справі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 73-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Національного природного парку "Кременецькі гори" (вул. Осовиця, 12, м. Кременець, Тернопільська обл., 47003, ідентифікаційний код - 37766410) до спеціального фонду місцевого бюджету Кременецької міської територіальної громади Тернопільської області (вул. Шевченка, 67, м. Кременець, Тернопільська обл., ідентифікаційний код - 04058338) отримувач Головне управління казначейства у Тернопільській області/тг м. Кремен./24062100, ЄДРПОУ 377766394, рахунок UА918999980333139331000019775, призначення платежу: "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушення законодавства про охорону навколишнього середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів 57 476 (п`ятдесят сім тисяч чотириста сімдесят шість) грн 00коп. шкоди завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

3. Стягнути з Національного природного парку "Кременецькі гори" (вул. Осовиця, 12, м. Кременець, Тернопільська обл., 47003, ідентифікаційний код - 37766410) на користь Тернопільської обласної прокуратури (вул. Листопадова,4, м. Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код - 02910098, р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00коп. - витрат по сплаті судового збору.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 20 днів з дня виготовлення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено 19 грудня 2023 року.

Суддя М.С. Стадник