Окрема думка

від 06.12.2023 по справі 927/88/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

06 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 927/88/19

судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Міщенка І.С.

на постанову Верховного Суду від 06.12.2023

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 у справі

за позовом керівника Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру

до: 1. Дмитрівської селищної ради, 2. Фермерського господарства "Маяк", 3. Фермерського господарства "Давидок",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1 ,

про визнання недійсним наказу та договору оренди.

1. У справі № 927/88/19 прокурор подав позов в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) до відповідачів: ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області (Управління) та двох Фермерських господарств, заявивши дві позовні вимоги: (1) про визнання недійсним наказу Управління та (2) визнання недійсним укладеного між Управлінням та фізичною особою ОСОБА_1 (засновником одного з Фермерських господарств) договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

2. Підставою позову прокурор зазначив незаконне додаткове отримання у користування фізичною особою ОСОБА_1 спірної земельної ділянки державної власності для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів.

3. В постанові від 06.12.2023 Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду по суті спору - щодо порушення вимог земельного законодавства при отриманні спірної земельної ділянки в оренду поза конкурсом та недійсністю у зв`язку з цим договору оренди землі.

4. Разом з тим Верховний Суд скасував постанову суду апеляційної інстанції в частині розгляду позовної вимоги прокурора про визнання недійсним наказу Управління із залишенням в силі в цій частині рішення місцевого суду про відмову в позові. В обґрунтування своїх висновків Верховний Суд зазначив, що позов тільки в цій частині фактично пред`явлений державою (прокурором в особі Держгеокадастру) до неї самої (в особі Управління), тобто має місце збіг в одній особі позивача і відповідача у спорі за участю органів державної влади, що не відповідає положенням процесуального законодавства.

Не погоджуюся з мотивувальною частиною постанови Верховного Суду від 06.12.2023 та відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України висловлюю окрему думку.

5. Погоджуюсь з висновком Верховного Суду про те, що у даній справі прокурор, визначивши позивачем у справі Держгеокадастр, а одним із відповідачів - територіальний орган позивача - Управління, дійсно допустив грубу процесуальну помилку, фактично пред`явивши позов державою до неї самої. Отже має місце парадоксальна ситуація, за якої позивачем та одним із відповідачів у справі є одна і так ж особа - Держгеокадастр.

6. Разом з тим вважаю, що прийняття судом касаційної інстанції остаточного судового рішення у справі за незмінного складу сторін спору не вирішило створений прокурором процесуальний парадокс спору держави з державою.

7. Прокурор звернувся з даним позовом з метою захисту прав держави, як власника спірної земельної ділянки, внаслідок допущених порушень при передачі в користування цієї земельної ділянки третій особі. Отже, визначений прокурором уповноважений орган держави -Держгеокадастр у даному спорі виконує функції саме розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, а не функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства.

8. При цьому на момент подання позову прокурора та вирішення спору в суді першої інстанції спірна земельна ділянка мала державну форму власності. Проте під час апеляційного перегляду внаслідок проведеної в Україні адміністративно-територіальної реформи відбулася зміна форми власності земельної ділянки на комунальну, її власником стала Дмитрівська селищна рада.

9. У зв`язку з цією обставиною прокурор звертався до суду апеляційної інстанції з клопотанням про заміну саме позивача у справі - Держгеокадастру на Дмитрівську селищну раду, яка стала власником спірної земельної ділянки.

10. Проте фактичною стороною у цій справі, тобто власником спірної землі була саме держава, а обидва визначені прокурором органи (позивач та відповідач-1) лише виконували делеговані державою функції власника у спірних правовідносинах.

11. Отже, враховуючи помилкове заявлення прокурором позову в інтересах одного уповноваженого державного органу, який виконує функції власника державної землі, до іншого такого ж органу, який виконує аналогічні функції, суд апеляційної інстанції мав замінити одночасно і позивача (Держгеокадастр), і відповідача-1 (Управління), які по суті є однією і тією ж особою у спірних правовідносинах, на їх спільного правонаступника - Дмитрівську селищну раду.

12. Натомість здійснене апеляційним судом процесуальне правонаступництво тільки щодо відповідача-1 не усунуло проблему спору держави з державою з огляду на ті повноваження, які реалізовує позивач - Держгеокадастр у спірних правовідносинах (власника землі, а не органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства).

13. Така помилка мала бути усунута судом касаційної інстанції процесуально - шляхом заміни за власною ініціативою позивача у справі з Держгеокадастру та Дмитрівську селищну раду в порядку статті 52 ГПК України, яка дозволяє здійснення судом процесуального правонаступництва на будь-якій стадії судового процесу.

14. Враховуючи викладене, вважаю, що Верховний Суд повинен був самостійно здійснити заміну позивача у справі в порядку процесуального правонаступництва, визначивши позивачем дійсного власника земельної ділянки - Дмитрівську селищну раду. В результаті цього була б виправлена допущена прокурором помилка і склад сторін спору приведений у відповідність до вимог процесуального законодавства, що у свою чергу давало б можливість вирішити цей спір по суті без процесуальних порушень.

Суддя Міщенко І.С.