Ухвала

від 20.12.2023 по справі 759/15658/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кп/759/1515/23

ун. № 759/15658/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №62023100120000416 від 26.05.2023 року відносно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор: ОСОБА_4 ,

потерпілі: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

представник потерпілих: ОСОБА_7 ,

захисники: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

обвинувачений: ОСОБА_3 ,

встановив:

У провадженні Святошинського районного суду м.Києва знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 62023100120000416 від 26.05.2023 року відносно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.

Представник потерпілої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 та прокурор у кримінальному провадженні - начальник першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро рослідувань Київської міської прокуратури ОСОБА_10 подали до суду клопотання про арешт майна обвинуваченого ОСОБА_3 та його дружини ОСОБА_11 з метою забезпечення поданого до суду цивільного позову.

В обгрунтування клопотання вказують, що у власності обвинуваченого ОСОБА_3 перебувало майно: земельна ділянка площею 0,12 га (кадастровий номер 3222784800:03:010:018, розташована у с.Мотижин Бучанського району Київської області, грошові кошти в сумі 733 400 грн., квартира за адресою: АДРЕСА_1 , площею 68,8 кв.м та гараж (машиномісце) № НОМЕР_1 , розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , площею 13.7 кв.м. На теперішній час, згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 12.12.2023 року приватним нотаріусом Київського міського округу ОСОБА_12 внесені відомості про перехід права власності на нерухоме майно і на підставі договору про поділ спільного майна подружжя, зареєстроване право власності за обвинуваченим ОСОБА_3 - на вказану земельну ділянку, за його дружиною ОСОБА_11 - на квартиру та гараж (машиномісце) за вказаними вище адресами. Оскільки у сторони обвинувачення є всі підстави вважати, що в діях ОСОБА_3 та ОСОБА_11 вбачаються спроби ухилитись від можливого відшкодування шкоди шляхом здійснення реєстраційних дій з майном, з метою створення ситуації, в якій обвинувачений не матиме майна, на яке може бути звернуто стягнення, виникла необхідність у накладенні арешту на все нерухоме майно, що зазначене вище, з метою забезпечення подальшого збереження та запобігання можливості відчуження та/або перетворення, а також всі належні ОСОБА_3 грошові кошти у будь-якій формі, в будь-якому вигляді та будь-якій валюті, де б вони не зберігались, у тому числі в банківських установах.

Прокурор та представник потерпілих ОСОБА_7 у судовому засіданні клопотання про арешт майна підтримали.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_9 та ОСОБА_8 проти клопотань про арешт майна заперечували, вказуючи, що прокурор безпідставно просить накласти арешт на нерухоме майно, що належить третій особі - ОСОБА_11 , квартиру, що є єдиним житлом, де вона проживає з малолітніми дітьми і паркомісце. Крім того зазначали, що питання щодо обрання, зміни, продовження чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження у судовому провадженні вирішується виключно на стадії підготовчого судового засідання та в порядку розгляду питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, у зв"язку з чим подані клопотання про арешт майна не відповідає вимогам КПК України. Також вказували, що згідно ч.6 ст.170 КПК України арешт накладається лише на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, за наявності обгрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні. ОСОБА_11 , майно якої просять арештувати прокурор та представник потерпілої, не є обвинуваченою та не несе відповідальність за шкоду, що виключає можливість арешту належного їй майна. Також звернули увагу, що у поданому клопотанні не зазначена вартість майна, що належить арештувати, що унеможливлює встановлення співмірність розміру шкоди та вартість майна. Накладення арешту на грошові кошти, що належать обвинуваченому ОСОБА_3 захисники також вважади безпідставним.

Обвинувачений ОСОБА_3 проти клопотання заперечував.

Суд, розглянувши клопотання про арешт майна з метою забезпечення цивільного позову, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст.131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою суду права на відчуження, розпорядження та/абокористування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Згідно з ч.6 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно обвинуваченого за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

За приписами ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для обвинуваченого.

Судом прийнятий до розгляду цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 , яка також діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної моральної шкоди та визнано потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 цивільними позивачами, а обвинуваченого ОСОБА_3 цивільним відповідачем.

Згідно ч.1 ст.171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до суду має право звернутися також цивільний позивач з метою забезпечення цивільного позову.

Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_3 належить на праві приватної власності земельна ділянка загальною площею 0,12 га, кадастровий номер 3222784800:03:010:0018, розташована у с.Мотижин Бучанскього району Київської області, та грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, відкритих на ім"я ОСОБА_3 , відкритий у АТ "Райффайзен Банк" .

Враховуючи те, що у кримінальному провадженні потерпілою заявлено цивільний позов про відшкодування шкоди, а також те, що не застосування арешту може призвести до приховування чи відчуження майна, щодо якого ставиться питання про накладення арешту, беручи до уваги розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, виходячи із розумності та співмірності обмеження права власності в результаті накладення арешту на вказане майно, суд прийшов до переконання, що клопотання про арешт майна на вказані вище земельну ділянку та грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в цій частині, оскільки накладення арешту на вказане майно буде розумним та співрозмірним заходом, який зможе забезпечити належним чином відшкодування шкоди у кримінальному провадженні з врахуванням того, що таке клопотання під час досудового розслідування, проведення підготовчого розгляду справи та на початку судового розгляду потерпілими не подавалось.

Щодо накладення арешту на майна, що належить ОСОБА_11 , суд не вбачає підстав для його задоволення в цій частині, оскільки ч.6 ст.170 КПК України зазначає вичерпний перелік накладення арешту на майно, а саме:арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Також при розгляді даного клопотання неможливо застосувати і виключні випадки арешту майна, передбачені ч.2 та ч.3 ст.170 КПК України, а саме: з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди та випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (речовий доказ).

У зв"язку з чим у задоволенні клопотання прокурора та представника потерпілих про накладення арешту на майно третьої особи - ОСОБА_11 слід відмовити.

Крім того, суд також зазначає, що ні під час досудового розслідування, ні під час підготовчого судового засідання при подачі цивільного позову потерпілими та їх представниками не подавались клопотання про накладення арешту на майно обвинуваченого ОСОБА_3 , а також не було подано такого клопотання на початку судового розгляду.

Керуючись статтями 170-173, 175, 369-372 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання представника потерпілої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та прокурора у кримінальному провадженні - начальника першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро рослідувань Київської міської прокуратури ОСОБА_10 про арешт майна з метою забезпечення цивільного позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, що належить обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з метою забезпечення цивільного позову про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а саме:

- на земельну ділянку загальною площею 0,12 га, кадастровий номер 3222784800:03:010:0018;

- на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, відкритих на ім"я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , а саме на картковий рахунок № НОМЕР_3 , відкритий у АТ "Райффайзен Банк".

У задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та оголошено 21.12.2023 року.

Суддя: ОСОБА_1