Ухвала

від 21.12.2023 по справі 320/11162/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відвід (самовідвід) судді

21 грудня 2023 року 320/11162/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши порядку письмового провадження заяву Представника Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про відвід судді Балаклицького А.І., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, треті особи: Інспекція з питань підготовки та дипломування моряків, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України про визнання протиправними, нечинними положень нормативно-правових актів та скасування наказу,

У С Т А Н О В И В:

06.04.2023 до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач), з позовом до Кабінету Міністрів України, Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та нечинним із моменту прийняття Положення про Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №212 від 06.03.2022, в наступних частинах: абзацу 25 підпункту 12 пункту 4 Положення в частині утворення з числа посадових осіб Адміністрації судноплавства державної кваліфікаційної комісії моряків, забезпечення її роботи; абзацу 28 підпункту 12 пункту 4 Положення в частині ведення Державного реєстру документів моряків, в установленому порядку забезпечення доступу до нього для внесення і перевірки даних про кваліфікаційні документи моряків;

- визнати протиправним і скасувати Перелік державних підприємств, установ і організацій, що передаються до сфери управління Державної служби морського та річкового транспорту, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України №863-р від 24.10.2018, в частині, а саме пункт "Інспекція з питань підготовки та дипломування моряків" (код ЄДРПОУ 25958804)";

- визнати протиправним і скасувати наказ Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України від 26.04.2022 №113 "Про реорганізацію Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду, призначено підготовче засідання на 15.05.2023.

Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Інспекцію з питань підготовки та дипломування моряків та на стороні відповідача - Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2023 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Заборонено Міністерству юстиції України, державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, провидити реєстраційні дії щодо Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків (ідентифікаційний код 25958804), а саме: проводити державну реєстрацію припинення юридичної особи, зміну відомостей про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, зміну відомостей про органи управління юридичної особи, відомості про членів керівних органів.

Заборонено Адміністрації судноплавства, ліквідаційній комісії Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків виконувати повноваження щодо управління справами Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків, представництва її у відносинах з третіми особами від імені Інспекції, звільнення працівників Інспекції, передачу цілісного майнового комплексу Інспекції будь-яким іншим особам в порядку здійснення дій із її реорганізації.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2023, залишеною без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного від 16.08.23, скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2023 та відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 відмовлено у задоволенні заяви Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про роз`яснення ухвали про забезпечення позову від 14.04.2023 у справі №320/11162/23.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 залишено без розгляду заяву Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про роз`яснення ухвали про забезпечення позову від 14.04.2023 в адміністративній справі №320/11162/23.

18.12.2023 на адресу суду від представника Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України подано заяву про відвід судді Балаклицького А.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 (суддя - Балаклицький А.І.) заяву представника Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про відвід судді Балаклицького А.І. в адміністративній справі №320/11162/23 визнано необґрунтованою, а справу передано до відділу документального забезпечення та контролю Київського окружного адміністративного суду для вирішення питання про відвід судді в порядку, встановленому частиною четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України іншим суддею, визначеним згідно статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Парненко В.С. 21.12.2023, передана згідно реєстру.

Ознайомившись зі змістом поданої заяви судом встановлено, що заявлений відповідачем відвід обґрунтовується наявністю обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності головуючого судді.

Так, в якості підстави, яка викликає сумніви у неупередженості та об`єктивності судді під час розгляду справи, відповідач зазначає про те, що ухвалу про забезпечення позову була скасована постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2023 та залишеною без змін постановою Верховного Суду. А також зазначив про те що, відповідно до вимог частини 6 статті 214 КПК України старшим слідчим в ОВС ГСУ НП України Пазієм Е.В. 20.10.2023 внесено відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023000000001962.

Перевіривши доводи та аргументи заяви про відвід судді, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якою регламентовано, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Крім того, до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України).

В силу положень частини четвертої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Суд також зазначає, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 у рішенні Європейського суду з прав людини "Ветштайн проти Швейцарії" викладено правовий висновок відповідно до якого суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2009 у справі "Білуха проти України" зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.1985 та 13.12.1985), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов`язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.

Згідно Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.

З аналізу практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), вбачається, що останнім визначено концептуальні підходи до тлумачення статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі "П`єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

На думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової цього поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказано, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість чи порушення принципу безсторонності.

Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Доводи відповідача побудовані лише на його суб`єктивних припущеннях.

З аналізу поданої відповідачем заяви про відвід судді від розгляду справи вбачається, що останній в обґрунтування такої заяви зазначає основною підставою в цілому для відводу, не погодження з процесуальними діями, вчиненими суддею під час розгляду даної адміністративної справи.

Зокрема відповідач зазначає про внесення відомості про кримінальне провадження за заявою голови Державної служби морського та внутрішнього водного транспорту та судноплавства України щодо зловживанням службовим становищем суддею Київського окружного адміністративного суду при прийнятті судового рішення.

Як вбачається з матеріалів, що саме незгода заявника з процесуальним рішенням судді призвела до його звернення до органів досудового розслідування.

Водночас, згідно з положеннями частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність обставин, передбачених статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності головуючого судді у справі.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Так, зазначені представником Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Скалецької Ірини твердження, які зазначені у заяві про відвід головуючому судді, є лише висловленням власної думки (судження) особи, що не може породжувати жодного рішення у справі, на відміну від висновків, сформованих судом за результатами безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів та доводів, наданих сторонами, а відтак, не вказують на будь-яку упередженість чи зацікавленість судді у результатах судового розгляду.

Отже, виходячи з викладеного вище в сукупності та виходячи з аналізу аргументів заявника вбачається, що останній фактично не погоджується з процесуальними діями суду, що в свою чергу, з урахуванням приписів процесуального законодавства, не може свідчити про існування обставин, які викликають сумніви в неупередженості судді.

Суд зауважує, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17, від 01.10.2018 в адміністративній справі №9901/673/18 та від 04.10.2018.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви заявника та відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 41, 243, 256 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про відвід судді Балаклицького А.І., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, треті особи: Інспекція з питань підготовки та дипломування моряків, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України про визнання протиправними, нечинними положень нормативно-правових актів та скасування наказу, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя В.С. Парненко