Рішення

від 20.12.2023 по справі 380/4489/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2023 рокусправа № 380/4489/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частини НОМЕР_1 ), Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частини НОМЕР_1 ), Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, із вимогами:

- визнати протиправними дії та бездіяльність Східного регіонального управління (військова частина НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у травні 2020 року підйомної допомоги з урахуванням винагороди за участь в АТО у сумі 6500 грн, а також при визначенні розміру одноразової грошової допомоги при звільненні у липні 2020 року такі щомісячні виплати як: винагорода за участь в АТО/ООС у сумі 6500 грн та індексацію у сумі 216,51 грн, що разом становить 6716,5 грн;

- зобов`язати Східне регіональне управління (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги із включенням винагороди за участь в АТО у сумі 6500 грн та одноразової грошової допомоги при звільненні із включенням до неї таких щомісячних складових грошового забезпечення: винагороди за участь в АТО/ООС у сумі 6500 грн та індексації у сумі 216,51 грн;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частини НОМЕР_1 ) щодо виплати ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію за період 2010 - 2015 роки в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частини НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 з урахуванням виплачених сум, в місяцях фактичної виплати, надбавку за кваліфікацію з жовтня 2010 року по листопад 2012 року у розмірі, визначеному у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу»: 1-й клас - 8 відсотків посадового окладу, з грудня 2012 року по червень 2015 року у розмірі, визначеному у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу»: класна кваліфікація «Майстер» - 11 відсотків посадового окладу;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частини НОМЕР_1 ) щодо виплати ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію за період 2016 - 2018 роки в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частини НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 з урахуванням виплачених сум, в місяцях фактичної виплати, надбавку за кваліфікацію з січня 2016 року по березень 2018 року у розмірі, визначеному у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу»: 1-й клас - 8 відсотків посадового окладу;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частини НОМЕР_1 ) щодо виплати ОСОБА_1 із часу набуття права на виплату винагороди за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частини НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 винагороду за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби, виходячи із грошового забезпечення станом на 27.07.2014, у розмірі 1,5 посадових окладів та окладів за військовим званням, з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частини НОМЕР_1 ) щодо виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення у лютому 2016 року, липні 2017 року та лютому 2018 року, передбаченої п. 1 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частини НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення у лютому 2016 року, липні 2017 року та лютому 2018 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, в розмірі 60% грошового забезпечення;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частини НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми надбавки за кваліфікацію за весь час затримки такої виплати по день їх фактичної виплати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Східним регіональним управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) в травні 2020 року ОСОБА_1 виплачено підйомну допомогу у розмірі 19394,55 грн. без включення до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС отриманої в травні цього року за квітень 2020 року у розмірі 6500 грн.

Зазначає, що виходячи із карток грошового забезпечення за 2010 - 2015 роки позивачу виплачено в меншому ніж належало розмірі надбавку за кваліфікацію.

Також вважає, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) стосовно виплати ОСОБА_1 додаткового грошового забезпечення за класну кваліфікацію у період 2010 2018 років у розмірі 50 % від розміру, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007, тобто за 1-й клас 4 відсотків посадового окладу, за класну кваліфікацію «Майстер» 5,5 відсотків посадового окладу, суперечить нормам законодавства, оскільки наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України № 425 від 20.05.2018 упорядковано виплати додаткових видів грошового забезпеченні, а отже такі мали виплачуватися у розмірі, визначеному Урядом у постанові № 1294, зокрема в таких розмірах: 1-й клас - 8 відсотків посадового окладу, класна кваліфікація «Майстер» 11 відсотків посадового окладу.

Позивач вважає, що відповідач протиправно виплатив йому із часу набуття права на виплату винагороди за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру.

Також позивач вказує, що при здійсненні розрахунку та виплаті грошової допомоги на оздоровлення ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) не включено щомісячну додаткову грошову винагороду до розрахунку місячного грошового забезпечення для виплати вказаної грошової допомоги на оздоровлення. що відповідач виплатив допомогу на оздоровлення у меншому розмірі, оскільки не врахував у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.

Стверджує, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) у період 2010 - 2018 років протиправно не нараховувалося та не виплачувалося позивачу у законодавчо визначеному розмірі щомісячні додаткові види грошового забезпечення надбавка за кваліфікацію, то останній набув право на виплату компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення відповідно до законодавства.

Наведене зумовило його звернення до суду з цим позовом.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.

Ухвалою судді від 30.03.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 26.04.2021 замінено сторону відповідача-1 ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_3 ) на його правонаступника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ).

Ухвалою суду від 04.08.2021 провадження у справі №380/4489/21 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частини НОМЕР_1 ), Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 825/997/17.

Ухвалою суду від 05.01.2023 поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частини НОМЕР_1 ), Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві н позовну заяву. Вказує, що винагорода, передбачена Інструкцією №188, є одноразовою виплатою та не входить до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється підйомна допомога, а також одноразова грошова допомога при звільнення. З таких же підстав заперечує щодо включення до складу грошового забезпечення індексацію грошового забезпечення.

Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частини НОМЕР_1 ) подано відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що відповідно до пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України №1294 до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28, їх виплата здійснюється в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із додатками розміру. Оскільки пунктом 7 вказаної постанови встановлена виплата до 50% від встановленого, зокрема, додатком 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 (далі Постанови №1294 розміру, то максимальний розмір надбавки, що підлягає виплаті становить 2,5%, 4% та 5,5% відповідно. Щодо виплати винагороди за тривалість безперервної календарної військової служби, відповідач також зазначає, що надбавки за кваліфікацію у розмірі 50% від встановленого Постановою № 1294 розміру, згідно з наказами Адміністрації Державної прикордонної служби України «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України» відповідно до пункту 7 Постанови №1294 передбачений максимальний розмір виплати надбавки за кваліфікацію у розмірі 50 %. Щодо нарахування та виплати допомоги на оздоровлення передбаченої пунктом 1 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», то така допомога не входить до складу грошового забезпечення військовослужбовця, а є самостійним видом допомоги, яка виплачується за певних умов при вибутті військо службовця у щорічну основну відпустку. Крім того, вказав, що головним розпорядником коштів є Міністерство внутрішніх справ України, розпорядником коштів 2 рівня є Адміністрація Державної прикордонної служби України, розпорядником коштів 3 рівня є Львівський прикордонний загін. На підставі наведеного, вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, відтак у задоволенні позову слід відмовити повністю. Також, звернув увагу, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із даним позовом.

Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Спеціальним законодавством прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення).

Згідно з статтею 233 КЗпП України (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У рішенні Конституційного Суду України у справі від 15 жовтня 2013 року за №9- рп/2013 (справа №1-13/2013) суд дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Наведеним спростовуються доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом, оскільки у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №818/1106/16, яка відповідно до частини 5 статті 242 КАС України враховується судом.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач є учасником бойових дій, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 від 03.08.2020.

Наказом начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 16.07.2020 № 445-ос підполковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно з Витягом наказу начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 28.07.2020 №464-ОС (далі Наказ від 28.07.2020 №464-ОС), ОСОБА_1 із 01.08.2020 виключено із списків особового складу, усіх видів забезпечення.

Вислуга років станом на 01.08.2020 року становить: календарна: 26 років 00 місяців 04 дні; пільгова: 08 років 07 місяців 18 днів; всього: 34 роки 07 місяців 22 дні.

Щорічну основну відпуску за 2020 рік не використовував. Відповідно до частини 14 статі ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплатити грошову компенсацію за частину невикористаної щорічної основної відпустки за 2020 рік за 26 календарних днів.

Виплатити грошову компенсацію за 14 діб невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020 рік.

Виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні х військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 26 повних календарних років служби в сумі 263 127, 15 грн.

Згідно з архівних відомостей ОСОБА_1 за період з січня 2020 по грудень 2020 р, позивачу у травні 2020 року ненараховано та не виплачено підйомну допомогу з урахуванням винагороди за участь в АТО , а також що під час нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні у липні 2020 року не було включено винагороду за участь в АТО/ООС та індексацію до складу його грошового забезпечення

Відповідно до інформації зазначеної в особистих картках грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2010 - 2015 роки: з жовтня 2010 року по листопад 2012 року надбавка за класність виплачувалася в розмірі 58 (55,5) грн, з урахуванням гірського посадового окладу, що становить 50% від законодавчо встановленого розміру за 1 класну кваліфікацію, з грудня 2012 року по червень 2015 року надбавка за класність виплачувалася в розмірі 62,43 (61,88) грн, що становить 50% від законодавчо встановленого розміру за класну кваліфікацію «Майстер».

Згідно з витягу із послужного списку ОСОБА_1 призвано на військову службу із 27.07.1994 та таку проходив безперервно до дати виключення із списків особового складу.

Станом на 27.07.2014 під час проходження служби у Мостиському прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_3 ) безперервна календарна вислуга років військової служби ОСОБА_1 становила 20 років.

Архівна відомість особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2014 рік містить інформацію про виплату останньому одноразового додаткового виду грошового забезпечення - винагороду за тривалість 20 річної безперервної військової служби в розмірі 948,75 грн, що становить 50% від встановленого законодавством, замість визначених законодавством 1,5 посадових окладів та окладів за військовим званням 948,75 грн.

Відповідно до Витягу із наказу від 28.07.2020 № 464-ос, ОСОБА_1 визначено виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 26 повних календарних роки служби у сумі 263 127, 15 грн.

Згідно архівної відомості особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2016 - 2018 роки, останньому під час проходження служби у Львівському прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_1 ) у лютому 2016 року виплачено грошову допомогу на оздоровлення у розмірі 5226,1 грн., у липні 2017 року - грошову допомогу на оздоровлення у розмірі 7871,1 грн., у лютому 2018 року - грошову допомогу на оздоровлення у розмірі 8160,83 грн.

При цьому, упродовж вказаних років, у тому числі і у зазначених місяцях ОСОБА_1 щомісячно виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода, в розмірі 60% грошового забезпечення.

Відповідно до архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 при здійсненні розрахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення до розрахунку місячного грошового забезпечення для виплати вказаної грошової допомоги на оздоровлення не включено щомісячну додаткову грошову винагороду.

Вважаючи таку поведінку відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Східне регіональне управління (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги із включенням винагороди за участь в АТО у сумі 6500 грн та одноразової грошової допомоги при звільненні із включенням до неї таких щомісячних складових грошового забезпечення: винагороди за участь в АТО/ООС у сумі 6500 грн та індексації у сумі 216,51 грн, суд зазначає таке.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-XII).

Частиною першою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частини друга і третя статті 9 Закону № 2011-XII).

Відповідно до підпункту 1 частини третьої статті 9-1 Закону № 2011 при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією військової частини їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 15 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога в таких розмірах 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 календарних років і більше - які звільняються з військової службит у зв`язку із закінченням строку контракту.

Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018 (далі Постанова №704).

Пунктом 2 вказаної постанови установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою Кабінету міністрів України від 20 січня 2016 року №18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що за час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується винагорода в порядку, визначеному керівниками відповідних державних органів за:

безпосередню участь в антитерористичній операції, у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду, - в розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, у межах бюджетних призначень пропорційно часу участі в антитерористичній операції, у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду;

створення безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров`я під час участі в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях - в розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів.

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №188 від 18.03.2016 (далі - Інструкція №188), винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем проходження служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби на підставі наказів начальників вищого рівня.

Пунктом 1 розділу 2 Інструкції №188 встановлено, що військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах із забезпечення НБО чи в АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильницького заволодіння зброєю, бойовою технікою, залежно від місця такої участі виплачується винагорода у таких розмірах:

на контрольних постах, контрольних пунктах в`їзду-виїзду, в акваторії Азовського моря в межах Донецької області та інших об`єктах (у тому числі військовослужбовцям оперативно-розшукових, розвідувальних підрозділів, підрозділів внутрішньої та власної безпеки Держприкордонслужби, закріплених в установленому порядку за ділянками відповідальності), які знаходяться на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону, 17000 грн;

в інших місцях дислокації в межах визначеного району воєнного конфлікту (АТО), проведення заходів із забезпечення НБО 6500 грн.

Відповідно до пункту 2 розділу 2 Інструкції №188 Військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь у воєнних конфліктах, АТО, заходах із забезпечення НБО, інших заходах в умовах особливого періоду, у разі одночасного дотримання таких умов:

залученні до участі у воєнних конфліктах, проведенні АТО, заходах із забезпечення НБО, інших заходах в умовах особливого періоду;

перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО, ООШ, штабу оперативно-тактичного угруповання;

перебувають у районі воєнного конфлікту, АТО, проведення заходів із забезпечення НБО, інших заходів в умовах особливого періоду.

Підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовця у воєнних конфліктах, АТО, заходах із забезпечення НБО, інших заходах в умовах особливого періоду є витяг із наказу органу військового управління (штабу АТО, ООШ, штабу оперативно-тактичного угруповання) про включення (виключення) його до (зі) складу сил та засобів, що беруть безпосередню участь у зазначених заходах.

Доказів того, що позивач під час проходження служби не приймав участь у воєнних конфліктах, АТО, заходах із забезпечення НБО, інших заходах в умовах особливого періоду, матеріали справи не містять та відповідачем не заперечується

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 25.06.2018 №558 (далі - Інструкція №558), грошове забезпечення - гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.

Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).

Згідно із пунктом 3 розділу І Інструкції №558 грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.

Згідно із підпунктом 1 пункту 9 розділу V Інструкції №558 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до підпунктів 1 та 5 пункту 7 розділу ІV Інструкції №558 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) один раз на рік надається допомога для оздоровлення (далі - допомога) в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір допомоги визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім одноразових додаткових видів та винагород), які військовослужбовець отримує за займаною ним штатною посадою на день видання наказу про надання цієї допомоги.

Системний аналіз положень Закону № 2011-ХІІта Інструкції № 558 дозволяє зробити висновок про те, що одноразова грошова допомога при звільненні виплачуються у розмірах, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення військовослужбовця.

У справі, що розглядається судом, спірним питанням є склад грошового забезпечення, яке мало бути враховане при обрахунку розмірів належних позивачу підйомної допомоги та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Як вже було зазначено раніше, відповідно до частини 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ, пункту 1 Постанови КМУ № 1294 та пункту 2 Постанови КМУ № 704 (які діяли у період існування спірних правовідносин) до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять, зокрема, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, у тому числі надбавки, доплати та винагороди, які мають постійний характер.

Відповідно до архівних відомостей ОСОБА_1 за період з січня по грудень 2020 року, судом установлено, що у період з квітня по серпень 2020 року позивачу нараховувалася та виплачувалася винагорода за участь в АТО/ООС, а саме:

- квітень 2020 року у сумі 3 145 грн 16 к.;

- травень 2020 року - у сумі 6 500 грн;

- червень 2020 року у сумі 6 500 грн;

- липень 2020 року у сумі 6 500 грн;

- серпень 2020 року у сумі 6 709 грн 68 к.

Отже, вказана вище винагорода за участь у АТО/ООС нараховувалася та виплачувалася відповідачем позивачу протягом усього періоду проходження позивачем військової служби в прикордонному загоні Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, тобто мала постійний (систематичний) характер.

Також згідно з архівної відомості особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2020 рік у зв`язку із переїздом на нове місце служби та проходження служби в Східному регіональному управлінні ОСОБА_1 в травні 2020 року виплачено підйомну допомогу у розмірі 19394,55 грн.

Враховуючи викладене, винагороду за участь у АТО/ООС до складу грошового забезпечення позивача, з якого було обчислено підйомну допомогу та одноразову грошову допомогу при звільненні, не включено.

Виходячи з наведеного, винагорода позивача за участь у АТО/ООС мала бути включена до складу його грошового забезпечення як постійна (систематична) виплата.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 14.04.2020 року у справі № 820/3719/18, від 09.06.2022 року у справі № 200/11472/20-а, які враховуються судом під час розгляду цієї справи.

Щодо врахування індексації, суд зазначає таке.

Статтею 1 Закону України від 03.07.1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-XII) встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ст.2 цього Закону, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.5 Закону №1282-XII, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

У ст.18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року №2017-ІІІ (далі Закон №2017-ІІІ) визначено право громадян на соціальні гарантії.

Відповідно до вказаної статті, з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Згідно зі ст.19 Закону №2017-ІІІ, державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, в тому числі для військовослужбовців.

При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема: Закону №2017-ІІІ, Закону №1282-ХІІ та Порядку №1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі місячного грошового забезпечення, ж розрахункової величини при нарахуванні та виплаті допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомога при звільненні та компенсації за невикористані дні відпустки.

Отже, індексація грошового забезпечення є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця, тому повинна включатися до розрахунку підйомної допомоги та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.12 2021 у справі №820/3423/18.

Враховуючи на те, що відповідачем протиправно не включено винагороду за участь у АТО/ООС до складу грошового забезпечення позивача при нарахуванні та виплаті позивачу підйомної допомоги та одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації, суд дійшов висновку, що вимоги позивача у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частинах виплати Львівським прикордонним загоном (військова частини НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію за період 2010 - 2015 та за період з 2016-2018 роки в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру, суд зазначає таке.

07.11.2007 Кабінет Міністрів України прийнято постанову № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 1294), яка набрала чинності із 01.01.2008.

Постановою № 1294 затверджено, зокрема, додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах, які знайшли відображення в додатках 25-28 до цієї постанови, у тому числі надбавка за кваліфікацію та винагорода за бойове чергування.

Відповідно до пункту 2 Постанови № 1294 виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Пунктом 11 Постанови № 1294 надано вказівку Міністерству праці та соціальної політики, Міністерству фінансів, іншим державним органам упорядкувати у тримісячний строк перелік і розміри виплати додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Наведені приписи дають підстави вважати, що Кабінет Міністрів України делегував, зокрема, Адміністрації Державної прикордонної служби України упорядкувати перелік, розміри та порядок виплати додаткового грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу.

Одночасно, у пункті 7 Постанови № 1294 зазначено, що до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28, їх виплата провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру, крім щомісячних виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу льотного та наземного складу авіації, плаваючого складу, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які виконують водолазні роботи, проходять службу в аеромобільних військах та частинах спеціального призначення, та виплати одноразової винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які знешкоджують вибухові предмети.

З аналізу наведених норм слідує, що до моменту упорядкування переліку, розмірів та порядку виплати додаткового грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, такі виплати провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого розміру.

Відповідно до інформації зазначеної в особистих картках грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2010 - 2015 роки: з жовтня 2010 року по листопад 2012 року надбавка за класність виплачувалася в розмірі 58 (55,5) грн, з урахуванням гірського посадового окладу, що становить 50% від законодавчо встановленого розміру за 1 класну кваліфікацію, з грудня 2012 року по червень 2015 року надбавка за класність виплачувалася в розмірі 62,43 (61,88) грн, що становить 50% від законодавчо встановленого розміру за класну кваліфікацію «Майстер».

Згідно з інформації зазначеної в особистих картках грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2016 - 2018 роки: позивачу з січня 2016 року по березень 2018 року надбавка за класність виплачувалася в розмірі 46 (47,40) грн., що становить 50% від законодавчо встановленого розміру за 1 класну кваліфікацію.

20.05.2008 на виконання пункту 2 вказаної Постанови наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України № 425 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, пунктом 3.13.1 якої встановлено, що особам офіцерського складу (крім військових льотчиків і штурманів, військових льотчиків і штурманів інструкторського складу), особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які мають клас, присвоєний у встановленому порядку, виплачується надбавка в таких розмірах: 2-й клас - 5 відсотків посадового окладу; 1-й клас - 8 відсотків посадового окладу; клас майстра - 11 відсотків посадового окладу.

Отже, Адміністрацією Державної прикордонної служби України вищевказаною Інструкцією № 425 було упорядковано перелік, розмір та порядок виплати додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, до складу яких входить і надбавка за кваліфікацію.

Щодо доводів позивача,що у період 2010 2018 років надбавка за кваліфікацію повинна йому була виплачуватися йому у розмірі 8 відсотків посадового окладу за 1-ий клас та класна кваліфікація «Майстер» - 11 відсотків, оскільки Інструкцією № 425 упорядковано виплату додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, суд зазначає наступне.

У розділі ІІІ цієї Інструкції № 425 визначено порядок, умови та розміри виплати додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до підпункту 3.13.1 пункту 3.13 розділу ІІІ цієї Інструкції особам офіцерського складу (крім військових льотчиків і штурманів, військових льотчиків і штурманів інструкторського складу), особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які мають клас, присвоєний у встановленому порядку, виплачується надбавка в таких розмірах: 2-й клас - 5 відсотків посадового окладу; 1-й клас - 8 відсотків посадового окладу; клас майстра - 11 відсотків посадового окладу.

Таким чином, наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 травня 2008 року № 425 упорядковано додаткові види грошового забезпечення, визначені згідно з додатками 25-28 до Постанови № 1294.

А тому, з 29.06.2008 дати набрання законної сили Інструкції № 425 виплата додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28 до Постанови № 1294, в тому числі і надбавки за кваліфікацію виплачується у розмірах встановлених цією Інструкцією № 425.

Аналогічна правова позиція викладена у Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 808/8403/13-а, а тому суд відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, враховує такий при вирішенні цієї справи.

Таким чином, з 29.06.2008 у відповідача існував обов`язок щодо виплати позивачеві надбавки за кваліфікацію у розмірі установленому у додатках 25-28 до Постанови № 1294 та підпункту 3.13.1 пункту 3.13 розділу ІІІ Інструкції № 425, а не у розмірі 50 відсотків від установленого розміру у Додатках до постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007.

Однак відповідач всупереч вищезазначеним нормам права виплату позивачу надбавки за кваліфікацію здійснював у розмірі 50% від розміру установленого постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007, що свідчить про протиправність його дій у відповідній частині.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частини НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 винагороду за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби, виходячи із грошового забезпечення станом на 27.07.2014, у розмірі 1,5 посадових окладів та окладів за військовим званням, з урахуванням виплачених сум, суд зазначає таке.

Додатком 25 до Постанови № 1294 для військовослужбовців встановлено одноразовий додатковий вид грошового забезпечення винагороду за тривалість безперервної військової служби (посадовий оклад і оклад за військовим званням) залежно від тривалості безперервної календарної військової служби: 1 за 15 років; 1,5 за 20 років; 2 за 25 років; 2,5 за 30 років; 3 за 35 і кожні наступні п`ять років.

Відповідно до підпункту 3.25.1 пункту 3.25 розділу ІІІ Інструкції № 425 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) залежно від тривалості безперервної календарної військової служби виплачується винагорода за тривалість безперервної військової служби в таких розмірах 20 років 1,5 розміру посадового окладу і окладу за військовим званням.

Згідно з архівними відомостями особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2014 рік, у липні розмір його посадового окладу становив 1135 грн. та розмір окладу за військовим званням 130 грн.

Суд зауважує, що згідно з особистих карток грошового забезпечення позивача винагороду за тривалість 20 річної безперервної військової служби виплачувалась у розмірі 50% посадового окладу і окладу за військовим званням, що становило 948, 75 грн.

Враховуючи наведене, суд погоджується із доводами позивача про те, що дії відповідача щодо виплати позивачу із часу набуття права на виплату винагороди за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру є протиправними, тому позовні вимоги в згаданій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частини НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення у лютому 2016 року, липні 2017 року та лютому 2018 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, в розмірі 60% грошового забезпечення, то суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону № 2011-XII військовослужбовцям виплачуються, зокрема, грошова допомога на оздоровлення в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.

За визначенням, наведеним в пункті 1 Постанови № 1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Про питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (чинна на момент виникнення спірних правовідносин, далі по тексту - Постанова № 889) закріплено питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Згідно з п.2 Постанови №889 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Відповідно до п.п. 5 п. 1 Постанови № 889 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 704 , яка набрала чинності з 01.01.2016) установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям крім тих, що зазначені в підпункті 1 вказаного пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Судом встановлено, згідно архівної відомості особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2016 - 2018 роки, останньому під час проходження служби у Львівському прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_1 ) виплачено грошову допомогу на оздоровлення: у лютому 2016 року - у розмірі 5226,1 грн.; у липні 2017 року - у розмірі 7871,1 грн; у лютому 2018 року - у розмірі 8160,83 грн.

При цьому, упродовж вказаних років, у тому числі і у зазначених місяцях ОСОБА_1 щомісячно виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода, в розмірі 60% грошового забезпечення.

Як вже встановлено судом, із архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення позивача видно, що при здійсненні розрахунку та виплаті грошової допомоги на оздоровлення до розрахунку місячного грошового забезпечення для виплати вказаної грошової допомоги на оздоровлення не включено щомісячну додаткову грошову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010, що не заперечується відповідачем.

Як на підставу для неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення, з якого проводилися нарахування позивачеві допомоги на оздоровлення ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частини НОМЕР_1 ), додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України від 02.02.2016 №73, відповідно до п.8 якої винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.

Згідно Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи від 02.02.2016 № 73, яка зареєстрована у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 217/28347 (надалі Інструкція № 73) визначено порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці) та займають посади в Державній прикордонній службі України, регіональних управліннях Державної прикордонної служби України, в загонах морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), в розвідувальному органі Державної прикордонної служби України, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України щомісячної додаткової грошової винагороди.

Відповідно до п. 2 Інструкції № 73 виплата щомісячної додаткової грошової винагороди здійснюється в таких розмірах й таким військовослужбовцям:

1) до 100 відсотків місячного грошового забезпечення:

військовослужбовцям, які займають посади в загонах морської охорони та їх структурних підрозділах;

військовослужбовцям, які займають посади льотного складу в авіаційних частинах Державної прикордонної служби України ;

2) військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення.

Розміри винагороди для органів Державної прикордонної служби України з урахуванням виконання покладених завдань, особливостей умов проходження служби військовослужбовцями встановлюються наказами Адміністрації Державної прикордонної служби України в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Державної прикордонної служби України у Державному бюджеті України на відповідний рік.

Відповідно до п.8 Інструкції №73, винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.

Разом з тим, застосовуючи вищенаведену Інструкцію як спеціальний нормативно- правовий акт, що визначає структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті позивачу допомоги на оздоровлення та підйомної допомоги, суд першої інстанції вірно врахував пріоритетність законів над підзаконними актами та дискрецію держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу.

Слід зазначити, що ч.4 ст.9 Закону №2011-ХІІ Міністру оборони України надано повноваження лише визначати порядок виплати грошового забезпечення, тоді як право визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та види виплат військовослужбовцям, які включаються до складу місячного грошового забезпечення законом не віднесено до його компетенції та може бути змінений лише законодавцем.

Отже, при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає Закон №2011-ХІІ, а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам цього Закону.

10.11.2021 Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі №825/997/17 зазначила, що щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.

Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду повторює, що незалежно від того, чи перераховані всі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17).

Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода не може вважатись одноразовою та повинна бути включена до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога на оздоровлення та підйомна допомога, з огляду що вимоги позивача у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.4

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Львівський прикордонний загін (військова частини НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми надбавки за кваліфікацію за весь час затримки такої виплати по день їх фактичної виплати, суд зазначає таке.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).

Так, стаття 1 Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-ІІІ) визначає, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 Закону №2050-111 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошові забезпечення) та інші.

У статті 3 Закону №2050-ІІІ зазначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 Закону України №2050-ІІІ, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Враховуючи наведені положення, виходячи з того, що надбавка за кваліфікацію є складовими грошового забезпечення, то у разі їх несвоєчасної виплати провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінетом Міністрів України прийнято Порядок №159, відповідно до пункту 2 якого компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Як визначено в пункті 3 Порядку №159, компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, в т.ч. заробітна плата (грошове забезпечення).

Згідно з пунктом 4 Порядку №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статті 1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 22.06.2018 у справі №810/1092/17, від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми надбавки за кваліфікацію за весь час затримки такої виплати по день їх фактичної виплати.

Зважаючи на наведене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем позовних вимог.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», при зверненні з цим позовом до суду його не сплачував, а відтак розподіл судового збору на підставі статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293,295-297КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону (військова частини НОМЕР_1 ), Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у не включенні до складу грошового забезпечення винагороду за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 підйомної допомоги та одноразової грошової допомоги при звільненні та без урахування індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги та одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням грошової винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у районах та у період здійснення зазначених заходів та з урахуванням індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частини НОМЕР_1 ) щодо виплати ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію за період 2010 2015 роки в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частини НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 з урахуванням виплачених сум, в місяцях фактичної виплати, надбавку за кваліфікацію з жовтня 2010 року по листопад 2012 року у розмірі, визначеному у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу»: 1-й клас - 8 відсотків посадового окладу, з грудня 2012 року по червень 2015 року у розмірі, визначеному у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу»: класна кваліфікація « ІНФОРМАЦІЯ_5 » - 11 відсотків посадового окладу.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо виплати ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію за період 2016 2018 роки в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 з урахуванням виплачених сум, в місяцях фактичної виплати, надбавку за кваліфікацію з січня 2016 року по березень 2018 року у розмірі, визначеному у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу»: 1-й клас - 8 відсотків посадового окладу.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо виплати ОСОБА_1 із часу набуття права на виплату винагороди за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 винагороду за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби, виходячи із грошового забезпечення станом на 27.07.2014, у розмірі 1,5 посадових окладів та окладів за військовим званням, з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення у лютому 2016 року, липні 2017 року та лютому 2018 року, передбаченої пунктом 1 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій, з урахуванням раніше виплачених сум».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення у лютому 2016 року, липні 2017 року та лютому 2018 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій, з урахуванням раніше виплачених сум», в розмірі 60% грошового забезпечення.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми надбавки за кваліфікацію за весь час затримки такої виплати по день їх фактичної виплати.

Розподіл судового збору не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Відповідач Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 14321937).

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).

СуддяСидор Наталія Теодозіївна