Ухвала

від 19.12.2023 по справі 520/26846/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

19 грудня 2023 р. Справа №520/26846/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання без повідомлення (виклику) осіб справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про: 1) визнання протиправними та скасування пункту 7 наказу № 151 від 22.02.2022 командира в/ч НОМЕР_1 (з основної діяльності) «Про результати службового розслідування та притягнення винних до дисциплінарної та матеріальної відповідальності» (в редакції наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 13.03.2023 року № 196 «Про внесення змін до наказу командира від 22.02.2023 № 151 «Про результати службового розслідування та притягнення винних до дисциплінарної та матеріальної відповідальності») про притягнення штаб-сержанта ОСОБА_1 , начальника сховища відділу зберігання технічних засобів служби пального складу пального та мастильних матеріалів за нестачу технічних засобів служби пального до матеріальної відповідальності у повному розмірі заподіяної з його вини шкоди у сумі 430.294,81 грн.; 2) визнання протиправним та скасування пунктів 1 та 3 наказу №230 від 23.03.2023 року «Про результати службового розслідування» про притягнення штаб-сержанта ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності внаслідок втрати військового майна шляхом стягнення 53.157,72 грн. з його місячного грошового забезпечення та про забезпечення стягнення грошових коштів з винної особи, визначеної в п.1 даного наказу в розмірі 20 відсотків з його місячного грошового забезпечення ,-

встановив:

Ухвалою суду від 02.10.2023р. прийнято позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання без повідомлення (виклику) осіб.

У позовній заяві представником позивача заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з посиланням на те, що позивач дізнався про порушення своїх прав та незаконне притягнення його відповідачем до матеріальної відповідальності в розмірі 430294,81 гривні тільки 24 серпня 2023 року, коли отримав копію позовної заяви разом з додатками, серед яких був наказ від 13.03.2023 року за № 196 «Про внесення змін до наказу командира частини від 22.02.2023 року № 151 «Про результати службового розслідування та притягнення винних до дисциплінарної та матеріальної відповідальності», про який він не знав та не міг дізнатися, в зв`язку з тим, що відповідач не ознайомив його із змістом цього наказу. Також 24 серпня 2023 року після отримання позовної заяви про стягнення матеріальної шкоди позивач дізнався про порушення своїх прав та незаконне притягнення його відповідачем до матеріальної відповідальності в розмірі 53157,77 грн. згідно наказу від 23.03.2023 року за № 230 «Про результати службового розслідування», про який він не знав та не міг дізнатися, в зв`язку з тим, що відповідач не ознайомив його із змістом цього наказу.

10.10.2023р. та 18.10.2023р. від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов та заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач посилається на те, що ОСОБА_1 , ще у березні 2023 року погодився виплачувати завдану шкоду добровільно, про що свідчать витяги із книги грошових стягнень та нарахувань. Таким чином, позивач починаючи з березня 2023 року знав, що з його грошового забезпечення стягуються кошти на відшкодування завданої ним матеріальної шкоди. Також, зазначено, що в аркушах ознайомлення з наказами від 13.03.2023 №196 та від 21.03.2023 №217, а також в самому наказі від 23.03.2023 №230 стоїть особистий підпис позивача.

Ухвалою суду від 29.11.2023р. позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків в оформленні матеріалів позову у 5 днів з дня вручення копії ухвали про залишення позову без руху. Встановлено, що способом усунення недоліків є подання до суду: інших обґрунтувань стосовно наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом з наданням відповідних доказів.

Вказану ухвалу суду від 29.11.2023р. було доставлено до електронного кабінету представника позивача 30.11.2023р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 04.12.2023р.

Проте, до теперішнього часу позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, виявлені ухвалою суду від 29.11.2023р.

Як вже зазначалось судом в ухвалі від 29.11.2023р., відповідно до п.9 ч.3 ст.2 КАС України однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно з 2 ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Питання строку звернення до адміністративного суду врегульовано положеннями статті 122 КАС України, частиною 1 якої встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 5 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суд відзначає, що згідно з ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

У силу приписів ч.1 ст.121 та ч.1 ст.123 КАС України умовою для поновлення пропущеного процесуального строку є поважність причини, котра зумовила такий стан практичної реалізації процесуальної дії.

Постанова Верховного Суду від 21.04.2021р. у справі №640/25046/19 містить правовий висновок, згідно з яким причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20.10.2022р. у справі №9901/462/21 сформульовані правові позиції, у силу яких учасники справи повинні вчасно, сумлінно, в належний спосіб використовувати всі наявні в них засоби та можливості, передбачені законодавством, з метою запобігання невиправданим зволіканням під час виконання своїх процесуальних обов`язків.

До суду з даним позовом позивач звернувся 26.09.2023 року через систему "Електронний суд".

Заявлені позивачем позовні вимоги, зокрема, направлені на оскарження пункту 7 наказу №151 від 22.02.2022 «Про результати службового розслідування та притягнення винних до дисциплінарної та матеріальної відповідальності» (в редакції наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 13.03.2023 року № 196 «Про внесення змін до наказу командира від 22.02.2023 № 151 «Про результати службового розслідування та притягнення винних до дисциплінарної та матеріальної відповідальності») та пунктів 1 та 3 наказу №230 від 23.03.2023 року «Про результати службового розслідування».

З наданих відповідачем копій оскаржуваних наказів та матеріалів службових розслідувань вбачається, що в аркушах ознайомлення з наказами командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 13.03.2023 року № 196 від 21.03.2023 №217 міститься особистий підпис позивача, такий самий підпис позивача міститься на третьому аркуші наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №230 від 23.03.2023 року.

Згідно наданих відповідачем витягів із книги грошових стягнень та нарахувань вбачається, що з березня 2023 року з грошового забезпечення позивача стягуються кошти на відшкодування завданої ним матеріальної шкоди.

Отже, посилання представника позивача про те, що позивач дізнався про порушення своїх прав тільки 24 серпня 2023 року, в зв`язку з тим, що відповідач не ознайомив його із змістом оскаржуваних наказів спростовуються матеріалами справи.

Доводи представника позивача про те, що позивач фактично підписав наказ вже після його звільнення, не читаючи його зміст, матеріалами справи не підтверджено, а інших доводів та доказів позивачем до суду не надано.

На ухвалу суду від 29.11.2023р. позивачем жодних інших обґрунтувань стосовно наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом з наданням відповідних доказів, до суду не надано.

Строк на усунення недоліків сплив.

Отже, вимоги ухвали суду від 29.11.2023р. у даній справі були залишені без виконання.

Виявлені недоліки в оформленні позову одночасно підпадають під дію ч. 3 ст. 123, ч. 15 ст. 171, п. 7 ч. 1 ст. 240, п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України.

Оскільки позов було залишено без руху на підставі ч. 13 ст. 171 КАС України, то суд вважає, що позов підлягає залишенню без розгляду згідно з ч. 15 ст. 171 КАС України.

Відтак, суд доходить до переконання про те, що позов поданий поза межами строку звернення до суду, обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду заявником не подано, що згідно з ч.13, ч. 15 ст.171, п.7 ч.1 ст.240, п.8 ч.1 ст.240 КАС України є підставою для залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-9, 12, 121-123, 160, 161, 169, 171, 241-243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,

ухвалив:

1. Позов - залишити без розгляду.

2. Роз`яснити, що повернення позову не позбавляє права повторного звернення.

4. Копію ухвали надіслати сторонам по справі.

5. Роз`яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту підписання; може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дати прийняття.

Суддя О.В.Старосєльцева