Рішення

від 17.05.2010 по справі 2-172-1/10

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №2-172-1/10

2-172-1/10

Справа № 2 -172-1/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2010 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Макухи А.А.

при секретарі Лісовій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Головне управління юстиції м. Києва, садове товариство «Меліоратор» Рожнівської сільради Броварського району Київської області про визнання свідоцтв про право на спадщину за Законом частково недійсними і визнання права власності на частку будівлі, земельної ділянки та на частину квартири як спадкування за Законом.

встановив:

В жовтні 2008 року позивач звернулася до суду із зазначеним позовом та просила суд: визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за Законом від 01 листопада 2006 року, посвідченого державним нотаріусом П`ятої Київської державної нотаріальної контори ( реєстр № 2-1233), згідно з яким ОСОБА_2 став власником 1/2 частини земельної ділянки, розташованої на території садового товариства «Меліоратор» Рожнівської сільради Броварського району Київської області площею 0,050 Га.; визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за Законом від 01 листопада 2006 року, посвідченого державним нотаріусом П`ятої Київської державної нотаріальної контори ( реєстр № 2-1235), згідно з яким ОСОБА_3 стала власником 1/2 частини земельної ділянки, розташованої на території садового товариства «Меліоратор» Рожнівської сільради Броварського району Київської області площею 0,050 Га.; визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,050 Га, розташованих на території садового товариства «Меліоратор» Рожнівської сільради Броварського району Київської області як співвласниці зі спадкодавцем спільної сумісної власності та на 1/6 частину вищеназваної земельної ділянки як спадкоємця за Законом, а всього на 2/3 частини вищеназваної земельної ( а саме 0,033 Га), іншу частину вищевказаної земельної ділянки залишити у власності відповідачів; визнати за нею право власності на частину будівлі розташованої на земельній ділянці на території садового товариства «Меліоратор» Рожнівської сільради Броварського району Київської області пропорційно власності земельної ділянки, а сама 2/3 частини даної будівлі, а іншу 1/3 частину цієї будівлі виділити у власність відповідачів; визнати за нею право власності на 1/9 частину квартири АДРЕСА_1 як спадкування за законом.

Під час розгляду справи позивачка уточнила позовні вимоги ( а.с. 132- 135) в частині визнання за нею право власності вже на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 як спадкування за законом. Інші позовні вимоги підтримала в редакції, викладеній в первісній позовній заяві.

Свої позовні вимоги позивачка мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який є її чоловіком та батьком відповідачів по справі. Після його смерті залишився спадок, який складається з будівлі та земельної ділянки розміром 0,050 Га, розташованих на території садового товариства «Меліоратор» Рожнівської сільради Броварського району Київської області, які належали померлому на підставі паспорту на будівлю та земельну ділянку садового товариства «Меліоратор» від 28 червня 1990 року та державного акту на право приватної власності на землю, вданого померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі рішення П`ятої сесії XXII скликання Рожнівської сільради народних депутатів від 22 листопада 1995 року та квартири АДРЕСА_1 і на момент смерті спадкодавця він разом з позивачкою та відповідачем ОСОБА_2 , був співвласником в рівних долях трьохкімнатної кварти АДРЕСА_1 , що належала померлому на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого органом приватизації Жовтневої Райдержадміністраціїм. Києва 20 грудня 1999 року, зареєстрованого в БТІ м. Києва 14 січня 2000 року за № 1879.

На той час спадкоємцями першої черги за Законом на 1/2 частину вищеназваних будівлі та земельної ділянки були: позивачка, як дружина померлого та діти померлого (відповідачі по справі). Інші 1/2 частина вищеназваних будівлі та земельної ділянки та 1/3 частина даної квартири належали позивачці на праві приватної власності і 1/3 частина цієї квартири належала відповідачу ОСОБА_2 .

Але при всьому цьому відповідач ОСОБА_2 , згідно свідоцтво про право на спадщину за Законом від 01 листопада 2006 року, посвідченого державним нотаріусом П`ятої Київської державної нотаріальної контори ( реєстр № 2-1233) став власником 1/2 частини спадкового майна, яке складається з вищеназваної земельної ділянки, а відповідач ОСОБА_3 згідно свідоцтво про право на спадщину за Законом від 01 листопада 2006 року, посвідченого державним нотаріусом П`ятої Київської державної нотаріальної контори ( реєстр № 2-1235) став власником 1/2 частини спадкового майна, яке складається з вищеназваної земельної ділянки, незважаючи на те, що в матеріалах спадкової справи відсутня письмова згода позивачки про відмову від прийняття спадщини.

Тобто, відповідачі по справі, на підставі обману та фальсифікації незаконно вступили в володіння вищеназваним спадковим майном на підставі свідоцтв про право на спадщину за Законом за № 2-1233 та № 2-1235 від 01 листопада 2006 року і які, на думку позивачки, мають бути визнані частково недійсними.

Про вищевикладене позивачка дізналася під час відвідування П`ятої Київської держнотконтори при ознайомленні з матеріалами спадкової справи.

Позивачка зазначає, що згідно чинно законодавства вона, як дружина померлого спадкодавця та відповідачі, як діти померлого спадкодавця, мають право в рівних долях на спадкове майно спадкодавця, а саме 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 20 грудня 1999 року, посвідченого органом приватизації Жовтневої Райдержадміністрації м. Києва за № 2225 та зареєстрованого в Київському БТІ за № 1879 від 14 січня 2000 року, в якому спадкодавцю ОСОБА_4 , позивачці та відповідачу ОСОБА_2 в рівних долях кожному належить на праві спільної часткової власності вищеназвана квартира.

Зважаючи на ту обставину, що спадкодавець помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а до П`ятої Київської державної нотаріальної контори відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися 01 листопада 2006 року з заявою про прийняття спадщини, а саме тільки земельної ділянки, розташованої на території садового товариства «Меліоратор» Рожнівської сільради Броварського району Київської області, площею 0,050 Га, а на1/3 частину трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 з заявою про прийняття як спадкового майна вони не зверталися, то позивачка вважає, що на вказане спадкове майно відповідач ОСОБА_3 пропустила строк позовної давності.

Натомість позивачка вважає, що вона і син спадкодавця ОСОБА_2 , як спадкоємці, які проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважаються такими, що прийняли спадщину на тій підставі, що відповідно до статті 1270 Цивільного кодексу України вони не заявляли протягом шести місяців про відмову від спадщини. А тому позивачка вважає, що на вказане спадкове майно 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , вона має право претендувати в рівних долях з відповідачем ОСОБА_2 , а відповідачка ОСОБА_3 вважається такою, що не прийняла вказане спадкове майно.

Таким чином позивачка вважає, що крім 1/2 частини будівлі та земельної ділянки, яка належить їй на праві спільної сумісної власності, їй належить згідно чинного законодавства ще 1/3 частина спадкового майна, а саме будівлі та земельної ділянки, розташованої на території садового товариства «Меліоратор» Рожнівської сільради Броварського району Київської області площею 0,050 Га, а всього 2/3 частини даної будівлі та земельної ділянки ( 0,033 Га) в садовому товаристві «Меліоратор» Рожнівської сільради Броварського району Київської області та 1/6 частина квартири АДРЕСА_1 .

На підставі вищевикладеного позивач просила задовольнити позов.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позов та просили про його задоволення, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та проти їх задоволення заперечувала, оскільки вважає позов необґрунтованим, а доводи в викладені в ньому надуманими, погоджувалася лише з тим, що спадкова частка спірної квартири повинна складати 1/9 частину квартири кожному з трьох спадкоємців.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав та проти задоволення позову не заперечував.

Головне управління юстиції в м. Києві не забезпечило участь свого представника в судовому засіданні, натомість надіслало лист, в якому розгляд даної справи залишає на розсуд суду.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який є чоловіком позивачки та батьком відповідачів по справі. Після його смерті залишився спадок, який складається з будівлі та земельної ділянки розміром 0,050 Га, розташованих на території садового товариства «Меліоратор» Рожнівської сільради Броварського району Київської області, які належали померлому на підставі паспорту на будівлю та земельну ділянку садового товариства «Меліоратор» від 28 червня 1990 року та державного акту на право приватної власності на землю, вданого померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі рішення П`ятої сесії XXII скликання Рожнівської сільради народних депутатів від 22 листопада 1995 року та квартири АДРЕСА_1 і на момент смерті спадкодавця він разом з позивачкою та відповідачем ОСОБА_2 , був співвласником в рівних долях трьохкімнатної кварти АДРЕСА_1 , що належала померлому на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого органом приватизації Жовтневої Райдержадміністраціїм. Києва 20 грудня 1999 року, зареєстрованого в БТІ м. Києва 14 січня 2000 року за № 1879.

Спадкоємцями першої черги за Законом на 1/2 частину вищеназваних будівлі та земельної ділянки були: позивачка ОСОБА_1 ( дружина померлого спадкодавця) та відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (діти померлого спадкодавця). Інші 1/2 частина вищеназваних будівлі та земельної ділянки та 1/3 частина даної квартири належали позивачці на праві приватної власності і 1/3 частина цієї квартири належала відповідачу ОСОБА_2 .

Але при всьому цьому відповідач ОСОБА_2 , згідно свідоцтво про право на спадщину за Законом від 01 листопада 2006 року, посвідченого державним нотаріусом П`ятої Київської державної нотаріальної контори ( реєстр № 2-1233) став власником 1/2 частини спадкового майна, яке складається з вищеназваної земельної ділянки, а відповідач ОСОБА_3 згідно свідоцтво про право на спадщину за Законом від 01 листопада 2006 року, посвідченого державним нотаріусом П`ятої Київської державної нотаріальної контори ( реєстр № 2-1235) став власником 1/2 частини спадкового майна, яке складається з вищеназваної земельної ділянки, незважаючи на те. що в матеріалах спадкової справи відсутня письмова згода позивачки про відмову від прийняття спадщини.

При цьому при вивченні матеріалів спадкової справи № 961 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 встановлено, що в заяві від 01.11.2006 року № 2428 на видачу Свідоцтв про право на спадщину за законом спадкоємці: ОСОБА_3 і ОСОБА_2 зазначили, що померлий ОСОБА_4 на день смерті в зареєстрованому шлюбі не перебував і інших спадкоємців крім них, передбачених законом немає.

Позивачка ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини 27.08.2008 року за № 2340, проте, видати свідоцтво про право на спадщину на ім"я ОСОБА_1 виявилося неможливим, оскільки на день звернення спадщина її померлого чоловіка була розподілена.

Тобто, відповідачі по справі незаконно вступили в володіння вищеназваним спадковим майном на підставі свідоцтв про право на спадщину за Законом за № 2- 1233 та № 2-1235 від 01 листопада 2006 року і які мають бути визнані частково недійсними.

Згідно чинного законодавства позивачка як дружина померлого спадкодавця та відповідачі, як діти померлого спадкодавця, мають право в рівних долях на спадкове майно спадкодавця, а саме 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 відповідно до Свідоцтва про право власності н житло від 20 грудня 1999 року, посвідченого органом приватизації Жовтневої Райдержадміністрації м. Києва за № 2225 та зареєстрованого в Київському БТІ за № 1879 від 14 січня 2000 року, в якому спадкодавцю ОСОБА_4 , позивачці та відповідачу ОСОБА_2 в рівних долях кожному належить на праві спільної часткової власності вищеназвана квартира.

Однак, зважаючи на ту обставину, що спадкодавець помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а до П`ятої Київської державної нотаріальної контори відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися 01 листопада 2006 року з заявою про прийняття спадщини, а саме тільки земельної ділянки, розташованої на території садового товариства «Меліоратор» Рожнівської сільради Броварського району Київської області, площею 0,050 Га, а на1/3 частину трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 з заявою про прийняття як спадкового майна вони не зверталися, то на вказане спадкове майно відповідач ОСОБА_3 пропустила строк позовної давності. Натомість позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , як спадкоємці, які проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважаються такими, що прийняли спадщину на тій підставі, що відповідно до статті 1270 Цивільного кодексу України вони не заявляли протягом шести місяців про відмову від спадщини. А тому на вказане спадкове майно 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , позивачка має право претендувати в рівних долях з відповідачем ОСОБА_2 , а відповідачка ОСОБА_3 вважається такою, що не прийняла вказане спадкове майно.

Таким чином позивачці, крім 1/2 частини будівлі та земельної ділянки, яка належить їй на праві спільної сумісної власності, їй також належить, згідно чинного законодавства, ще 1/3 частина спадкового майна, а саме будівлі та земельної ділянки, розташованої на території садового товариства «Меліоратор» Рожнівської сільради Броварського району Київської області площею 0,050 Га, а в сього 2/3 частини даної будівлі та земельної ділянки ( 0,033 Га) в садовому товаристві «Меліоратор» Рожнівської сільради Броварського району Київської області та 1/6 частина квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.І ст. 1301 ЦК України Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також: в інших випадках, встановлених законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене є підстави визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за Законом від 01 листопада 2006 року, посвідченого державним нотаріусом П`ятої Київської державної нотаріальної контори ( реєстр № 2- 1233), згідно з яким ОСОБА_2 став власником 1/2 частини земельної ділянки, розташованої на території садового товариства «Меліоратор» Рожнівської сільради Броварського району Київської області площею 0,050 Га.; визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за Законом від 01 листопада 2006 року, посвідченого державним нотаріусом П`ятої Київської державної нотаріальної контори ( реєстр № 2- 1235), згідно з яким ОСОБА_3 стала власником 1/2 частини земельної ділянки, розташованої на території садового товариства «Меліоратор» Рожнівської сільради Броварського району Київської області площею 0,050 Га. Також відповідно до вищевикладеного є всі правові підстави визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,050 Га, розташованих на території садового товариства «Меліоратор» Рожнівської сільради Броварського району Київської області як співвласниці зі спадкодавцем спільної сумісної власності та на 1/6 частину вищеназваної земельної ділянки як спадкоємця за Законом, а всього на 2/3 частини вищеназваної земельної ( а саме 0,033 Га), іншу частину вищевказаної земельної ділянки залишити у власності відповідачів та визнати за ОСОБА_1 право власності на частину будівлі розташованої на земельній ділянці на території садового товариства «Меліоратор» Рожнівської сільради Броварського району Київської області пропорційно власності земельної ділянки, а сама 2/3 частини даної будівлі, а іншу 1/3 частину цієї будівлі виділити у власність відповідачів; визнати за нею право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 як спадкування за законом.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 229,230, 374, 377, 382, 383, 1261, 1268, 1270, 1301 ЦК України, ст.ст. 60,61, 88, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Головне управління юстиції м. Києва, садове товариство «Меліоратор» Рожнівської сільради Броварського району Київської області про визнання свідоцтв про право на спадщину за Законом частково недійсними і визнання права власності на частку будівлі, земельної ділянки та на частину квартири як спадкування за Законом - задовольнити.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за Законом від 01 листопада 2006 року, посвідченого державним нотаріусом П`ятої Київської державної нотаріальної контори ( реєстр № 2-1233), згідно з яким ОСОБА_2 став власником 1/2 частини земельної ділянки, розташованої на території садового товариства «Меліоратор» Рожнівської сільради Броварського району Київської області площею 0,050 Га.; в

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за Законом від 01 листопада 2006 року, посвідченого державним нотаріусом П`ятої Київської державної нотаріальної контори ( реєстр № 2-1235), згідно з яким ОСОБА_3 стала власником 1/2 частини земельної ділянки, розташованої на території садового товариства «Меліоратор» Рожнівської сільради Броварського району Київської області площею 0,050 Га.;

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,050 Га, розташованих на території садового товариства «Меліоратор» Рожнівської сільради Броварського району Київської області як співвласниці зі спадкодавцем спільної сумісної власності та на 1/6 частину вищеназваної земельної ділянки як спадкоємця за Законом, а всього на 2/3 частини вищеназваної земельної ( а саме 0,033 Га), іншу частину вищевказаної земельної ділянки залишити у власності відповідачів;

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину будівлі розташованої на земельній ділянці на території садового товариства «Меліоратор» Рожнівської сільради Броварського району Київської області пропорційно власності земельної ділянки, а сама 2/3 частини даної будівлі, а іншу 1/3 частину цієї будівлі виділити у власність відповідачів; визнати за нею право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 як спадкування за законом.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом міста Києва.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано апеляційному суду міста Києва через Солом`янський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду міста Києва через Солом`янський районний суд міста Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя