Постанова

від 20.12.2023 по справі 280/4810/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 280/4810/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року (головуючий суддя: Мінаєва К.В.) по адміністративній справі № 280/4810/22, розглянутої в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтарськнафтопродукт» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтарськнафтопродукт» 12.08.2022 року (далі ТОВ «Шахтарськнафтопродукт») звернулося до суду з позовом до відповідача Головного управління ДПС у Донецькій області (далі ГУ ДПС у Донецькій області), у якій просить

- визнати протиправними дії щодо зарахування (облікування) в інформаційно-телекомунікаційній системі (далі ІТС) ДПС України та в інтегрованій картці платника податку позивача з платежу «земельний податок з юридичних осіб» заборгованості в сумі 1 778,62 грн. та з платежу «орендна плата з юридичних осіб» - заборгованості в сумі 94 906,07 грн. у вигляді залишку несплаченої пені, нарахованої відповідно до пп.129.1.3 п. 129.1 ст.129 ПК України;

- зобов`язати відповідача вчинити дії по коригуванню облікових показників в інтегрованій картці платника позивача та в ІТС ДПС України шляхом здійснення облікових операцій по виключенню з обліку податкового боргу в розмірі 1778,62 грн. та по виключенню з обліку податкового боргу з платежу «орендна плата з юридичних осіб» - заборгованості в сумі 94 906, 07 грн. у вигляді залишку несплаченої пені, нарахованої відповідно до пп.129.1.3 п. 129.1 ст.129 ПК України.

У відзиві на позов відповідач зазначає про безпідставність заявлених позивачем вимог, порушенням позивачем вимог чинного податкового законодавства при нарахуванні грошових зобов`язань з земельного податку, та орендної плати з юридичних осіб за зазначений період часу, просить в позові відмовити.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.02.2023 року позов задоволено, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача стягнуті витрати по оплаті судового збору в розмірі 4 962,00 грн

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду через порушення норм матеріального та процесуального права та відмовити в задоволенні позову.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення, в зв`язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу на підставі ст.311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, яких достатньо для прийняття рішення за апеляційною скаргою відповідача, а тому клопотання представника ГУ ДПС у Донецькій області про розгляд справи в судовому засіданні задоволенню не підлягає.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду у відповідності до ст. 308 КАС України в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Шахтарськнафтопродукт» зареєстровано як юридичну особу 28.03.2002 року, попереднє місцезнаходження Донецька область м. Шахтарськ вул. Леніна 45.

Згідно матеріалів справи ГУ ДПС податкова вимога на адресу ТОВ «Шахтарськнафтопродукт» не спрямовувалась, оскільки відповідно до Розпорядження КМУ від 07.11.2014 року №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» м.Шахтарськ Донецької області входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, УДППЗ «Укрпошта» на території таких населених пунктів не здійснює пересилання пошти.

Відповідно до матеріалів справи ТОВ «Шахтарськнафтопродукт» самостійно надано податкові декларації з плати за землю за 2014 рік по м.Сніжне з нарахуванням податкового зобов`язання із земельного податку та по м.Шахтарськ з нарахуванням податкового зобов`язання з орендної плати.

Згідно із інтегрованими картками платника ТОВ «Шахтарськнафтопродукт» податкові зобов`язання із земельного податку та орендної плати сплачувались позивачем до липня 2014 року, за позивачем обліковується податковий борг із земельного податку та орендної плати, нарахований 08.02.2018 року та 09.02.2018 року після відображення у інтегрованих картках поданих платником уточнюючих податкових декларацій на зменшення зазначених податкових зобов`язань за 2014 рік.

При погашенні податкового боргу із земельного податку по м.Сніжне та орендної плати по м.Шахтарськ, самостійно визначених ТОВ «Шахтарськнафтопродукт» за 2014 рік, податковим органом відповідно до пп. 129.3.1 п. 129.1 ПК України нарахована пеня у сумі 1778,62 грн. (земельний податок) та 94 906,07 грн. (орендна плата)».

На звернення ТОВ «Шахтарськнафтопродукт» в лютому та квітні 2022 року до ДПС України та ГУ ДПС у Запорізькій області про виключення із ІТС ДПС України інформації про податковий борг товариства з земельного податку , орендної плати з юридичних осіб у відповідних розмірах, та надання індивідуальної податкової консультації з зазначеного питання, ДПС повідомила позивача про відсутність підстав для списання податкового боргу позивача.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо облікування в ІТС ДПС України та в інтегрованій картці платника податку ТОВ «Шахтарськнафтопродукт» заборгованості в зазначених сумах з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб у вигляді несплаченої пені, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Суд апеляційної інстанції при перегляді справи в апеляційному порядку виходить з наступного.

Згідно із ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пп.14.1.39, 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня;

податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За приписами п. 54.1 ст. 54, ч.288.1 ст.288 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою;

підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, відповідно до ч. 288.7 зазначеної ст.288 ПК України , податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст. 285-287 цього розділу.

Відповідно до п.286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно положень п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 №1669-VII (далі Закон №1669-VII) визначені тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції (АТО), та осіб, які проживають у зоні проведення АТО, або переселилися з неї під час її проведення, яка розпочата на території Донецької і Луганської областей згідно рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року, введеного в дію Указом Президента України №405/2014 від 14.04.2014 року.

Відповідно до положень ст. 1 Закону №1669-VII період проведення АТО - час між датою набрання чинності Указом Президента України №405/2014 від 14.04.2014 року та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення АТО або військових дій на території України;

територія проведення АТО - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому КМУ переліку, де проводилася АТО, розпочата відповідно до Указу Президента України №405/2014 від 14.04.2014 року.

Відповідно до ст.6 Закону №1669-VII (в редакції від 02.09.2014 року) під час проведення АТО суб`єкти господарювання, які здійснювали діяльність на території проведення АТО, звільнялися від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Зазначена ст.6 Закону №1669-VII ( в редакції Закону №1365-VІІІ від 17.05.2016 року, яка набрала чинності з 08.06.2016 року, викладена в наступній редакції;

Звільнити суб`єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими ч.4 ст. 4 цього Закону.

Частиною 4 ст. 4 Закону №1669-VII в редакції Закону №1365-VІІІ встановлено, що Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються КМУ, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Крім того, п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України установлено, що тимчасово, на період проведення АТО та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об`єднаних сил (ООС), для платників податків, які станом на 14.04.2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до Постанови ВРУ «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об`єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Дія цього пункту не поширюється на територію України, визнану тимчасово окупованою відповідно до Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Положеннями пп.38.7 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України визначено, що не нараховується та не сплачується у період з 14.04.2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення АТО та/або операції ООС, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Матеріалами справи підтверджено, і зазначені обставини не заперечуються сторонами, що спірні правовідносини виникли щодо плати за земельні ділянки, розташовані в м.Сніжне та м.Шахтарськ Донецької області, які згідно з додатками до розпоряджень КМУ №1053-р від 30.10.2014 року, №1085-р від 07.11.2014 року, №1275-р від 02.12.2015 року належать до населених пунктів, на території яких здійснювалася АТО з початку її проведення та на теперішній час, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Відповідачем у листі від 11.02.2022 року №4175/6/05-99-13-03-14 визнаються обставини щодо подання позивачем у 2018 році уточнюючих податкових декларацій на зменшення податкових зобов`язань із земельного податку та орендної плати за 2014 рік, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що цей факт не потребує додаткового підтвердження у відповідності до положень ч.1 ст. 78 КАС України.

Облікування в ІТС ДПС України та в інтегрованій картці платника податку ТОВ «Шахтарськнафтопродукт» заборгованості в сумі 1 778,62 грн. з платежу «земельний податок з юридичних осіб» та в сумі 94 906,07 грн. з платежу «орендна плата з юридичних осіб у вигляді залишку несплаченої пені правомірно визнані судом першої інстанції протиправними виходячи з наступного.

Відповідно до пп.129.1.3 п.129.1, п. 129.3 ст.129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання;

нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої пп.пп.129.1.2, 129.1.4 п. 129.1 цієї статті):п.129.3.1. у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань;п.129.3.2. у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків;п.129.3.3. у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення НБУ); п.129.3.4. при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

Згідно з абз.3 п. 129.4 ст.129 ПК України на суми грошового зобов`язання, визначеного пп.129.1.3 п. 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день.

Суд першої інстанції здійснив аналіз доказів у справі, у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України при розгляді справи застосував правові позиції Верховного Суду по справам №812/420/18 від 09.04.2019 року, №360/2838/20 від 02.06.2022 року, згідно з якими відображення в інтегрованих картках платника податків показників про наявність у нього податкового боргу, зокрема, з земельного податку та з орендної плати за землю з юридичних осіб, є протиправним, оскільки позивач був в силу закону звільнений у відповідні періоди від сплати земельного податку та орендної плати за земельні ділянки, у подальшому подав уточнюючі декларації, після подання яких відбулося обнуління суми боргу та нарахування пені, та дійшов вірного висновку, що оскільки позивач в період з 14.04.2014 року звільнений від плати за землю за земельні ділянки державної та комунальної власності, що розташовані на тимчасово окупованій території, це виключало можливість утворення податкового боргу, а тому у контролюючого органу відсутні підстави для нарахування пені за невиконання (несвоєчасне) виконання грошових зобов`язань з земельного податку та орендної плати за землю за цей період.

Скориставшись правом, передбаченим п. 50.1 ст. 50 ПК України позивач в 2018 році подав уточнюючі податкові декларації з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, в силу чого відбулося зарахування від`ємного значення у зменшення суми податкового боргу, а не фактична сплата грошових зобов`язань.

Викладене свідчить про протиправність дій ГУ ДПС у Донецькій області щодо нарахування ТОВ «Шахтарськнафтопродукт» пені в розмірі 1 778,62 грн. по земельному податку, та в розмірі 94 906,07 грн. по орендній платі.

Врахувавши правові позиції Верховного Суду по справам №825/999/17 від 19.02.2019 року, №805/4374/15-від 26.02.2019 року, №520/7599/19 від 17.06.2021року, №280/4506/18 від 25.03.2021 року , №360/2838/20 від 02.06.2022 року, в яких Верховний Суд неодноразово вказував, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, належним способом захисту, що відновить порушені права, є вимога про зобов`язання відповідача здійснити дії по відображенню/коригуванню у особовій картці платника податків дійсного стану зобов`язань перед бюджетом, в тому числі, і шляхом виключення неправомірно нарахованих і відображених сум, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є визнання протиправними дій відповідача по нарахуванню пені та покладання на відповідача зобов`язання здійснити коригування даних в інтегрованій картці ТОВ «Шахтарськнафтопродукт» та в ІТС ДПС України шляхом виключення податкового боргу (пені) з платежу «земельний податок з юридичних осіб» в розмірі 1 778,62 грн. та з платежу «орендна плата з юридичних осіб» в сумі 94 906,07 грн.

На підставі ч.1 ст.139 КАС України суд першої інстанції на користь позивача правомірно стягнув за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 4962,00 грн.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Викладене свідчить, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року по адміністративній справі № 280/4810/22 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття, та не підлягає касаційному оскарженню згідно п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддяТ.С. Прокопчук

суддяО.О. Круговий

суддяА.В. Шлай