Рішення

від 11.12.2023 по справі 932/10641/21

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Справа № 932/10641/21

№ провадження 2/196/150/2023

Р ІШ ЕН НЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року смт Царичанка

Царичанський? ? районний суд Дніпропетровської області в складі:

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? головуючого судді:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Костюкова Д.Г.,

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? за участю секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? представника позивача:? ? ? ? ? ? ? ? Братухіна О.О.,

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? представника відповідача:? ? ? ? ? адвоката Погорілого О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції? ? Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до ОСОБА_1 про стягнення збитків,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) Братухін О.О. звернувся до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення збитків.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що на підставі звернення гр. ОСОБА_2 від 26.03.2021 року, листа Державної екологічної інспекції України від 30.03.2021 №3124/2.2/11-21, Інспекцією з 13.04.2021 по 26.04.2021 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України щодо можливого факту незаконної господарської діяльності на території села Рудка Царичанського району Дніпропетровської області гр. ОСОБА_1 стосовно незаконного видобутку/вивезення надр (піску) та вивезення родючого шару ґрунту на земельних ділянках зазначених у скарзі.

В ході перевірки встановлено, що земельні ділянки, які знаходяться у власності гр. ОСОБА_1 на території села Рудка Царичанського району Дніпропетровської області використовуються не за цільовим призначенням. Кадастрові номера земельних ділянок: 1225682000:01:005:0139; 1225682000:01:005:0192; 1225682000:01:005:0095; 1225682000:01:005:0132; 1225682000:01:005:0173; 1225682000:01:003:0262; 1225682000:01:003:0265; 1225682000:01:003:0268; 1225682000:01:005:0090; 1225682000:01:005:0093; 1225682000:01:005:0126; 1225682000:01:005:0144; 1225682000:01:003:0260; 1225682000:01:003:0263; 1225682000:01:003:0266; 1225682000:01:003:0269; 1225682000:01:005:0091; 1225682000:01:005:0094; 1225682000:01:005:0129; 1225682000:01:005:0172; 1225682000:01:003:0261; 1225682000:01:003:0264; ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? 1225682000:01:003:0269.

Загальна площа земельної ділянки, яка використовується не за цільовим призначенням 44.6563 га. В ході проведення перевірки ОСОБА_1 на розгляд представлено документи щодо землекористування на земельні ділянки, цільове призначення яких: для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення та для ведення особистого селянського господарства. На момент обстеження (13.04.2021 року) за візуальним оглядом на земельних? ? ділянках, які належать гр. ОСОБА_1 здійснюється видобування піску «сухим» методом за допомогою екскаватору, а також здійснюється видобуток корисної копалини гідромеханізованим способом за допомогою плавучого земснаряду із наступним транспортуванням видобутого піску до карти намиву для осушення. На момент перевірки на території виробничого майданчику, знаходилась спецтехніка для транспортування піску.

Земельні ділянки, які знаходяться у власності ОСОБА_1 використовуються не за цільовим призначенням, а для потреб надрокористування.

За результатами проведеної перевірки складено акт №130/2.3-2.5/21.

Внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням ОСОБА_1 завдано державі збитків в розмірі 1253672.69 грн., які розраховано по формулі 3 пункту 5 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007р. №963.

Відповідачу було направлено претензію про відшкодування завданих збитків від 05.08.2021, відповіді на яку не надійшло, збитки не відшкодовано.

На підставі викладеного, прохає стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, завдані державі збитки,?внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням в розмірі 1253 672.69 грн. та судові витрати.

27 квітня 2023 року до Царичанського районного суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Погорілого А.М., в якому зазначив наступне. Дійсно відповідачем було надано відповідні копії документів, які підтверджували станом на дату проведення перевірки право власності на земельні ділянки зазначені в Акті №130/2.3-2.5/21 та їх цільове призначення. Позивачем в Акті №130/2.3-2.5/21 встановлено начебто порушення відповідачем цільового використання земельних ділянок. Вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. Застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди, позивач повинен довести, а саме наявність шкоди та її розмір, протиправність дій відповідача, та причинний зв`язок між шкодою позивача (держави) та протиправними діями відповідача. Позивач позовні вимоги ґрунтує на матеріалах перевірки та начебто протиправній поведінці відповідача, яка полягає у використанні не за цільовим призначенням земельних ділянок приватної форми власності загальною площею 44,6563 га.

Вказав, що у п.3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», роз`яснено, що згідно наказу? Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 №110 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ від 25.07.2007 №963» підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення. Підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, є відповідні документи в їх сукупності. Оскільки саме вони можуть підтвердити факт використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, розмір ділянок які використовуються не за цільовим призначенням. Однак в обґрунтування пред`явлення позову саме до ОСОБА_1 позивач посилається лише на Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та сам по собі факт того, що власником вказаних земельних ділянок є відповідач. Разом з тим, матеріали перевірки не містять доказів того, якою саме особою вчинені дії зазначені в Акті та яка саме шкода була спричинена. З урахуванням викладеного слід констатувати, що за результатами перевірки фактично не встановлено ані особу, якою начебто допущено нецільове використання спірної земельної ділянки, а ні сам факт нецільового використання. Більш того, матеріали перевірки не містять жодного належного та допустимого доказу, який би дозволив дійти висновку про те, що всі 44.6563 га. землі використовувались не за цільовим призначенням та на усій площі відбувались будь-які роботи.

Натомість, у свою чергу, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, шкоду та її розмір, протиправність дій відповідача, та причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями відповідача.

Щодо проведеної перевірки позивачем та відповідного Акту перевірки, то зазначає наступне. В наказі про проведення перевірки, який надано позивачем, зазначено про проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України щодо можливого факту незаконної господарської діяльності громадянином ОСОБА_1 . Наказ є розпорядчим документом, на підставі, в порядку та у відповідності до якого має бути проведена перевірка посадовими особами, визначеними у такому наказі. Оскільки в наказі визначено, що перевірка проводиться під час незаконної господарської діяльності ОСОБА_1 , то застосуванню підлягають норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V. Наказ про проведення прийнято на підставі звернення гр. ОСОБА_2 від 26.03.2021 року. Проте у відповідності до ч.1 ст.6 Закону №877-V на Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області покладено обов`язок отримати погодження центрального органу виконавчої влади на проведення перевірки. Матеріали справи не містять доказів отримання погодження про проведення перевірки земельних ділянок ОСОБА_1 з Державною екологічною службою України, що є порушенням ч.1 ст.6 Закону №877-V та свідчить про проведення перевірки за відсутності належних розпорядчих та погоджувальних документів, передбачених законодавством. Крім того, відповідно до Закону №877-V оформляється? ? посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), в якому зазначаються перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу. При цьому, перевірку фактично проведено та в подальшому складено Акт перевірки лише двома з чотирьох членів комісії, які були визначені в наказі. Тому перевірку проведено неналежним та неповним складом комісії, що свідчить про її необ`єктивність. Позивачем не додано? належним чином складених доказів, за підписом повної та повноважної комісії, щодо наявності порушень природоохоронного законодавства відповідачем.

Крім того, перевірка проводилась в період з 13.04.2021 по 26.04.2021 року. Акт складений за результатами перевірки не містить дати підпису відповідачем, відомостей про відмову від підписання акту та його отримання. При проведенні перевірки позивачем не дотримано порядок оформлення та ознайомлення відповідача із результатами перевірки та позбавляє відповідача права на подачу заперечень або спростування порушень, зазначених в Акті перевірки.

Позивачем наявності підстав для стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, не доведено.

Вважає, що у позові повинно бути відмовлено в повному обсязі.

05 травня 2023 року від представника позивача Державної екологічної інспекції Братухіна О.Ю. надійшла відповідь на відзив, в якій представник зазначив наступне. Представник відповідача посилається на Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», де зазначено про Наказ Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 №110 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ від 25.07.2007 №963», який було скасовано наказом Державного комітету із земельних ресурсів 17.06.2010 №478.

Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджена постановою КМУ від 25.07.2007р. №963 (у редакції від 17.09.2020, діяла на момент перевірки), не містить вимоги доводити факт нецільового використання земельних ділянок, а містить лише формулу для визначення розміру завданих збитків. Тому думка представника відповідача про те, що підставою для здійснення розрахунку збитків є матеріали справи про адміністративне правопорушення помилкова.

Крім того, не притягнення відповідача до адміністративної відповідальності не є підставою для звільнення від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду.

Згідно листа від 13.05.2021 №7-3397-23 Інспекція викликала відповідача для надання пояснень по факту виявлених правопорушень, але відповідач не з`явився.

Стосовно доводів представника відповідача про те, що Інспекцією не доведено, що дії, зазначені в Акті, вчинені саме відповідачем, доводити не потрібно, оскільки відповідальність за діяльність на земельних ділянках відповідача несе відповідач.

У справі доведено наявність причинного зв`язку, оскільки заподіяння шкоди стало наслідком протиправних дій відповідача, яка полягає в нецільовому використанні земельних ділянок.

Розмір шкоди обчислено згідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджена постановою КМУ від 25.07.2007 №963, у редакції від 17.09.2020р. (діяла на момент перевірки). У самому розрахунку містяться дані, взяті з акта перевірки.

Щодо доводів представника відповідача про те, що перевірку проведено меншим складом, ніж зазначено в наказі, інспекція позбавлена можливості коментувати, оскільки у відзиві не зазначено в чому саме полягає необ`єктивність перевіряючих.

Стосовно доводів щодо проведення перевірки Інспекцією без погодження Державної екологічної інспекції України, як це передбачено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», то цим законом визначено вимоги до проведення перевірки суб`єктів господарювання, а Інспекція проводила перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства фізичною особою, тому погодження центрального органу на проведення перевірки не потребується.

Державна екологічна інспекція листом від 30.03.2021р. направила скаргу ОСОБА_2 від 26.03.2021р. до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу та зобов`язала провести перевірку. Інспекцією було проведено перевірку, результат оформлено відповідним Актом та зафіксовано факт нецільового використання земельних ділянок. З метою усунення порушень надано припис від 05.05.2021 №130/2.3-2.5/21.

В ході перевірки ОСОБА_1 було надано на розгляд повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, реєстраційний номер: ДП020210302938, згідно якого ТОВ «МАКС ФИШ РЕЗОТ» розпочато підготовчі роботи по будівництву накопичувальної водойми за межами населеного пункту біля с.Китайгород в адміністративних межах Китайгородської сільської ради Царичанського району. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань МЮУ, директор ТОВ «МАКС ФИШ РЕЗОТ» Алмазов Д.А.

Вважають, що обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги доведено.

Справа за позовом Державної екологічної інспекції? ? Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до ОСОБА_1 про стягнення збитків надійшла до суду 25 січня 2022 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2022 року, вказану справу 25.01.2022 року передано? ? на розгляд судді Руснака А.І.

Ухвалою судді від 27.01.2022 року по справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

Згідно розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ від 14.12.2022 року №50, на підставі п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30, на підставі рішення зборів суддів Царичанського районного суду Дніпропетровської області №3 від 24 серпня 2022 року, цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції? ? Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до ОСОБА_1 про стягнення збитків, передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2022 року, вказану справу 14.12.2022 року передано на розгляд судді Костюкова Д.Г.

Ухвалою судді від 15.12.2022 року? ? вказану справу прийнято до провадження судді Костюкова Д.Г. та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 23 червня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача Державної екологічної інспекції? ? Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) Братухін О.О. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та прохав задовольнити. Пояснив, що у 2021р. було проведено перевірку земельних ділянок ОСОБА_1 , предметом перевірки була можлива незаконна діяльність ОСОБА_1 . На підставі наказу від 12.04.2021р. №608 було визначено комісію для проведення перевірки. Під час перевірки було встановлено, що земельні ділянки, які перебувають у власності ОСОБА_1 , використовуються не за цільовим призначенням для видобування корисних копалин, на підставі чого було складено Акт та пред`явлено до ОСОБА_1 претензію, яка не була виконана.

Крім того представником позивача 22.09.2023р. до матеріалів справи було долучено додаткові пояснення та зазначено, що у зв`язку з неявкою відповідача до Інспекції за листом викликом від 13.05.2021р. №7-3397-23 по факту виявлених правопорушень, Інспекція листом від 13.05.2021 №3-3808-23 звернулась до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, яким прохала сприяти щодо забезпечення явки відповідача до Інспекції, однак явку відповідача не було забезпечено. Крім цього, Інспекція листом від 09.09.2021 №3-8215-23 направила до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області матеріали перевірки, проведеної з 13.04.2021 по 26.04.2021 щодо незаконної господарської діяльності на території села Рудка Царичанського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 з розрахунком розміру шкоди, зумовленої зняттям родючого шару ґрунту без спеціального дозволу в сумі 2011785,11 грн. та розрахунком шкоди, внаслідок нецільового використання земельних ділянок, в розмірі 1253672,69 грн., для внесення відомостей в ЄРДР.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Погорілий А.М. позовні вимоги не визнав в повному обсязі. Вказав, що позивачем не доведена вина ОСОБА_1 у протиправних діях, що є обов`язковою умовою для відшкодування шкоди. Наведені в Акті обставини повинні бути доведені в суді належними доказами. Жодним документом, доданим представником позивача, не підтверджено проведення видобування піску відповідачем ОСОБА_1 . В самому Акті зазначено, що неможливо встановити межі земельних ділянок, які належать ОСОБА_1 , та визначити обсяги видобування піску. Розрахунок шкоди є необґрунтованим та заснований на припущеннях. Сам Акт не містить дати його складання та відомостей про вручення його відповідачу або ознайомлення з його змістом. Доказів отримання відповідачем Акту, претензії або припису не надано. Позовна заява містить лише твердження відповідача щодо нецільового використання земельних ділянок, жодних належних доказів спричинення шкоди не надано.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, з`ясувавшиправову позиціюпредставників сторін,перевіривши доводипредставників сторін,даючи оцінкудоказам уїх сукупностіта взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 1 ст.2ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що на підставі ст.ст. 20-2, 36 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», звернення гр. ОСОБА_2 від 26.03.2021 року, листа Державної екологічної інспекції України 30.03.2021 №3124/2.2/11-21 (а.с.179), наказу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) Державної екологічної інспекції України «Про проведення перевірки щодо можливого факту незаконної господарської діяльності на території селі Рудка, Царичанського району, Дніпропетровської області гр. ОСОБА_1 стосовно незаконного видобутку/вивезення надр (піску) та вивезення родючого шару ґрунту на земельних ділянках з кадастровими номерами: 1225682000:01:005:0139; 1225682000:01:005:0140; 1225682000:01:005:0093; 1225682000:01:004:0155; 1225682000:01:005:0120; 1225682000:01:003:0264; 1225682000:01:003:0262; 1225682000:01:003:0260; 1225682000:01:003:0267; 1225682000:01:003:0269; 1225682000:01:003:0087; 1225682000:01:003:0081; 1225682000:01:003:0028; 1225682000:01:003:0269; 1225682000:01:003:0083; 1225682000:01:005:0140; 1225682000:01:005:0143; 1225682000:01:003:0215; 1225682000:01:005:0092; 1225682000:01:005:0095; 1225682000:01:005:0090; 1225682000:01:003:0074; 1225682000:01:005:0143; 1225682000:01:003:0265; 1225682000:01:003:0263; 1225682000:01:003:0261; 1225682000:01:003:0266; 1225682000:01:003:0268; 1225682000:01:003:0038; 1225682000:01:003:0043; 1225682000:01:003:0086; 1225682000:01:003:0040; 1225682000:01:003:0085; 1225682000:01:005:0135; 1225682000:01:005:0136; 1225682000:01:003:0075» від 12.04.2021 №608 (а.с.4) та направлення на проведення перевірки від 12.04.2021 (а.с.5) у період з 13.04.2021 по 26.04.2021 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Придніпровського округу була проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства України щодо можливого факту незаконної господарської діяльності на території села Рудка Царичанського району Дніпропетровської області гр. ОСОБА_1 стосовно незаконного видобутку/вивезення надр (піску) та вивезення родючого шару ґрунту на вищевказаних земельних ділянках.

У відповідності до зазначених наказу та направлення предметом перевірки було дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно направлення на проведення перевірки від 12.04.2021 для проведення позапланової перевірки щодо можливого факту незаконної господарської діяльності на території села Рудка Царичанського району Дніпропетровської області гр. ОСОБА_1 стосовно незаконного видобутку/ вивезення надр (піску) та вивезення родючого шару ґрунту на земельних ділянках направлялись: начальник відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів - старший державний інспектор з охорони навколишнього середовища Придніпровського округу Мішина О.А.; головний спеціаліст відділу державного екологічного нагляду (контролю) поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами - державний інспектор з охорони навколишнього середовища Придніпровського округу Жердєва М.І.; провідний спеціаліст відділу державного екологічного нагляду (контролю) поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами - державний інспектор з охорони навколишнього середовища Придніпровського округу Вєркєєва Г.А.; провідний спеціаліст відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів - державний інспектор з охорони навколишнього середовища Придніпровського округу Судакова А.О.

Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №130/2.3-2.5/21, який був складений старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Придніпровського округу Мішиною О.А. та державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Придніпровського округу Жердєвою М.І. за результатами позапланової перевірки, яка проводилася в період в період 13.04 -26.04.2021, було встановлено наступне:

13.04.2021 року з метою проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України щодо можливого факту незаконної господарської діяльності на території села Рудка, Царичанського району, Дніпропетровської області гр. ОСОБА_1 стосовно незаконного видобутку/вивезення надр (піску) та вивезення родючого шару ґрунту на зазначених у скарзі гр. ОСОБА_2 земельних ділянках, держінспекторами здійснено виїзд в село Рудка Царичанського району Дніпропетровської області. З виїздом на місце в присутності гр. ОСОБА_2 встановити конкретне місцезнаходження земельних ділянок, зазначених у скарзі не вбачалося за можливе у зв`язку з відсутністю межових знаків. Для визначення меж вищезазначених земельних ділянок необхідно залучення спеціалістів юридичних осіб, що володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників або фізичних осіб-підприємців, які володіють необхідним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником. Із зазначених у скарзі гр. ОСОБА_2 земельних ділянок, гр. ОСОБА_1 належать 15 земельних ділянок, що підтверджується витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Крім того, в ході проведення перевірки надано 8 витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельні ділянки, які також знаходяться у власності гр. ОСОБА_1 (а.с.10-39). Інформація щодо власників або користувачів інших земельних ділянок, які зазначені у скарзі відсутня. На момент обстеження за візуальним оглядом на земельних ділянках, які належать гр. ОСОБА_1 здійснюється видобування піску «сухим» методом за? ? допомогою екскаватору, а також здійснюється видобуток корисної копалини гідромеханізованим способом за допомогою плавучого земснаряду із наступним транспортуванням видобутого піску до карти намиву для осушення. На момент перевірки на території виробничого майданчику, знаходилась спецтехніка для транспортування піску. За візуальним оглядом, родючий шар ґрунту знятий та заскладований. Добування піску здійснюється? ? за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, акт про надання гірничого відводу відсутній. Тип корисних копалин, сорт, марка, технологічна група не визначена, сертифікат відповідності відсутній. Під час перевірки визначити обсяги видобутого піску та глибину котловану не вбачається за можливе. Інформація щодо обсягів видобутого піску за весь період здійснення виробничої діяльності відсутня, договори щодо продажу піску не надано. Статистичну звітність 5-гр «Звітній баланс запасів корисних копалин» не складається, плата за користування надрами для видобування корисних копалин не сплачується, що є порушенням вимог ст.ст. 19, 23, 24, 28 Кодексу України «Про надра», ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», ст.ст.8,11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». До теперішнього часу земельні ділянки, як знаходяться? ? у власності гр. ОСОБА_1 використовуються не за цільовим призначенням. Висновок з оцінки впливу на довкілля щодо зміни цільового призначення земель сільськогосподарського призначення відсутній, що є порушенням вимог ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», ст.ст. 20, 91 Земельного кодексу України (а.с.6-9).

З метою усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланової перевірки, Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу було винесено припис від 05.05.2021р. №130/2.3-2.5/21, яким було зобов`язано ОСОБА_1 з метою усунення виявлених під час проведення заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища в період з 13.04.2021 по 26.04.2021: землекористування здійснювати відповідно до вимог законодавства та за наявності оформлених належним чином правовстановлюючих документів; використання земельних ділянок здійснювати відповідно до їх цільового призначення; виробничу діяльність здійснювати за наявності звіту з оцінки впливу на довкілля, дозволу на початок будівельних робіт та висновку з оцінки впливу на довкілля; надати проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок із зміною цільового призначення; виробничу діяльність здійснювати за наявності Спеціального дозволу на користування надрами та забезпечити ведення журналів обліку звітності при видобутку піску; забезпечити складання статистичної звітності 5-гр «Звітній баланс запасів корисних копалин» відповідно до вимог чинного законодавства; надати копії підтверджуючих документів щодо обсягів видобутого піску за період 2020-2021 років; надати інформацію та копії документів, які розглядаються в ході інспекційної перевірки в повному обсязі (а.с.202-204).

З дослідженого в судовому засіданні розрахунку розміру шкоди, проведеного Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу з посиланням на Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року №963 (із змінами, внесеними згідно ПКМУ від 09.09.2020 №800) вбачається, що в ході проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України щодо можливого факту незаконної господарської діяльності гр. ОСОБА_1 стосовно незаконного видобутку/вивезення надр (піску) та вивезення родючого шару ґрунту на зазначених у скарзі гр. ОСОБА_2 земельних ділянках, що знаходяться на території села Рудка, Царчанського району, Дніпропетровської області, було встановлено факт використання земельних ділянок гр. ОСОБА_1 не за цільовим призначенням: 1225682000:01:005:0139; 1225682000:01:005:0140; 1225682000:01:005:0093; 1225682000:01:004:0155; 1225682000:01:005:0120; 1225682000:01:003:0264; 1225682000:01:003:0262; 1225682000:01:003:0260; 1225682000:01:003:0267; 1225682000:01:003:0269; 1225682000:01:003:0087; 1225682000:01:003:0081; 1225682000:01:003:0028; 1225682000:01:003:0269; 1225682000:01:003:0083; 1225682000:01:005:0140; 1225682000:01:005:0143; 1225682000:01:003:0215; 1225682000:01:005:0092; 1225682000:01:005:0095; 1225682000:01:005:0090; 1225682000:01:003:0074; 1225682000:01:005:0143; 1225682000:01:003:0265; 1225682000:01:003:0263; 1225682000:01:003:0261; 1225682000:01:003:0266; 1225682000:01:003:0268; 1225682000:01:003:0038; 1225682000:01:003:0043; 1225682000:01:003:0086; 1225682000:01:003:0040; 1225682000:01:003:0085; 1225682000:01:005:0135; 1225682000:01:005:0136; 1225682000:01:003:0075, загальна площа земельних ділянок складає 44,6563 га (13,6246 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення; 31,0317 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства). Таким чином гр. ОСОБА_1 порушуються вимоги ст.ст.20, 91 Земельного кодексу України. Розмір шкоди, зумовленої використанням земельних ділянок не за цільовим призначенням через порушення природоохоронного законодавства України гр. ОСОБА_1 на території села Рудка, Царичанського району, Дніпропетровської області склав 1 253 672.69 грн. (а.с.59-60).

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про державний контроль за використанням і охороною земель", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.

Згідно із ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно із статтею 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Вказані правові норми кореспондуються з положеннями статті 56 Закону України "Про охорону земель", згідно якої юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до ст.35 Закону України "Про охорону земель", власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів; сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Згідно статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням і охороною земель" невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

Відповідно до ч.1 ст.19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Також, статтею 211 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення як, зокрема, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об`єктів, що негативно впливають на стан земель; невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

Відповідно до ч.1 ст.79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з ч.1 ст.79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачені статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на Інспекцію як на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.10.2018 р. у справі № 925/119/18, від 22.07.2019 року у справі №909/374/18, від 18.04.2018 у справі №904/4933/17.

Таким чином, у деліктних правовідносинах передусім підлягає доведенню саме факт протиправної поведінки особи, яка завдала шкоду.

На підтвердження факту протиправної поведінки ОСОБА_1 суду надано Акт перевірки №130/2.3-2.5/21.

Як встановлено в судовому засіданні, позапланова перевірка проводилась за 36 земельними ділянками, з яких відповідачеві належить тільки 23 земельні ділянки.

При цьому, як зазначено інспекторами в Акті перевірки, встановити конкретне місцезнаходження земельних ділянок, зазначених у скарзі, не вбачалось за можливе у зв`язку з відсутністю межових знаків та необхідністю залучення сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Таким чином, не зрозуміло, на підставі чого посадові особи, які здійснювали державний нагляд, прийшли до висновку, що саме на земельних ділянках, які належать ОСОБА_1 , відбувалося незаконне видобування піску.

Суд зауважує, що відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), Інспекція має право залучати до проведення перевірки відповідних фахівців та працівників будь-яких установ. Однак, не зважаючи на надані повноваження, державними інспекторами не були залучені відповідні спеціалісти для з`ясування місцезнаходження земельних ділянок ОСОБА_1 , у зв`язку з чим перевірка фактично була проведена не в повному обсязі, без з`ясування всіх обставин, які були підставою для її проведення.

Вищезазначене свідчить про те, що висновки Акту перевірки є суперечливими та носять характер припущень.

Суд зауважує, що акт перевірки це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, а тому до акта застосовуються ті ж вимоги, що стосуються доказів.

Поміж тим, відповідно до вимог ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю), повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно абз.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Таким чином, у разі ініціювання фізичними особами позапланових перевірок державною екологічною інспекцією дотримання вимог природоохоронного законодавства, погодження Державної екологічної інспекції України є обов`язковим.

Як встановлено в судовому засіданні Державна екологічна інспекція Придніпровського округу не отримувала погодження Державної екологічної служби України на проведення позапланової перевірки ОСОБА_1 за зверненням гр. ОСОБА_2 .

Супровідний лист Держекоінспекції до звернення ОСОБА_2 з вказівкою на перевірку викладених у ньому тверджень не є тотожнім з погодженням проведення перевірки у конкретного суб`єкта цивільних правовідносин, оскільки мають різну правову сутність.

Суд не бере до уваги позицію позивача, що на проведення даної позапланової перевірки не розповсюджуються вимоги Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки як встановлено в судовому засіданні та вбачається з наданих доказів, позапланова перевірка проводилася щодо факту незаконної господарської діяльності та в ході проведення перевірки було встановлено видобування корисних копалин за допомогою техніки, що свідчить про ведення господарської діяльності.

Крім того, згідно з приписом позивача за результатами перевірки на відповідача було покладено обов`язки як на суб`єкта господарювання.

Більш того, з Акту про проведення перевірки вбачається, що інспекторами встановлено порушення відповідачем вимог ст.ст. 8, 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», що свідчить про те, що зазначений Закон застосовувався самим позивачем при проведенні даної перевірки, а, отже, його вимоги розповсюджуються на дані правовідносини.

Суд зауважує, що відповідно до рішення ЄСПЛ по справі «East/West Flliance Limited» проти України вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля.

У рішенні по справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовний спосіб, зокрема:

- на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їх дій, мінімізують ризик помилок;

- державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків;

- ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Таким чином, відсутність належно врегульованої процедури проведення перевірок Держекоінспекцією у фізичних осіб є неприпустимою, створює ризики свавілля з боку державного органу та не відповідає принципам верховенства права, у зв`язку з чим зобов`язує зазначений державний контролюючий орган застосовувати при проведенні перевірок фізичних осіб чітко визначені процедури, які врегульовані законодавством, зокрема Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Статтею 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначені основні принципи державного нагляду (контролю), зокрема неприпустимість дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимість здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання.

Згідно зі статтею 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Статтею 188 Земельного кодексу України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Статтею 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (в редакції чинній на момент проведення перевірки) визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до ст.6 цього ж Закону до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» внесено зміни до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, та визначено, що Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 910-р погоджено пропозицію Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру» функцій і повноважень Державної інспекції сільського господарства, що припиняється, із здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності у частині додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель за виконанням вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Таким чином, виключно Держгеокадастр має повноваження на здійснення державного нагляду (контролю) щодо цільового використання землі.

Суд зауважує, що Положення про Державну екологічну інспекцію України, яке затверджено Постановою КМУ від 19.04.2017р. № 275, надає повноваження Держекоінспекції здійснення державного нагляду лише в частині додержання екологічних вимог при використанні землі та не містить дозволу щодо здійснення державного нагляду за цільовим використанням земель.

На підставі наведеного суд зазначає, що виходячи з вимог чинного законодавства щодо неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду, а також зважаючи на відсутність прямого дозволу закону, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Придніпровського округу надаючи висновки за Актом перевірки №130/2.3-2.5/21 щодо цільового використання землі ОСОБА_1 вийшли за межі наданих ним повноважень та перейняли на себе функції державного контролю Держгеокадастру.

Вищевикладене у своїй сукупності свідчить про недопустимість Акту перевірки №130/2.3-2.5/21 як доказу вини ОСОБА_1 у заподіянні шкоди відповідно до вимог ч.1 ст.78 ЦПК України.

Жодного іншого доказу вчинення ОСОБА_1 цивільного правопорушення та спричинення внаслідок цього шкоди суду не надано.

Також, як вбачається з наданого суду Розрахунку розміру шкоди, він був проведений виходячи із загальної площі 22 земельних ділянок, належних ОСОБА_1 , з яких 7 земельних ділянок з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення загальною площею 13,6246 га, та 16 земельних ділянок з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства загальною площею 31,0317 га.? ?

Відповідно до п.5 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. №963, обов`язковим у визначенні розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є показник "Пн" - площа земельної ділянки, яка використовується не за цільовим призначенням, гектарів.

Невизначення інспекторами в ході перевірки меж та розташування земельних ділянок ОСОБА_1 не дають змогу суду перевірити правильність розрахунку розміру шкоди, оскільки правильність визначення площі пошкоджених земельних ділянок не доведена належними та допустимими доказами.

Надані позивачем копії фотознимків на підтвердження вчинення відповідачем правопорушення суд не бере до уваги, оскільки на них містяться зображення без прив`язки до місцевості, інформації про час та місце їх виготовлення, а також джерела їх походження.

Також суд зауважує, що в судовому засіданні не спростовані доводи представника відповідача щодо необізнаності ОСОБА_1 про винесені позивачем припис, претензію та розрахунок заборгованості, доказів отримання цих документів відповідачем поштою суду не надано.

Поміж тим, самі по собі претензія та припис не доводять факту вчинення ОСОБА_1 протиправних дій та спричинення внаслідок цього шкоди, оскільки є похідними від Акту перевірки №130/2.3-2.5/21.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (Справа «Мала проти України», заява № 4436/07, рішення від 03.07.2014, пункт 49).

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про недоведеність позивачем факту вчинення відповідачем цивільного правопорушення, а також обґрунтованості розміру нарахованої шкоди, стягнення якої є предметом даного спору. Таким чином, в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Частиною 2 статті 141 ЦК України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Керуючись ст.ст. 9, 13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), місцезнаходження юридичної особи: 50103, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Героїв АТО, будинок 92,? ? код ЄДРПОУ 43877118 до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення збитків відмовити.

Судові витрати позивача покласти на останнього.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 21.12.2023 року.

Суддя:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Д.Г. Костюков