Постанова

від 28.11.2023 по справі 340/3267/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 340/3267/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

секретарі судового засідання Рівній В.В.

за участі представника позивача Данілова С.О.,

представників відповідачів Кім О.С., Вітька Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кентуккі» на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року в адміністративній справі №340/3267/20 (головуючий суддя першої інстанції - Брегей Р.І.) за позовом Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кентуккі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенсай» про визнання недійсним правочину,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 18.08.2020 року звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кентуккі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенсай», в якому просив визнати недійсним договір поставки від 13 січня 2020 року, який укладено між відповідачами, та за яким ТОВ «Кентуккі» складено податкові накладні від 07, 16 та 20 травня 2020 року №123, №475, №699 відповідно.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачі уклали договір поставки тютюнових виробів, не переслідуючи настання правових наслідків, котрі обумовлювались договором. Стверджує, що такий правочин суперечить інтересам держави і суспільства, тому має бути визнаний недійсним. Контролюючий орган зазначив, що зібрані докази поза розумним сумнівом доводять, що поставка товару по даним накладним не відбулась, а первинні документи бухгалтерського обліку створювали видимість реальності господарської операції.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року року позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним договір поставки від 13 січня 2020 року, що уклали Товариство з обмеженою відповідальністю «Кентуккі» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Сенсай», в частині поставок, за якими Товариство з обмеженою відповідальністю «Кентуккі» склало податкові накладні від 07, 16 і 20 травня 2020 року №123, №475, №699.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кентуккі» на користь Державного бюджету України кошти у сумі 7842071,20 грн..

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - ТОВ «Кентуккі» подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без надання оцінки доводам відповідачів та мотивів їх відхилення. Зазначає, що суд першої інстанції самостійно ухвалою від 25.08.2020 року витребував у відповідачів оригінали правочинів з усіма додатками, на підставі яких складені податкові накладні від 07, 16 та 20 травня 2020 року №123, №475, №699 відповідно та ухвалою від 26.02.2023 року витребував у АТ «АБ «Радабанк» підтвердження перерахування коштів ТОВ «Сенсай» на рахунок ТОВ «Кентуккі» за відповідними платіжними дорученнями. Також суд самостійно ухвалою від 31.01.2022 року прийняв рішення про допит трьох свідків та визначив коло запитань до них. Скаржник вважає, що такі дії суду щодо збирання доказів по справі та посилання на такі докази в рішенні свідчить про те, що позивач, як орган державної влади не довів належними, достовірними та допустимими доказами обставини, на які він посилається. Крім того зазначає, що поза увагою суду залишилось те, що пачки цигарок можуть бути різного розміру в залежності від виробника. Натомість суд, внаслідок математичних дій та розрахунків дійшов висновку, що транспортний засіб не міг перевозити певний обсяг товару та об`єм приміщення також не був достатнім для зберігання цигарок.

Відповідач - ТОВ «Сенсай» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скаргу задовольнити в повному обсязі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача ТОВ «Кентукки» вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Сенсай» просив вимоги апеляційної скарги ТОВ «Кентукки» задовольнити.

Представник позивача проти вимог апеляційної заперечував, просив рішення суду залишити без змін.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзивів на скаргу, встановила наступне.

Позивач - Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області є суб`єктом владних повноважень, який в даних правововідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кентуккі» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 4309941), зареєстроване платником податку на додану вартість з 09.07.2019 року (а.с.29-30 т.2).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сенсай» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 42507971), зареєстроване платником податку на додану вартість з 02.10.2018 року (а.с.247-248 т.1).

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі одержали ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами: ТОВ «Кентуккі» з 28.08.2019 року до 28.08.2024 рокуТОВ «Сенсай» з 18.10.2019 року до 18.10.2024 року (а.с.32-33 т.2, а.с.221-222 т.1).

13 січня 2020 року між ТОВ «Кентуккі» (постачальник) та ТОВ «Сенсай» (покупець) укладено договір поставки тютюнових виробів (а.с.1-6 т.2).

07 травня 2020 року ТОВ «Кентуккі» складено видаткову накладну на суму 4796548,29 грн. (з урахуванням ПДВ у сумі 799424,72 грн.), згідно якої відбулась поставка 109700 пачок сигарет (11250 блоків). Товар постачався зі складу постачальника у м.Дніпро до складу покупця у тому ж населеному пункті (а.с.10-11 т.2).

Того ж дня складено і товарно-транспортну накладну, згідно якої замовник перевезення - ТОВ «Сенсай», транспортний засіб - автомобіль «Мерседес В» НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 (а.с.12-13 т.2).

Також 07 травня 2020 року ТОВ «Кентуккі» складено податкову накладну №123 (а.с.7-9 т.2).

Далі, 16 травня 2020 року ТОВ «Кентуккі» склало видаткову накладну на суму 4729536,53 грн. (з урахуванням ПДВ у сумі 788256,09 грн.), згідно якої відбулась поставка 108756 пачок сигарет (10988 блоків). Товар постачався зі складу постачальника у м.Дніпро до складу покупця у тому ж населеному пункті (а.с.17-18 т.2).

Того ж дня складено і товарно-транспортну накладну, згідно якої замовник перевезення - ТОВ «Сенсай», транспортний засіб - автомобіль «Мерседес В» НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 (а.с.19-20 т.2).

Також 16 травня 2020 року ТОВ «Кентуккі» склало податкову накладну №475 (а.с.14-16 т.2).

Крім того, 20 травня 2020 року ТОВ «Кентуккі» склало видаткову накладну на суму 4871434,90 грн. (з урахуванням ПДВ у сумі 811905,82 грн.), згідно якої відбулась поставка 116700 пачок сигарет (12000 блоків). Товар постачався зі складу постачальника у м.Дніпро до складу покупця у тому ж населеному пункті (а.с.24-25 т.2).

Того ж дня складено і товарно-транспортну накладну, згідно якої замовник перевезення - ТОВ «Сенсай», транспортний засіб - автомобіль «Мерседес - В» НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 ( а.с.26-27 т.2).

Також 20 травня 2020 року ТОВ «Кентуккі» склало податкову накладну №699 (а.с.21-23 т.2).

Згідно матеріалів справи 13.01.2020 року між ТОВ «Сенсай» (замовник) та ОСОБА_1 (перевізник) укладено договір про перевезення вантажів зі строком дії з 13.01.2020 року до 31.12.2020 року (а.с.127-129 т.2).

ТОВ «Сенсай» довірило отримання товару перевізнику ОСОБА_1 за довіреностею від 14.01.2020 року зі строком дії до 31.12.2020 року (а.с.130 т.2).

Крім того, 04.05.2020 року між ТОВ «Сенсай» (замовник) та ОСОБА_1 (перевізник) укладено договір про перевезення вантажів зі строком дії з 04.05.2020 року до 30.06.2020 року (а.с.241-243 т.1).

ТОВ «Сенсай» довірило отримання товару перевізнику ОСОБА_1 за довіреностею від 04.05.2020 року зі строком дії до 30.06.2020 року (а.с. 244 т.1).

Згідно повідомлення Територіального сервісного центру МВС 3541 ОСОБА_1 з 2013 року є власником автомобіля «Мерседес Спрінтер» 2006 року випуску НОМЕР_1 (а.с.3 т.3).

ФОП ОСОБА_1 припинив підприємницьку діяльність 21 березня 2017 року (а.с.150-158 т.3).

ТОВ «Сенсай» не надало доказів сплати коштів перевізнику і не відобразило у податковій звітності нарахування й сплати доходу фізичній особі.

ТОВ «Сенсай» надало до суду 7 копій банківських платіжних доручень про сплату Товариству з 05 по 18 травня 2020 року коштів на загальну суму 11733335,70 грн. Банківська установа підтвердила перерахування коштів лише за 5 платіжними дорученнями ( а.с.131-137 т.2, а.с.181-182 т.3).

Станом на 13 січня, 07, 16 і 20 травня 2020 року Єдиний державний реєстр місць зберігання тютюнових виробів містив інформацію про реєстрацію за ТОВ «Кентуккі» і ТОВ «Сенсай» таких місць зберігання:

ТОВ «Кентуккі»: вул.Донецьке шосе, 2, м.Запоріжжя (115 кв.м) (оренда); вул.Любарського,93 м.Дніпро (50 кв.м) (оренда); вул.Броварська,4 с.Проліски Бориспільський район Київська область (130 кв.м) (суборенда).

ТОВ «Сенсай»: вул.Винокурова, 11А м.Дніпро (74,70 кв.м) (оренда); вул.Навроцького, 33 м.Львів (55,50 кв.м) (оренда) (а.с.5-6 т.3).

Згідно інформації з Єдиного реєстру податкових накладних упродовж січня - червня 2020 року ТОВ «Сенсай» придбало у ТОВ «Кентуккі» 9301703 пачок сигарет (а.с.150-158 т.3).

Станом на 30 червня 2020 року залишок мав скласти 9088954 пачок сигарет (а.с.150-158 т.3).

Вважаючи, що поставка товару по податковим накладним, складеним ТОВ «Кентуккі» від 07, 16 та 20 травня 2020 року №123, №475, №699 не відбулась, а первинні документи бухгалтерського обліку створювали видимість реальності господарської операції, Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області звернулось з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що склавши первинні документи бухгалтерського обліку, які не підтверджували рух товару, відповідачі діяли узгоджено, переслідуючи мету: створення формальних підстав виникнення у ТОВ «Сенсай» права на податковий кредит з податку на додану вартість, що доводиться оформленням ТОВ «Кентуккі» трьох податкових накладних від 07, 16 і 20 травня 2020 року №123, №475, №699; поява у ТОВ «Кентуккі» необлікованих залишків тютюнових виробів, які вибули з-під контролю за обігом підакцизних товарів. Сплата ТОВ «Сенсай» коштів ТОВ «Кентуккі» за 5 банківськими платіжними дорученнями створювала зовнішню видимість реальності господарської операції.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI.

Приписами підпункту 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Відтак, Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області наділене законом правом на звернення до суду з позовом про визнання недійсним правочину, який уклали відповідачі, оскільки мова йде про безпідставне включення ТОВ «Сенсай» суми податку на додану вартість до податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2020 року, який може вплинути на сплату податкового зобов`язання до Державного бюджету України або на право вимагати бюджетне відшкодування сплаченої суми податку.

Приписами частини 2 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

02 липня 2020 року ГУ ДПС у Кіровоградській області склало висновок про результати аналітичного дослідження діяльності ТОВ «Сенсай» на предмет ознак легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом (а.с.48-60 т.1).

Висновок складено на підставі інформації, яку надано оперативним підрозділом ГУ ДФС в Кіровоградській області 09 червня 2020 року.

Згідно висновку ГУ ДПС у Кіровоградській області ТОВ «Сенсай» занизило податкове зобов`язання з податку на додану вартість.

Згідн тексту адміністративного позову про постачання, реальність яких не визнається податковим органом, і за якими складено податкові накладні від 07, 16 і 20 травня 2020 року №123, №475, №699, ГУ ДПС у Кіровоградській області дізналось в день реєстрації вказаних податкових накладних відповідно 20, 27 травня і 01 червня 2020 року (а.с.1-15 т.1).

Як зазначалось вище, контролюючий орган звернувся до суду з даним позовом 18 серпня 2020 року, тобто, у строк передбачений ч.2 ст.122 КАС України.

Контролюючим органом не ставиться під сумнів наявність у ТОВ «Кентуккі» такої кількості тютюнових виробів, яку відповідно з відомостями у податкових накладних придбало ТОВ «Сенсай», бо в такому випадку контролюючий орган маі би оскаржувати правочини, за якими ТОВ «Кентуккі» придбало тютюнові вироби у своїх контрагентів.

Предметом данного позову є саме правочини між ТОВ «Кентуккі» (продавець) та ТОВ «Сенсай» (покупець), здійсненні на виконання договору поставки від 13 січня 2020 року, який укладено між відповідачами, та за яким ТОВ «Кентуккі» складено податкові накладні від 07, 16 та 20 травня 2020 року №123, №475, №699 відповідно.

Як зазначалось вище, у вказані дні поставок 07, 16 та 20 травня 2020 року ТОВ «Кентуккі» було виписано видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та складено податкові накладні від 07, 16 та 20 травня 2020 року №123, №475, №699, згідно яких обсяг перевезеного та поставленого Товариству з обмеженною відповідальністю «Сенсай» товару складав відповідно 109700, 108756 і 116700 пачок сигарет.

Відповідно до пункту 3.8 договору поставки №1320Т від 13.01.2020 року з моменту підписання товарно-транспортної чи видаткової накладної представникми обох сторін, поставка товару вважається такою, що відбуласьт належним чином й товар вважається таким, що прийнятий покупцем по кількості та якості.

Враховуючи те, що в матеріалах справи наявні лише три товарно-транспортні накладні від 07, 16 та 20 травня 2020 року (кожна з яких підписана сторонами у вказані дні), колегія суддів дійшла висновку, що товар поставлявся за одне перевезення у дні поставок 07 травня 2020 року у кількості 109700 пачок , 16 травня 2020 року у кількості 108756 пачок, та 20 травня 2020 року у кількості 116700 пачок.

Вказані обставини відповідачами не спростовані.

Судом першої інстанції проведено розрахунок об`єму поставок з урахуванням об`єм стандартної пачки сигарет 120 (2 х 10 х 6) куб.см.

07.05.2020 року - 109700 (кількість пачок) х 120 куб.см (об`єм однієї пачки)= 13164000 куб.см; 16.05.2020 року - 108756 (кількість пачок) х 120 куб.см (об`єм однієї пачки) = 13050720 куб.см; 20.05.2020 року - 116700 (кількість пачок) х 120 куб.см (об`єм однієї пачки) = 14004000 куб.см.

В переведенні на кубічні метри, об`єм кожної поставки складає: 13,164 куб.м; 13,050 куб.м; 14,004 куб.м.

Вантажна площа автомобіля «Мерседес Спрінтер» становить 4,357 кв.м, а вантажний обсяг - 7,8 куб.м (інформація взята з офіційного сайту виробника в Україні).

З огляду на вказані розрахунки, суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість вмістити за один раз (одне перевезення) у вказаний транспортний засіб кількості пачок сигарет, яка зазначена у кожній товарно-транспортній накладній, а відтак товарно-транспортні накладні поза розумним сумнівом не підтверджують перевезення тютюнових виробів, з чим погоджується колегія суддів.

Посилання ТОВ «Кентуккі» в апеляційній скарзі на те, що пачки цигарок можуть бути різного розміру в залежності від типу пачки та від виробника, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідачем ані суду першої ані суду апеляційної інстанції не надано будь-яких доказів та інших розрахунків стосовно розміру пачок цигарок, об`єму поставок та відповідності такого об`єму вантажному обсягу автомобіля «Мерседес Спрінтер» 2006 року випуску.

Крім того, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру податкових накладних станом на 30 червня 2020 року залишок придбаних ТОВ «Сенсай» у ТОВ «Кентуккі» овариства тютюнових виробів склав 9088954 пачок сигарет.

Згідно товарно-транспортних накладних тютюнові вироби перевозили до місця зберігання покупця: м.Дніпро, вул. Винокурова, 11/А (част.буд.літ А-1), який орендований ТОВ «Сенсай» на підставі договору оренди нежитлового (складського) приміщення №2/6 (а.с.235-240 т.1).

Згідно договору оренди та план-схеми орендованого приміщення площа складу становить 74,70 кв.м висота складу становить 3,50 м. Відтак, об`єм приміщення становить 74,70 кв.м х 3,50 м = 261,46 куб.м.

Об`єм 9088954 пачок сигарет становить 9088954 (кількість пачок) х 120 (об`єм однієї стандартної пачки в кубічних сантиметрах) : 1000000) = 1090,67 куб.м.

З огляду на вказані розрахунки, суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість вмістити у складське приміщення об`ємом 261,46 куб.м. кількість пачок сигарет 9088954 штук, загальний об`єм яких складає 1090,67 куб.м, а відтак ТОВ «Сенсай» не могло фізично зберігати одночасно вказану кількість сигарет у приміщенні, а зберігання такого товару під відкритим небом є неприпустим, з чим погоджується колегія суддів.

В апеляційній скарзі ТОВ «Кентуккі» посилається на необгрунтованість висновків суду першої інстанції щодо неможливості зберігання тютюнових виробів у приміщенні із посиланням на площу такого приміщення, оскільки пачки цигарок можуть бути різного розміру в залежності від типу пачки та від виробника, відсутністю інформації про реалізацію тютюнових виробів, зберігання таких виробів на вулиці, тощо.

Вказані посилання колегія суддів до уваги не приймає, оскільки як апелянтом (відповідачем ТОВ «Кентуккі»), так і відповідачем ТОВ «Сенсай» ані суду першої ані суду апеляційної інстанції не надано будь-яких доказів та інших розрахунків стосовно розміру пачок цигарок, об`єму складського приміщення, реалізації тютюнових виробів у вказаний період, можливості зберігання таких виробів на вулиці, тощо.

Крім того, згідно вказаного вище договору оренди нежитлового (складського) приміщення №2/6 від 01.06.2020 року ТОВ «Сенсай» (директор Шинкаренко А.Є.) укладено договір оренди з ФОП ОСОБА_2 (орендодавець) (а.с.235-240 т.1).

06 липня 2020 року органом досудового розслідування допитаний свідок ОСОБА_2 , який підтвердив, що договір оренди нежитлового приміщення укладено 01 червня 2020 року (а.с.43-47 т.1).

Того ж дня орендодавець надав дозвіл працівникам органу досудового розслідування оглянути приміщення, яке орендує ТОВ «Сенсай» (а.с.42 т.1).

Згідно протоколу огляду від 06 липня 2020 року приміщення за адресою АДРЕСА_1 (част.буд.літ А-1) було порожнім (а.с.38-41 т.1).

Отже, тютюнові вироби за видатковими і товарно-транспортними накладними від 07, 16 і 20 травня 2020 року не могли у вказані дати зберігатися у приміщенні, яке надав в оренду ОСОБА_2 лише 01 червня 2020 року.

Посилання ТОВ «Сенсай» на можливість перевезення товару у складське приміщення в м.Львів апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки ТОВ «Сенсай» не надано судам першої та апеляційної інстанції доказів як оренди приміщення у м.Львів, так і доказів щодо перевезення тютюнових виробів з м.Дніпро до м.Львів, якщо таке мало місце, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Крім того, суд звертає увагу, що ТОВ «Сенсай» довірило отримання товару на десятки мільйонів гривень не своєму працівнику, а перевізнику ОСОБА_1 за довіреностею від 04.05.2020 року зі строком дії до 30.06.2020 року (а.с. 244 т.1).

При цьому, ТОВ «Сенсай» не надало ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції доказів сплати коштів фізичній особі - ОСОБА_1 за перевезення і не відобразило у податковій звітності нарахування й сплати доходу фізичній особі, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Крім того, відповідно до п.4.10 договору поставки №1320Т від 13.01.2020 року покупець отримує товар на умовах 100% передоплати вартості (ціни) товару, за письмовою згодою сторін (додаткова угода) товар може відпускатись покупцеві на умовах відстрочення оплати за отриманий товар.

ТОВ «Сенсай» надало до суду 7 копій банківських платіжних доручень про сплату ТОВ «Кентуккі» з 05 по 18 травня 2020 року коштів за тютюнові вироби на загальну суму 11733335,70 грн. (а.с.131-137 т.2).

Банківська установа підтвердила перерахування коштів лише за 5 платіжними дорученнями (а.с.181-182 т.3).

Таким чином, відповідачем -ТОВ «Сенсай» надано до суду 2 копії банківських платіжних доручень №120 від 05.05.2020 року на суму 1901558,70 грн. та №122 від 05.05.2020 року на суму 1989705,82 грн. про сплату коштів продавцю - ТОВ «Кентуккі» , за якими банківска установа здійснення фінансових операцій не підтвердила.

Вказані обставини відповідачами не спростовані.

Відповідачі ТОВ «Кентуккі» та ТОВ «Сенсай» не надали судам першої та апеляційної інстанцій доказів щодо повного виконання фінасових зобов`язань за вказаний період та до теперішнього часу, як і не надали доказів узгодженої відстрочки оплати за отриманий товар, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники відповідачів як на доказ здійснення поставок за договором від 13 січня 2020 року, який укладений між ТОВ «Кентуккі» та ТОВ «Сенсай», в тому числі частині поставок, за якими ТОВ «Кентуккі» склало податкові накладні від 07, 16 і 20 травня 2020 року №123, №475, №699, пояснили, що директор ТОВ «Кентуккі» - ОСОБА_3 та ТОВ «Сенсай» - ОСОБА_4 своїми заявами, складеними у присутності нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округа Римської А.В., підтверили узгодження та складання договору поставки (а.с.69, 104 т.2).

Колегія суддів не приймає до уваги такі посилання, оскільки зазначені заяви не є доказами у розумінні ст.ст.72-76 КАС України.

Крім того, апеляційний суд звертає уваги, що судом першої інстанції під час розгляду справи було прийнято рішення про допит свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - колишні керівники відповідачів, а також ОСОБА_1 - власник транспортного засобу, на якому згідно змісту товарно-транспортних накладних перевозився вантаж.

Свідки в судове засідання не з`явились до суду, всі проживають у м.Дніпро.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року доручено Дніпропетровському окружному адміністративному суду допитати, як свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 відповідно до запитань, які зазначені в описовій частині ухвали суду ( а.с.50-52 т.3).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2022 року судове доручення повернуто без виконання у зв`язку з неможливістю його виконання (а.с.60 т.3).

Згідно вказаної ухвали свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 до суду не з`явились, про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомили.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що процесуальна поведінка свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_1 , які відмовились постати перед судом і відповісти на питання, що мали значення для вирішення справи, свідчить про певну недобросовісність відповідачів, з чим погоджується колегія суддів.

З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність факту передачі товару від ТОВ «Кентуккі» до ТОВ «Сенсай» по господарським операціям з постачання тютюнових виробів 07, 16 і 20 травня 2020 року.

Сплата ТОВ «Сенсай» коштів ТОВ «Кентуккі» за 5 банківськими платіжними дорученнями створювала зовнішню та штучну видимість реальності господарської операції.

Склавши первинні документи бухгалтерського обліку, які не підтверджували рух товару, відповідачі діяли узгоджено, переслідуючи мету: створення формальних підстав виникнення у ТОВ «Сенсай» права на податковий кредит з податку на додану вартість, що доводиться оформленням ТОВ «Кентуккі» трьох податкових накладних від 07, 16 і 20 травня 2020 року №123, №475, №699; поява у ТОВ «Кентуккі» необлікованих залишків тютюнових виробів, які вибули з-під контролю за обігом підакцизних товарів.

Податковий кредит з податку на додану вартість дає право платнику податків на бюджетне відшкодування сплаченої суми податку або ж зменшення податкового зобов`язання.

Отже, правочини, які уклали відповідачі, суперечать інтересам держави і суспільства в питаннях ведення господарської діяльності й оподаткування.

Держава, як і суспільство, зацікавлена у веденні платниками податків господарської діяльності відповідно до вимог закону та сплаті податків, оскільки від цього залежить спроможність виконувати зобов`язання перед громадянами, заради і завдяки яким вона існує.

Приписами частини 3 статті 228 ЦК України встановлено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідачі діяли спільно і узгоджено, розуміючи, що їх дії завідомо суперечать інтересам держави й суспільства.

Вирішуючи спір про визнання правочинів недійсними відповідно до приписів статті 228 ЦК України, суд зобов`язаний застосувати і наслідки недійсності.

Так, ТОВ «Сенсай», як встановив суд першої інстанції, не отримувало тютюнові вироби, а сплатило ТОВ «Кентуккі» кошти у сумі 7842071,20 грн. за 5 банківськими платіжними дорученнями (а.с.131-134, 136 т.2, а.с.181 т.3).

Відтак, оскільки судом зроблено висновок про визнання 3-х поставок товарів недійсними, то стягненню з ТОВ «Кентуккі» до Державного бюджету України належать кошти у сумі 7842071,20 грн., як правильно зазначив і суд першої інстанції.

Посилання відповідача ТОВ «Кентуккі» в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо витребування у відповідачів та відповідних установ за ініціативою суду первинних документів колегія суддів вважає безпідставним з огляду на приписи частини 3 статті 80 КАС України, оскільки судом приймались відповідні мотивовані ухвали.

З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позивачем, як суб`єктом владних повноважень, обгрунтовані вимоги про визнання недійсним договору поставки від 13 січня 2020 року, що укладений Товариство з обмеженою відповідальністю «Кентуккі» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Сенсай», в частині поставок, за якими Товариство з обмеженою відповідальністю «Кентуккі» склало податкові накладні від 07, 16 і 20 травня 2020 року №123, №475, №699.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кентуккі» на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року в адміністративній справі №340/3267/20 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року в адміністративній справі №340/3267/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 грудня 2023 року.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко