Постанова

від 20.12.2023 по справі 320/639/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/639/21 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалова О.О.,

Ганечко О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Парфумерно-косметична фабрика "АРОЗА" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року, прийнятого у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Парфумерно-косметична фабрика "АРОЗА" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Парфумерно-косметична фабрика "АРОЗА" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.10.2020 № 0003900716 та № 0003910716.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Позивач вважає, що контролюючий орган не взяв до уваги надані під час перевірки первинні документи.

Так, між ТОВ «ПАРФУМЕРНО-КОСМЕТИЧНА ФАБРИКА «АРОЗА» та ТОВ «БК «БРЕНДБУД» було укладено договір № 14/05/19 від 14.05.2020, відповідно до якого ТОВ «БК «БРЕНДБУД» зобов`язується виконати поточний ремонт виробничо адміністративного корпусу і складу за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Олега Кошового, буд.2.

Роботи по даним взаємовідносинам ведуться і на теперішній час. Фото, де зафіксовані зміни та видно, що роботи ведуться до матеріалів справи додаються.

Між ТОВ «ПАРФУМЕРНО-КОСМЕТИЧНА ФАБРИКА «АРОЗА» та ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ БІЛДІНГ ЕЛЕЛСІ» (код ЄДРПОУ 43159295) було укладено договір № 02/07/20 від 02.07.2020, відповідно до якого ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ БІЛДІНГ ЕЛЕЛСІ» виконує роботи.

Роботи по даним взаємовідносинам ведуться і на теперішній час. Фото, де зафіксовані зміни та видно, що роботи ведуться до матеріалів справи додаються.

Між ТОВ «ПАРФУМЕРНО-КОСМЕТИЧНА ФАБРИКА «АРОЗА» та ТОВ «ЯНГОЛІ» (код ЄДРПОУ 42197827) було укладено договір поставки № 17 від 24.06.2020, відповідно до якого ТОВ «ЯНГОЛІ» зобов`язується передати у власність ТОВ «ПАРФУМЕРНО-КОСМЕТИЧНА ФАБРИКА «АРОЗА» товар, а саме: пластикові упаковки.

Так як товар було поставлено лише в серпні 2020 року, а перевірка проводилася за період 01. по 31.07.2020, тому на момент перевірки не було виписано видаткові накладні, або товарно - транспортні накладні. Про факт поставки товару в серпні, а не в липні (в перєвіряємому періоді) свідчить оборотно - сальдова відомість по рахунку 631 за липень 2020 року, де по графі «дебет» видно, що зависла передоплата. Як вказує позивча, тому було виписано видаткову накладну по факту отримання товару 06.08.2020 № 10 та № 13. як того вимагає закон

Також, позивач звертає увагу на правові висновки, шо висвітлені у постановах Верховного Суду України від 11.09.2018 № 821/995/17, від 08.05.2018 № 815/3526/17, від 20.10.2020 № 500/305 19, від 11.09.2018 № 823/2247 17, від 11.09.2018 № 815/6105/17 та від 02.04.2019 № 21-3925/12/2170, а саме: «Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту/витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг )) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових втрат за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнанійь платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними».

Щодо висновку контролюючого органу про відсутність у контрагентів позивача основних засобів та достатньої кількості трудових ресурсів, позивач зауважує, що чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника податків у залежність від наявності чи відсутності основних фондів або трудових ресурсів його контрагентів.

04.12.2023 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні такої, а оскаржуване рішення залишити без змін.

В охопленому перевіркою звітному періоді ТОВ «Парфумерно-косметична фабрика «Ароза» документально оформляло взаємовідносини із постачальниками ТОВ «БК "БРЕНДБУД» (код за ЄДРПОУ 43243968), ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ БІЛДІНГ ЕЛЕЛСГ» (код за ЄДРПОУ 43159295), ТОВ «ЯНГОЛІ» (код за ЄДРПОУ 42197827), які в свою чергу мали взаємовідносини з ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у Декларації від`ємного значення з ПДВ.

Так, матеріалами справи встановлено, що господарські операції між позивачем та його контрагентами не мали реального характеру, а надані документи первинного бухгалтерського обліку не підтверджують визначених позивачем податкових зобов`язань.

Відповідач вказує, що податкова інформація, яка наявна в інформаційно-аналітичних базах ДПС України є джерелом доказової бази когітролюючого органу, що в сукупності з іншими доказами дає доводи вказувати на протиправну діяльність позивача.

Також, відповідач просить розгляд справи здійснювати за участю представника Головного управління ДПС у Київській області.

У відповідності до частин 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлення від 25.09.2020 № 1484, виданого ГУ ДПС у Київській області, відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, згідно наказу ГУ ДПС у Київській області від 13.08.2020 № 965, відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Парфумерно-косметична фабрика "Ароза" (код ЄДРПОУ 30365130) з питань щодо законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за період з 01. по 31.07.2020.

За результатами проведеної перевірки був складений акт № 489/10-36-05-11/30365130 від 08.10.2020 та винесено податкові повідомлення-рішення № 003900716 та № 003910716 від 30.10.2020, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 122 167 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію на суму 107 305,05 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивач звернувся зі скаргою до Головного управління ДПС у Київській області.

Рішенням контролюючого органу про результати розгляду скарги від 30.12.2020 № 36720/6/99-00-06-01-02-06 податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення № 003900716 та № 003910716 від 30.10.2020 протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність факту здійснення реальних господарських операцій між ТОВ «Парфумерно-косметична фабрика «Ароза» і ТОВ «БК «Брендбуд», ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ БІЛДІНГ ЕЛЕЛСІ», ТОВ «Янголі», а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 30.10.2020 № 0003910716, № 0003900716 є правомірними та скасуванню не підлягають.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Щодо клопотання ГУ ДПС у Київській області про розгляд справи в судовому засіданні, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 та 3 ст. 12 КАС України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

У той же час, згідно частин 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

У той же час, спірні правовідносини не відносяться до категорії справ, передбачених ч. 4 ст. 12 КАС України.

Як вбачається з поданого клопотання позивача відповідача, в таких не наведено доводів, які б свідчили про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають проведення судового засідання або посилань на обставини, які можливо встановити лише у такий спосіб.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частин 1-3 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

За приписами частин 5 та 7 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Стаття 261 КАС України встановлює наступні особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні.

Відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі;

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Треті особи мають право подати пояснення щодо позову у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання.

Колегія суддів зазначає, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін ніяким чином не обмежує процесуальні права учасників справи, а свої пояснення та докази у справі учасники справи мають можливість надати до суду за правилами, встановленими КАС України.

Згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши клопотання відповідача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, тощо, беручи до уваги п. 20 ч. 1 ст. 4 та ч. 6 ст. 12 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що дана справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають її розгляду в порядку загального позовного провадження, а тому у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 198.1.198.3, 198.6. ст. 198 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Керуючись ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної,

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, як вірно вказує суд першої інстанції, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов:

1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції;

2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ;

3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

За визначенням, що міститься у ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На виконання п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За визначеннями, що містяться у пунктах 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Як вірно зауважує суд першої інстанції, іншим визначеним законодавством обов`язковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства. З урахуванням зазначеного право платника на формування податкового кредиту з податку на додану вартість є також залежним від забезпечення ведення ним належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій.

Також, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою. Отже, вірним є виснвоок суду першої інстанції, що наявність належним чином оформлених первинних документів з приводу проведення певної господарської операції не може розглядатись як безумовне підтвердження наявності у платника податку права на формування витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, та податкового кредиту з податку на додану вартість по відповідних господарських операціях.

Як встановлено вище та вбачається зі змісту акту перевірки, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та контрагентами - ТОВ «БК «Брендбуд», ТОВ «Юніверсал Білдінг Елелсі», ТОВ «Янголі», які в свою чергу мали взаємовідносини з ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському та податковому обліку вплинуло на визначення у Декларації від`ємного значення з ПДВ.

Так, перевіркою встановлено, що ТОВ "БК "Брендбуд" знаходиться на обліку в ГУ ДПС у м. Києві.

Основні засоби та об`єкти оподаткування, згідно бази даних ІС «Податковий блок» відсутні.

По ланцюгу постачання ТОВ «БК «Брендбуд» придбає «будівельні роботи» у постачальника ТОВ «УКРТОРГТЕХНИКА», який в свою чергу по ланцюгу постачання придбає: кастрюлі, набір посуду, набір столових виделок, салатник, сковорідка, спрей, тарілка, чайник, чашка.

Відповідно до укладених договорів та наданих до перевірки документів встановлено, що постачальником ТОВ "БК "Брендбуд" реалізовано на адресу ТОВ «Парфумерно-Косметична фабрика "АРОЗА» (попередня оплата на поточний ремонт виробничо-адміністративного корпусу та складу) на що було виписано податкові накладні та відповідно до чого на рахунок ТОВ "БК "Брендбуд" 02.07.2020 згідно платіжного доручення № 1006 було перераховано кошти у сумі 390 000 грн, у тому числі ПДВ у сумі 65 000 грн, та 01.07.2020 згідно платіжного доручення № 1005 було перераховано кошти у сумі 415 000 грн, у тому числі ПДВ у сумі 69 166,6 грн.

Згідно звіту про нарахування єдиного внеску, зазначена облікова кількість штатних працівників 2 особи.

Основні засоби та об`єкти оподаткування, згідно бази даних ІС «Податковий блок»- відсутні.

Відповідно до ІС Податковий блок та Єдиного реєстру податкових накладних встановлено відсутність придбання (попередня оплата на поточний ремонт виробничо- адміністративного корпусу і складу), однак є придбання (будівельні роботи) у постачальника ТОВ «УКРТОРГТЕХНИКА» (код за ЄДРПОУ 42779259), в свою чергу ТОВ «УКРТОРГТЕХНИКА» по ланцюгу постачання придбало кастрюлі, набір посуду, набір столових виделок, салатник, сковорідка, спрей, тарілка, чайник, чашка.

Таким чином, за результатами перевірки встановлено, що ТОВ «БК "Брендбуд" залучало підрядників до виконання будівельно-монтажних робіт, а саме ТОВ ''УКРТОРГТЕХНИКА", які не мали технічної можливості для виконання робіт.

Крім того, об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність ТОВ "БК "Брендбуд" відповідно до форми 20-ОПП не задекларовані.

Враховуючи зміст і технологічну специфіку будівельно-монтажних робіт, відповідачем не встановлено наявність у ТОВ "БК «Брендбуд» будівельного інвентарю, власної чи орендованої техніки та інше.

Зважаючи на встановлені обставини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що висновки податкового органу, зроблені під час перевірки позивача стосовно нереальності вчинених господарських операцій між позивачем і ТОВ «БК «Брендбуд» доведеними та правомірними.

Також, під час проведення перевірки відповідачем були встановлені взаємовідносини між позивачем і ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ БІЛДІНГ ЕЛЕЛСІ».

Втім, відповідачем було встановлено про неможливість виконання будівельних робіт ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ БІЛДІНГ ЕЛЕЛСІ», в зв`язку із відсутністю на це технологічних можливостей. Оскільки, середньооблікова кількість штатних працівників становить 3 особи.

Основні засоби та об`єкти оподаткування згідно бази даних ІС «Податковий блок» відсутні.

По ланцюгу постачання товариство придбає «будматеріали» у постачальника ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГІЛЬДІЯ УКРАЇНИ» (код ЕДРПОУ 43362385)

Відповідно до укладених договорів та наданих до перевірки документів встановлено, що постачальником ТОВ "ЮНІВЕРСАЛ БІЛДІНГ ЕЛЕЛСІ" (код за ЄДРПОУ 43159295) реалізовано на адресу ТОВ «Парфумерно-косметична фабрика «Ароза» (ремонт приміщень виробничо-адміністративного корпусу з виробничо-складським приміщенням), на що було виписано податкові накладні.

На рахунок ТОВ "ЮНІВЕРСАЛ БІЛДІНГ ЕЛЕЛСІ" 24.07.2020, згідно платіжного доручення № 1025 було перераховано кошти у сумі 148 000 грн, у тому числі ПДВ у сумі 24 666,6 грн, та 08.07.2020, згідно платіжного доручення № 1007 було перераховано кошти у сумі 120 000 грн, у тому числі ПДВ у сумі 20 000 грн.

Відповідно до ІС «Податковий блок» підприємство віднесено до категорії "ризиковий" та зупинено реєстрацію ПН.

Відповідно до ІС «Податковий блок» та Єдиного реєстру податкових накладних відсутнє придбання (ремонт приміщень виробничо-адміністративного корпусу з виробничо-складським приміщенням) на адресу позивача.

ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ БІЛДІНГ ЕЛЕЛСІ» не залучало підрядників до виконання будівельно-монтажних робіт.

Відтак, враховуючи зміст і технологічну специфіку будівельно-монтажних робіт, під час перевірки не було встановлено наявність у ТОВ "ЮНІВЕРСАЛ БІЛДІНГ ЕЛЕЛСІ" будівельного інвентарю, власної чи орендованої техніки та інше.

Таким чином, відповідач прийшов д овисновку, що ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ БІЛДІНГ ЕЛЕЛСІ» не мало трудових ресурсів та технічної можливості для виконання власними силами будівельно-монтажних робіт.

Зважаючи на вказану інформацію, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ БІЛДІНГ ЕЛЕЛСІ» не мала об`єктивної можливості здійснювати вказані господарські операції.

Щодо взаємовідносин ТОВ «Парфумерно-косметична фабрика «Ароза» із ТОВ «Янголі», під час здійснення перевірки відповідачем було встановлено документальне оформлення операцій з отримання товару, а саме пластикових упаковок від ТОВ «Янголі».

По ланцюгу постачання товариство придбає «банка, кришка, прокладка» у постачальника P.P.H.U. POLIPACK Spolka Jawna Irena Wieckowska і Katarzyna Kolmetz (Польща).

Згідно звіту про нарахування єдиного внеску, зазначена облікова кількість штатних працівників 1 особа.

Основні засоби та об`єкти оподаткування згідно бази даних ІС «Податковий блок», відсутні.

Відповідно до баз даних по ТОВ "ЯНГОЛІ" відсутня інформація:

- про зберігання товарів, а саме: наявність власних або орендованих складських, приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця,

- про транспортування, а саме: наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні,

- про власні або орендовані фонди, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Зважаючи на встановлені обставини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вказане свідчить про неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності, без значної кількості трудових ресурсів та наявності будь-яких необоротних активів.

За приписами ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Як було вказано вище, проаналізувавши податкову інформацію та відомості з ЄДРСР, відповідач в ході перевірки прийшов до висновку про оформлення господарських операцій за відсутності факту їх здійснення, оскільки відсутні виробничі потужності та трудові ресурси.

Доводи позивача про наявність таких доказів як фотофіксація, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки з таких фото не вбачається період здійснення робіт та відповідний об`єм.

Дійсно, згідно правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеної в постанові від 27.03.2018 № 816/809/17 норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними;

Крім того, відповідно до висновків Європейського суду з прав людини у справі "Булвес АД проти Болгарії" неможливо покладення на платника податків відповідальності за невиконання її постачальником обов`язків щодо декларування ПДВ за умови відсутності доказів наявності шахрайської схеми щодо ПДВ, про яку компанія заявник була обізнана чи могла бути обізнана.

Втім, при вирішенні спорів щодо обґрунтованості відображення у бухгалтерському та податковому обліку наслідків господарських операцій, поставлених під сумнів за результатом проведеного податковим органом заходу контролю судам слід виходити з того, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник повинен мати первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають підтверджувати реальне вчинення господарських операцій.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з фактично вчиненою господарською операцією учасників правовідносин.

З`ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи податкового органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

Водночас, у разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Аналогічний підхід викладено у постановах Верховного Суду від 25.03.2020 у справі № 804/5947/15, від 31.08.2021 у справі № 820/4373/16.

Колегія суддів обізнана з численними правовими висновками Верховного Суду про те, що навіть факт наявності вироку, ухваленого на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироку, який набрав законної сили.

Втім, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб`єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об`єкт оподаткування за фактом понесення витрат.

Враховуючи сукупність встановлених вище обставин та вказані норми, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність факту здійснення реальних господарських операцій між ТОВ «Парфумерно-косметична фабрика «Ароза» і ТОВ «БК «Брендбуд», ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ БІЛДІНГ ЕЛЕЛСІ», ТОВ «Янголі», а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 30.10.2020 № 0003910716, №0003900716 винесені відповідачем з дотриманням приписів ч. 2 ст. 2 КАС України та скасуванню не підлягають.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що доводи позивача не спростовують висновків податкового органу про виявлені під час податкової перевірки порушення норм податкового законодавства, а отже ГУ ДПС у Київській області правомірно винесені спірні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.

У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи позивача не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Парфумерно-косметична фабрика "АРОЗА" залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

О.М. Ганечко