Постанова
від 19.12.2023 по справі 320/1238/23
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/1238/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.

за участю секретаря Мельник К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2023 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД СТЕП ДЕВЕЛОПМЕНТ» до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - Міністерство культури та інформаційної політики України про визнання протиправними та скасування окремих положень містобудівних умов та обмежень

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНД СТЕП ДЕВЕЛОПМЕНТ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Основна інформація» - Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах) Містобудівних умов та обмежень реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021, реєстраційний номер 1618 від 24.11.2021 для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м. Києва», затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1618 від 24.11.2021, в частині, де зазначено: « 27 м (відповідно до затвердженої містобудівної документації»;

- визнати протиправним та скасувати підпункт «Межі історичних ареалів» пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження», назва зони - «Межі історичних ареалів») Містобудівних умов та обмежень реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021, реєстраційний номер 1618 від 24.11.2021 для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м. Києва», затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1618 від 24.11.2021, в частинах, де зазначено:

1) «Об`єкт проектування знаходиться в межах центральної планувальної зони (згідно з Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804)»;

2) «Проектну документацію розробляти з урахуванням положень Закону України «Про охорону культурної спадщини», постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць» та розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.79 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві»»;

3) «У разі необхідності отримати дозвіл на виконання будівельних робіт згідно законодавства»;

4) «Погодити в органах охорони культурної спадщини проєкт архітектурних перетворень згідно з п. 9 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (за необхідності)»;

5) «Врахувати вимоги розділу 13 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»»;

- визнати протиправним та скасувати підпункт «Інше» пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження», назва зони - «Інше») Містобудівних умов та обмежень реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021, реєстраційний номер 1618 від 24.11.2021 для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м. Києва», затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1618 від 24.11.2021, в частині, де зазначено: «Про охорону культурної спадщини»».

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ГРАНД СТЕП ДЕВЕЛОПМЕНТ» зазначило, що висновок відповідача щодо віднесення ділянки проектування, розташованої по вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м. Києва, до меж центральної планувальної зони та, відповідно, обмеження гранично допустимої висоти об`єкта будівництва на рівні 27 м є необґрунтованим, оскільки План зонування території (зонінг) центральної планувальної зони міста Києва не затверджений Київською міською радою, як це передбачено положеннями ч. 2 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Крім того, позивач зазначив, що у Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відсутні підстави вимагати від ТОВ «ГРАНД СТЕП ДЕВЕЛОПМЕНТ» проектну документацію розробляти та затверджувати з урахуванням положень Закону України «Про охорону культурної спадщини», постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318, оскільки спірними містобудівними умовами та обмеженнями об`єкт проектування «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м. Києва» не віднесено до меж історичного ареалу.

ТОВ «ГРАНД СТЕП ДЕВЕЛОПМЕНТ» зазначає, що межі та режими використання історичних ареалів м. Києва не затверджено Міністерством культури України як центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, як того вимагають положення ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318.

Також, позивач зазначає, що Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджений рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, не є науково-проектною документацією у розумінні приписів ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та п. 12 Порядку № 318, а тому не може вважатись належним документом із затвердження меж історичних ареалів міста Києва.

Крім того, ТОВ «ГРАНД СТЕП ДЕВЕЛОПМЕНТ» зазначає, що у нього відсутній обов`язок розробляти проектну документацію з урахуванням положень розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 та вимог розділу 13 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» з огляду на те, що вулиця Польова територіально не входить ані до архітектурних та археологічних заповідників, ані до архітектурних та археологічних охоронних зон, ані до зон охоронюваного ландшафту та зон регулювання забудови першої, другої та третьої категорій на території м. Києва.

ТОВ «ГРАНД СТЕП ДЕВЕЛОПМЕНТ» звертає увагу на те, що встановлені в розпорядженні № 979 від 17.05.2002 межі та режими використання «Зон архітектурних заповідників», «Зон археологічних заповідників», «Архітектурних охоронних зон», «Археологічних охоронних зон», «Зон охоронюваного ландшафту» та «Зон регулювання забудови» на території м. Києва затверджені неуповноваженим органом.

Також, позивач зазначає, що відповідачем безпідставно зобов`язано позивача отримати дозвіл на виконання будівельних робіт в органах охорони культурної спадщини, оскільки в силу закону до компетенції останніх не належить видача таких дозволів.

Водночас, позивач вважає необґрунтованим й зобов`язання погодити в органах охорони культурної спадщини проект архітектурних перетворень згідно з п. 9 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини», оскільки проектна документація на будівництво об`єктів не потребує погодження державними органами, в т. ч. з органами охорони культурної спадщини.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2023 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД ЗВАРЮВАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ» є замовником будівництва об`єкта «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м. Києва».

На підставі рішення Київської міської ради «Про оформлення права користування земельними ділянками» від 08.11.2001 № 86/1520 між Київською міською радою, як Орендодавцем та ВІДКРИТИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД ЗВАРЮВАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ» як Орендарем укладено строком на 5 (п`ять) років Договір оренди земельної ділянки від 22.08.2002, який посвідчений державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Петровою Т.М. та зареєстрований в реєстрі за № 3-5083. Даний договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 04.10.2002 № 72-6-00066 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Згідно Договору ВАТ «КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД ЗВАРЮВАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ» передано в оренду земельну ділянку площею 17900 кв.м, розташовану за адресою: вул. Польова, 24 у Солом`янському районі м. Києва, з цільовим призначенням - для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих будівель і споруд.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2008 у справі № 35/162, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2008 у справі № 35/162, позовні вимоги ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД ЗВАРЮВАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ» до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про внесення змін до договору задоволено.

Змінено цільове використання земельної ділянки та поновлено на 10 років договір її оренди від 04.10.2002 № 72-6-00066, вважаючи укладеною угоду про внесення змін до названого договору в редакції, яка підписана ВІДКРИТИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД ЗВАРЮВАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ» на умовах, визначених угодою, зміст якої викладений у рішенні суду.

Зобов`язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в установленому порядку зареєструвати зазначену угоду до договору оренди земельної ділянки.

29.05.2008 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 72-6-00517 зареєстровано угоду про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 04.10.2002 № 72-6-00066, укладену між Київською міською радою як Орендодавцем та ВІДКРИТИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД ЗВАРЮВАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ» як Орендарем.

Угодою внесено наступні зміни до Договору оренди земельної ділянки від 04.10.2002 № 72-6-00066:

- поновлено Договір оренди земельної ділянки від 04.10.2002 за № 72-6-00066 на 10 (десять) років;

- внесено зміни в пункт 1 Договору, де слова «для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих будівель і споруд» замінено словами «для будівництва, експлуатації та обслуговування офісного комплексу з паркінгом та вбудованими приміщеннями торгівельно-розважального та громадського комплексу».

У подальшому земельній ділянці, розташованій за адресою: вул. Польова, 24 у Солом`янському районі м. Києва, присвоєно кадастровий номер 8000000000:69:077:0001.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2020 у справі № 910/11150/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.11.2021, визнано укладеним договір про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 04.10.2002 № 72-6-00066 (із змінами, внесеними угодою, зареєстрованою Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.05.2008 за № 72-6-00517) між ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД ЗВАРЮВАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ» та Київською міською радою, зокрема, поновлено Договір оренди земельної ділянки від 04.10.2002 № 72-6-00066 (із змінами, внесеними угодою Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 04.10.2002 № 72-6-00066, зареєстрованою Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.05.2008 № 72-6-00517) на 10 (десять) років.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД ЗВАРЮВАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ» є орендарем земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Польова, 24 у Солом`янському районі м. Києва, площею 17900 кв.м, кадастровий номер 8000000000:69:077:0001, строком до 16.03.2031.

01.08.2022 між ТОВ «КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД ЗВАРЮВАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ» (далі - Сторона-1) та ТОВ «ГРАНД СТЕП ДЕВЕЛОПМЕНТ» (далі - Сторона-2) укладено Договір про комплексну забудову № 010822 (далі - Договір).

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «ГРАНД СТЕП ДЕВЕЛОПМЕНТ» на підставі Договору про комплексну забудову від 01.08.2022 № 010822, укладеного з ТОВ «КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД ЗВАРЮВАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ», виконує частину функцій замовника будівництва об`єкта «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м. Києва».

На виконання підпункту 5.2.9. пункту 5.2. статті 5 Договору та підпункту 8.2.6. пункту 8.2. статті 8 Договору, відповідно до Акту приймання-передачі документів від 01.08.2022 до Договору про комплексну забудову № 010822 від 01.08.2022, ТОВ «КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД ЗВАРЮВАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ» передано, а ТОВ «ГРАНД СТЕП ДЕВЕЛОПМЕНТ» прийнято документи, необхідні для Будівництва Об`єкта, а саме:

- належним чином засвідчену копію Договору оренди земельної ділянки від 22.08.2002, укладеного між Київською міською радою та Відкритим акціонерним товариством «Київський завод зварювального обладнання», який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 35083, та 04.10.2002 зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 72-6-00066;

- копію рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2008 у справі № 35/162;

- копію постанови Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 06.08.2008 у справі № 35/162;

- належним чином засвідчену копію Договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 04.10.2002 № 72-6-00066, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) запис № 72-6-00517 від 29.05.2008 у книзі записів державної реєстрації договорів;

- копію рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2020 у справі № 910/11150/19;

- копію постанови Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 16.03.2021 у справі № 910/11150/19;

- копію постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 910/11150/19;

- належним чином засвідчену копію Містобудівних умов та обмежень, реєстраційний номер ЄДЕССБ (Єдина державна електрона система у сфері будівництва) MU01:7634-0657-2860-3860, реєстраційний номер 1618 від 24.11.2021 для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м. Києва», які затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1618 від 24.11.2021.

24.11.2021 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано ТОВ «КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД ЗВАРЮВАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ» (код ЄДРПОУ 00222249) Містобудівні умови та обмеження, реєстраційний номер ЄДЕССБ (Єдина державна електрона система у сфері будівництва) MU01:7634-0657-2860-3860, реєстраційний номер 1618 від 24.11.2021 для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м. Києва», які затверджені наказом Департаменту № 1618 від 24.11.2021 (далі - Містобудівні умови та обмеження №:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021).

У пункті 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Основна інформація» - Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах) Містобудівних умов та обмежень № MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021 визначено гранично допустиму висоту об`єкта будівництва, а саме:

« 27 м (відповідно до затвердженої містобудівної документації. Остаточно висоту визначити проектною документацією, розробленою згідно із вимогами будівельних норм ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», ДБН В.2.2-9:2018 «Будинки і споруди. Громадські будинки і споруди. Основні положення», ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги», відповідно до затвердженої містобудівної документації, із забезпеченням нормативної інсоляції приміщень об`єкту та суміжної забудови.)».

У пункті 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження») Містобудівних умов та обмежень № MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021 визначено:

1. Межі історичних ареалів:

- Об`єкт проектування знаходиться в межах центральної планувальної зони (згідно з Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804);

- Проектну документацію розробляти з урахуванням положень Закону України «Про охорону культурної спадщини», постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць» та розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.79 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві»;

- У разі необхідності отримати дозвіл на виконання будівельних робіт згідно законодавства;

- Погодити в органах охорони культурної спадщини проект архітектурних перетворень згідно з п. 9 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (за необхідності);

- Врахувати вимоги розділу 13 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

2. Інше - Проектну документацію розробляти та затверджувати відповідно до вимог, серед іншого, Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 26 та ч. 8 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Отже, позивач, який відповідно до Договору про комплексну забудову № 010822 від 01.08.2022, укладеного з ТОВ «КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД ЗВАРЮВАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ», виконує частину функцій замовника будівництва об`єкта «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м. Києва» та за рахунок якого здійснюється фінансування будівництва, зобов`язаний додержуватись усіх вимог, визначених Містобудівними умовами та обмеженнями № MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021, що підтверджує вплив змісту спірних Містобудівних умов та обмежень на права та обсяг обов`язків позивача, оскільки недотримання таких вимог є підставою для притягнення останнього до відповідальності як замовника будівництва, відмови у видачі дозвільних документів.

Не погоджуючись з вказаними положеннями пункту 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Основна інформація» - Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах) та пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження») Містобудівних умов та обмежень № MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню у зв`язку з тим, що такі положення не відповідають законодавству України, а також покладають на позивача, який виконує частину функцій замовника будівництва та за рахунок якого здійснюється фінансування будівництва, не передбачені законодавством обов`язки, що є порушенням його прав, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги, водночас, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено, що він діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності врегульовано Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Згідно ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження містять:

1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта;

2) інформацію про замовника;

3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;

4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах;

5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;

6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);

7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;

8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони);

9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Перелік зазначених умов є вичерпним.

З огляду на наведене, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, які є основними складовими вихідних даних для проектування, повинні містити гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах, а також планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваними положеннями Містобудівних умов та обмежень №:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021 об`єкт проектування віднесено до меж центральної планувальної зони (згідно з Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804), у зв`язку з чим обмежено гранично допустиму висоту об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м. Києва» на рівні 27 м.

Статтею 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;

генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

детальний план території - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території;

план зонування території (зонінг) - документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон.

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до ч. ч. 1, 14 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами протягом трьох місяців з дня їх подання.

Частинами 1-5 ст. 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що план зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон. До затвердження генерального плану населеного пункту в межах території територіальної громади, щодо якої затверджено комплексний план (якщо обов`язковість розроблення генерального плану населеного пункту визначена рішенням про затвердження комплексного плану), межі функціональних зон та функціональне призначення територій у такому населеному пункті визначаються комплексним планом.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог:

1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території;

2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності;

3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій;

4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон;

5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови;

6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями;

7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів;

8) відображення обмежень (у тому числі меж) використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.

Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах декількох земельних ділянок або окремої земельної ділянки, зокрема, функціональне призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці, є обов`язковими для врахування під час зонування відповідної території.

Внесення змін до плану зонування території допускається за умови їх відповідності іншим положенням генерального плану населеного пункту, комплексного плану (за наявності).

Такі зміни розробляються, узгоджуються та затверджуються в порядку, визначеному цим Законом для розроблення, узгодження та затвердження комплексного плану, генерального плану населеного пункту.

Пунктом 6.2 ДБН Б.1.1-22:2017 «Склад та зміст плану зонування території» передбачено, що для кожної територіальної зони встановлюються:

- переважні види використання;

- супутні види використання;

- щільність населення в межах житлової забудови, осіб/га;

- відсоток озеленення, % (для рекреаційних зон);

- гранична поверховість або висота будівель у метрах.

Частинами 1 та 4 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Детальний план території визначає:

1) принципи планувально-просторової організації забудови;

2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;

3) у межах визначеного комплексним планом, генеральним планом населеного пункту функціонального призначення режим та параметри забудови території, розподіл територій згідно з будівельними нормами;

4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;

5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;

6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;

7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;

8) систему інженерних мереж;

9) порядок організації транспортного і пішохідного руху;

10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі;

11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

З огляду на викладене, гранична висотність об`єктів будівництва встановлюється містобудівною документацією на місцевому рівні, а саме: планом зонування території (зонінг) та/або детальним планом території.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у комплексних планах, генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Відповідно до вимог п. 42 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Згідно ч. 2 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.

Частиною 3 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у порядку, визначеному законодавством для її розроблення та затвердження.

Частиною 14 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами протягом трьох місяців з дня їх подання.

Виходячи з викладеного, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, у складі якого розробляється план зонування території.

Рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804 затверджено Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року.

Відповідно до Розділу 5 «Функціонально-планувальна організація» Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, функціонально-планувальна організація столиці в проектних межах передбачає формування компактних сельбищних і житлових районів, збалансованих за розселенням, місцями праці, обслуговування і рекреацією. Утворення сельбищно-виробничих планувальних зон передбачає організацію взаємозумовлених угрупувань житлових, виробничих і ландшафтно-рекреаційних районів. На проектний період визначено 8 планувальних зон, а саме:

1 - Центральна планувальна зона;

2 - Південна планувальна зона;

3 - Західна планувальна зона;

4 - Північна планувальна зона;

5 - Північна лівобережна планувальна зона;

6 - Східна планувальна зона;

2а - Планувальна зона сельбищного району Ходосівка-Підгірці;

4а - Планувальна зона сельбищного району Вишгород.

Перспективи функціонально-планувальної організації передбачають відтворення архітектурно-художнього колориту Києва, збереження історико-культурної спадщини та історичного ландшафту Центральної планувальної зони з обмеженням висоти будівель, що споруджуються згідно спеціальних обґрунтувань, але не вище двадцяти семи метрів від поверхні землі.

Інші положення згаданого генерального плану не містять обмежень щодо верхньої межі граничнодопустимої висоти забудови на території міста.

Таким чином, положеннями Розділу 5 «Функціонально-планувальна організація» Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, встановлено обмеження висоти будівель на рівні - не вище двадцяти семи метрів від поверхні землі, з метою відтворення архітектурно-художнього колориту Києва, збереження історико-культурної спадщини та історичного ландшафту, саме для об`єктів, які розташовані в Центральній планувальній зоні.

Судом першої інстанції встановлено, що об`єкт проектування «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м. Києва» не знаходиться в Центральній планувальній зоні м. Києва.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за посиланням: https://kga.gov.ua/rss/2-uncategorised/1237-plan-zonirovaniya 20.09.2012 Київською міською радою прийнято рішення № 69/8353, яким вирішено розробити План зонування території центральної планувальної зони міста Києва та інших частин міста, проект розміщення першої черги будівництва та подати на затвердження до Київської міської ради в установленому порядку, забезпечивши узгодженість містобудівної документації з Генеральним планом м. Києва.

Київською міською радою прийнято рішення від 13.11.2013 № 518/10006 про затвердження Міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві.

Як вбачається з розділу 1 Міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві, на момент прийняття Київською міською радою вказаного рішення відсутні затверджені плани зонування територій та детальні плани територій.

В свою чергу слід зазначити, що на час видання Містобудівних умов та обмежень № MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021 План зонування території (зонінг) центральної планувальної зони міста Києва не затверджений Київською міською радою.

Таким чином, з огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відсутні правові підстави вважати, що об`єкт проектування «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м. Києва» знаходиться в межах центральної планувальної зони, отже, відсутні правові підстави для обмеження гранично допустимої висоти об`єкта будівництва на рівні 27 метрів.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було подано додаткові пояснення, в яких зазначено, що факт знаходження земельної ділянки за адресою вул. Польова, 24 у Солом`янському районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:69:077:0001 в межах Центральної планувальної зони м. Києва, підтверджувався копією схеми «Планувальна структура» (схема 5 графічної частини чинного Генерального плану міста Києва з умовним позначенням спірної ділянки) та витягом з містобудівного кадастру м. Києва від 01.12.2022.

Враховуючи недостатню масштабованість долученої до матеріалів справи копії схеми «Планувальна структура» чинного Генерального плану міста Києва апелянт надав до Шостого апеляційного адміністративного суду - копію схеми «Планувальна структура» (схема 5 графічної частини чинного Генерального тану міста Києва зі збільшеним фрагментом в частині спірної ділянки та з позначенням місцезнаходження та меж спірної ділянки); та збільшену роздруківку з МІ АС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва» з позначенням місцезнаходження та меж спірної ділянки та з позначенням меж Центральної планувальної зони.

В свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що надана апелянтом схема 5 «Планувальна структура» Графічної частини чинного Генерального плану міста Києва зі збільшеним фрагментом в частині спірної ділянки та з позначенням місцезнаходження та меж спірної ділянки не містить в собі ні назв вулиць, ні позначень номерів будинків, а тому, не дає можливості достеменно встановити, що земельна ділянка по вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м. Києва дійсно знаходиться в межах центральної планувальної зони.

Водночас, нанесені апелянтом на відповідній схемі позначення місцезнаходження та меж спірної земельної ділянки не можна вважати достовірними доказами, в розумінні процесуального закону, оскільки такі позначення є лише припущеннями відповідача, і з наданої апелянтом схеми 5 «Планувальна структура» вбачається, що на ній відсутні назви вулиць, номери будинків, тобто відсутні докази, що земельна ділянка по вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м. Києва знаходиться в межах центральної планувальної зони.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що надана апелянтом схема 5 «Планувальна структура» (додаток № 5) Графічної частини чинного Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року містить в собі відмінну інформацію щодо меж центральної планувальної зони від інформації, яка міститься в іншому фрагменті (додатку) цього ж Генерального плану міста Києва, а саме: у схемі 26 «Історико-містобудівний опорний план».

Так, якщо порівнювати позначення, де проходить межа Центральної планувальної зони на схемі 5 «Планувальна структура» з межею Центральної розпланувальної зони на схемі 26 «Історико-містобудівний опорний план», то такі межі на вказаних двох схемах не співпадають та проходять в різних місцях.

З детального аналізу вказаних двох схем вбачається, що позначене апелянтом на наданій копії схеми 5 «Планувальна структура» жирною крапкою місцезнаходження спірної земельної ділянки потрапляє в межі центральної планувальної зони, водночас згідно зі схемою 26 «Історико-містобудівний опорний план» місцезнаходження спірної земельної ділянки не потрапляє в межі центральної планувальної зони.

Таким чином, доводи апелянта, що згідно з діючим Генеральним планом міста Києва, спірна земельна ділянка знаходиться в межах центральної планувальної зони, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, враховуючи, що у двох схемах Графічної частини чинного Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, а саме: 05 «Планувальна структура» та 26 «Історико - містобудівний опорний план» міститься суперечлива інформація щодо меж центральної планувальної зони.

Отже, з огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність та необхідність скасування пункту 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Основна інформація» - Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах) в частині, де зазначено: « 27 м (відповідно до затвердженої містобудівної документації», а також підпункту «Межі історичних ареалів» пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження», назва зони - «Межі історичних ареалів») в частині, де зазначено: «Об`єкт проектування знаходиться в межах центральної планувальної зони (згідно з Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804)», Містобудівних умов та обмежень реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021, реєстраційний номер 1618 від 24.11.2021 для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м. Києва», затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1618 від 24.11.2021.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування підпунктів «Межі історичних ареалів», «Інше» (в частині необхідності розроблення проектної документації з урахуванням норм законодавства щодо охорони культурної спадщини) пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження», назва зони - «Межі історичних ареалів», «Інше») Містобудівних умов та обмежень № MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021, слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у пункті 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження», назва зони - «Межі історичних ареалів», «Інше») Містобудівних умов та обмежень № MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021, зокрема, визначено:

1. «Межі історичних ареалів»:

- Врахувати вимоги розділу 13 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

2. «Інше» - Проектну документацію розробляти та затверджувати відповідно до вимог, серед іншого, Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Колегія суддів звертає увагу, що положеннями спірних Містобудівних умов та обмежень № MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021 об`єкт проектування не віднесено ні до меж історичного ареалу, ані до меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури, водночас, позивача, який виконує частину функцій замовника будівництва, зобов`язано проектну документацію розробляти з урахуванням положень Закону України «Про охорону культурної спадщини», постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць» та розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.79 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві», розділу 13 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

Нормативно-правовим актом, який регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, є Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08 червня 2000 року № 1805-III, який набрав чинності 12.07.2000 (далі - Закон № 1805-III).

Згідно ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.

Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України.

Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.

Місто Київ внесено до Списку історичних населених місць України (міста і селища міського типу), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878.

На виконання статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 затверджено Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць (далі - Порядок № 318).

Згідно з п. 1 Порядку № 318 історичні ареали визначаються тільки в населених місцях, що занесені до Списку історичних населених місць України, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Порядку № 318 відповідальними за визначення меж та режимів використання історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини.

Пунктом 5 Порядку № 318 передбачено, що межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць.

Пунктом 10 Порядку № 318 передбачено, що історичний ареал є спеціально виділеною у населеному місці територією історико-культурного значення із затвердженими межами, яка повинна фіксуватися в усіх землевпорядних і містобудівних документах та розглядатися як специфічний об`єкт містобудівного проектування.

Відповідно до п. 12 Порядку № 318 визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуються Мінкультури.

Отже, межі історичних ареалів міста Києва як історичного населеного місця України визначаються науково-проектною документацією, погодженою відповідним органом місцевого самоврядування та затвердженою Мінкультури.

Отже, Генеральний план м. Києва є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, яка затверджується Київською міською радою та не є науково-проектною документацією в розумінні положень ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року № 318.

Межі та режими використання історичних ареалів м. Києва визначені діючим Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, які затверджені рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804.

Водночас, як на момент видання Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) спірних Містобудівних умов та обмежень № MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021 для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м. Києва», затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1618 від 24.11.2021, так і на момент розгляду судом даної справи, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини не затверджено науково-проектну документацію щодо меж та режимів використання історичних ареалів м. Києва.

Крім того, відсутні відомості щодо подання історико-містобудівного опорного плану, який входить до складу Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, на розгляд до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини та його затвердження останнім.

Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд в постанові від 18.01.2022 у справі № 640/7411/20, застосувавши правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 813/4993/15, дійшов висновку, що межі історичного ареалу міста Києва як історичного населеного місця України, належним чином не затверджені.

Також слід зазначити, що в постанові від 19.06.2019 у справі № 813/4993/15 Велика Палата Верховного Суду зазначила: «відповідно до частини другої статті 32 Закону України від 8 червня 2000 року № 1805-III «Про охорону культурної спадщини» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини. Згідно з пунктом 12 Порядку № 318 визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуються Мінкультури.

Вказаний висновок Великої Палати Верховного Суду застосований також і Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 18.01.2022 у справі № 640/7411/20, в якій колегія суддів погодилась з висновками судів попередніх інстанцій, що станом на момент виникнення спірних правовідносин, а також станом на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій межі історичного ареалу міста Києва як історичного населеного місця України, як того вимагають положення Закону України «Про охорону культурної спадщини», з урахуванням приписів Порядку № 318, належним чином не затверджені.

Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19.06.2019 у справі № 813/4993/15 сформовано правову позицію щодо правильного застосування ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», а саме, що: визначені науково-проектною документацією межі та режими використання історичного ареалу міста підлягають погодженню відповідним органом місцевого самоврядування та обов`язковому затвердженню їх Мінкультури, від якої не відступала Велика Палата Верховного Суду в інших постановах.

Закон України «Про охорону культурної спадщини» № 1805-III, який набрав чинності 12.07.2000, регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини в суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і прийдешніх поколінь.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (в редакції, чинній станом на 12.07.2000 та 20.02.2002), з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, комплексів (ансамблів) навколо них повинні встановлюватися зони охорони пам`яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.

Межі та режими використання зон охорони пам`яток визначаються відповідною науково-проектною документацією та затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.

Порядок визначення меж зон охорони пам`яток встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

З метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.

Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.

Таким чином, станом на момент затвердження Київською міською радою чинного Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, межі та режими використання зон охорони пам`яток та історичного ареалу визначалися відповідною науково-проектною документацією, яка підлягала затвердженню центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.

Водночас, ні станом на момент затвердження Київською міською радою чинного Генерального плану міста Києва, ні станом на момент видання Містобудівних умов та обмежень № MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021 для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м. Києва», затверджених наказом Департаменту № 1618 від 24.11.2021, ні станом на момент розгляду судом даної справи центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини не затверджено науково-проектну документацію щодо меж та режимів використання історичних ареалів м. Києва.

В свою чергу слід зазначити, що сам по собі «Історико-містобудівний опорний план», який є додатком до Генерального плану міста Києва з урахуванням наведеної вище норми ч. 1 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», не може вважатись документом, який визначає межі та режими використання історичних ареалів населених місць та зон охорони пам`яток, адже за своєю суттю він не є науково-проектною документацією і не був затверджений уповноваженим органом охорони культурної спадщини.

Також, колегія суддів звертає увагу, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, в судовому засіданні представники Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Міністерства культури та інформаційної політики України не заперечували, що об`єкт проектування «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м. Києва» не віднесено до меж історичного ареалу.

Таким чином, з огляду на те, що об`єкт проектування «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м. Києва» положеннями Містобудівних умов та обмежень № MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021 не віднесено до меж історичного ареалу, а також те, що межі та режими використання історичних ареалів м. Києва не затверджено у встановленому законом порядку, що підтверджується, висновками Верховного Суду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у позивача відсутній обов`язок проектну документацію розробляти та затверджувати з урахуванням положень Закону України «Про охорону культурної спадщини», постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць», як це зазначено відповідачем в підпунктах «Межі історичних ареалів», «Інше» пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження», назва зони - «Межі історичних ареалів», «Інше») Містобудівних умов та обмежень № MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021.

Щодо положення Містобудівних умов та обмежень № MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021 стосовно необхідності врахування позивачем розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.79 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві» та розділу 13 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, Додатком 1 «Межі історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури на території м. Києва» до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 вулицю Польову не віднесено ні до архітектурних та археологічних заповідників, ні до архітектурних та археологічних охоронних зон, ні до зон охоронюваного ландшафту та зон регулювання забудови першої, другої та третьої категорій.

Водночас, відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (в редакції, чинній станом на 17.05.2002) зона охорони пам`ятки - це встановлювані навколо пам`ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (в редакції, чинній станом на 17.05.2002) з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, комплексів (ансамблів) навколо них повинні встановлюватися зони охорони пам`яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.

Пунктом 1.4 Порядку визначення меж зон охорони пам`яток, затвердженого Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 26.02.2001 № 41 (в редакції, чинній станом на 17.05.2002) передбачено, що відповідальними за визначення та затвердження зон охорони пам`яток є Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України та вповноважені ним органи охорони культурної спадщини - щодо пам`яток архітектури та містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтних, монументального мистецтва (пов`язаних з архітектурними пам`ятками, комплексами, ансамблями); Міністерство культури і мистецтв України - щодо пам`яток археології, історії, монументального мистецтва (не пов`язаних з архітектурними пам`ятками, комплексами, ансамблями).

З аналізу правових норм в редакції, чинній на момент прийняття Київською міською державною адміністрацією розпорядження № 979 від 17.05.2002 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.79 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві», вбачається, що межі та режими використання зон охорони пам`яток (архітектурних та археологічних заповідників, архітектурних та археологічних охоронних зон, зон охоронюваного ландшафту, зон регулювання забудови) визначалися відповідною науково-проектною документацією, яка затверджувалася центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.

В свою чергу слід зазначити, що Київська міська державна адміністрація не є уповноваженим органом охорони культурної спадщини у розумінні Закону України «Про охорону культурної спадщини», а тому у Київської міської державної адміністрації на момент прийняття розпорядження № 979 від 17.05.2002 були відсутні повноваження затверджувати межі та режими використання «Зон архітектурних заповідників», «Зон археологічних заповідників», «Архітектурних охоронних зон», «Археологічних охоронних зон», «Зон охоронюваного ландшафту» та «Зон регулювання забудови».

З огляду на те, що вулиця Польова територіально не входить ні до архітектурних та археологічних заповідників, ні до архітектурних та археологічних охоронних зон, ні до зон охоронюваного ландшафту та зон регулювання забудови першої, другої та третьої категорій на території м. Києва, а також те, що встановлені в розпорядженні від 17.05.2002 № 979 межі та режими використання «Зон архітектурних заповідників», «Зон археологічних заповідників», «Архітектурних охоронних зон», «Археологічних охоронних зон», «Зон охоронюваного ландшафту» та «Зон регулювання забудови» на території м. Києва затверджені неуповноваженим органом, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у позивача відсутній обов`язок розробляти проектну документацію з урахуванням положень розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, як це зазначено відповідачем в підпункті «Межі історичних ареалів» пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження», назва зони - «Межі історичних ареалів») Містобудівних умов та обмежень № MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021.

Щодо положення Містобудівних умов та обмежень № MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021, яким зобов`язано позивача врахувати вимоги розділу 13 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», слід зазначити, що вказаний розділ має назву «Території історичної забудови, пам`яток та об`єктів культурної спадщини» й поділяється на 2 підрозділи: 13.1 Збереження традиційного характеру середовища історичних населених місць та інших територій; 13.2 Використання територій історичної забудови.

Колегія суддів вважає, що відповідачем безпідставно зобов`язано позивача враховувати вимоги розділу 13 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», оскільки, земельна ділянка, розташована за адресою: вул. Польова, 24 у Солом`янському районі м. Києва, на якій планується будівництво об`єкта, не є ні територією історичної забудови, ні пам`яткою або об`єктом культурної спадщини.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність та необхідність скасування підпункту «Межі історичних ареалів» в частинах, де зазначено: «Закону України «Про охорону культурної спадщини», постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць» та розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.79 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві»; «Врахувати вимоги розділу 13 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»»; а також підпункту «Інше», в частині, де зазначено: «Про охорону культурної спадщини», пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження», назва зони - «Межі історичних ареалів», «Інше») Містобудівних умов та обмежень реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021, реєстраційний номер 1618 від 24.11.2021 для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м. Києва», затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1618 від 24.11.2021.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування підпункту «Межі історичних ареалів» (в частині необхідності отримання дозволу на виконання будівельних робіт) пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження», назва зони - «Межі історичних ареалів») Містобудівних умов та обмежень № MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021, слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у підпункті «Межі історичних ареалів» пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження», назва зони - «Межі історичних ареалів») Містобудівних умов та обмежень № MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021, зокрема зазначено: «У разі необхідності отримати дозвіл на виконання будівельних робіт згідно законодавства».

Згідно ст. 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить: надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках національного значення, об`єктах всесвітньої спадщини, їх територіях, в зонах охорони, буферних зонах, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць.

Відповідно до вимог п. 1 Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 № 885 МКІП є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» дозвіл на виконання будівельних робіт (позиція 32 Переліку) визначено як такий, що надається відповідно до положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (прийнятого пізніше за часом порівняно із Законом України «Про охорону культурної спадщини») дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з пунктом 2 Розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, з наведених норм права вбачається, що видача дозволів на виконання будівельних робіт належить до компетенції органів державного архітектурно-будівельного контролю. У свою чергу, органи охорони культурної спадщини не належать до органів державного архітектурно-будівельного контролю, а тому до їх компетенцій й не відноситься видача дозволів на виконання будівельних робіт.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем безпідставно в підпункті «Межі історичних ареалів» пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження», назва зони - «Межі історичних ареалів») Містобудівних умов та обмежень № MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021 зазначено про необхідність отримання дозволу на виконання будівельних робіт в органах охорони культурної спадщини, оскільки в силу закону до компетенції останніх не належить видача таких дозволів.

З матеріалів справи вбачається, що в даному випадку мова йде про необхідність отримання дозволу на виконання будівельних робіт саме в органах охорони культурної спадщини, оскільки про необхідність отримання такого дозволу відповідачем зазначено в пункті 5 «Планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони)» розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження», назва зони - «Межі історичних ареалів») Містобудівних умов та обмежень № MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021.

Водночас, враховуючи, що до компетенції органів охорони культурної спадщини не відноситься видача дозволів на виконання будівельних робіт, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність та необхідність скасування підпункту «Межі історичних ареалів» пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження», назва зони - «Межі історичних ареалів») Містобудівних умов та обмежень реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021, реєстраційний номер 1618 від 24.11.2021 для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м. Києва», затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1618 від 24.11.2021, в частині, де зазначено: «У разі необхідності отримати дозвіл на виконання будівельних робіт згідно законодавства».

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування підпункту «Межі історичних ареалів» (в частині необхідності погодження в органах охорони культурної спадщини проекту архітектурних перетворень) пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження», назва зони - «Межі історичних ареалів») Містобудівних умов та обмежень №:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021, слід зазначити наступне.

У підпункті «Межі історичних ареалів» пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження», назва зони - «Межі історичних ареалів») Містобудівних умов та обмежень № MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021, зокрема, зазначено: «Погодити в органах охорони культурної спадщини проєкт архітектурних перетворень згідно з п. 9 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (за необхідності)».

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

Згідно ч. 6 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об`єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про архітектурну діяльність», проектна документація на будівництво об`єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби і природоохоронними органами.

З огляду на викладене, проектна документація на будівництво об`єктів не підлягає погодженню з державними органами, в т. ч. з органами охорони культурної спадщини.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції зокрема належить погодження відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам`яток місцевого значення, їх територій і зон охорони.

Згідно пп. 5.18 п. 5 Положення про Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.03.2018 № 381, завданнями Департаменту є погодження відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт, реалізація або виконання яких може позначитися на стані пам`яток місцевого значення, їх територій і зон охорони у порядку, встановленому законодавством.

Отже, до повноважень Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) належить саме погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, тобто містобудівної документації, але не проектної документації на будівництво об`єктів.

Таким чином, з огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність та необхідність скасування підпункту «Межі історичних ареалів» пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження», назва зони - «Межі історичних ареалів») Містобудівних умов та обмежень реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021, реєстраційний номер 1618 від 24.11.2021 для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м. Києва», затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1618 від 24.11.2021, в частині, де зазначено: «Погодити в органах охорони культурної спадщини проєкт архітектурних перетворень згідно з п. 9 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (за необхідності)».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

А.Ю. Кучма

Повний текст постанови складено « 21» грудня 2023 року.


Суд	Шостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	19.12.2023
Оприлюднено	26.12.2023
Номер документу	115836307
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері містобудування; архітектурної діяльності

Судовий реєстр по справі —320/1238/23

Ухвала від 05.11.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Стародуб О.П.

Ухвала від 07.03.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Стародуб О.П.

Ухвала від 20.02.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Стародуб О.П.

Ухвала від 29.01.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Тацій Л.В.