Постанова

від 30.04.2025 по справі 320/1238/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року

м. Київ

справа №320/1238/23

адміністративне провадження № К/990/4142/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стародуба О.П., суддів: Єзерова А.А., Кравчука В.М., розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2023 (суддя - Лапій С.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023 (судді - Аліменко В.О., Бєлова Л.В., Кучма А.Ю.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Степ Девелопмент" до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - Міністерство культури та інформаційної політики України, про визнання протиправними та скасування окремих положень містобудівних умов та обмежень.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Степ Девелопмент» звернулось до суду з позовом, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ- розділ «Основна інформація» - Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах) Містобудівних умов та обмежень реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021, реєстраційний номер 1618 від 24.11.2021 для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м.Києва», затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1618 від 24.11.2021, в частині, де зазначено: « 27 м (відповідно до затвердженої містобудівної документації»;

- пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження», назва зони - «Межі історичних ареалів») Містобудівних умов та обмежень реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021, реєстраційний номер 1618 від 24.11.2021 для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м.Києва», затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1618 від 24.11.2021, в частинах, де зазначено:

1) «Об`єкт проектування знаходиться в межах центральної планувальної зони (згідно з Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804)»;

2) «Проектну документацію розробляти з урахуванням положень Закону України «Про охорону культурної спадщини», постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць» та розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.79 №920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві»»;

3) «У разі необхідності отримати дозвіл на виконання будівельних робіт згідно законодавства»;

4) «Погодити в органах охорони культурної спадщини проєкт архітектурних перетворень згідно з п. 9 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (за необхідності)»;

5) «Врахувати вимоги розділу 13 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»»;

- визнати протиправним та скасувати підпункт «Інше» пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження», назва зони - «Інше») Містобудівних умов та обмежень реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021, реєстраційний номер 1618 від 24.11.2021 для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м. Києва», затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1618 від 24.11.2021, в частині, де зазначено: «Про охорону культурної спадщини».

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Київський завод зварювального обладнання» є замовником будівництва об`єкта «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м. Києва».

24.11.2021 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано ТОВ «Київський завод зварювального обладнання» (код ЄДРПОУ 00222249) Містобудівні умови та обмеження, реєстраційний номер ЄДЕССБ (Єдина державна електрона система у сфері будівництва) MU01:7634-0657-2860-3860, реєстраційний номер 1618 від 24.11.2021 для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м. Києва», які затверджені наказом Департаменту №1618 від 24.11.2021.

У пункті 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Основна інформація» - Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах) Містобудівних умов та обмежень №MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021 визначено гранично допустиму висоту об`єкта будівництва, а саме:

« 27 м (відповідно до затвердженої містобудівної документації. Остаточно висоту визначити проектною документацією, розробленою згідно із вимогами будівельних норм ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», ДБН В.2.2-9:2018 «Будинки і споруди. Громадські будинки і споруди. Основні положення», ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги», відповідно до затвердженої містобудівної документації, із забезпеченням нормативної інсоляції приміщень об`єкту та суміжної забудови.)».

У пункті 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження») Містобудівних умов та обмежень №MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021 визначено:

1. Межі історичних ареалів:

- Об`єкт проектування знаходиться в межах центральної планувальної зони (згідно з Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804);

- Проектну документацію розробляти з урахуванням положень Закону України «Про охорону культурної спадщини», постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць» та розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.79 №920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві»;

- У разі необхідності отримати дозвіл на виконання будівельних робіт згідно законодавства;

- Погодити в органах охорони культурної спадщини проект архітектурних перетворень згідно з п. 9 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (за необхідності);

- Врахувати вимоги розділу 13 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

2. Інше - Проектну документацію розробляти та затверджувати відповідно до вимог, серед іншого, Закону України «Про охорону культурної спадщини».

01.08.2022 між ТОВ «Київський завод зварювального обладнання» та ТОВ «Гранд Степ Девелопмент» укладено Договір про комплексну забудову №010822, на підставі якого, останній виконує частину функцій замовника будівництва об`єкта «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м. Києва».

Не погоджуючись з окремими положеннями Містобудівних умов та обмежень №MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню у зв`язку з тим, що такі положення не відповідають законодавству України, а також покладають не передбачені законодавством обов`язки, позивач звернувся до суду.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.06.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано пункт 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Основна інформація» - Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах) Містобудівних умов та обмежень реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021, реєстраційний номер 1618 від 24.11.2021 для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м. Києва», затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1618 від 24.11.2021, в частині, де зазначено: « 27 м (відповідно до затвердженої містобудівної документації».

Визнано протиправним та скасовано підпункт «Межі історичних ареалів» пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження», назва зони - «Межі історичних ареалів») Містобудівних умов та обмежень реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021, реєстраційний номер 1618 від 24.11.2021 для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м. Києва», затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1618 від 24.11.2021, в частинах, де зазначено:

- «Об`єкт проектування знаходиться в межах центральної планувальної зони (згідно з Генеральним планом міста Києва та проєктом планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804)»;

- «Проектну документацію розробляти з урахуванням положень Закону України «Про охорону культурної спадщини», постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць» та розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.79 №920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві»»;

- «У разі необхідності отримати дозвіл на виконання будівельних робіт згідно законодавства»;

- «Погодити в органах охорони культурної спадщини проєкт архітектурних перетворень згідно з п. 9 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (за необхідності)»;

- «Врахувати вимоги розділу 13 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»».

Визнано протиправним та скасовано підпункт «Інше» пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження», назва зони - «Інше») Містобудівних умов та обмежень реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021, реєстраційний номер 1618 від 24.11.2021 для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м. Києва», затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1618 від 24.11.2021, в частині, де зазначено: «Про охорону культурної спадщини».

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, водночас, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено, що він діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Зокрема суди виходили з того, що на час видання Містобудівних умов та обмежень №MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021 План зонування території (зонінг) центральної планувальної зони міста Києва не затверджений Київською міською радою, а тому відсутні правові підстави вважати, що об`єкт проектування «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м. Києва» знаходиться в межах центральної планувальної зони, та як наслідок відсутні правові підстави для обмеження гранично допустимої висоти об`єкта будівництва на рівні 27 метрів.

Також суди виходили з того, що як на момент видання спірних МУО, так і на момент розгляду судом цієї справи, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини не затверджено науково-проектну документацію щодо меж та режимів використання історичних ареалів м. Києва. В свою чергу, сам по собі «Історико-містобудівний опорний план», який є додатком до Генерального плану міста Києва, з урахуванням норми ч. 1 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», не може вважатись документом, який визначає межі та режими використання історичних ареалів населених місць та зон охорони пам`яток, адже за своєю суттю він не є науково-проектною документацією і не був затверджений уповноваженим органом охорони культурної спадщини.

Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що у позивача відсутній обов`язок розробляти та затверджувати проектну документацію з урахуванням положень Закону України «Про охорону культурної спадщини», постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць», як це зазначено відповідачем в підпунктах «Межі історичних ареалів», «Інше» пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження», назва зони - «Межі історичних ареалів», «Інше») Містобудівних умов та обмежень № MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021.

Суд апеляційної інстанції також виходив з того, що у двох схемах Графічної частини чинного Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, а саме: 05 «Планувальна структура» та 26 «Історико - містобудівний опорний план», міститься суперечлива інформація щодо меж центральної планувальної зони.

Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, в судовому засіданні представники Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Міністерства культури та інформаційної політики України не заперечували, що об`єкт проектування «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м.Києва» не віднесено до меж історичного ареалу.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою.

В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема покликається на те, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах Центральної планувальної зони м. Києва, у зв`язку з чим, у спірних МУО вказано відповідне планувальне обмеження в частині гранично допустимої висотності об`єкта будівництва 27 м, що передбачено розділом 5 «Функціонально-планувальна організація» Генерального плану міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804.

Покликається на те, що планувальна організація території міста Києва з розподілом її на відповідні планувальні зони, в тому числі Центральну, наразі визначена чинним Генеральним планом. Потрапляння спірної земельної ділянки в межі Центральної планувальної зони згідно з чинним Генпланом, підтверджується схемою «Планувальна структура» (схема 5) Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, копія якої, була додана до відзиву на позовну заяву, та зі збільшеним фрагментом, в частині спірної земельної ділянки з позначенням її місцезнаходження та меж відповідно до даних Державного земельного кадастру, надавалась на вимогу головуючого судді до суду апеляційної інстанції.

Крім того, факт знаходження спірної земельної ділянки в межах Центральної планувальної зони підтверджується Витягом з містобудівного кадастру від 01.12.2022 №384591, оригінал якого, наявний в матеріалах справи, і відображена в ньому інформація, відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 21.03.2023 у справі №640/16819/21, є офіційною, використовується при формуванні містобудівних умов та обмежень і відображає відповідні вимоги містобудівної документації щодо певної земельної ділянки, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудівної діяльності.

Покликається на те, що Департаментом не заперечується той факт, що спірна земельна ділянка не знаходиться в межах історичних ареалів м. Києва, оскільки така знаходиться в межах Центральної планувальної зони м. Києва, межі якої не повністю співпадають з межами центрального історичного ареалу м. Києва.

Також покликається на безпідставність застосування судами попередніх інстанцій правових позицій, висловлених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №813/4993/15 та постанові Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №640/7411/20.

Як на підставу касаційного оскарження відповідач покликається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій застосували норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 31.01.2023 у справі №640/8728/21, від 14.02.2023 у справі №640/24975/21, від 21.03.2023 у справі №640/16819/21.

Просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Також від позивача надійшло клопотання про закриття касаційного провадження, відкритого за касаційною скаргою Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на підставі п. 5 ч. 1 ст. 339 КАС України.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (Закон №3038-VI в редакції, чинній станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин).

Відповідно до ст. 1 Закону №3038-VI, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією

Відповідно до ст. 26 Закону №3038-VІ забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 29 Закону №3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проєктування.

Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження.

Приписами ч.ч. 3, 4, 6 ст. 29 Закону № 3038-VI визначено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно ч.ч. 5, 8 ст. 29 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження містять планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України).

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.

Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: 1) за заявою замовника; 3) за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Пунктами 2, 3, 9 ч. 1 ст. 1 Закону №3038-VI визначено, що генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території;

план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Зміст наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, дотримання яких є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудівної діяльності. Такі обмеження також стосуються встановлення додаткових вимог та обмежень для об`єктів будівництва в охоронних зонах пам`яток культурної спадщини та межах історичних ареалів населених місць.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21.08.2018 у справі №445/765/16-а, від 27.02.2019 у справі №809/721/18, від 10.10.2019 у справі №260/1499/18, від 20.02.2020 у справі №813/52/13-а від 14.02.2023 у справі №640/24975/21.

Щодо гранично допустимої висотності будинків, будівель та споруд.

Верховний Суд у постановах від 31.01.2023 у справі №640/8728/21, від 14.02.2023 у справі №640/24975/21, від 21.03.2023 у справі №640/16819/21 дійшов наступних висновків:

«Розробляючи, приймаючи та затверджуючи Генеральний план міста Києва, Київська міська рада діяла як представницький орган місцевого самоврядування (такий статус визначено частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні») та представляла територіальну громаду, здійснювала закріплені за нею повноваження щодо планування території міста від імені громади та в її інтересах, зокрема, у сфері охорони культурної спадщини.

Оскільки Генеральний план міста Києва є нормативно-правовим актом органу місцевого самоврядування з питань планування території населеного пункту, він є обов`язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території, як це встановлено частиною першою статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що оскаржуваними містобудівними умовами та обмеженнями встановлено обмеження гранично допустимої висотності будинків, будівель та споруд на рівні 27 метрів.

Також судами встановлено, що Генеральним планом міста Києва передбачено збереження історико-культурної спадщини та історичного ландшафту Центральної планувальної зони з обмеженням висоти будівель не вище двадцяти семи метрів від поверхні землі.

Також судами встановлено, що згідно з даними схеми «Планувальна структура» Генерального плану міста Києва та витягу з містобудівного кадастру м. Києва від 01.12.2022 земельна ділянка, щодо забудови якої видані спірні містобудівні умови та обмеження, знаходиться в межах Центральної планувальної зони.

Висновки судів попередніх інстанцій про те, що Центральна планувальна зона міста Києва розроблена, однак не затверджена, а тому відсутні правові підстави вважати, що об`єкт проектування знаходиться в межах центральної планувальної зони, є безпідставними, оскільки обмеження висоти будівель та межі Центральної планувальної зони визначені безпосередньо Генеральним планом міста Києва, відомості якого підлягають врахуванню під час видачі містобудівних умов та обмежень.

Натомість, незатвердження на час видачі оскаржуваних містобудівних умов та обмежень окремо розробленого Плану зонування території (зонінгу) центральної планувальної зони міста Києва не відміняє дію положень Генерального плану міста Києва, який було розроблено на підставі чинного на той час законодавства, і не може слугувати підставою для висновку про відсутність затверджених меж центральної планувальної зогни.

Також безпідставним є покликання судів попередніх інстанцій в цій частині на суперечності між даними схем графічної частини 05 «Планувальна структура» та 26 «Історико - містобудівний опорний план» щодо розташування спірної земельної ділянки, оскільки Центральна планувальна зона визначена саме у схемі 05 «Планувальна структура» і факт розташування в її межах спірної земельної ділянки підтверджено даними містобудівного кадастру, відомості якого є офіційними і підлягають врахуванню усіма суб`єктами містобудівної діяльності.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21.03.2023 у справі №640/16819/21.

За таких обставин висновки судів попередніх інстанцій щодо протиправності визначеної відповідачем у спірних містобудівних умовах та обмеженнях гранично допустимої висотності у 27 метрів не можна визнати обґрунтованими.

Щодо історичного ареалу міста Києва.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій в цій частині виходили з того, що межі історичного ареалу міста Києва як історичного населеного місця України, належним чином не затверджені, а наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 02.08.2021 № 599 «Про затвердження меж та режимів використання території історичних ареалів м. Києва» не набрав чинності.

Водночас, Верховний Суд у складі судової палати у постанові від 31.01.2023 у справі №640/8728/21 сформував наступні висновки:

«З огляду на вищезазначене, положення статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» у сукупності з положеннями Порядку № 318 у контексті виникнення спірних правовідносин у цій справі необхідно розуміти так:

- обов`язковість виконання вимог генерального плану населеного пункту, у складі якого виконано історико-містобудівний план із визначенням меж історичного ареалу цього населеного пункту, а отже і виконання цієї частини генерального плану, виникає у момент його затвердження;

- незатвердження науково-проектної документації з визначення меж історичного ареалу відповідно до статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» не зумовлює автоматично нечинності Генерального плану або його скасування, не нівелює вимоги законодавства стосовно обов`язковості цього документа і врахування його вимог під час провадження містобудівної діяльності;

- незатвердження науково-проектної документації із визначенням меж історичного ареалу відповідно до статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» не можуть скасовувати закріпленого на нормативному рівні правового статусу відповідної території як об`єкта культурної спадщини, виводити її з під державної охорони (охорони законом) й порушувати баланс інтересів, досягнутий при затвердженні Генерального плану міста Києва, який розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, є чинним і обов`язковим до виконання, надавати необґрунтовану перевагу приватним інтересам над громадським інтересом територіальної громади міста Києва до культурної спадщини відповідно до її значення для суспільства, який визнається Україною згідно з домовленостями Сторін, досягнутими у Рамковій конвенції Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства;

- оскільки на час виникнення спірних правовідносин і прийняття рішення у справі Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року, у якому наявний історико-архітектурний опорний план (науково-проектна документація) з інформацію про зони охорони і межі історичного ареалу, є діючим, ніким не скасованим, а також враховуючи, що станом на час прийняття Генерального плану міста Києва, Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, який визначає процедуру розробки та затвердження зон охорони і меж історичного ареалу, не набув чинності, визначені у Генеральному плані міста Києва зони охорони і межі історичного ареалу м. Києва слід визнавати затвердженими й такі повинні враховуватись суб`єктами господарювання під час здійснення містобудівної діяльності;

- відповідно до імперативних вимог пункту 17 частини другої статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» будівельні та будь-які інші роботи в межах історичного ареалу населеного пункту не можуть здійснюватися без отримання дозволу від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.».

Ухвалюючи зазначене рішення, Верховний Суд відступив від своїх попередніх висновків, які полягали у відсутності у місті Києві затверджених меж історичного ареалу.

Покликання судів попередніх інстанцій в цій частині на наявність у подібних правовідносинах постанов Верховного Суду, від яких він не відступав, є безпідставним оскільки у постанові від 31.01.2023 у справі №640/8728/21 Верховний Суд в складі судової палати відступив не лише від висновків у перелічених у ній постанові, а й від усіх інших постанов Верховного Суду з протилежними висновками.

Також безпідставним є покликання судів попередніх інстанцій на висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 19.06.2019 у справі № 813/4993/15, оскільки такі стосувались питання затвердження меж історичного ареалу міста Львова, яке під час розгляду і вирішення цієї справи у судах попередніх інстанцій не поставало, а спірні правовідносини, які торкаються питання затвердженням меж історичного ареалу міста Києва, мають свої особливості, не притаманні відносинам, у яких виник спір у справі №813/4993/15, розглянутій Верховним Судом у касаційному порядку.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21.03.2023 у справі №640/16819/21, які в порушення вимог ст. 242 КАС України також не були враховані судами попередніх інстанцій.

За таких обставин та сформованої практики Верховного Суду висновки судів попередніх інстанцій про відсутність затверджених меж історичного ареалу міста Києва також не можна визнати обґрунтованими.

Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами історичного ареалу міста Києва і відповідачем такі обставини визнаються, тому в цій частині позовні вимоги підлягали задоволенню саме з таких мотивів.

Щодо інших висновків судів попередніх інстанцій касаційна скарга доводів не містить, а тому, зважаючи на приписи ст. 341 КАС України, касаційний перегляд здійснюється в межах доводів касаційної скарги.

Клопотання позивача про закриття касаційного провадження на підставі п.5 ч.1 ст. 339 КАС України задоволенню не підлягає, оскільки висновки Верховного Суду у постановах Верховного Суду від 31.01.2023 у справі №640/8728/21, від 14.02.2023 у справі №640/24975/21, від 21.03.2023 у справі №640/16819/21, на які покликається відповідач як на підставу касаційного оскарження, зроблені у подібних правовідносинах і стосуються наявності у місті Києві затвердженого історичного ареалу та центральної планувальної зони, а також обов?язковості положень містобудівної документації на місцевому рівні, на підставі якої видаються містобудівні умови та обмеження.

Відповідно до ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені п.1, 4-7 ч. 3 ст. 353, абзацом другим ч.1 ст. 354 цьогоКодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених ст.341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, касаційна скарга підлягає задоволенню, рішення судів попередніх інстанцій - скасуванню в частині позовних вимог щодо гранично допустимої висотності будівель та відмовою в цій частині у задоволенні позовних вимог, та зміні мотивів задоволення решти позовних вимог.

Керуючись ст.ст.345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023 у справі №320/1238/23 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Основна інформація» - Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах) Містобудівних умов та обмежень реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021, реєстраційний номер 1618 від 24.11.2021 для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м. Києва», затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1618 від 24.11.2021, в частині, де зазначено: « 27 м (відповідно до затвердженої містобудівної документації»;

- пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження», назва зони - «Межі історичних ареалів») Містобудівних умов та обмежень реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:7634-0657-2860-3860 від 24.11.2021, реєстраційний номер 1618 від 24.11.2021 для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі м. Києва», затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1618 від 24.11.2021, в частинах, де зазначено:

1) «Об`єкт проектування знаходиться в межах центральної планувальної зони (згідно з Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804)».

В цій частині в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Степ Девелопмент" відмовити.

Щодо решти позовних вимог рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023 у справі №320/1238/23 змінити в частині мотивів задоволення позовних вимог, виключивши всі висновки щодо відсутності затверджених меж історичного ареалу міста Києва.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і не може бути оскаржена.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук