Ухвала

від 21.12.2023 по справі 947/10875/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/10875/23

Провадження № 2-з/947/773/23

УХВАЛА

21.12.2023 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді Коваленко О.Б.,

За участю секретаря Маценко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя.

Представником позивача адвокатом Смирновим А.І. подано клопотання про забезпечення позову, в якому просить накласти арешт на нерухоме майно: квартиру, придбану згідно договору № 2-17-3/57, укладеного 31.07. 2020 року з ТОВ «Кадор», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; до набрання чинності рішенням у справі заборонити будь-яким особам у будь- який спосіб вчиняти будь-які дії відносно майнових прав на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вважає, що оскільки квартира, що придбана згідно договору № 2-17-3/57, укладеного 31.07.2020 р. з ТОВ «Кадор», що є спільною сумісною власністю позивача із відповідачем, без згоди позивача може бути відчужена на користь будь-якій іншій особі, то існує досить висока ймовірність того факту, що відповідач може в будь-який момент?здійснити відчуження спірної квартири на користь інших осіб, що може значно ускладнити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до Договору №2-17-3/57 купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна ТОВ «Кадор» та громадянин ОСОБА_2 уклали Договір №2-17-3/57 від 31 липня 2020 року купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за наступною адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до АКТУ ПРИЙОМУ-ПЕРЕДАЧІ в тимчасове користування від 24 листопада 2021 року ТОВ «КАДОР» та ОСОБА_2 уклали цей акт про наступне: ОСОБА_2 прийняв в тимчасове користування об`єкт нерухомості квартиру АДРЕСА_3 ). До підписання Акту прийому-передачі та виникнення права власності Покупця на новозбудоване майно як на нерухоме майно Покупець не має права розпоряджатися новозбудованим майном як нерухомістю.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 2ст. 190 ЦК України, майнові права є нєспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Згідно ч. 2 ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

За змістом ст. 3 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Враховуючи висновки Верховного Суду України за результатами розгляду спорів з приводу майнових прав (справи №6-29429св09. 6-52295св10. 6-32594св10), вбачається, що майнові права разом з будь-якими рухомими, нерухомими речами, грошима, цінними паперами є об`єктами цивільного обороту.

Відповідно до ст. 876 ЦК України, власником об`єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з роз`ясненнями п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

З наведеного вбачається, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо наявності або відсутності у позивача ОСОБА_1 майнових прав на спірне нерухоме майно.

Речові права позивачки на об`єкт нерухомого майна на даний час є не зареєстрованими та не захищеними. Вказані обставини вказують на те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди її правам, свободам та інтересам, і для відновлення даних прав необхідно буде докласти значних зусиль. У разі передачі майнових прав на спірну квартиру іншій особі або у разі їх передачі в іпотеку виникає очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ОСОБА_1 .

Викладені обставини, враховуючи положення ст.151 ЦПК України, є достатніми для обґрунтованого припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його задоволення.

При цьому варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, у тому числі, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

На підставі викладеного, враховуючи розмір позовних вимог, з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, суд вважає необхідним вжити заходи забезпечення позову, що гарантуватиме реальне виконання прийнятого рішення. Суд приходить до висновку про необхідність забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам вчиняти будь-які правочини та дії, пов`язані із розпорядженням правами на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка була побудована згідно з договором № 2-17-3/57, укладеним ОСОБА_2 31.07.2020 р. з ТОВ «Кадор».

Стосовно вимоги про накладення арешту на нерухоме майно, суд, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 331 ЦК України, вважає, що на даний час відповідач не є власником спірного нерухомого майна, тому в задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам вчиняти будь-які правочини та дії, пов`язані із розпорядженням правами на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка була побудована згідно з договором № 2-17-3/57, укладеним ОСОБА_2 31.07.2020 р. з ТОВ «Кадор».

В іншій частині відмовити.

Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії до Одеського апеляційного суду.

Суддя Коваленко О. Б.