Постанова

від 20.12.2023 по справі 816/1918/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 816/1918/16

адміністративне провадження № К/9901/30971/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Юрченко В.П., Бившева Л.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області (процесуальний правонаступник Головне управління ДПС у Полтавській області),

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 року (Суддя: Бойко С.С.),

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2017 року (Судді: Лях О.П., Старосуд М.І., Яковенко М.М.),

у справі № 816/1918/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина-Центр»

до Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

24 жовтня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Долина - центр» (далі - позивач, ТОВ «Долина-центр») звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (правонаступник, Головне управління ДПС у Полтавській області, далі - відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.10.2016 року № 0004261401 (т. 1 а.с. 4-52).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2017 року адміністративний позов задоволено (т. 10 а.с. 152-158, а.с. 213-222).

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в обґрунтування доводів якої посилався на те, що висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову прийняті із порушенням норм матеріального права, зокрема підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, статті 1, 8, 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, без врахування вимог Наказу Міністерства фінансів України від 25.02.2000 року № 39 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва», Наказу міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 246 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку П (С)БО 16 «Витрати»; із порушенням норм процесуального права, зокрема: статей 11, 72, 86, 94, 159 КАС України, а також в порушення вимог статті 244-2 КАС України без врахування висновків Верховного Суду України, викладених в постанові від 17.03.2015 року у справі № 21-60а15 в частині того, що формально складені первинні документи не можуть слугувати належною підставою для формування даних податкового обліку внаслідок не підтвердження реальності господарських операцій.

Доводячи правомірність прийняття за наслідками перевірки податкового повідомлення-рішення про заниження позивачем податку на прибуток за 1-ше півріччя 2016 року на суму 5 306 019 грн, відповідач керувався тим, що позивачем неправомірно враховано у рядку 2180 фінансової звітності «Інші операційні витрати» послуги з конференц-сервісу по проведенню навчально-демонстраційного семінару конференції «День поля» (ТОВ «АУРАТ»), з пошуку і залучення покупців (ТОВ «СІЛІ-СТАР»), по переміщенню товару між складами (ТОВ «ГАЛЕН-ХІМ»), з технічного обслуговування виробничого устаткування (ТОВ «МЕТАФРАКС»), з фасування продукції (ТОВ «АКРОН-ХІМ», ТОВ «НІТОЛ»), по рядку 2050 фінансової звітності «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів, послуг» по виготовленню сполуки (ТОВ «НІТОЛ», ТОВ «АКРОН-ХІМ», ТОВ «ГАЛОПОЛІМЕР») від суб`єктів господарювання-пов`язаних осіб на загальну суму 29 477 881 грн (ТОВ «СІЛІ-СТАР» на суму 4 146 909 грн., ТОВ «МЕТАФРАКС» на суму 4 874 400 грн, ТОВ «АУРАТ» на суму 4 771 129 грн., ТОВ «ГАЛЕН-ХІМ» на суму 2 999 265 грн, ТОВ «НІТОЛ» на суму 3 699 548,95 грн, ТОВ «АКРОН-ХІМ» на суму 4 507 330 грн, ТОВ «ГАЛОПОЛІМЕР» на суму 4 479 300,85 грн). Такі висновки контролюючого органу вмотивовані тим, що господарські операції не доводять їх фактичне виконання у зв`язку із відсутністю у вказаних контрагентів позивача трудового персоналу, необхідних ресурсів для здійснення витрат, основних фондів, майна, а первинні документи, надані до перевірки та матеріалів справи не розкривають зміст господарських операцій, складені з порушенням норм податкового законодавства, мають юридичну дефектність, а також, не містять доказів зменшення активів позивача чи зменшення капіталу (оплата не здійснена), тому обліковується кредиторська заборгованість з контрагентами станом на дату декларування витрат - 1 півріччя 2016 року.

Більш детальніше в доводах касаційної скарги контролюючий орган посилався на порушення, встановлені актом перевірки щодо господарських операцій по кожному із контрагентів, та зауважив на тому, що майже всі контрагенти позивача були зареєстровані в якості юридичних осіб в один день, у контрагентів ТОВ «СІЛІ-СТАР», ТОВ «МЕТАФРАКС», ТОВ «АУРАТ», ТОВ «ГАЛЕН-ХІМ», ТОВ «НІТОЛ», ТОВ «АКРОН-ХІМ», ТОВ «ГАЛОПОЛІМЕР» одна юридична адреса, один засновник (що доводить пов`язаність цих осіб), статутний фонд складає 10 грн, а керівником одночасно всіх наведених контрагентів є ОСОБА_1 , який в один період, одноособово (згідно актів приймання-передачі виконаних робіт (послуг) та листів відповідей на запит відповідача) під час перевірки у квітні-травні 2016 року надавав послуги: по пошуку і залученню покупців (договір поставки із ТОВ «СІЛІ-СТАР»), по технічному обслуговуванню обладнання (договір із ТОВ «МЕТАФРАКС»), по проведенню конференц-сервісу, конференції «День поля» (договір із ТОВ «АУРАТ»), переміщенню хімічної сировини, напівфабрикатів та готової продукції навантажувачем (договір із ТОВ «ГАЛЕН-ХІМ»), по виконанню робіт з виготовлення органічних сполук та фасування готової продукції у тару (договір із ТОВ «НІТОЛ», ТОВ «АКРОН-ХІМ», ТОВ «ГАЛОПОЛІМЕР»).

Стосовно ТОВ «НІТОЛ», ТОВ «АКРОН-ХІМ», ТОВ «ГАЛОПОЛІМЕР» контролюючий орган в доводах касаційної скарги зауважив про неврахування судами попередніх інстанцій, що послуги з виготовлення органічних сполук потребують необхідної кількості працівників і їх кваліфікації, а, у відповідності до вимог статті 12 Закону України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» здійснювати виробництво органічної продукції (сировини) має право фізична чи юридична особа, яка пройшла оцінку відповідності виробництва органічної продукції (сировини), отримала сертифікат відповідності. Проте в ході перевірки не надано жодного Сертифікату, як і доказів того, хто саме займався виготовленням продукції; доказів монтажу та установлення обладнання для виробництва органічних сполук; введення його в експлуатацію та фактичне використання (акти запуску обладнання, демонтажу, тощо). Додатково, по господарським операціям із ТОВ «СІЛІ-СТАР» скаржник в доводах касаційної скарги наполягав на тому, що продукція, яка реалізується не є власно виробленою продукцією позивача, а була придбана у інших СГД (ТОВ «ТД «Долина» (код 37287269), ТОВ «НВ «Долина» (код 34721115), а тому за висновками контролюючого органу, витрати на розповсюдження продукції інших СГД не можуть бути витратами позивача, адже не спрямовані на отримання доходу безпосередньо позивачем.

Як висновок, контролюючий орган просив врахувати суд касаційної інстанції, що враховуючи пов`язаність через засновників, позивач був обізнаний щодо відсутності у вказаних контрагентів трудових ресурсів, необхідних для виробництва товарів (робіт, послуг). Отримання послуг обумовлює тісний зв`язок організаторів послуг з їх замовником (позивачем), так як послуги з пошуку та залученню нових покупців (ТОВ «СІЛІСТАР») надаються з використанням баз даних замовника, послуги конференс-сервісу, навчально-демонстраційного семінару (ТОВ «АУРАТ») сумісно із закріпленим фахівцем, по переміщенню товару між складами (ТОВ «ГАЛЕН-ХІМ») наданим в оренду навантажувачем, по виготовленню сполуки (ТОВ «НІТОЛ», ТОВ «АКРОН-ХІМ», ТОВ «ГАЛОПОЛІМЕР») з сировини ТОВ «ДОЛИНА-ЦЕНТР»), з технічного обслуговування виробничого устаткування (ТОВ «МЕТАФРАКС»), з фасування продукції (ТОВ «АКРОН-ХІМ», ТОВ «НІТОЛ», власником якої є позивач, передбачає тісну співпрацю виконавця з замовником. Враховуючи викладене, скаржник наполягав на тому, що відсутність у постачальників необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної доцільності, в тому числі відсутності управлінського, технічного персоналу, основних фондів, транспортних засобів, підтверджує відсутність здійснення господарської діяльності та відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Враховуючи викладене, скаржник просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати судові рішення та відмовити в задоволенні позову (т. 10 а.с. 233-245).

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України справу передано на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

28.09.2018 року на адресу Верховного Суду від представника ТОВ «Долина-Центр» надійшли заперечення на касаційну скаргу (т. 11 а.с. 5-9), в яких останній посилався на те, що допущена контролюючим органом помилка у розрахунку витрат 1-го півріччя 2016 року (яке охоплювалося перевіркою), з урахуванням витрат 2-го півріччя (що не було предметом перевірки), призвела до хибних висновків контролюючого органу щодо завищення витрат, які в дійсності не були відображені в складі фінансового результату позивача. Зокрема, представник позивача наполягає на тому, що відповідач здійснив аналіз господарських операцій, які не були предметом податкової перевірки, а також аналіз витрат, які в дійсності не були відображені в складі фінансового результату (витрати на виробництво продукції в 2-му кварталі 2016), при цьому не перевіривши значну частину витрат позивача, що були пов`язані з отриманням доходу в 1-му кварталі 2016 року та враховані під час формування фінансового результату до оподаткування, а саме: 32 000 782 грн, з яких 28 882 320, 81 грн - собівартість реалізованих в 1-му кварталі 2016 року залишків запасів та 3 118 462,00 грн - вартість придбання товарів, які на початок 2016 року також були реалізовані ним у 1-му та 2-му кварталі 2016 року. У другому кварталі 2016 року була реалізована лише частина продукції, яка фактично вироблена в цьому ж кварталі. Тому, на думку представника позивача, для правильного визначення кола господарських операцій, які були пов`язані з отриманням доходу позивача, контролюючий орган повинен був дослідити наказ керівника ТОВ «Долина-Центр» від 04 січня 2015 року № 1 «Про організацію бухгалтерського обліку і облікової політики підприємства», зі змісту п. 2.4.2 якого вбачається обрання підприємством методу обліку - метод собівартості перших за часом надходження запасів. Не дослідження вказаних обставин призвело до невірного підрахунку витрат, які вплинули на фінансовий результат до оподаткування в звітному періоді та за висновками контролюючого органу склали 20 559 845, 72 грн, тоді, як такі витрати складали 10 689 097, 56 грн.

В запереченнях на касаційну скаргу представник позивача також наполягав на тому, що ТОВ «Долина-Центр» є підприємством, яке здійснює оптовий продаж мікродобрив та стимуляторів росту для сільськогосподарських рослин, що виробляється на давальницьких умовах, а особливістю роботи є специфіка препарату та великий спектр умов його застосування. Здійснення виробництва із залученням третіх осіб замість організації виробництва власними силами із залученням додаткових штатних працівників є питанням господарської компетенції позивача, яке вирішується ним самостійно, виходячи з певних обставин та міркувань. Можливість організації виробництва вказаним способом відповідає вимогам пп. 14.1 36, 14.1.134 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України і не може свідчити про нереальність господарських операцій із давальницькою сировиною. За доводами представника позивача, викладеними в запереченнях на касаційну скаргу, висновки відповідача про те, що позивач не є виробничим підприємством, а його витрати щодо придбання послуг не пов`язані з його господарською діяльність є необґрунтованими, оскільки зважаючи на наявність регламенту та патенту на виготовлення продукції, пояснення позивача про вибір контрагента виходячи з міркувань збереження комерційної таємниці узгоджуються з фактичними обставинами справи. Враховуючи те, що наявність у позивача та його контрагентів матеріально-технічних ресурсів та виготовленої продукції були підтверджені під час судового розгляду справи, а також з огляду на не спростування відповідачем доводів позивача стосовно доцільності організації виробництва саме у такий спосіб, виходячи із міркувань перерозподілу виробничих ризиків та збереження комерційної таємниці, пов`язаної з регламентом виробництва агрохімікатів та запатентованої речовини, представник позивача, посилаючись на документальне підтвердження реальності господарських операцій із контрагентами за перевіряємий період, просив суд відмовити в задоволенні касаційної скарги, а судові рішення залишити без змін (т. 11 а.с. 5-9).

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій Товариство з обмеженою відповідальністю «Долина-центр» (код ЄДРПОУ 37287274) є юридичною особою, перебуває на податковому обліку у відповідача та зареєстровано платником податку на додану вартість (т.1 а.с. 57-59, т.2, а.с.22-42), основними видами діяльності позивача є виробництво неорганічних речовин та виробництво пестицидів та іншої агрохімічної продукції КВЕД 20.20, КВЕД 20.13. (т. 1 а.с.59).

У період з 01.09.2016 року по 21.09.2016 року контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Долина-Центр» (код ЄДРПОУ 37287274) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2013 по 30.06.2016 з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.2013 по 30.06.2016, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.06.2016 та збору за першу реєстрацію транспортних засобів з 01.07.2013 по 31.12.2014, військового збору за період з 03.08.2014 по 30.06.2016, транспортного податку з 01.01.2015 по 30.06.2016, податку на нерухоме майно, від`ємне від земельної ділянки з 01.01.2015 по 30.06.2016, за наслідками якої складено акт перевірки від 28.09.2016 №416/16-31-14-01-09/37287274 (т.6 а.с.210-250, т.7 а.с.1-62, 63-111) із висновками про порушення позивачем, зокрема:

-п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ст.ст.1, 8, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 № 88, П(С)БО 16 «Витрати», П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва», внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток за І півріччя 2016 року на суму 5 306 019 грн (т. 7 а.с.60).

Судами попередніх інстанцій із акта перевірки встановлено, що висновку контролюючого органу про заниження фінансового результату до оподаткування за І півріччя 2016 року на суму 29 477 881 грн слугувало те, що позивачем неправомірно враховано у рядку 2180 фінансової звітності «Інші операційні витрати» послуги з конференц-сервісу по проведенню навчально-демонстраційного семінару конференції «День поля» (ТОВ «АУРАТ»), з пошуку і залучення покупців (ТОВ «СІЛІ-СТАР»), по переміщенню товару між складами (ТОВ «ГАЛЕН-ХІМ»), з технічного обслуговування виробничого устаткування (ТОВ «МЕТАФРАКС»), з фасування продукції (ТОВ «АКРОН-ХІМ», ТОВ «НІТОЛ»), по рядку 2050 фінансової звітності «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів, послуг» по виготовленню сполуки (ТОВ «НІТОЛ», ТОВ «АКРОН-ХІМ», ТОВ «ГАЛОПОЛІМЕР») від суб`єктів господарювання-пов`язаних осіб на загальну суму 29 477 881 грн, господарські операції з якими не доводять їх фактичне виконання і отримані на підставі документів, які складені з порушенням вимог податкового законодавства та мають юридичну дефектність із встановленням того факту, що майже всі контрагенти позивача були зареєстровані в якості юридичних осіб в один день, містять одну юридичну адресу і засновником є одна й та сама особа, тобто є пов`язаними особами. У всіх вказаних контрагентів позивача обліковується 1 працівник, яким є одна й та сама особа, або взагалі відсутні працівники, а за даними 1ДФ не встановлено виплати будь-яких винагород за роботи стороннім особам чи найманим працівникам (а.с.219-221 т.6, а.с.5 т.7).

За доводами контролюючого органу, вищевказані контрагенти надавали позивачу послуги протягом квітня-червня 2016 року в межах вартості до 5 млн. грн, однак, ТОВ «ДОЛИНА-ЦЕНТР» оплачувало вартість таких послуг лише в межах 2-4 тис. грн і навіть при формуванні актів виконаних робіт не оплачувало вартість таких послуг повністю. Така заборгованість залишалась непогашеною і станом на 30.06.2016 року, тобто, на останній день перевіряємого відповідачем періоду. В той час, як сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг на цю саму дату. (а.с.222 т.6, а.с.4 т.7). Контрагенти позивача декларували обсяги по зданих податкових деклараціях саме в межах отриманих від ТОВ «ДОЛИНА-ЦЕНТР» 2-4 тис. грн, що, на думку податкового органу, свідчить про здійснення такими контрагентами взаємовідносин як постачальників послуг лише з ТОВ «ДОЛИНА-ЦЕНТР», тобто створені лише для діяльності з відповідним платником податків. Також, контролюючим органом за результатами перевірки встановлено, що отримані позивачем послуги не відносяться до господарської діяльності, оскільки не підтверджено наявність у контрагентів позивача працівників відповідної кваліфікації, дані актів приймання-передачі послуг за змістом не відповідають умовам договорів, складені одним днем, без деталізації фактичного періоду надання таких послуг/робіт, розрахунок з контрагентами проведено всупереч умов договорів щодо розрахунку після повної оплати вартості товару третіми особами тощо (а.с.4-9 т.7). Враховуючи вказане, податковий орган дійшов висновку, що ТОВ «ДОЛИНА-ЦЕНТР» занижено податок на прибуток у загальному розмірі 5 306 019 грн. (29477881 грн. * 18%).

На підставі висновків акта перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.10.2016 року № 0004261401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податок на прибуток приватних підприємств (11021000), на суму 6 632 523,75 грн., в тому числі, за основним платежем - 5 306 019,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 326 504,75 грн (т. 1 а.с.53-56).

Суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу по суті та надаючи оцінку правильності висновків контролюючого органу, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, встановили наступне.

29.04.2016 між позивачем (клієнт) та ТОВ «АУРАТ» (виконавець) укладено договір надання послуг конференц-сервісу №000/01, за умов якого виконавець надає за плату послуги конференц-сервісу (проведення навчально-демонстраційного семінару-конференції «День поля») (т. 6, а.с. 24- 29).

01.04.2016 між ТОВ «Долина-Центр» (замовник) та ТОВ "Гален-Хім" (виконавець) укладено договір про надання послуг №01/04/2016-ДЦ, за умов якого виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги з переміщення хімічної сировини, напівфабрикатів та готової продукції, а замовник зобов`язується оплатити надані послуги в порядку та на умовах, передбачених цим договором (т.8 а.с. 81-82).

12.01.2015 між Малим приватним науково-дослідницьким підприємством "Долина" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Долина-Центр" (замовник) укладено договір №12/01/15-1, за умов якого виконавець за заявками замовника зобов`язується на свій ризик, протягом терміну дії цього договору з сировини замовника, виконати роботи з виготовлення регулятора росту рослин і мікродобрив згідно ТУ У 20.1-24051976-003:2013 від 03.12.2013 та ТУ У 20.2-24051976-002:2013 від 10.10.2013, а Замовник зобов`язується поставити сировину необхідну для виконання робіт за цим договором, прийняти та оплатити виконані роботи (т.3 а.с. 224-225).

Крім того, 04.01.2016 між Малим приватним науково-дослідницьким підприємством "Долина" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Долина-Центр" (замовник) укладено договір №04/01/16, за умов якого виконавець за заявками замовника зобов`язується на свій ризик, протягом терміну дії цього договору з сировини замовника, виконати роботи з виготовлення регулятора росту рослин і мікродобрив згідно ТУ У 20.1-24051976-003:2013 від 03.12.2013 та ТУ У 20.2-24051976-002:2013 від 10.10.2013, а Замовник зобов`язується поставити сировину необхідну для виконання робіт за цим договором, прийняти та оплатити виконані роботи (т. 3 а.с. 233-234).

01.04.2016 між позивачем (замовник) та ТОВ «Сілістар» (агент) уклали агентський договір №01/04/16 за умов якого агент зобов`язується надати замовнику послуги по залученню покупців регуляторів росту рослин та мікродобрив замовника, здійснення операційного супроводу господарської діяльності замовника, здійснення оперативного обліку та контролю складських приміщень відповідального зберігання та вчиняти інші дії за дорученням замовника (т. 2 а.с. 43-47).

31.03.2016 між ТОВ «Долина-Центр» (замовник) та ТОВ «Метафракс» (виконавець) укладено договір на технічне обслуговування № 31/03/16, за умов якого виконавець приймає на себе зобов`язання з технічного обслуговування виробничого устаткування замовника, а саме: його передпусковій підготовці, налаштуванні виробничих ліній з випуску регуляторів росту рослин та мікродобрив (т. 4 а.с. 117).

Також 01.05.2016 між ТОВ «Нітол» (виконавець) та ТОВ «Долина-Центр» (замовник) укладено договір №2016/0105, за умов якого виконавець за завданням замовника зобов`язується на свій ризик, протягом терміну дії його договору з сировини замовника виконати роботи з виготовлення органічних сполук, а замовник зобов`язується поставити сировину необхідну для виконання робіт за цим договором, прийняти та оплатити виконанні роботи (т. 4 а.с. 159 - 160).

01.04.2016 між ТОВ «Галаполімєр» (виконавець) та ТОВ "Долина-центр" (замовник) укладено договір №2016/0104Сп, за умов якого виконавець за завданням замовника зобов`язується на свій ризик, протягом терміну дії цього договору з сировини замовника виконати роботи з виготовлення органічних сполук, а замовник зобов`язується поставити сировину необхідну для виконання робіт за цим договором, прийняти та оплатити виконані роботи (т. 5 а.с. 183, 184).

01.04.2016 між ТОВ «Акрон-Хім» (виконавець) та ТОВ «Долина-центр» (замовник) укладено договір №01/04-2016, за умов якого виконавець за завданням замовника зобов`язується на свій ризик, протягом терміну дії цього договору з сировини замовника виконати роботи з виготовлення органічних сполук, а замовник зобов`язується поставити сировину необхідну для виконання робіт за цим договором, прийняти та оплатити виконані роботи (т. 7 а.с. 113-114).

01.04.2016 між ТОВ "Долина-центр" (замовник) та ТОВ "Акрон-Хім" (виконавець) укладено договір №Ф-040116, за умов якого виконавець за завданням замовника зобов`язується на свій ризик, протягом терміну дії цього договору надати послуги з фасування готової продукції замовника в тару, а замовник зобов`язується поставити необхідну готову продукцію та тару для надання послуг за цим договором, прийняти та оплатити наданні послуги (т. 7 а.с. 143-144).

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що на підтвердження реальності вказаних господарських операцій позивачем надано: акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору №01/04/16 від 01.04.2016, звіти по проведеним роботам по договору №01/04/16 від 01.04.2016, звіти по роботі з контрагентами по договору №01/04/16, звіти по роботі з рекламаціями по договору №01/04/16 від 01.04.2016, заяви на виробництво, акти прийому-передачі, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), матеріальні звіти (від переробника), рахунки на оплату, акт наданих послуг, видаткові накладні (в переробку), зведені прибуткові накладні (з переробки), прибуткова накладна (з переробки), плани заходів по договору №000/01 від 29.04.2016, планові кошториси по договору №000/01 від 29.04.2016, акти про надання послуг конференц-сервісу, згідно з договору №000/01 від 26.04.2016, звіт про проведення навчально-демонстраційного семінару - конференції "День поля", копії запрошень на "День поля", презентація регулятора росту рослин "Випмел", презентація мікродобрива групи "Оракул", презентація переваги та вигоди застосування препаратів "Вимпел-К" та "Оракул семена" в обробленні озимих культур, завдання на виготовлення органічних сполук, акти надання послуг, завдання на фасування готової продукції, накладні на переміщення.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що на підтвердження наявності у контрагентів можливостей виконати умови вказаних договорів позивачем суду надано: накладні на переміщення, товарні чеки на придбання соди каустичної, кислоти лимонної та миючих засобів, договір купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей №04/16 від 04.01.2016, видаткові накладні, договір підряду №1 від 08.04.2016 укладений між ТОВ "Метафракс" та ОСОБА_2 , договір підряду №2 від 08.04.2016 укладений між ТОВ "Метафракс" та ОСОБА_3 , договір підряду №3 від 08.04.2016 укладений між ТОВ "Метафракс" та ОСОБА_4 , договір оренди нежитлових приміщень №01042016-1 від 01.04.2016 укладений між ПП "Дол-Інвест" та ТОВ "Акрон-хім", акт прийому-передачі нежитлового приміщення, акти надання послуг, договір оренди обладнання №010416 від 29.03.2016 укладений між ТОВ "Акрон-Хім" та ТОВ "Лідербуд Плюс", акти прийому-передачі, договір підряду на виконання монтажних робіт №03/16/1 від 30.003.2016 укладений між ТОВ "Акрон-Хім" та ФОП ОСОБА_5 , договір підряду № 1 від 05.04.2016 укладений між ТОВ "Акрон-Хім" та ОСОБА_6 , договір підряду № 2 від 05.04.2016 укладений між ТОВ "Акрон-Хім" та ОСОБА_7 , договір підряду № 3 від 05.04.2016 укладений між ТОВ "Акрон-Хім" та ОСОБА_8 , договір оренди рухомого майна №010421 від 01.04.2016 укладений між ТОВ "Долина-Центр" та ТОВ "Гален-Хім", акти прийому - передачі рухомого майна, рахунки на оплату, накладні на переміщення, договір оренди рухомого майна №2016/04/01 від 04.04.2016 укладений між ТОВ "Агропул" та ТОВ "Гален-Хім", договір оренди нежитлового приміщення №010416 від 01.04.2016 укладений між ПП "Дол-Інвест" та ТОВ "Гален-Хім", акти прийому-передачі нежитлових приміщень, договір підряду № 1 від 05.04.2016 укладений між ТОВ "Гален-Хім" та ОСОБА_9 , договір підряду № 2 від 05.04.2016 укладений між ТОВ "Гален-Хім" та ОСОБА_10 , договір підряду № 3 від 05.04.2016 укладений між ТОВ "Гален-Хім" та ОСОБА_11 , накладні на переміщення, договір оренди нежитлового приміщення №01/05/16 від 01.05.2016 укладений між ПП "Дол-Інвест" та ТОВ "Нітол", договір підряду на виконання монтажних робіт №05/16/1 від 01.05.2016, договір оренди обладнання №010516 від 01.05.2016 укладений між ТОВ "Лідербуд Плюс" та ТОВ "Нітол", акти прийому-передачі, акти надання послуг, договір підряду № 1 від 06.05.2016 укладений між ТОВ "Нітол" та ОСОБА_12 , договір підряду № 2 від 06.05.2016 укладений між ТОВ "Нітол" та ОСОБА_6 , договір підряду № 3 від 06.05.2016 укладений між ТОВ "Нітол" та ОСОБА_13 , договір підряду № 1 від 05.04.2016 укладений між ТОВ "Галаполімєр" та ОСОБА_14 , договір підряду № 2 від 05.04.2016 укладений між ТОВ "Галаполімєр" та ОСОБА_15 , договір оренди нежитлових приміщень №01042016-2 від 01.04.2016 укладений між ПП "Дол-Інвест" та ТОВ "Галаполімєр", договір підряду на виконання монтажних робіт №04/16/1 від 01.04.2016 укладений між ТОВ "Галаполімєр" та ФОП ОСОБА_5 , договір оренди обладнання №010416/1 від 01.04.2016 укладений між ТОВ "Лідербуд Плюс" та ТОВ "Галаполімєр".

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції, із висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріали справи містять належним чином оформлені первинні документи, а спірні господарські операції позивача мали реальний характер та були безпосередньо пов`язані із здійсненням позивачем господарської діяльності, а тому позивачем правомірно включено до витрат за І півріччя 2016 року суму в розмірі 5 306 019,00 грн. При цьому, суд першої інстанції взяв до уваги доводи позивача, що продукція вироблена ТОВ "Нітол", ТОВ "Акрон-Хім" та ТОВ "Галаполімер" не є органічною сільськогосподарською продукцією яка потребує наявності сертифікату якості. За висновками суду першої інстанції, наявність або відсутність окремих документів чи допущення помилок в їх оформленні не може слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо іншими даними буде підтверджено фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податку у зв`язку з його господарською діяльністю. Таким чином, окремі недоліки у оформленні первинних документів не є беззаперечним свідченням фіктивності господарських операцій.

Крім цього, суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції встановив, що виробнича діяльність позивача організована за давальницькою схемою залученням третіх осіб, витрати на оплату послуг яких TOB «Долина-Центр» враховує для визначень фінансового результату до оподаткування, а залучення до господарської діяльності пов`язаних осіб мало на меті звільнити позивача від ризиків, що пов`язані з виробничою діяльністю, а також повинно було забезпечити збереження конфіденційної інформації про регламент виготовлення хімічних препаратів, патент на які належать засновнику TOB «Долина-Центр» - ОСОБА_16 (а.с.64-65 т.1). Крім того, оскільки виробництво хімічних речовин передбачає доступ до їх регламенту (рецептури) виробництва, ОСОБА_16 заснував три юридичні особи (TOB «АКРОН-ХІМ», TOB «НІТОЛ», TOB «ГАЛА ПОЛІМЕР»), на які покладено здійснення окремих етапів виробництва хімічних сполук, які в подальшому використовувались іншою юридичною особою -МПНДП «Долина» у якості напівфабрикатів для виготовлення запатентованого ОСОБА_16 препарату. Продукцією позивача є зареєстровані згідно до вимог чинного законодавства, а надані позивачем первині документи послідовно розкривають зміст виробничого процесу та рух товару від закупів; сировини до виготовлення кінцевої продукції, включаючи всі пов`язані з ним господарські операції, а саме: придбання сировини, її переміщення на перероблення, перероблення сировини та виготовлення напівфабрикатів, переміщення напівфабрикатів для виготовлення кінцевої продукції, виготовлення кінцевої продукції та її фасування.

Також, суд апеляційної інстанції прийняв до уваги доводи позивача про те, що провадження маркетингової політики дозволяє не лише розширювати коло покупців, але й утримувати вже існуючих , як це вбачається з договорів з TOB «Силістар» та TOB «Аурат»), а господарські операції між TOB «Долина-Центр» та TOB «ГАЛЕН-ХІМ» щодо переміщення товару за допомогою навантажувачів, а також господарські операції між TOB «Долина-Центр» та TOB «Метафракс» щодо технічного обслуговування обладнання безпосередньо пов`язані з виробничим процесом та були виконані за місцем виробництва продукції позивача, а саме: м. Сєвєродонецьк, вул. Механізаторів, 3. При цьому, реєстрація контрагентів за іншою адресою ніж вказана вище не може свідчити про неможливість здійснення контрагентами позивача господарських операцій у будь-якому іншому місці, в тому числі й у м. Сєвєродонецьку по вул. Механізаторів, 3 в орендованих приміщеннях та за допомогою орендованого обладнання. Доводи відповідача про відсутність у контрагентів позивача штатних працівників за висновками суду апеляційної інстанції спростовуються наданими до суду першої інстанції доказами залучення контрагентами позивача виконавців послуг на умовах договорів підряду та звіти 1 ДФ з відображенням витрат на оплату послуг залучених осіб та враховуючи, що на тривалість виробничої діяльності контрагентів TOB «Долина-Центр», не перевищує 2-х місяців на рік, що може свідчити про недоцільність залучення штатних працівників для виконання короткотривалого виробничого циклу.

Отже, колегія суддів суду апеляційної інстанції погодилась із висновком суду першої інстанції щодо реальності зазначених господарських операцій з огляду на рух товару, який призвів до зміни складу активів позивача та наявність ділової мети, яка полягала в отриманні підприємством-позивачем по справі позитивного економічного результату (прибутку) від виробництва та реалізації агрохімікатів. Зміст господарських операцій позивача з вищевказаними контрагентами узгоджується з основними видами їх діяльності та безпосередньо пов`язані з забезпеченням виробництва продукції позивача. Наявність кредиторської заборгованості перед постачальниками послуг на час перевірки та його дебіторською заборгованістю, за висновками суду апеляційної інстанції обумовлена сезонним характером господарської діяльності, який полягає в реалізації продукції, що користується попитом серед сільгоспвиробників лише в певні пори року, що в свою чергу обумовлює відстрочку розрахунків покупців продукції, який зазвичай відбувається після збору врожаю, тобто зі значною відстрочкою з моменту постачання продукції позивача (т. 10 а.с. 152-158, а.с. 213-222).

Досліджуючи правильність висновків судів попередніх інстанцій за результатами розгляду справи колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу на наступне.

Згідно із п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Положеннями п.п.134.1.1 п.134.1. ст.134 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Вимоги для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити, передбачені цією статтею.

Отже господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону № 996-XIV, так само характеризує і податковий облік.

Аналогічна правова позиція вкладена в постанові Верховного Суду від 15 листопада 2022 року у справі № 440/2831/19 (адміністративне провадження № К/9901/18289/20).

Як уже зазначалося колегією суддів касаційної інстанції, висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову вмотивований, зокрема, тим, що господарські операції підтверджуються письмовими доказами, копії яких долучені до матеріалів справи та перелічені судами попередніх інстанцій, зокрема: актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договорів; звітами по проведеним роботам; матеріальними звітами; рахунками на оплату, актами наданих послуг; прибутковими накладними; презентацією і звітом про проведення «навчально-демонстраційного семінару - конференції «День поля»; накладними на переміщення. Одночасно, суди посилалися і на те, що в підтвердження наявності у контрагентів можливостей виконати умови укладених договорів позивачем надані: накладні на переміщення; товарні чеки; договори; акти прийому-передачі нежитлового приміщення; акти надання послуг. Також, суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції дійшов висновку, що зміст господарських операцій позивача з контрагентами узгоджується з основними видами їх діяльності та безпосередньо пов`язані з забезпеченням виробництва продукції позивача. Наявність кредиторської заборгованості перед постачальниками послуг на час перевірки та його дебіторською заборгованістю, за висновками суду апеляційної інстанції обумовлена сезонним характером господарської діяльності, який полягає в реалізації продукції, що користується попитом серед сільгоспвиробників лише в певні пори року, що в свою чергу обумовлює відстрочку розрахунків покупців продукції, який зазвичай відбувається після збору врожаю, тобто зі значною відстрочкою з моменту постачання продукції позивача.

Разом із тим, судами попередніх інстанцій не враховано, що фактично висновок про нереальний характер господарських операцій позивача з контрагентами вмотивований контролюючим органом посиланням на те, що фактично здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій на користь ТОВ "Долина-Центр", за наслідками яких складено первинні документи, що не відповідають вимогам частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88. За висновками відповідача, надані до перевірки первинні документи не відображають реального руху товарно-матеріальних цінностей між ТОВ "Долина-Центр" та його постачальниками, оскільки у контрагентів (постачальників) відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної доцільності, в тому числі відсутність управлінського, технічного персоналу, основних фондів, транспортних засобів, що підтверджує відсутність здійснення господарської діяльності та відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

Також, за висновками відповідача, майже всі контрагенти позивача були зареєстровані в якості юридичних осіб в один день, у контрагентів ТОВ «СІЛІ-СТАР», ТОВ «МЕТАФРАКС», ТОВ «АУРАТ», ТОВ «ГАЛЕН-ХІМ», ТОВ «НІТОЛ», ТОВ «АКРОН-ХІМ», ТОВ «ГАЛОПОЛІМЕР» одна юридична адреса, один засновник (що доводить пов`язаність цих осіб), статутний фонд складає 10 грн, а керівником одночасно всіх наведених контрагентів є ОСОБА_1 , який в один період, одноособово (згідно актів приймання-передачі виконаних робіт (послуг) та листів відповідей на запит відповідача) під час перевірки у квітні-травні 2016 року надавав послуги: по пошуку і залученню покупців (договір поставки із ТОВ «СІЛІ-СТАР»), по технічному обслуговуванню обладнання (договір із ТОВ «МЕТАФРАКС»), по проведенню конференц-сервісу, конференції «День поля» (договір із ТОВ «АУРАТ»), переміщенню хімічної сировини, напівфабрикатів та готової продукції навантажувачем (договір із ТОВ «ГАЛЕН-ХІМ»), по виконанню робіт з виготовлення органічних сполук та фасування готової продукції у тару (договір із ТОВ «НІТОЛ», ТОВ «АКРОН-ХІМ», ТОВ «ГАЛОПОЛІМЕР»).

Стосовно ТОВ «НІТОЛ», ТОВ «АКРОН-ХІМ», ТОВ «ГАЛОПОЛІМЕР» контролюючий орган в доводах касаційної скарги зауважив про неврахування судами попередніх інстанцій, що послуги з виготовлення органічних сполук потребують необхідної кількості працівників і їх кваліфікації, а, у відповідності до вимог статті 12 Закону України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» здійснювати виробництво органічної продукції (сировини) має право фізична чи юридична особа, яка пройшла оцінку відповідності виробництва органічної продукції (сировини), отримала сертифікат відповідності. Проте в ході перевірки не надано жодного Сертифікату, доказів того, хто саме займався виготовленням продукції, доказів монтажу та установлення обладнання для виробництва органічних сполук, введення його в експлуатацію та фактичне використання (акти запуску обладнання, демонтажу, тощо). Додатково, по господарським операціям із ТОВ «СІЛІ-СТАР» скаржник в доводах касаційної скарги наполягав на тому, що продукція, яка реалізується не є власно виробленою продукцією позивача, а була придбана у інших СГД (ТОВ «ТД «Долина» (код 37287269), ТОВ «НВ «Долина» (код 34721115), а тому за висновками контролюючого органу, витрати на розповсюдження продукції інших СГД не можуть бути витратами позивача, адже не спрямовані на отримання доходу безпосередньо позивачем.

Як наголошено в постанові Верховного Суду від 15 листопада 2022 року у справі №440/2831/19 у справах, предметом розгляду яких є правомірність відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліку фінансових показників господарських операцій, які за висновком контролюючого органу є фіктивними, сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентами на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Разом із тим, за приписами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, суд касаційної інстанції, розглядаючи касаційну скаргу контролюючого органу в межах її доводів, вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій по суті розгляду справи передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи та без дослідження суті господарських операцій з контрагентами позивача в розрізі висновків акта перевірки.

Відповідно до частини четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Верховний Суд вважає, що вище встановлені порушення, допущені як судом апеляційної, так і судом першої інстанцій, відтак справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже суд приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановивши фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області (процесуальний правонаступник Головне управління ДПС у Полтавській області) задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2017 року скасувати. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко

Л.І. Бившева

Судді Верховного Суду