Постанова

від 21.12.2023 по справі 803/537/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 803/537/17

адміністративне провадження № К/9901/39591/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Юрченко В.П., Бившева Л.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державного підприємства «Шацьке учбово-досвідне лісове господарство»

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24.05.2017 року (Суддя: Плахтій Н.Б.),

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 року (Судді: Улицький В.З., Запотічний І.І., Кузьмич С.М.),

у справі № 803/537/17

за позовом Державного підприємства «Шацьке учбово-досвідне лісове господарство»

до Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2017 року Державне підприємство «Шацьке учбово-досвідне лісове господарство» (далі - позивач, ДП «Шацьке УД ЛГ») звернулося до Волинського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - відповідач, Ковельська ОДПІ), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.11.2016 №0002441400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) на 177 562,50 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 142 050,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 35 512,50 грн (т. 1 а.с. 3-7).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 24.05.2017 року залишеною без змін Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено (т. 1 а.с. 208-214, 243-247).

Не погодившись з вищенаведеними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в доводах якої зазначив на протиправності висновків контролюючого органу, з якими погодилися суди попередніх інстанцій щодо непідтвердження взаємовідносин ДП «Шацьке УД ЛГ» з ФОП ОСОБА_1 по наданню останнім послуг, пов`язаних з лісівництвом, оскільки питання щодо оприбуткування заготовленої сировини в кількості 1683,889 м.куб. та її подальше використання у господарській діяльності підтверджуються первинним документами бухгалтерського та податкового обліку, а висновки контролюючого органу не відповідають фактичним обставинам та ґрунтуються виключно на припущеннях, не підтверджених жодними доказами. Також скаржник зазначив на відсутності встановленого в ході перевірки порушення, яке обумовлено завищенням ним витрат на операції із забезпеченням продуктами харчування бійців національної гвардії на території незаконного видобутку бурштину у Маневицькому районі в сумі 10700,00 грн, оскільки продукти придбавались на виконання доручення голови Волинської ОДА і такі витрати правомірно були відображені в бухгалтерському обліку позивача. Враховуючи викладене, позивач просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову (т. 2 а.с. 4-11).

В надісланих на адресу суду запереченнях на касаційну скаргу, відповідач, посилаючись на порушення, зафіксовані актом перевірки та правильність висновків судів попередніх інстанцій, просив суд відмовити в задоволенні касаційної скарги, а судові рішення залишити без змін (т. 2 а.с. 42-43).

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України справу передано на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій за результатами проведеної відповідачем документальної позаплавнової виїзної перевірки Державного підприємства «Шацьке учбово-досвідне лісове господарство» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 15.08.2016, складено акт перевірки від 25.10.2016 №1198/03-06-14-0991574 із висновками про порушення позивачем, зокрема: - п.1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, Закону України від 21.09.2006 №186-V «Про управління об`єктами державної власності» із змінами та доповненнями, ст.57 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого ДП «Шацьке УД ЛГ» занижено відрахування частини чистого прибутку всього в сумі 142050,00 грн., в т.ч. за І кв. 2016 року на суму 117 564,00 грн (т. 1 а.с. 8-52).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що такі висновки контролюючого органу ґрунтується на не підтвердженні господарських операцій між ДП «Шацьке УД ЛГ» та ФОП ОСОБА_1 , у зв`язку з чим позивачем завищено задекларовані показники у рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» в сумі 178700,00 грн, в тому числі за І кв. 2016 року на суму 146 051,00 та за ІІ кв. 2016 року в сумі 32 649,00 грн, в частині відображення вартості господарських взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 за перше півріччя 2016 року всього в сумі 178 700,26 грн, які перераховано позивачем на рахунок ФОП ОСОБА_1 протягом січня-травня 2016 року. Контролюючий орган дійшов висновку, що господарські операції між ДП «Шацьке УД ЛГ» та ФОП ОСОБА_1 не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності необхідних трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення ФОП ОСОБА_1 вищенаведених робіт, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської діяльності, а саме: технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів, при значному обсязі здійснення робіт із лісозаготівлі деревини в кількості 1683,889 м.куб, навантаженні (розвантаженні) та транспортуванні деревини в кількості 107,202 м.куб, відсутній штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в т.ч. обов`язок при наданні вищенаведених послуг отримати дозвіл Держгірпоромнагляду на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Крім того, до контролюючого органу за звітні періоди І-ІІ кв. 2016 року звіт 1-ДФ не поданий, що свідчить про відсутність у даного платника податків найманих працівників. Отже результат, відображений у даних бухгалтерського обліку позивача по операціях із ФОП ОСОБА_1 , фактично не настав внаслідок відсутності у ФОП ОСОБА_1 фізичної можливості його досягнення (т. 1 а.с. -18-22).

Також, перевіркою встановлено, що ДП «Шацьке УД ЛГ» на порушення п.19 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.09.1999 №87 із змінами і доповненнями, п.17, 21, 22 Положення (стандартів) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» завищено обсяг витрат у рядку 2180 «Інші операційні витрати» у Звіті про фінансові результати всього на суму 10700,00 грн., в т.ч. за звітний період І кв. 2016 в сумі 10700,00 грн. Таким висновкам контролюючого органу передувало порушення позивачем правил бухгалтерського обліку операцій із забезпечення продуктами харчування бійців національної гвардії на території незаконного видобутку бурштину у Маневицькому районі в сумі 10700,00 грн., в т.ч. за січень 2016 року в сумі 10350,00 грн. та за лютий 2016 року в сумі 350,00 грн внаслідок відображення цих операцій у Звіті про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за півріччя 2016 року 2180 фінансової звітності «Інші операційні витрати» (запис по Дт бал.рах.949 «Інші витрати операційної діяльності» з Кт бал. рах.28 «Товари». За висновками контролюючого органу, ці витрати не пов`язані із господарською діяльністю підприємства (тобто не спрямовані на отримання доходу), а у відповідності до вимог Інструкції від 30.11.1999 року № 291 за дебетом рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» відображаються збитки підприємства та використання прибутку на цілі, в т.ч. не пов`язані з господарською діяльністю підприємства/або не спрямовані на отримання доходу (т. 1 а.с. 25).

На підставі акту перевірки Ковельською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.11.2016 №0002441400, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) на 177 562,50 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 142050,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 35512,50 грн. (т. 1 а.с. а.с.53).

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суди попередніх інстанцій, враховуючи висновки зустрічної звірки контрагента позивача, ФОП ОСОБА_1 , а також, враховуючи встановлені актом перевірки від 25.10.2016 №1198/03-06-14-0991574 порушення, дійшли висновку про правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення за її наслідками, внаслідок непідтвердження позивачем факту здійснення господарських операцій із ФОП ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю в останнього необхідних трудових ресурсів та транспортних засобів для виконання відображеного в бухгалтерському обліку значного обсягу робіт по лісозаготівлі та навантаженню (розвантаженню), транспортуванню лісопродукції; не наданням на виконання договору дозволу Держгірпромнагляду на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а також з огляду на те, що обсяги виконаних робіт, зазначені в актах прийому-передачі вказаних послуг, неможливо було виконати вказаним суб`єктом підприємницької діяльності за відсутності найманих працівників з відповідною кваліфікацією. Також, суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції, враховуючи те, що на визначення частини чистого прибутку мало безпосередній вплив безпідставне та неправомірне відображення у витратах вартості господарських взаємовідносин із ФОП ОСОБА_1 та придбаних для бійців нацгвардії продуктів харчування, дійшов висновку про правомірне збільшення контролюючим органом позивачеві суми грошового зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств) та застосування штрафних (фінансових) санкцій за вказаним платежем (т. 1 а.с. 208-214, 243-247).

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Так, відповідно до вимог підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За правилами пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Основним документом, який регулює формування витрат у бухгалтерському обліку, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (П(С)БО 16), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318.

Пунктом 6 П(С)БО 16 встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Наведені вище норми вказують на те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

При цьому фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

Отже, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування від`ємного значення фінансового результату (витрат) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат, зокрема, це: непов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами. При цьому для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податкові зобов`язання, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 липня 2020 року у справі №240/1407/19 (адміністративне провадження №К/9901/2713/20).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ДП «Шацьке УД ЛГ» (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) укладено договір про виконання робіт та надання послуг, пов`язаних з лісівництвом від 04.01.2016 №4-16, де вартість заготівлі деревини складає 100,00 грн./куб. (т. 1 а.с.54-57). Пунктом 1.1 вказаного договору визначено, що Виконавець має право та зобов`язується на власний ризик, власними силами і силами найманих працівників, засобами та матеріалами надати послуги, пов`язані з лісівництвом (код 02.40.1 за ДК 016-2010) за завданням Замовника, який в свою чергу має право та зобов`язується прийняти і оплатити надані послуги. Також пунктом 4.1 договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після надання Виконавцем рахунка-фактури на оплату наданих послуг на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт на протязі 20 календарних днів. Відповідно до умов вищевказаного договору, а саме: пункту 5.2.4 Виконавець зобов`язаний отримати дозвіл Держгірпромнагляду на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107).

На підтвердження реальності виконання сторонами вказаного договору позивачем надано суду копії карт технологічного процесу розробки лісосіки в Піщанському та Ростанському лісництвах (т. 1 а.с.59-77), актів прийому передачі виконаних робіт на лісозаготівлях , наданих послуг по вивезенню лісосировини (т. 1 а.с.78-91), технічного завдання (т. 1 а.с.92), кошторисів на послуги, які надаються за договором №4-16 від 04.01.2016, протоколів погодження вартості та комплексу послуг, які надаються за договором №4-16 від 04.01.2016 (т. 1 а.с.93-104), планового кошторису витрат на заготівлю (т. 1 а.с.105), журналів виконання лісогосподарських робіт та щоденників приймання лісопродукції (т. 1а.с.117-158). Факт проведення розрахунків за надані ФОП ОСОБА_1 послуги підтверджується копіями платіжних доручень (т. 1 а.с.183-205).

Водночас, як вірно враховано судами попередніх інстанцій (під час дослідження реальності господарських операцій), Луцькою ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області проведена зустрічна звірка ФОП ОСОБА_1 щодо документального підтвердження господарських відносин із ДП «Шацьке УД ЛГ», іх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2016 по 15.08.2016, за наслідками якої складено довідку від 03.01.2017 №360/13-04/ НОМЕР_1 (т. 1 а.с.164-166). В ході звірки контролюючий орган встановив, що відповідно до наданого ФОП ОСОБА_1 пояснення послуги по лісозаготівлі, в тому числі й перевезення деревини здійснювалось підприємцем особисто. У зв`язку із відсутністю найманих осіб ФОП ОСОБА_1 користувався допомогою ОСОБА_2 на безоплатній основі, який є його батьком. Під час здійснення робіт використовувався трактор колісний АС 04009 марки МТЗ-82, 1996 року випуску, що належить громадянину ОСОБА_3 , який був наданий СПД ОСОБА_1 на безоплатній основі. За висновками зустрічної звірки зроблено висновок про те, що платником для проведення перевірки не надано відповідних документів щодо наявності та використання трудових ресурсів, власних або орендованих виробничих потужностей, транспортних засобів для здійснення заготівлі лісоматеріалів в кількості 1684 метрів кубічних, що ставить під сумнів проведення вищезазначених операцій, оскільки без залучення вищезазначених ресурсів виконати даний обсяг робіт неможливо (т. 1 а.с. 166).

Аналізуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій, враховуючи встановлені актом перевірки від 25.10.2016 №1198/03-06-14-0991574 порушення, дійшли висновку про правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення за її наслідками, у зв`язку із непідтвердженням позивачем факту здійснення господарських операцій із ФОП ОСОБА_1 внаслідок відсутності в останнього необхідних трудових ресурсів та транспортних засобів для виконання відображеного в бухгалтерському обліку значного обсягу робіт по лісозаготівлі та навантаженню (розвантаженню), транспортуванню лісопродукції.

Також, судами попередніх інстанцій вірно прийнято до уваги, що не спростовано скаржником доводами касаційної скарги, в ході перевірки ДП «Шацьке УД ЛГ» було надано договір №6-16 від 01.02.2016 про надання ФОП ОСОБА_1 послуг підвезення лісосировини, а також товарно-транспортні накладні, згідно з якими підвезення лісосировини здійснено водієм ОСОБА_4 транспортом УРАЛ- НОМЕР_2 . Однак вказані документи під час розгляду справи судам попередніх інстанцій надані не були. Крім того, судами вірно надано оцінку тому, що між товарно-транспортними накладними (про які зазначено в акті перевірки) та поясненнями ФОП ОСОБА_1 , наданими в ході зустрічної звірки, є розбіжності щодо транспортного засобу, який використовувався для підвезення лісосировини. Так, згідно товарно-транспортних накладних перевезення здійснювались транспортом УРАЛ- НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 18), а згідно пояснень ФОП ОСОБА_1 , наданими в ході зустрічної звірки, лісосировина перевозилась трактором колісним АС 04009 марки МТЗ-82, 1996 року випуску, що належить громадянину ОСОБА_3 , який був наданий ФОП ОСОБА_5 на безоплатній основі (копії цих документів ФОП ОСОБА_1 надав на запит ГУ ДФС у Волинській області) (т. 1 а.с. 166). Вказані обставини правомірно враховані судами попередніх інстанцій як такі, що підтверджують відсутність реального характеру господарських операцій між ДП «Шацьке УД ЛГ» та ФОП ОСОБА_1 (щодо транспортування).

Також, судами попередніх інстанцій вірно зроблено висновок про те, що в ході перевірок позивача і його контрагента ФОП ОСОБА_1 , а також в ході судового розгляду не було надано передбачений вимогами пункту 5.2.4 договору від 04.01.2016 №4-16 дозвіл Держгірпромнагляду на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що обсяги виконаних робіт, зазначені в актах прийому-передачі вказаних послуг, неможливо було виконати вказаним суб`єктом підприємницької діяльності за відсутності найманих працівників з відповідною кваліфікацією.

Крім викладеного, колегія суддів погоджується із висновком контролюючого органу про те, що ДП «Шацьке УД ЛГ» в порушення п.19 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.09.1999 №87 із змінами і доповненнями, п.17, 21, 22 Положення (стандартів) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» завищено обсяг витрат у рядку 2180 «Інші операційні витрати» у Звіті про фінансові результати всього на суму 10700,00 грн., в т.ч. за звітний період І кв. 2016 в сумі 10700,00 грн. Оскільки, як вірно встановлено контролюючим органом, позивачем порушені правила бухгалтерського обліку операцій із забезпечення продуктами харчування бійців національної гвардії на території незаконного видобутку бурштину у Маневицькому районі за січень 2016 року в сумі 10350,00 грн. та за лютий 2016 року в сумі 350,00 грн, внаслідок відображення цих операцій у Звіті про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за півріччя 2016 року 2180 фінансової звітності «Інші операційні витрати» (запис по Дт бал.рах.949 «Інші витрати операційної діяльності» з Кт бал. рах.28 «Товари»), а ці витрати не пов`язані із господарською діяльністю підприємства (тобто не спрямовані на отримання доходу), а тому, у відповідності до вимог Інструкції від 30.11.1999 року № 291 за дебетом рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» відображаються збитки підприємства та використання прибутку на цілі, в т.ч. не пов`язані з господарською діяльністю підприємства/або не спрямовані на отримання доходу (т. 1 а.с. 25).

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у позивача підстав для формування витрат за результатами оформлення таких операцій. Доводи касаційної скарги не містять посилань на неправомірність висновків контролюючого органу в цій частині, а містять лише посилання на те, що продукти придбавались на виконання доручення голови Волинської ОДА і такі витрати правомірно були відображені в бухгалтерському обліку Державного підприємства «Шацьке учбово-досвідне лісове господарство».

Колегія суддів звертає увагу, що всі інші доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права або порушили норми процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 246, 341, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Шацьке учбово-досвідне лісове господарство» залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24.05.2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 року у справі № 803/537/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко

Л.І. Бившева

Судді Верховного Суду