УХВАЛА
20 грудня 2023 року
м. Київ
справа №640/24090/19
адміністративне провадження № К/990/38673/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року у справі № 640/24090/19 за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
установив:
Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року у справі № 640/24090/19.
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2023 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме, подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших (поважних) причин пропуску такого строку.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржник надіслав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому останній посилається, зокрема, на ті підстави, яким вже надавалась оцінка в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху, та які були визнані неповажними.
Також, скаржник описує обставини пов`язані з запровадженням карантинну на території України у зв`язку з коронавірусною хворобою (COVID-19) спричиненої короновірусом SARS-CoV-2. Звертає увагу на запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року.
Розглянувши зазначену заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для його поновлення не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та згідно з відомостями з Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», відповідач вже неодноразово реалізовував своє право на касаційне оскарження рішень судів попередніх інстанцій у цій справі. Однак ухвалами Верховного Суду від 03 січня 2023 року, від 08 лютого 2023 року, від 04 липня 2023 року, від 08 серпня 2023 року, від 13 вересня 2023 року та від 17 жовтня 2023 року касаційні скарги було повернуто як такі, що не містили обов`язкових підстав касаційного оскарження.
У своїх ухвалах про повернення раніше поданих касаційних скарг Верховний Суд неодноразово надавав роз`яснення скаржнику щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, зокрема, в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Однак, звертаючись повторно до суду з касаційною скаргою, відповідач так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які було вказано Верховним Судом.
Верховний Суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним. Зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, заява скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не може вважатися обґрунтованою, оскільки невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення касаційної скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, а тому не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Крім того, для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, а строк, що сплинув на момент подання касаційної скарги після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції і виготовлення її повного тексту, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень.
Наведені скаржником обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та не є об`єктивними істотними перешкодами для своєчасної реалізації процесуальних прав.
Скаржник у касаційній скарзі не зазначає, яким чином введення воєнного стану, вплинуло на пропуск строку на касаційне оскарження судового рішення у цій справі. Крім того, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не вказує як зазначені обставини вплинули на можливість врахування роз`яснень, наданих Верховним Судом в ухвалах від 03 січня 2023 року, від 08 лютого 2023 року, від 04 липня 2023 року, від 08 серпня 2023 року, від 13 вересня 2023 року та від 17 жовтня 2023 року задля повторного звернення до суду з належним чином оформленою касаційною скаргою.
Для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами Кодексу адміністративного судочинства України у скаржника було достатньо часу. Загальний строк, що сплинув після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції та виготовлення її повного тексту і до дня подання цієї касаційної скарги становить майже 10 місяців, що не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою.
Поряд із цим, Суд вважає за необхідне зазначити, що у зв`язку з оголошенням карантину згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» законодавцем було внесено зміни до КАС України та доповнено пункт 3 Прикінцевих положень останнього нормою, за якою, зокрема, строк для усунення недоліків продовжується на час дії карантину.
У подальшому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон №731-IX), який набрав чинності 17 липня 2020 року, було викладено пункт 3 Прикінцевих положень КАС України в наступній редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так й після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.».
Разом з тим, пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону №731-ІХ передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Викладене, у свою чергу, свідчить, що законодавець передбачив закінчення продовжених у зв`язку із запровадженням карантину строків 06 серпня 2020 року.
Натомість, жодних обґрунтувань щодо пропуску строку на касаційне оскарження з підстав запровадження обмежень, впроваджених у зв`язку з карантином, зокрема, які саме обмеження, запроваджені у зв`язку з карантином та яким чином такі завадили скаржнику вчасно звернутись до суду з касаційною скаргою, відповідач у клопотанні не зазначає.
Сукупність цих обставин свідчить про допущення скаржником необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог Кодексу адміністративного судочинства України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Також Суд акцентує увагу на тому, що податковий орган, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Ураховуючи те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
ухвалив:
У задоволенні заяви Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року у справі № 640/24090/19 за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М. М. Яковенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2023 |
Оприлюднено | 22.12.2023 |
Номер документу | 115838925 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Шишов О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні