Рішення

від 14.12.2023 по справі 301/4171/23

ІРШАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 301/4171/23

2/301/1163/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" грудня 2023 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області

у складі головуючої судді Даруда І.А.,

при секретарі Сатін Н.М.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Іршава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Ференц Р.Я. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу, посилаючись на те, що 26.09.2023 року дав кошти у борг (позичив) відповідачу ОСОБА_3 , у розмірі 242 300 тис. Євро (двісті сорок дві тисячі триста Євро), про що відповідач надав письмову розписку, написану ним власноручно. У визначені у розписках терміни, відповідач не повернув, ні основну суму боргу, ні визначені у розписці 2,5 % відсотки від суми основного боргу, чим порушив виконання свого зобов`язання. Строк повернення коштів визначений у письмовій розписці до 13.11.2023 року включно. На неодноразові усні звернення повернути позичеві кошти, відповідач постійно обіцяє повернути такі, однак не повертає, чим ухиляється від вирішення спору по суті. У зв`язку з простроченням відповідачем терміну виконання зобов`язання, а також уникнення ним мирного вирішення спору та у зв`язку з відмовою відповідача повернути взяті ним в борг кошти, змушений звернутися до суду з позовом про примусове стягнення з відповідача ОСОБА_3 , боргу в сумі 242 300 тис. Євро, що еквівалентно по курсу НБУ в національній валюті 9 692 000 грн. станом на 26.09.2023 року та 2,5 % від суми основного боргу, що становить 6 057,5 Євро, та складає суму за курсом НБУ в національній валюті 242 300 грн.

За таких обставини, зважаючи на те, що відповідач порушує умови зобов`язання перед позивачем згідно власноручно написаної ним розписки. Добровільно не здійснює заходи щодо погашення суми боргу, або її частини, тим самим порушує права позивача, а тому вважає, що його права є порушені та підлягають захисту в судовому порядку.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів, що викладені в позовній заяві, росили позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг за борговою розпискою в сумі 242 300 тис. Євро, що еквівалентно по курсу НБУ в національній валюті 9 692 000 грн. станом на 26.09.2023 року та 2,5 % від суми основного боргу, що становить 6 057,5 Євро, та складає суму за курсом НБУ в національній валюті 242 300 грн.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, щодо задоволення позову не заперечував.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_4 , відповідача ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 26.09.2023 року року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 було укладено письмовий договір позики, який оформлений у формі письмової розписки (а.с.11). Так, відповідно до умов цього договору, позичальник ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 кошти в сумі 242300 Євро, що еквівалентно по курсу НБУ в національній валюті 9 692 000 грн. станом на 26.09.2023 року та зобов`язався сплатити 2,5 % від суми основного боргу, що становить 6 057,5 Євро, та складає суму за курсом НБУ в національній валюті 242 300 грн. в строк до 13.11.2023 року.

Відповідач у встановлений в розписці строк коштів не повернув та надалі не має такого наміру, оскільки ні частинами, ні в інший спосіб не бажає виконувати взяті на себе зобов`язання щодо повернення коштів в добровільному порядку.

Згідно зі ст. ст.1046,1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (кредитор) передаєіншій стороні (позичальнику) у власність грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути кредитору таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості. Договір позики вважається укладеним в момент передачі грошей. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Статтею 509 Цивільного кодексу Українивизначено поняття зобов`язання та підстави його виникнення - зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зстаттею 526 Цивільного кодексу Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1ст. 530 ЦК України).

Правиламистатті 629 Цивільного кодексу Українивстановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а відповідно до частини 1статті 625 цього Кодексуборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно достатті 1046 Цивільного кодексу Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною другоюстатті 1047 Цивільного кодексу Українина підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15, розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 лютого 2021 року у справі №755/11600/18.

Відповідно достатті 1049 Цивільного кодексу Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1статті 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, астаттею 599 цього Кодексувстановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики підлягають до задоволення, оскільки останній не виконав умови договору позики від 26.09.2023 року і не навів у суді доказів спростування вимог позивача.

Керуючись ст. ст.4,12,19,81,82,83,175,177,184,259,263,265,268 ЦПК України, ст. ст.526,629,610,611,612,625,1047,1049 ЦК України, суд,

Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість за договором позики у сумі 242300 ( двісті сорок дві тисячі триста) Євро, що еквівалентно по курсу НБУ в національній валюті 9692 000 ( дев`ять мільйонів шістсот дев`яносто дві тисячі) гривень та 2,5 % від суми основного боргу, що становить 6057,5 (шість тисяч п`ятдесят сім Євро п`ятдесят центів) Євро та складає суму в національній валюті 242300 (двісті сорок дві тисячі триста) гривень.

Стягнути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у сумі 13 420 ( тринадцять тисяч чотириста двадцять) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду . Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 22 грудня 2023 року.

Суддя : І. А. Даруда