Ухвала

від 22.12.2023 по справі 357/6831/16-ц

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/6831/16-ц

Провадження № 6/357/263/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2023 року Білоцерківський міськрайоннийсуд Київськоїобласті у складі: головуючого судді Бондаренко О. В., при секретарі Кононюку П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Альфа банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 ,Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центральногоміжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Флексіс», про заміну сторони виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В :

31.10.2023 ТОВ «Дебт Форс» звернулося до суду з даною заявою, шляхом направлення засобами поштового зв`язку (зареєстрована судом 07.12.2023), мотивуючи тим, що 16.11.2016Білоцерківський міськрайонний суд Київської області ухвалив рішення у справі №357/6831/16про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа Банк» заборгованості за кредитним договором №500981020.21.12.2020 між ТОВ «Флексіс» та АТ «Альфа Банк» було укладено договір №2 про відступлення права вимоги, відповідно до якого АТ «Альфа Банк» відступило ТОВ «Флексіс», а ТОВ «Флексіс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором №500981020. 21.12.2020 між ТОВ «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір №21-12/20 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Флексіс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором №500981020. 09.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс» було укладено Договір №09-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс», а ТОВ «Кампсіс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором №500981020. Відповідно до п. 5.2 Договору права вимоги вважаються відступленими (переданими) Попереднім (первісним) кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4). 29.05.2023 між ТОВ «Кампсіс» та ТОВ «Дебт Форс» було укладено Договір №29-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс» відступило ТОВ «Дебт Форс», а ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором №500981020. Відповідно до п. 5.2 Договору права вимоги вважаються відступленими (переданими) Попереднім (первісним) кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4). У зв`язку з цим, заявник просить замінити вибулого стягувача АТ «Альфа Банк» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» у виконавчому провадженні по примусовому виконанню виконавчого листа №357/6831/16 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа Банк» заборгованості за кредитним договором №500981020.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день і час розгляду справи повідомлялися належним чином, представник заявника в заяві просив розгляд справи здійснювати без участі представника товариства.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

16.11.2016 рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі №357/6831/16-ц, провадження №2/357/2882/16, позов ПАТ «Альфа Банк» до ОСОБА_1 ,про стягнення заборгованості, задоволено (а.с.38-39, 51) та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 38211,66 грн. та судові витрати в сумі 1378,00 грн. Рішення суду набрало законної сили.

20.01.2017 на виконання вказаного рішення суду від 16.11.2016 ПАТ «Альфа Банк`було направлено копію рішення та виконавчий лист по справі №357/6831/16, провадження №2/357/2882/16, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 43-45).

З відомостей з автоматизованої системи виконавчого провадження (а.с. 52), вбачається, що 19.08.2019 Білоцерківським відділом державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відкрито виконавче провадження №59832720 щодо боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягувач Акціонерне товариство «Альфа Банк», стан ВП: відкрито.

21.12.2020 між ТОВ «Флексіс» та АТ «Альфа Банк» було укладено договір факторингу №2 (а.с. 52 на звороті 57), відповідно до якого АТ «Альфа Банк» як клієнт відступає фактору, а Фактор ТОВ «Флексіс» набуває належне клієнту право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в додатку №1-1 до договору.

Відповідно до п. 2.3 Договору право вимоги вважається відступленим фактору з дати повної оплати фактором ціни права вимоги відповідно до п. 4.2 Договору. В дату здійснення повної оплати фактором цін права вимоги сторони підписують акт приймання-передачі реєстру боржників, за формою встановленою в додатку №2 до цього договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору фактор зобов`язаний передати в розпорядження клієнта грошові кошти і сплатити клієнту ціну права вимоги в розмірі 25800000,00 грн, шляхом перерахування на рахунок клієнта.

Як вбачається з копії платіжного доручення №123 від 21.12.2020 (а.с. 60), новий кредитор ТОВ «Флексіс» сплатив первісному кредитору АТ «Альфа Банк`ціну права вимоги згідно договору факторингу №2 від 21.12.2020 в розмірі 25 800 000,00 грн..

21.12.2020між ТОВ «Флексіс» та АТ «Альфа Банк», на виконання вимог Договору факторингу №2, було укладено акт приймання передачі реєстру боржників до договору факторингу №2 від 21.12.2020 (а.с. 58), згідно якого клієнтом передав, а фактор прийняв реєстр боржників, зазначений у додатку №1-1 до цього договору.

Згідно додатку №1-1 до договору факторингу №2 від 21.12.2020 (а.с. 58-59), а саме реєстру боржників, права вимоги за якими були відступлені, до переліку входить кредитний договір №500981020від 10.07.2015, позичальником (боржником) якого є ОСОБА_1 .

21.12.2020 між ТОВ «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №21-12/20 (а.с. 60 на звороті 65), відповідно до якого ТОВ «Флексіс» як клієнт відступає фактору, а Фактор ТОВ «Вердикт Капітал» набуває належне клієнту право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в додатку №1-1 до договору.

Відповідно до п. 2.3 Договору право вимоги вважається відступленим фактору з дати підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників, за формою встановленою в додатку №2 до цього договору.

Як вбачається з копій платіжних доручень (а.с. 67, 68), новий кредитор ТОВ «Вердикт Капітал» сплатив первісному кредитору ТОВ «Флексіс» ціну права вимоги згідно договору факторингу №21-12/20 від 21.12.2020.

Згідно додатку №1-1 до договору факторингу №21-12/20 від 21.12.2020(а.с. 66-67), а саме реєстру боржників, права вимоги за якими були відступлені, до переліку входить кредитний договір №500981020від 10.07.2015, позичальником (боржником) якого є ОСОБА_1 .

27.09.2018 між ТОВ «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал», на виконання вимог Договору факторингу №21-12/20, було укладено акт приймання передачі реєстру боржників до договору факторингу№21-12/20 від 21.12.2020 (а.с. 58), згідно якого клієнтом передав, а фактор прийняв реєстр боржників, зазначений у додатку №1-1 до цього договору.

09.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кампсіс» укладено договір №09-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги (а.с. 69-71), відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс», а ТОВ «Кампсіс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту та 10.03.2023 укладено додаткову угоду №1 до договору №09-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 09.03.2023 (а.с. 71 на звороті - 72).

Відповідно до п. 2.1 Договору №09-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 09.03.2023 за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором».

Відповідно до п. 5.2 Договору №09-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 09.03.2023 права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).

09.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кампсіс» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором №09-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 09.03.2023 (а.с. 73), згідно якого первісний кредитор передав новому кредитору реєстр боржників кількістю 4722 та після цього, від первісного кредитора до нового кредитора переходять права вимоги заборгованості до боржників і новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників.

З витягу з реєстру боржників від 09.03.2023 до договору №09-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 09.03.2023 (а.с. 74), вбачається, що до переліку входить кредитний договір №500981020, позичальником за яким є ОСОБА_1 .

29.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» укладено договір №29-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги (а.с. 75-76), відповідно до якого ТОВ «Кампсіс» відступило ТОВ «Дебт Форс», а ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту та 27.06.2023 укладено додаткову угоду №1 до договору №29-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 29.05.2023 (а.с. 77).

Відповідно до п. 2.1 Договору №29-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 29.05.2023 за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 5.2 Договору №29-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 29.05.2023 права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).

29.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором №29-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 29.05.2023 (а.с. 77 на звороті), згідно якого первісний кредитор передав новому кредитору реєстр боржників кількістю 892 та після цього, від первісного кредитора до нового кредитора переходять права вимоги заборгованості до боржників і новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників.

З витягу з реєстру боржників від 29.05.2023 до договору №29-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 29.05.2023 (а.с. 78), вбачається, що до переліку входить кредитний договір №500981020, позичальником за яким є ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною.

У відповідності до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122 цс13 та постанові від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 зазначено, що виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Отже, матеріально-правовою підставою звернення із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні ТОВ «Дебт Форс», стало укладення між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» договору №29-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 29.05.2023до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №500981020.

Таким чином, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договором цесії) є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження (постанова Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №905/1976/16).

Крім того, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником).

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, на підставі ст. 442 ЦПК України, тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 11 Закону України «Про виконавче провадження» регулює загальні строки виконавчого провадження, а стаття 12 - строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку. Строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з ч. 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі, зокрема, пред`явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення (згідно із пунктом 1 частини першої статті 26 Закону про виконавче провадження) та не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Отже, особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження.

Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Заміна сторони виконавчого провадження, як процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, повинна здійснюватися з метою виконання завдання цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

У випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник не позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження відкривається на підставі пред`явлення виконавчого документа до виконання, а частина п`ята статті 442 ЦПК України передбачає можливість заміни стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження (у тому числі повторного за обґрунтованих підстав при повторному зверненні з виконавчим документом, оскільки зазначена стаття ЦПК України цього не виключає, а Закон про виконавче провадження передбачає таку можливість).

Також, відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону про виконавче провадження поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного статусу стягувача у виконавчому документі.

Заміна стягувача у виконавчому документі як сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам частини першої статті 2 ЦПК України.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства. Якщо, наприклад, суд підтвердив зобов`язання однієї сторони договору перед іншою та відповідне судове рішення набуло законної сили, то суд не здійснює заміну його сторони у випадку уступки відповідним кредитором за цим договором своїх прав та обов`язків іншій особі на цю іншу особу лише заради процесуальної констатації цього матеріального правонаступництва. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першої статті 2 ЦПК України.

Правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 08.02.2022 у справі №2-7763/10, у постанові Верховного суду від 19.10.2022 у справі №2-1105/10.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що рішенням суду від 16.11.2016 у справі №357/6831/16, провадження №2/357/2882/16 стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа Банк» заборгованості за кредитним договором №500981020, 20.01.2017 ПАТ «Альфа Банк`отримав виконавчий лист щодо виконання рішення суду від 16.11.2016 таз 19.08.2019 вказаний виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні у Білоцерківському відділі ДВС (ВП №59832720).Крім того, заявником надано до суду докази, щодо реалізації та виконання умов договорів відступлення прав вимоги, договорів факторингу.

Отже, враховуючи, що до суду надано належні та достатні докази, які у своїй сукупності дали змогу дійти висновку про наявність обставин в підтвердження заявлених вимог, суд приходить до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», про заміну сторони виконавчого провадження, підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 353, 442 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (код ЄДРПОУ: 43577608, місцезнаходження: 02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, 201/203, літера 2А, офіс 602), заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Альфа банк» (код ЄДРПОУ: 23494714, місцезнаходження: м03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100), Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ: 36799749, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б), ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (місцезнаходження: Київська область, м. Біла Церква, б-р Олександрійський, 94),Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс» (код ЄДРПОУ: 43495721, місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 117/18),Товариство з обмеженою відповідальністю «Флексіс» (код ЄДРПОУ: 42853866, місцезнаходження: 04060, м. Київ, вул. Максима Берлінського, 20, офіс 3),про заміну сторони виконавчого провадження, задовольнити.

Замінити стягувача - Акціонерне товариство «Альфа банк» його правонаступником - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.11.2016 у справі №357/6831/16, провадження №2/357/2882/16, на підставі виконавчого листа, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа Банк» заборгованості за кредитним договором №500981020.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала складена 22.12.2023.

Суддя О. В. Бондаренко