Постанова

від 12.12.2023 по справі 522/5575/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/7253/23

Справа № 522/5575/23

Головуючий у першій інстанції Михайлюк О.А.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Лозко Ю.П.,

суддів: Кострицького В.В., Стахової Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Пересипка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 12 липня 2023 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Приморська районна адміністрація як орган опіки та піклування Одеської міської ради, Служба у справах дітей Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, треті особи: Орган опіки та піклування - Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, Служба у справах дітей Одеської міської ради, Центр соціальних служб Одеської міської ради,

встановив:

22 березня 2023 року ОСОБА_2 в інтересах якої діє представник-адвокат Колосовська Л.Л. звернулася до суду з вказаним вище позовом у якому просила визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з нею.

Позовна заява обґрунтована тим, що з жовтня 2008 року сторони почали спільно проживати, ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_1 . Восени 2021 року сторони прийняли рішення про навчання їхнього сина за кордоном, а саме у Республіці Сербія, у зв`язку з чим сторонами було прийнято рішення про те, що

ОСОБА_2 буде супроводжувати сина за кордон і проживати з ним разом. 01 жовтня 2021 року ОСОБА_1 надав свою згоду на тимчасовий виїзд дитини за кордон на підставі чого 12 листопада 2021 року позивачка разом з сином та ОСОБА_1 виїхали до м. Белград, Республіка Сербія та вже 16 листопада 2021 року відповідач повернувся в Україну. Згодом, а саме 16 грудня 2021 року ОСОБА_1 надав згоду на прийняття сином громадянства Республіки Сербії.

14 липня 2022 року за домовленістю між сторонами їх син ОСОБА_4 на період літніх канікул поїхав до батька ОСОБА_1 в Україну та мав повернутися до м. Белград до початку навчального року 2022/2023 року, оскільки був зарахований до 6-го навчального закладу, однак, на думку позивачки, ОСОБА_1 налаштував дитину проти неї, та категорично відмовив повертати сина, заявивши, що син буде проживати в Україні. Таким чином, на переконання ОСОБА_5 у липні 2022 року відповідач ОСОБА_1 обманим шляхом забрав у неї сина, переконавши, що син поїде до України лише на літні канікули.

Позивачка також зазначає, що напередодні поїздки в Україну в липні 2022 року, син мав намір повернутися назад до Сербії, оскільки йому там подобалося навчатися та займатися спортом. Вважає, що ОСОБА_1 утримує дитину виключно з корисливих мотивів, так як це може бути використано ним, як пом`якшуюча обставина під час розгляду відносно нього кримінального провадження у справі №522/11638/22. Звертає увагу, що між нею та сином завжди були теплі та дружні відносини, син відчував почуття прихильності до неї, довіряв та ділився з нею особистим, а вона в свою чергу піклувалася про стан його здоров`я, фізичний та моральний розвиток, син її дуже любить та поважає, між ними наявний взаємозв`язок, та вона в змозі повністю матеріально забезпечувати сина.

Разом з позовною заявою, ОСОБА_2 подала клопотання про призначення судово-психологічної експертизи у якому просила призначити по цій справі судово-психологічну експертизу, доручивши її проведення Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України, на розгляд експертів поставити такі питання:

-Чи спроможна малолітня дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахування його вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища надавати оцінку ставленню кожного з батьків до нього, виявляти прихильність до когось з батьків?

-Яке справжнє ставлення малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до батька ОСОБА_1 , матері ОСОБА_2 .?

-З ким (з батьком чи матір`ю) малолітня дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 хоче проживати?

-Чи має залежність оцінка сімейної ситуації дитиною від впливу з боку батьків та інших дорослих?

-Яким чином можуть вплинути умови виховання кожного з батьків на психологічний стан та розвиток дитини?

-Яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості батька, ОСОБА_1 , особливості його виховної поведінки впливають на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя дитини?

-Яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості матері, ОСОБА_2 , особливості її виховної поведінки впливають на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя дитини?

Клопотання про призначення експертизи позивачкою обґрунтовано тим, що предметом позову є визначення місця проживання дитини, а регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, тому для повного та всебічного розгляду справи вважала за необхідне призначити у справі судово-психологічну експертизу.

04 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся з зустрічним позовом у якому просить визначити місце проживання ОСОБА_3 разом з ним, посилаючись на те, що у 2016 році ОСОБА_2 залишила сина та повернулася до своїх батьків. Починаючи з 2016 року, і до листопада 2021 року ОСОБА_2 не надавала кошти на утримання дитини, і не приймала моральної участі у вихованні дитини, зустрічалася з сином не частіше двох разів на місяць, зрідка телефонувала сину, не відповідала на його дзвінки. На протязі п`яти років вихованням та забезпеченням дитини він займався самостійно. Восени 2021 року син отримав запрошення від баскетбольного клубу, який знаходиться у м. Белград, Республіка Сербія. З огляду на вік дитини йому була потрібна допомога особи, яка б його супроводжувала, зважаючи на те, що він не міг залишити свою роботу, тому звернувся до ОСОБА_2 з проханням поїхати з сином за кордон. Зазначає, що син не став проживати разом з ОСОБА_2 , а поїхав розвивати свої здібності. За цей час ОСОБА_2 зі своїми батьківськими обов`язками належним чином не впоралася, за дитиною не доглядала та мало спілкувалася з сином. Повернувшись додому, син категорично відмовився займатися баскетболом, у телефонній розмові з ОСОБА_2 15 липня 2022 року сказав, що не хоче з нею жити, та не повернеться до Сербії.

Також у зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що вважає недоцільним призначення у справі судово-психологічної експертизи, оскільки зазначені позивачкою в клопотанні про проведення судово-психологічної експертизи питання не відповідають інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та науково-методичним рекомендаціям з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень. Вважає, що всі ці питання вже з`ясовані у висновку органу опіки та піклування та протоколі засідання комісії з питань захисту прав дітей Приморської районної адміністрації ОМР від 27 березня 2023 року, яким визначено місце проживання ОСОБА_3 , разом із батьком. Окрім того звертає увагу, що проведення цієї експертизи є неможливим, оскільки ОСОБА_2 знаходиться за кордоном, що унеможливлює її психологічне дослідження.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 12 липня 2023 року клопотання позивачці задоволено, призначено у справі судово-психологічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, попереджено експерта про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384-385 Кримінального кодексу України,за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

На розгляд експерта поставлено наступні питання:

1.Чи спроможна малолітня дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з урахуванням його вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища надавати оцінку ставленню кожного з батьків до нього, виявляти прихильність до когось з батьків?

2.Яке справжнє ставлення малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до батька, ОСОБА_1 , матері, ОСОБА_2 ?

3.3 ким (з батьком чи матір`ю) малолітня дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , бажає проживати?

4.Чи має залежність оцінка сімейної ситуації дитиною від впливу з боку батьків та інших дорослих?

5.Яким чином можуть вплинути умови виховання кожного з батьків на психологічний стан та розвиток дитини?

6.Яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості батька, ОСОБА_1 , особливості його виховної поведінки впливають на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя дитини?

7.Яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості матері, ОСОБА_2 , особливості її виховної поведінки впливають на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя дитини?

Зобов`язано ОСОБА_2 , ОСОБА_1 разом з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з`явитись у визначений експертами день та час для проведення експертного дослідження.

Відповідно доп.5ч.1ст.252ЦПК України,провадження усправі зупиненона часпроведення експертизи. Витрати пов`язані з оплатою експертизи покладено на ОСОБА_2 .

Не погодившись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою у якій просить скасувати ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 12 липня 2023 року в частині зупинення провадження у справі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_3 на цей час ніде не зареєстрований з причин відмови ОСОБА_2 надати згоду на реєстрацію місця проживання дитини, що на думку скаржника безумовно порушує права дитини, а тому вважає, що вирішення справи по суті якомога швидше є в інтересах дитини.

Також скаржник зазначає, що на цей час у справі не здійснено багато процесуальних дій для всебічного з`ясування обставин справи, наприклад не вирішено клопотання про витребування доказів, а саме матеріалів перевірок поліції, які мають важливе значення для вирішення справи по суті, на що потрібен тривалий час. Також в судовому засіданні суд не оглянув повідомлення матері до дитини в електронних пристроях дитини, яка за наявними у справі висновками психолога є психотравмувальними для дитини.

Скаржник вважає, що зупинення провадження у справі унеможливлює подання ним клопотання про огляд зазначеного вище, внаслідок чого дослідження експертизи не можуть бути повними, що унеможливлює зробити об`єктивний висновок експертом.

Також зазначає, що суд не запропонував для обговорення питання, які ОСОБА_2 пропонувала поставити на вирішення перед експертом.

Зважаючи на те, що провадження у справі зупинене, скаржник не може ініціювати перед судом питання про вирішення експертами інших питань, які мають важливе значення для вирішення справи по суті, зокрема: чи є повідомлення матері до дитини психотравмувальними? Хто з дорослих утворює для дитини соціально-підтримуюче оточення? До кого з батьків дитина прив`язана більшою мірою, чим це характеризується? Чи є ознаки, що дозволяють припустити вплив матері на формування у дитини негативної думки про батька? Якщо є, то в чому вони виражаються? Чи є поведінка матері маніпулятивною, токсичною та/або психотравмувальною для психіки дитини?

Отже хоча скаржник у прохальній частині апеляційної скарги просить скасувати ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 12 липня 2023 року лише в частині зупинення провадження у справі на час проведення експертизи, доводи апеляційної скарги зводяться також і щодо її призначення, тому апеляційним судом ця ухвала суду переглядається повністтю.

На вказану апеляційну скаргу, представник ОСОБА_2 , адвокат Колосовська Л.Л. подала до суду відзив у якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 12 липня 2023 року без змін. Посилаючись на необґрунтованість та безпідставність доводів апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 не заявляв клопотання про витребування доказів, а саме матеріалів перевірок поліції, у той час як до зустрічної позовної заяви ним долучено вказані документи у якості додатків. Звертає увагу, що ОСОБА_1 не заявляв клопотання, а ні в усній, а ні в письмовій формі про огляд повідомлень матері до дитини на електронних пристроях дитини, як про те запевняє скаржник, посилаючись на ч.3 ст. 229 ЦПК України зазначає, що всі докази оглядаються та досліджуються судом при розгляді справи по суті. Вважає неправдивими твердження скаржника про те, що суд не запропонував обговорити питання, які пропонується поставити на вирішення експерта, оскільки у підготовчому судовому засіданні 09 травня 2023 року розглядалося клопотання ОСОБА_2 про призначення судово-психологічної експертизи та були запропоновані всі питання до експерта на обговорення, але питання про призначення експертизи залишилося відкритим, оскільки суд вирішив заслухати ОСОБА_3 , а потім вирішувати питання про призначення експертизи, 12 липня 2023 року у судовому засідання була з`ясована думка дитини, після чого судом прийнято рішення про призначення експертизи. Окремо зауважує, що ОСОБА_1 ознайомлений з матеріалами справи, подавав заяви по суті спору, був ознайомлений із клопотанням про призначення експертизи, яке було подано разом з позовною заявою, але не скористався своїм процесуальним правом та не поставив свої питання на вирішення експерта.

Приймаючи участь в судовому ОСОБА_1 підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник ОСОБА_2 , адвокат Колосовська Л.Л. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Представник Центру соціальних служб Одеської міської ради Макарчук Т.М. вважала, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, без наведення обґрунтувань своєї позиції.

У судове засідання інші учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення учасників справи, за доводами апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам оскаржувана ухвала суду відповідає.

Частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (частина перша статті 102 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч. 1 ст. 104 ЦПК України).

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (рішення (Dulskiy v. Ukraine) від 01 червня 2006 року, заява N 61679/00, пункт 71) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби в спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто в разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.

Пунктом 5 частини першоїстатті 252 ЦПК Українисуду надано право зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.

Отже зупинення провадження у справі на час проведення вказаної вище експертизи, не може вважатися порушенням судом норм процесуального права.

Колегія суддів звертає увагу, що проведення судово-психологічної експертизи може потребувати певного тривалого періоду часу й існує обґрунтована необхідність зупинити провадження у справі на час проведення такої експертизи, що є правом суду.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного і обгрунтованого висновку про задоволення клопотання сторони позивачки і призначення у справі вказаної вище експертизи та доцільність зупинення провадження у справі на час її проведення.

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції не запропонував для обговорення питання, які ОСОБА_2 пропонувала поставити на вирішення перед експертом, колегія суддів відхиляє, з огляду на таке.

Згідно з ч.4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як убачається з матеріалів справи, клопотання про призначення експертизи у цій справі, ОСОБА_2 долучила до позовної заяви, поданої до суду 22 березня 2023 року, з матеріалами справи ОСОБА_1 ознайомився 06 квітня 2023 року (т.1 а.с. 121). У поданій ним зустрічній позовній заяві, ОСОБА_1 зазначив, що вважає недоцільним призначення судово-психологічної експертизи (т.1 а.с. 167).

Із протоколу судового засідання від 12 липня 2023 року, під час якого судом постановлено оскаржувану ухвалу, убачається, що судом ставилося на обговорення питання щодо призначення експертизи у справі за клопотанням ОСОБА_2 , проти чого ОСОБА_1 заперечував (т.3 а.с. 60).

Таким чином, скаржник на власний розсуд реалізував обсяг, наданих йому процесуальних прав, заперечуючи проти призначення експертизи у справі, та не скористався мірою можливої поведінки (правом) на звернення до суду з власним переліком питань, вирішення експертом яких, на його переконання, є доцільним та необхідним під час розгляду справи цієї справи по суті.

З огляду на ту обставину, що зупинення провадження у справі має тимчасовий характер, обмежене у часі лише періодом проведення експертизи, відтак скаржник після повернення матеріалів справи до суду за наслідками проведення експертизи, процесуально не обмежений у праві ініціювати перед судом вирішення питань, які на його погляд, мають бути розглянуті судом.

Порушень судом норм процесуального права колегією суддів не встановлено.

Отже доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання про призначнення експертизи у справі.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, з мотивів наведених у апеляційній скарзі.

У відповідності ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-384 ЦПК України

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 12 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст постанови складено 18 грудня 2023 року

Головуючий: Ю.П.Лозко

Судді: В.В. Кострицький

Н.В. Стахова