Номер провадження 2/754/4293/23
Справа №754/9673/23
РІШЕННЯ
Іменем України
11 грудня 2023 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді: Сенюти В.О.
за участю секретаря: Солонюк К.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьмишина Алла Леонідівна про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду міста Києва із позовом до відповідача КМР, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьмишина А.Л. про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Подану позовну заяву мотивує тим, що позивач є рідною тіткою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на майно: земельну ділянку площею 7,0 га, кадастровий номер 3221480500:04:015:000 та квартиру АДРЕСА_1 . Позивач є спадкоємцем майнових прав та обов`язків померлого ОСОБА_2 за законом у зв`язку із чим звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. 20.06.2023 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьмишина А.Л. видала позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 7 га, кадастровий номер 3221480500:04:015:000 та свідоцтво про право на спадщину за законом на частку квартири АДРЕСА_1 . Разом з тим, 20.06.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьмишиною А.Л. відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на іншу частку спірної квартири через відсутність у спадкоємця оригіналу правовстановлюючого документу на спірну частину квартири. На підставі викладеного, позивач просить визнати за позивачем право власності на частку спадкового майна - квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 19.07.2023 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 14.09.2023 витребувано завірену належним чином копію матеріалів спадкової справи № 21/2022 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 23.10.2023 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті.
Письмові матеріали справи містять відзив представника відповідача, відповідно до якого, просить ухвалити рішення згідно норм чинного законодавства.
Сторони в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник позивача направив на адресу суду заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивача.
Представник відповідача у відзиві просив проводити розгляд справи у відсутність представника відповідача.
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьмишина А.Л. у своїй заяві, яка надійшла на адресу суду, просила проводити розгляд справи у її відсутність.
Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якої вказано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
ОСОБА_3 після реєстрації шлюбу 03.03.1964, змінила прізвище « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », про що свідчить копія свідоцтва про шлюб.
Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якої вказано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
ОСОБА_8 після реєстрації шлюбу 18.09.1972, змінила прізвище « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_9 ».
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_10 є рідними сестрами.
Згідно копії свідоцтва про народження, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками якого вказано ОСОБА_11 та ОСОБА_10 .
Отже, позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у родинних відносинах, як тітка та племінник.
З копій свідоцтв про смерть вбачається, що ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , його дружина ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , а їх син ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно копії спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , із заявою про прийняття спадщина звернулася лише ОСОБА_1 , інших спадкоємців немає.
Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.06.2023 спадкоємцем майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його тітка ОСОБА_1 , позивач по справі. Позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом щодо земельної ділянки, площею 7,000 га, кадастровий номер 3221480500:04:015:0005, що розташована за адресою Київська область, Васильківський район, Великобугаївська сільська рада.
Крім того, позивач ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем майна ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, що складається з частки квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 26.10.2021 Соколовим О.Є., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі № 953, дублікат якого виданий 15.05.2023 Сперчуном О.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі № 369.
Проте, 20.06.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьмишиною А.Л. позивачу по справі відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на іншу частку квартири АДРЕСА_1 у зв`язку із відсутністю документу, що підтверджує право власності померлого на частку спадкового майна.
Так, згідно відповіді Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 20.06.2022 вказано, що згідно даними реєстрових книг Бюро, квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за: ОСОБА_10 та ОСОБА_2 в рівних долях на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації державного житлового фонду Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації 12.04.2007 (розпорядження № 1319) та зареєстрованого в Бюро 07.08.2007 за реєстровим № 7886.
Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.10.2021, спадкоємцем за законом майна ОСОБА_10 є її син ОСОБА_2 , який успадкував частку квартири АДРЕСА_1 , що належала померлій на праві спільної часткової власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації державного житлового фонду Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації 12.04.2007 на підставі ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» згідно з наказом № 1319 від 12.04.2007. Право власності зареєстроване Комунальним підприємством Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 07.08.2007, записано в реєстрову книгу за № 7886 про що проставлена відмітка на правовстановлюючому документі.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що за життя спадкодавцю ОСОБА_2 належала частка квартири АДРЕСА_1 на успадкування якої за законом має право позивач ОСОБА_1 .
Позивач вказує, що у зв`язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на частку квартири, вона не може у встановленому законом порядку оформити свої спадкові права на спірну частину квартиру, а тому звернулась до суду із даним позовом за захистом своїх прав.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1263 ЦК України у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.
У відповідності до ст. 1269 ЦК України спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, у разі якщо він постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або він подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, згідно ч.1ст. 1270 ЦК України, якщо він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 Цивільного Кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Положенням статті 1298 ЦК України передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008, роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до п. 3.5. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» встановлено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У відповідності до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Зі змісту цієї статті вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
З огляду на викладене, об`єктивно дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що доводи, викладені в позові, є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
У зв`язку з тим, що позивач просить судові витрати покласти на неї, то питання про стягнення судового збору не вирішується.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 133, 137, 141, 235, 263, 264, 352, 354-355 ЦПК України, ст.ст.316, 321, 328, 384, 392, 1216, 1218, 1263, 1296, 1297, 1298 ЦК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьмишина Алла Леонідівна про визнання права власності в порядку спадкування за законом- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації - АДРЕСА_2 ), право власності на частки квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено: 21.12.2023.
Суддя В.О.Сенюта
..
Суд | Деснянський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2023 |
Оприлюднено | 27.12.2023 |
Номер документу | 115844780 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Деснянський районний суд міста Києва
Сенюта В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні