Справа № 606/2283/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі
головуючого судді Марціцкої І.Б.
за участю секретаря судового засідання Пасько І.Б.
в присутності представника позивача адвоката Скиби В.М.
представника відповідача адвоката Гнатишака О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Теребовлі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», про про захист прав споживачів,
ВСТАНОВИВ
Позивач ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Скибу В.М. пред`явила до суду позов до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, у якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо списання власних та кредитних коштів на ім"я ОСОБА_1 з 16.09.2022, зобов`язати відповідача повернути власні та кредитні кошти в розмірі 45786 грн., скасувати нараховані відсотки та штрафні санкції та визнати дії відповідача щодо ненадання відповіді на звернення такими, що порушують права позивача, як споживача.
На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що із 21.09.2017 року ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ "Приватбанк" та має відкриту картку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) на яку надходить пенсія із нульовим кредитним лімітом та разом з цією карткою з 12.02.2020 року має ще кредитну карту НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), з кредитним лімітом 43000 грн. 16.09.2022 ОСОБА_1 , перебуваючи на території Республіки Польщі, зайшла в магазин "Bedronka", щоб здійснити покупки, але розрахуватись не змогла, через те, що на рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) були відсутні кошти. Після того, як позивачці стало зрозуміло про викрадення коштів, ОСОБА_1 відразу повернулася в Україну та 19.09.2022 звернулась у ВП №3 у м. Теребовля Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, щодо шахрайських дій з приводу викрадення грошових коштів з її картки в сумі 43000 грн. По даному факту було розпочато кримінальне провадження №12022211080000141 за ч.4 ст. 185КК України, яке на даний час триває. Також, ОСОБА_1 звернулась в банк АТ КБ «Приватбанк» із заявою, та просила повернути кошти, які були списані 16.09.2022 року з її платіжних карток (рахунку) не по її вині та не з її волі. Однак відповідач зазначає, що не може повернути кошти, та звинувачує в тому, що дані дії, які відбувалися, здійснити могла лише ОСОБА_1 , або третя особа, за допомогою її фінансового телефону та іншої особистої інформації. Проте ОСОБА_1 не знає яким чином шахраї отримали доступ до її карток і коштів, оскільки вона ніколи нікому не розголошувала конфіденційну інформацію.
Крім цього, ОСОБА_1 звернулась до банку з вимогою, у якій просила призупинити нарахування відсотків по кредитах у зв`язку з відкриттям кримінального провадження на час досудового розслідування.
З відповіді ПАТ КБ «Приватбанк» від 26.10.2022 року, слідує, що банк розглянув запит щодо несанкціонованого списання коштів з рахунків, та за результатами розслідування повідомив, що згідно ст.628,629 ЦК України, ОСОБА_1 зобов`язана повернути і сплатити відсотки за користування кредитом.
Оскільки відповідач не здійснив відновлення порушених прав позивача, остання змушена звертатися до суду з позовом.
Посилаючись на приписи статей Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», Постанови Національного банку України (далі - НБУ) від 05 листопада 2014 року № 705 «Про здійснення операцій з використання електронних платіжних засобів», та наполягаючи на тому, що вона не вчиняла розпорядження щодо списання/перерахунку коштів та не вчиняла будь-які інші дії, що могли б призвести до списання грошових коштів з її рахунків, просила стягнути з Банку на її користь безпідставно списані кошти, скасувати відсотки та штрафні санкції.
Ухвалою суду від 27 грудня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
22.03.2023 від представника відповідача Комерційний банк «Приватбанк» адвоката Гнатишака О.В. надійшло спростування на позовну заяву, в якому зазначено про безпідставність заявлених позивачем позовних вимог. Зокрема вказано, що заявляючи вимогу про визнання неправомірними дій Банку щодо списання власних та кредитних коштів на ім"я ОСОБА_1 позивачем не навендено обгрунтування, не представлено суду доказів того, які саме дії щодо списання коштів здійснено Банком, в яку дату та на яку суму такі мали місце. А також вказано, що прихідні та видаткові операції за рахунком не належать до списань коштів. Позивач, заявивши вмогу про повернення коштів на рахунки не наводить суду мотивів з приводу результатів кримінального провадження. Реалізувати право на повернення коштів позивач може заявивши цивільний позов в межах кримінального провадження до осіб -одержувачів коштів.З врахуванням вищенаведеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Програмним комплексом Банку зафіксовано хронологію подій по відновленню доступу та здійснення успішного доступу до акаунту «Приват24» клієнта ОСОБА_1 за логіном входу в НОМЕР_5 - фінансовий номер телефону клієнта ОСОБА_1 у АТ КБ «ПРИВАТБАНК». 16.09.2022 року відновлено вхід в «Приват24» під логіном НОМЕР_5 клієнта ОСОБА_1 з використанням ПІН-коду картки клієнта -НОМЕР_14 з девайса моделі - SM-A127F|samsung з яким така завжди використовувалась. Sim-картка НОМЕР_5 не перевиготовлялась, про будь яку втрату телефону клієнт не повідомляла Банк, оспорювані списання коштів відбувались з карток клієнта на мерчанті стороннього банку: «Індустріалбанку» з використанням підтверджених 3 D «Secure Authentication», відтак погоджені клієнтом. Такі дії можуть бути вчинені виключно з вільного волевиявлення клієнта на розголошення даних ПІН-коду картки та надання доступу до мобільного телефону. Отже, недостатньо лише випустити іншу сім-картку Клієнта, здійснити переадресацію або мати «фінансовий» мобільний номер телефону клієнта, потрібно ще знати пароль входу в аккаунт «Приват24», а щоб його змінити, необхідно володіти ПІН-кодом діючої картки Клієнта. Тобто, без розголошення чи передачі з боку позивачки ПІН- коду своєї картки, номеру своїх карток, інша особа, навіть перевипустивши сім-картку, або маючи «фінансовий» мобільний номер телефону клієнта, не змогла б ні зайти в аккаунт «Приват24», ні змінити «фінансовий» мобільний номер телефону клієнта, ні зняти чи переказати грошові кошти, а тому позивачка повинна нести відповідальність за здійснення платіжних операцій, що є предметом судового оспорення. Враховуючи відсутність правових підстав, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
В судовому засіданні представник позивача Скиба В.М. підтримав вимоги з мотивів викладених у позові. Просив звернути увагу, що 16 вересня 2022 року ОСОБА_1 перебувала в Республіці Польща. В магазині «Бедрьонка» в неї виникли проблеми при розрахунку картою «Приват Банк». Будь - яких повідомлень від «Приват Банк» на телефон ОСОБА_1 не надходило, оскільки позивач користувалася послугами польського оператора зв`язку. Згодом, позивач встановила карту оператора «Київстар», одразу надійшло декілька повідомлень від «Пиват банк» про списання коштів з пенсійної та кредитної картки. Жодних дій в системі «Приват 24», таких як: вхід, авторизація, зміна паролю, підтвердження платежу позивач не вчиняла. Зрозумівши, що грошима заволоділи шахраї, ОСОБА_1 зателефонувала на гарячу лінію «Пиват Банк», просила заблокувати картки та можливість здійснювати будь - які дії з картками, повідомила, що її коштами заволоділи шахраї. Позивач за декілька днів повернулася в Україну, звернулася в правоохоронні органи із заявою про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, а саме: шахрайських дій з боку невідомих осіб, внаслідок яких було списано кошти з банківських карток позивача без її згоди. Представник позивача просив звернути увагу, що ОСОБА_1 , як споживач послуг, у відносинах з банком є слабкою стороною, оскільки банк, отримавши її повідомлення на гарячу лінію, не вчинив всіх можливих дій, які б запобігли списанню коштів з рахунків, не вжив всіх заходів безпеки, які б унеможливили доступ сторонніх осіб до рахунків позивача. Просив звернути увагу, що позивач не передавала третім особам персональних даних, паролю входу, номера карти, такими даними заволоділи шахраї в незаконний спосіб, що підтверджується зверненням позивач до служби безпеки Приват Банк та до правоохоронних органів. Також представник позивача вказував, що представник відповідача надав спростування на позов, а не відзив, що не передбачено цивільним процесуальним законодавством, та не може братися судом до уваги. Просив суд задоволити позовні вимоги повністю.
Представник відповідача Гнатишак О. просив в задоволенні позову відмовити повністю. Пояснив, що позивач є клієнтом «Приват Банк», тільки їй відомі персональні дані, які стосуються банківських рахунків. Відповідачем долучено до матеріалів справи інформацію із банківської системи, яка підтверджує, що позивач авторизувалася в системі «Приват24», вказавши вірно пароль входу, пін - код пенсійної карти, вхід було здійснено із мобільного телефону, який позивач вказала у своїй заяві при укладені договору. Як слідує з вказаної інформації, вхід було здійснено на території Республіки Польща. Переказ коштів підтверджувався позивачем шляхом введення відповідних цифр, які надходили на телефон. Ті суми, які не були підтверджені, а саме: 1500 грн. повернуто на картковий рахунок позивача. Також представник вказував, що позивач неправдиво вказує, що при розрахунку в магазині «Бедронка» в неї виникли проблеми при розрахунку, оскільки з виписки слідує, що ОСОБА_1 розрахувалася в магазині, гроші були списані з рахунку, на рахунку залишилися кошти. Крім того, вказував, що незрозуміло, коли позивач виявила, що з її рахунку списані кошти і коли вона зверталася у службу «Приват Банк» з вказаним повідомленням. В позові така інформація не зазначена, доказів до матеріалів позову не долучено. Вважав такими, що не заслуговують уваги доводи представника позивача про те, що спростування позову не є відзивом, оскільки назва документу не впливає на його зміст, суд не може відхилити доводи відповідача викладені в спростуванні, а не у відзиві, оскільки це приведе до надмірного формалізму, спір не буде вирішено об`єктивно, не буде з`ясовані всі обставини, які мають значення для справи. Просив відмовити в задоволенні позову повністю.
Позивач, будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася.
Суд, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини.
08.11.2015 року ОСОБА_1 звернулася із письмовою Анкетою - заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послугу ПриватБанк, де вказала анкетні дані, місце проживання, мобільний телефон НОМЕР_5 .
12.02.2020 ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту, тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія, шляхом встановлення кредитного ліміту на картці.
16.09.2022 року електронним підписом підписано Паспорт споживчого кредиту.
Як слідує із виписок наданих КБ «ПриватБанк» правовідносини між сторонами врегульовані угодою № SAMDNWFC 00037619227 від 21.09.2017 та угодою № SAMDNWFC 00058143708 від 12.02.2020.
16.09.2022 за угодою № SAMDNWFC 00058143708 від 12.02.2020 з кредитної картки НОМЕР_6 здійснено перерахування коштів в сумі 16079,16 грн; з кредитної картки НОМЕР_7 здійснено наступні платежі 20098,94 грн., 2512,56 грн. - перераховано на пенсійну карту ОСОБА_1 , 500 грн., 500 грн., 500 грн.,500грн.,500 грн., 500 грн.
16.09.2022 за угодою № SAMDNWFC 00037619227 від 21.09.2017 з пенсійної картки НОМЕР_8 здійснено платежі 297,39 грн. за продукти в магазині «Бедрьонка», отримано переказ з карти НОМЕР_7 в сумі 2512,56 грн., перераховано 4019,79 грн.
19.09.2022 року ОСОБА_1 звернулася із завою у ВП № 3 (м. Теребовля), в якій вказала, що 16 вересня 2022 року в період часу з 10 год. 51 хв. по 11 год. 16 хв. невідома особа з пенсійної та кредитної карти викрала грошові кошти на суму 43197,89 грн., вказану заяву внесено в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань, кримінальне провадження № 12022211080000141. Відповідно до Акта приймання- передачі матеріалів кримінального провадження від березня 2023 року кримінальне провадження за № 12022211080000141 від 19.09.2022 року після визначення підсудності передано з Теребовлянської окружної прокуратури до Білоцерківської окружної прокуратури.
13.10.2022 ОСОБА_1 звернулася із письмовою заявою до відповідача, в якій повідомила про викрадення коштів, відкриття кримінального провадження з приводу крадіжки коштів з її карток, просила припинити нарахування відсотків та штрафних санкцій за користування кредитними коштами.
Відповідач у свої письмових листах від 07.10.2022, 26.10.2022, 29.11.2022 повідомив позивача, що претензія стосовно повернених коштів позивачу не може бути задоволена, оскільки переказ коштів був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват-24, вхід в Приват-24 був здійснений під авторизацією позивача, що можна зробити лише за допомогою використання фінансового телефону позивача та іншої особистої інформації.
Згідно з даних програмного комплексу відповідача зафіксовано наступну хронологію подій по відновленню доступу та здійснення успішного доступу до акаунту «Приват24» клієнта ОСОБА_1 за логіном входу в НОМЕР_5 - фінансовий номер телефону клієнта ОСОБА_1 у АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
Sep 16, 2022 7:37:37 PM CHANGE PASSWORD (зміна паролю входу) channel is p24mob НОМЕР_15 SM-A127F| samsung НОМЕР_9 (confirm card);
НОМЕР_5 Sep 16, 2022 7:37:41 PM UNLOCK_ACCOUNT (розблоковано акаунт) restore access НОМЕР_15 SM-A127F|samsung P24_AUTHORIZATION_MOB;НОМЕР_5 Sep 16, 2022 7:51:21PM blockAccount (блокування акаунту);НОМЕР_5 Sep 16, 2022 8:02:56 PM CHANGE PASSWORD channel is p24mob НОМЕР_15 SM-A127F|samsungНОМЕР_9 (confirm card);
НОМЕР_5 Sep 16, 2022 8:02:59 PM UNLOCK_ACCOUNT restore access НОМЕР_15 SM-A127F|samsung P24_AUTHORIZATION_MOB;НОМЕР_5 Sep 16, 2022 12:52:08 PM blockAccount.
16.09.22 в 7:37:37 під логіном НОМЕР_5 з IP польського провайдера НОМЕР_13 здійснено запит на зміну пароля входу в «Приват24» та для підтвердження особі/користувача картки використано пенсійну картку № НОМЕР_9 клієнта ОСОБА_1 та підтверджено вірне введення ПІН-коду карти;
в 7:37:41 проведено успішну авторизацію - вхід в «Приват24», для входу використано пристрій SM-A127F|samsung, що використовується типово клієнтом із фінансовим номером телефону;
в 7:51:21 банк блокує доступ до акаунту, не було підтвердження операції зі сторони клієнта.
Проте, клієнт в 8:02:56 повторно проводить відновлення пароля в «Приват24» та успішну авторизацію, аналогічно, як це описано вище о 7:37:37.
В 12:52:08 Банк повторно в автоматичному режимі блокує акаунт клієнта. Блокування відбулось згідно з процедурою через відсутність відзвону клієнта при спробі здійснити платіж. Вищеперераховані дії відбуваються з підключенням через IP польського провайдера та з типового для клієнта девайса SM-A127F|samsung, який використовується разом із фінансовим номером телефону ОСОБА_1 .
Як вбачається із клієнтських виписок всі оспорювані операції проходять в періоди часу, коли акаунт «Приват24» ОСОБА_1 був розблокованим за підтвердженим коректним введенням ПІН-коду пенсійної картки.
Списання коштів з пенсійної картки НОМЕР_9 та кредитних «Універсальна»: НОМЕР_6 та НОМЕР_10 відбулося через термінали-мерчанти: Е5710138 , Е5710130 , Е5710138 , Е5710129, що належать «Індустріалбанку».
Прінт-скрінами робочих сторінок програмного комплексу відповідача підтверджується, що оспорювані позивачкою транзакції відбувалися на сайті мерчанта стороннього банку за підтвердження транзакцій за допомогою 3-D Secure Authentication (паролі підтвердження на телефон, в додаток «Приват24» клієнта, вертикальна колонка pos condition» - 82).
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 235/2054/21 (провадження № 61-1725св22) зазначив, що суд розглядаючи спір посуті повинен перевірити, чи власна бездіяльність позивача щодо необхідності збереження її фінансового номера телефону не сприяла тому, що сторонні особи могли використати її фінансовий номер телефону для здійснення несанкціонованих банківських переказів; здійснити аналіз доводів позивач про те, що вона не втрачала банківських карток, їх ПІН-кодів і телефону та нікому їх не передавала, не вчиняла будь-яких інших дій, які б могли призвести до списання грошових коштів з її рахунків із алгоритмом реєстрації у системі «Приват24», що потребує обов`язкового введення ПІН-коду банківської картки клієнта з урахуванням її номера; дати належну правову оцінку всім доказам наявним у справі, а саме: доказам, які містять інформацію про дату, час та спосіб авторизації у системі «Приват24» та введенні особою, яка здійснила авторизацію, даних; проаналізувати всі доводи, запереченням сторін; ухвалити законне і справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин та вимог закону.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Згідно з частинами першою-третьою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Відповідно до частин першої-третьої статті 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом (стаття 1073 ЦК України).
Статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», визначено, що держатель електронного платіжного засобу - фізична особа, яка на законних підставах використовує електронний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного електронного платіжного засобу. Електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ. Переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою. Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб`єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Платіжна система - платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов`язковою функцією, що має виконувати платіжна система. Платник - особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів. Неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів. Отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі. Неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
Згідно з пунктом 14.12 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач платіжної системи зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається, крім випадку емісії додаткового електронного платіжного засобу для довіреної особи.
Згідно з пунктом 2 розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, емітент зобов`язаний не розкривати іншим особам, крім користувача, ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу. Емітент під час видачі електронного платіжного засобу за наявності можливості змінити ПІН користувачем зобов`язаний проінформувати користувача про це право та запропонувати змінити ПІН. Користувач зобов`язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.
Відповідно до пункту 3 розділу VI Положення № 705 банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором: 1) повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу; 2) забезпечити користувачу можливість інформувати банк про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем; 3) реєструвати та протягом строку, передбаченого законодавством України для зберігання електронних документів, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування банком користувача та користувачем банку; 4) банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.
Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення № 705 користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.
Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення № 705).
Згідно з пунктами 7, 8 розділу VI Положення № 705 емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено та вбачається із матеріалів справи, що всі оспорювані фінансові операції з грошовими коштами позивачки на рахунках Банку здійснено з допомогою системи інтернет-банкінгу «Приват24».
Позивачка стверджувала про те, що вона не входила в систему «Приват24», не змінювала пароль, не підтверджувала платежі, банківські картки не втрачала та нікому не передавала, не вчиняла будь-яких інших дій, які б могли призвести до списання грошових коштів з її рахунків.
Відповідно до Умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку, система «Приват 24», у тому числі мобільна версія, це система призначена для управління банківськими рахунками Клієнта цілодобово в режимі реального часу через мережу Інтернет.
Всі операції у цій системі здійснюються на підставі платіжних інструкцій, наданих Клієнтом через систему (підпункт 2.3.1.2.2 Умов і правил).
Згідно з підпунктом 2.3.1.2.3 Умов і правил правила користування системою «Приват24», викладені на сторінці Банку у мережі Інтернет за адресою: https://privatbank.ua/udalenniy-banking/privat24.
Також ці правила викладені за адресою: https://privat24business.pp.ua/privat24-reyestraciya-novogo-koristuvacha/.
Відповідно до вказаних правил, реєстрацію у системі «Приват 24» можна здійснити декількома способами, зокрема дистанційно (через мережу інтернет) або через банкомат.
Так, відповідно до Правил користування системою «Приват 24», для реєстрації нового користувача в системі «Приват24» через мережу інтернет необхідно здійснити наступні дії: перейти за посиланням https://www.privat24.ua/; у правому верхньому куті вебсторінки натиснути кнопку «Вхід»; далі в спеціальну форму ввести номер мобільного телефону; підтвердити, що це діючий мобільний номер за допомогою введення у відповідне поле цифр з SMS-повідомлення або шляхом прийняття дзвінка Банку); обрати із запропонованого системою переліку банківських карток, які зареєстровані за вказаним мобільним номером, одну; ввести PIN-код цієї картки на віртуальній клавіатурі; придумати та зазначити у відповідному полі пароль входу в систему, повторити його та вказати діючу адресу електронної пошти (e-mail), натиснути кнопку «Далі». Після цього процес реєстрації в системі «Приват24» через мережу Інтернет можна вважати завершеним.
Альтернативним способом реєстрації в системі «Приват24» є реєстрація через банкомат АТ КБ «ПриватБанк». Для такого способу реєстрації потрібно: вставити діючу картку ПриватБанку в картоприймач і ввести на клавіатурному блоці PIN-код; перейти в меню «Банківські послуги»; натиснути кнопку «Інтренет-банк Приват24»; перейти в «Реєстрація в Приват24/зміна пароля»; ввести номер свого фінансового мобільного телефону; у відповідне вікно ввести одноразовий пароль з SMS-повідомлення, що прийшло на мобільний телефон, натиснути кнопку «Далі». Після чого на екрані банкомата з`явиться повідомлення про успішно завершену операцію. Обов`язково варто дочекатися чека, в якому, крім логіна входу в систему (номер мобільного, який був зазначений при реєстрації), буде вказано згенерований автоматично пароль, який рекомендується змінити при першому сеансі роботи з системою «Приват24».
Ще одним способом реєстрації в системі є мобільний додаток Приват24. Для реєстрації таким способом необхідний смартфон або планшет, що працює на базі операційних систем Android або iOS. На вказаний пристрій необхідно завантажити мобільний додаток Приват24 з «Play Маркет» або «App Store»; після встановлення додатку у полі «Вхід/Реєстрація ввести номер мобільного телефону, який буде використовуватися для входу в систему; натиснути кнопку «Продовжити»; підтвердити операцію через прийняття виклику або через введення одноразового пароля з SMS-повідомлення; обрати із запропонованого системою переліку банківських карток, які зареєстровані за вказаним мобільним номером, одну; ввести PIN-код цієї картки на віртуальній клавіатурі; придумати і ввести пароль, повторити пароль і вказати діючу адресу електронної пошти (e-mail); погодитися з Умовами і правилами надання банківських послуг, натиснувши відповідну позначку. З цього моменту реєстрація у додатку закінчена.
Системний аналіз наведених алгоритмів реєстрації свідчить про те, що особі, яка бажає зареєструватись у системі «Приват24» та здійснювати управління рахунками з її допомогою, необхідно мати доступ не тільки до фінансового номера телефону клієнта Банку, а й до іншої особистої інформації клієнта Банку, а саме: номера хоч б однієї з банківських карток клієнта «Приват24», прив`язаних до вказаного номера телефону, ПІН-коду вказаної картки чи саму банківську картку клієнта.
У разі відсутності в особи всього обсягу вказаної інформації для ідентифікації Банк має право відмовити у її реєстрації в системі «Приват 24» або обмежить його можливість по управлінню рахунками в системі (підпункт 2.3.1.2.4 Умов і правил).
Суд дослідив дослідив подані Банком докази, що містять інформацію про дату, час та спосіб авторизації у системі «Приват24» та введенні особою, яка здійснила авторизацію, дані.
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечувалось позивачкою, 16 вересня 2022 року вона перебувала за кордоном в Республіці Польща, із IP польського провайдера НОМЕР_13 здійснено запит на зміну пароля входу в «Приват24» та для підтвердження особі/користувача картки використано пенсійну картку № НОМЕР_9 клієнта ОСОБА_1 та підтверджено вірне введення ПІН-коду карти, проведено успішну авторизацію - вхід в «Приват24», для входу використано пристрій SM-A127F|samsung, що використовується типово клієнтом із фінансовим номером телефону. Тобто вхід в систему Приват 24 був типовим для клієнта ОСОБА_1 .
Також матеріалами прави спростовуються доводи позивача про те,що вона не змогла оплатити покупку в магазині «Бедрьонка», оскільки було недостаньо коштів, так як вказана обставина спростовується виписками по рахунках позивача, з яких слідує, що жодної відмови по трансакції по оплаті не було, покупка була оплачена, грошові кошти списані.
Так, заява до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення, як і витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, не є судовим рішенням, яке набрало законної сили, а обставини, встановлені у ньому, - становили би преюдицію. Подання заяви про вчинення кримінального правопорушення і факт внесення відомостей до Реєстру є задокументованими актами фіксації певних обставин, які не мають наперед визначеної оцінки.
Будь-які належні і допустимі докази на підтвердження того, що транзакції грошових коштів з рахунку позивача були здійснені не нею, матеріали справи не містять. Здійснивши аналіз доводів позивачки про те, що вона не втрачала банківських карток, їх ПІН-кодів і телефону та нікому їх не передавала, здійснивши належну правову оцінку всім доказам наявним у справі, а саме: доказам, які містять інформацію про дату, час та спосіб авторизації у системі «Приват24» та введенні особою, яка здійснила авторизацію даних, суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, керуючись 4,10,12,76,81,263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про визнання неправомірними дій АТ КБ «ПРИВАТБАНК» щодо списання власних кредитних коштів на імя ОСОБА_1 з 16.09.2022, зобов`язання відповідача повернути по карткові рахунки відкриті на ім`я ОСОБА_1 власних та кредитних коштів в розмірі 45786,00 грн, скасувати нараховані відсотки та штрафні санкції - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 04 грудня 2023 року.
Суддя І.Б. Марціцка
Суд | Теребовлянський районний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2023 |
Оприлюднено | 27.12.2023 |
Номер документу | 115849084 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів» |
Цивільне
Теребовлянський районний суд Тернопільської області
Марціцка І. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні