Постанова

від 20.12.2023 по справі 907/66/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2023 р. Справа №907/66/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді:Плотніцького Б.Д.

Суддів:Матущака О. І.,

Скрипчук О. С.

за участю секретаря судового засідання Процевич Р.Б.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Ужгородської міської ради, м. Ужгород

на додаткове рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.10.2023 (суддя Андрейчук Л.В.)

у справі №907/66/23

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю Будівельне управління Промжитлобуд, м. Ужгород

до відповідача: Ужгородської міської ради, м. Ужгород

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача : не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст додаткового рішення .

Додатковим рішенням Господарського суду Закарпатської області від 19.10.2023 заяву представника позивача від 03.10.2023 (вх.№02.3.1-02/6845/23) про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Ужгородської міської ради на користь Товариства з додатковою відповідальністю Будівельне управління Промжитлобуд 8 000,00 грн. витрат за надання правничої допомоги.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.

Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, Ужгородська міська рада звернулась до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яка надійшла до суду 10.11.2023.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що розмір витрат за надання правничої допомоги про стягнення яких винесено додаткове рішення не відповідає критеріям дійсності, обгрунтованості, розумності і співмірності відповідно до ціни позову, з у рахуванням складності та значення справи для сторін.

З огляду на вищенаведене, апелянт просить суд скасувати додаткове рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.10.2023 у справі №907/66/23 та відмовити в задоволенні заяви представника позивача від 03.10.2023 (вх.№02.3.1-02/6845/23) про ухвалення додаткового рішення.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.

У судове засіданні 21.12.2023 представники сторін не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про час та дату розгляду справи.

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 20.09.2023 позов Товариства з додатковою відповідальністю Будівельне управління Промжитлобуд задоволено, а саме: постановлено усунути Товариству з додатковою відповідальністю Будівельне управління Промжитлобуд (код ЄДРПОУ 01269129) перешкоди у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 2110100000:65:001:0077 площею 2,2319 га, згідно державного акту на право постійного користування землею серія та номер ІІ-ЗК 000199 від 11.02.1999 року, виданого Ужгородською міською радою 11.02.1999 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування за № 230 шляхом скасування державної реєстрації речового права оренди Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ 33868924) на земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:65:001:0077 площею 2, 2319 га (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2636250221100, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 47915196, дата державної реєстрації іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.09.2022 року); постановлено стягнути з Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ - 33868924) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Будівельне управління Промжитлобуд (код ЄДРПОУ 01269129) суму 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) на відшкодування витрат по оплаті судового збору та 8 000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 коп.) на оплату послуг з виготовлення висновку судового експерта (проведення судової земельно-технічної експертизи на замовлення учасника справи).

На адресу Господарського суду Закарпатської області надійшла заява представника позивача від 03.10.2023 (вх. № 02.3.1-02/6845/23) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

На підставі наданих позивачем документів заяву про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнути з Ужгородської міської ради на користь Товариства з додатковою відповідальністю Будівельне управління Промжитлобуд 8 000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 коп.) витрат за надання правничої допомоги.

Норми права та висновки, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Як встановлено судами, 04.01.2022 між Позивачем та Адвокатським бюро Адвоката Ільницького укладений договір про надання правової (правничої) допомоги за №146. В подальшому, 07.09.2022 року АБ Адвоката Ільницького реорганізовано шляхом перетворення в Адвокатське об`єднання АВАЛОНІЯ.

02.10.2023 між Позивачем та Адвокатським об`єднанням АВАЛОНІЯ складено та підписано акт надання правової (правничої) допомоги №б/н від 02.10.2023. Із вказаного акту вбачається, що Об`єднання передало (надало), а Позивачем прийнято (отримано) правову (правнича допомога) з судового представництва та складення документів процесуального характеру по справі №907/66/23, що перебуває у провадженні Господарського суду Закарпатської області, обсягом (кількістю) в 4,0 робочих годин, загальною вартістю 16 000 гривень 00 копійок з ПДВ.

Позивач зазначає, що обґрунтованість розміру таких витрат засвідчується актом від 02.10.2023, звітом від 02.10.2023, а також матеріалами справи №907/66/23.

За наслідками з`ясування фактичних обставин справи, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, оскільки не узгоджується з обсягом робіт, які адвокату необхідно було виконати по справі №907/66/23.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, або є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Визначений розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (стаття 244 ГПК України).

Матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд ухвалив оскаржуване додаткове рішення з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішення та додаткового рішення не знайшло свого підтвердження, в зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень відсутні.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Ужгородської міської ради залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.10.2023 у справі №907/66/23 залишити без змін

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст.287-289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.12.2023

Головуючий суддяПлотніцький Б.Д.

СуддяМатущак О. І.

СуддяСкрипчук О. С.