Постанова

від 18.12.2023 по справі 910/100/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2023 р. Справа№ 910/100/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Польчен А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 18.12.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Отп Лізинг" на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 05.06.2023 (повний текст складено 08.06.2023)

у справі №910/100/23 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Фермерського господарства "Зоряний п`ятачок"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Отп Лізинг"

про стягнення 375934,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 у справі №910/100/23 позов задоволено повністю; вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Отп Лізинг» на користь Фермерського господарства «Зоряний п`ятачок» 375 934 грн. та судовий збір на суму 5639, 01 грн.

Додатковим рішенням від 05.06.2023 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Отп Лізинг» на користь Фермерського господарства «Зоряний п`ятачок» 50 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

08.05.2023 позивачем сформовано клопотання/заяву про компенсацію суми судових витрат, у якій позивач просив стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Отп Лізинг» на користь Фермерського господарства «Зоряний п`ятачок» судові витрати в розмірі 50 000 грн. на професійну правничу допомогу та 5 639, 01 грн, які позивач поніс при сплаті судового збору при поданні позову по даній справі.

Додатковим рішенням від 05.06.2023 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Отп Лізинг» на користь Фермерського господарства «Зоряний п`ятачок» 50 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Приймаючи додаткове рішення за заявою позивача, судом взято до уваги, що відповідачем не було подано конкретних заперечень щодо розміру витрат на правову допомогу адвоката, враховано: фактичний об`єм наданих адвокатом послуг, співмірність суми витрат із складністю даної справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, а також доведеність позивачем у відповідності до вимог ст.74 Господарського процесуального кодексу України, надання йому послуг професійної правничої допомоги у суді першої інстанції на загальну суму 50000,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із прийнятим у справі додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Отп Лізинг» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- скасувати додаткове рішення від 05.06.2023 Господарського суду міста Києва у справі № 910/100/23 (склад суду: суддя Смирнова Ю.М.) повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити Фермерському господарству «Зоряний п`ятачок» у задоволенні його клопотання/заяви про компенсацію суми судових витрат від 08.05.2023 у справі № 910/100/23.

Згідно доводів апеляційної скарги:

- у позовній заяві позивача вказано тільки загальну суму витрат позивача, що пов`язані із отриманням професійної правничої допомоги, разом з тим не вказано, яким чином обчислюється сума витрат позивача пов`язаним із отриманням професійної правничої допомоги, що не відповідає вимогам законодавства України; при цьому, про невідповідність позовної заяви вимогам ГПК України в цій частині апелянт повідомляв під час подання відзиву на позовну заяву;

- разом із відповідною заявою представник позивача не надав документа, який би підтверджував факт зарахування сплаченого позивачем гонорару на рахунок представника позивача, наприклад банківської виписки;

- з огляду на те, що в рамках розгляду позовної заяви позивача, його інтереси під час проведення судових засідань забезпечував адвокат, апелянт вважає, що максимальна сума витрат, які міг понести позивач у зв`язку із отриманням правової допомоги адвоката під час розгляду його позовної заяви могла дорівнювати 10 000 грн.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Отп Лізинг» на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 05.06.2023 у справі №910/100/23; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні 20.07.2023.

20.07.2023 розгляд справи відкладено на 24.08.2023. 24.08.2023 у справі оголошено перерву до 21.09.2023. Ухвалою від 21.09.2023 розгляд справи відкладено на 23.10.2023; в судових засіданнях 23.10.2023, 20.11.203 оголошувалась перерва до 20.11.2023, 18.12.2023.

До справи під час апеляційного провадження позивачем подано відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення (отриманий судом 11.07.2023).

Явка представників сторін

Відповідач під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції підтримував доводи апеляційної скарги, просив скасувати додаткове рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат.

Позивачем доводи апеляційної скарги відповідача заперечувались, апеляційну скаргу позивач просив залишити без задоволення, додаткове рішення суду - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

До заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивач надав: копію договору про надання правової допомоги від 05.12.2022, укладеного між позивачем та Адвокатським бюро «Майор і партнери», довіреність від 05.12.2022, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №21/856 від 08.02.2013, звіт про виконання договору про надання правової допомоги від 05.12.2022 з повним описом наданих позивачу протягом грудня 2022 року - травня 2023 року послуг від 05.05.2023, акт/розрахунок розміру винагороди (гонорару, виконаних робіт) від 05.05.2023 за договором про надання правової допомоги від 05.12.2022 на суму 50000,00 грн, платіжну інструкцію №20 від 08.05.2023 на суму 50000,00 грн.

На підставі поданих позивачем у встановлений строк документів, суд першої інстанції дійшов висновку, що обсяг наданих адвокатом послуг є таким, що доведений належними та допустимими доказами.

Заяву про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу відповідач суду не подав.

У відзиві на позов відповідач зазначив про відсутність документального підтвердження та сумнівність розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, проте така позиція відповідачем висловлена проти попереднього розрахунку цих витрат, наведеного в позовній заяві. Проти наданих в подальшому позивачем звіту, акту-розрахунку та інших доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу відповідач заперечень не навів.

За висновками суду першої інстанції, витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, беручи до уваги, що відповідачем не було подано конкретних заперечень щодо розміру витрат на правову допомогу адвоката та враховуючи: фактичний об`єм наданих адвокатом послуг, співмірність суми витрат із складністю даної справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, а також доведеність позивачем у відповідності до вимог ст.74 Господарського процесуального кодексу України, надання йому послуг професійної правничої допомоги у суді першої інстанції на загальну суму 50000,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного додаткового рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд першої інстанції правильно враховував підтвердженням понесених позивачем витрат та професійну правничу допомогу надані суду: копію договору про надання правової допомоги від 05.12.2022, укладеного між позивачем та Адвокатським бюро «Майор і партнери», довіреність від 05.12.2022, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №21/856 від 08.02.2013, звіт про виконання договору про надання правової допомоги від 05.12.2022 з повним описом наданих позивачу протягом грудня 2022 року - травня 2023 року послуг від 05.05.2023, акт/розрахунок розміру винагороди (гонорару, виконаних робіт) від 05.05.2023 за договором про надання правової допомоги від 05.12.2022 на суму 50000,00 грн, платіжну інструкцію №20 від 08.05.2023 на суму 50000,00 грн.

До вказаної заяви (сформована в електронному вигляді 08.05.2023; зареєстрована судом 09.05.2023) було долучено квитанцію про надсилання заяви іншій стороні - відповідачу (ТОВ «ОТП Лізинг»); що відповідно підтверджує дотримання позивачем вимог процесуального закону, та неврахування відповідачем таких документів при написанні апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги, що позивачем не надано суду документа, який би підтверджував факт зарахування сплаченого позивачем гонорару на рахунок представника позивача, наприклад банківської виписки, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, в яких наявна платіжна інструкція № 20 від 08.05.2023 щодо оплати винагороди адвоката по сумі 50 000 грн.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі № 640/18402/19 від 28.12.2020 у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен.

Форма цього опису чинним ГПК не регламентована, а тому доводи скаржника про відсутність детального розрахунку витрат по наданим послугам зазначеним у звіті є безпідставними.

12.05.2020 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі №904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), в якій підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19)).

Щодо реальності адвокатських витрат, апеляційним господарським судом враховується достатність у матеріалах справи підтвердження виконання договору про надання правової допомоги від 05.12.2022, укладеного між позивачем та Адвокатським бюро «Майор і партнери» по представництву позивача у справі № 910/100/23 (ФГ «Зоряний п`ятачок») згідно виданих позивачем довіреностей.

В той же час, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Колегія суддів відзначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою, відповідно сама лише відсутність обгрунтованих заперечень відповідача по сумі витрат, не є підставою для безумовного стягнення їх заявленого розміру.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

З аналізу статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: - фіксованого розміру, - погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.07.2023 у праві № 910/19160/21.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, та постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Разом з тим, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень ст.126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Апеляційним господарським судом враховано зазначену судову практику та оцінюючи надані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на правову допомогу в суді першої інстанції, враховуючи, що умови договору адвоката з клієнтом не є обов`язковими для суду, а з урахуванням матеріалів справи, її категорії та складності, характер та обсяг наданих адвокатом послуг, виходячи з принципу розумності, справедливості та пропорційності відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції в розмірі 37 593, 40 грн. (з урахуванням критерію розумності їхнього розміру, співмірності між обсягом роботи, проведеної адвокатом і заявленими витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг, складності справи).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, частково знайшли своє підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вбачає наявними правові підстави для часткового задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Отп Лізинг" на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 05.06.2023 у справі №910/100/23, часткове скасування додаткового рішення та стягнення на користь позивача з відповідача 37593,40 грн. витрат на правову допомогу в суді першої інстанції, з викладенням резолютивної частини додаткового рішення в редакції даної постанови.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Отп Лізинг" на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 05.06.2023 у справі №910/100/23 задовольнити частково.

2. Додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 05.06.2023 у справі №910/100/23 скасувати частково, виклавши резолютивну частину додаткового рішення в наступній редакції:

« 1. Заяву Фермерського господарства "Зоряний п`ятачок" про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Отп Лізинг" (01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 43, ідентифікаційний код 35912126) на користь Фермерського господарства "Зоряний п`ятачок" (89677, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, село Барбово, будинок 170, корпус А, ідентифікаційний код 34154752) 37593,40 грн. витрат на правову допомогу в суді першої інстанції.

3. В решті заяви відмовити.».

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

4.Матеріали справи №910/100/23 повернути до Господарського суду м.Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 21.12.2023.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко