Постанова

від 22.12.2023 по справі 917/246/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2023 року м. Харків Справа №917/246/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Колективного підприємства Лубенський техно-торговий центр «Електрон» (вх.№1584П від 07.08.2023) на рішення Господарського суду Полтавської області від 11.07.2023 у справі №917/246/23 (м. Полтава, суддя Безрук Т.М., повний текст рішення складено 14.07.2023),

за позовом Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго», м. Лубни,

до Колективного підприємства Лубенський техно-торговий центр «Електрон», м. Лубни,

про стягнення 22 741,34 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Лубнитеплоенерго» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Колективного підприємства Лубенський техно-торговий центр «Електрон» про стягнення 22 741,34 грн заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.10.2021.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за послуги з постачання теплової енергії (на загальнобудинкові потреби опалення будинку та плата за абонентське обслуговування).

Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог від 05.06.2023 (вх.№7138 від 06.06.2023). Господарський суд Полтавської області прийняв заяву про уточнення позовних вимог.

Позивач у відповіді на відзив від 28.03.2023 та у заяві про уточнення позовних вимог від 05.06.2023 вказав, що заборгованість виникла за той обсяг теплової енергії, що був витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будинку і розподіляється пропорційно між усіма власниками приміщень будинку розрахунковим шляхом, а також за плату за абонентське обслуговування, яка є сталою.

Позивач подав заяву від 19.06.2023 про уточнення позовних вимог, де виклав деталізований розрахунок обсягів послуги на загальнобудинкові потреби. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.06.2023 прийнято вказану заяву про уточнення позовних вимог.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 11.07.2023 позов задоволено повністю. Стягнуто з Колективного підприємства Лубенський техно-торговий центр «Електрон» на користь Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» 22741 грн 34 коп. основного боргу, 2684 грн 00 коп. відшкодування витрат з оплати судового збору. Ухвалено видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Колективне підприємство Лубенський техно-торговий центр «Електрон» з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 11.07.2023 у справі №917/246/23 та ухвалити нове рішення з урахуванням можливості проведення апелянтом тепло-фізичної експертизи (енергетичного аудиту) для визначення фактичного обсягу спожитої теплової енергії (фактичного теплового навантаження).

В обґрунтування своєї позиції по справі відповідач посилається на те, що приміщення відповідача - це частина будівлі, ізольована від приміщень, які мають теплове навантаження. Об`єкт нерухомості має окремий вхід та відокремлене від іншого об`єму споруди (будівлі) стінами та перекриттям, а також неопалювальним технічним поверхом, частина приміщення площею 332,49 м. кв. знаходиться за межею основної будівлі. Скаржник зазначає, що вказані обставини не досліджені судом першої інстанції, що призвело до неправильного визначення обсягу спожитої теплової енергії.

Також разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання (вх.№9243 від 07.08.2023), в якому просить суд призначити проведення теплофізичної архітектурно-будівничої експертизи для визначення фактичного обсягу спожитої теплової енергії (енергетичного аудиту) для приміщення за адресою вул. Ярослава Мудрого, 17-Б, м. Лубни, Полтавська область, 37500, яке належить Лубенському техно-торговому центру «Електрон» (код ЄДРПОУ 05477758); проведення енергетичного аудиту доручити Науково-технічному центру з питань енергоефективності та енергозбереження ДП «Державний науково дослідний інститут будівельних конструкцій» (03680, м. Київ, вул. Преображенська, 5/2); витрати, що підлягають сплаті за проведення енергетичного аудиту сплачує відповідач.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.08.2023 апеляційну скаргу Колективного підприємства Лубенський техно-торговий центр «Електрон» (вх.№1584П від 07.08.2023) на рішення Господарського суду Полтавської області від 11.07.2023 у справі №917/246/23 залишено без руху. Встановлено апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги. Повідомлено апелянта про можливість подати заяву про усунення недоліків у справі на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» та Закону України «Про електронні довірчі послуги». Повідомлено апелянта, що заява про усунення недоліків повинна надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше п`ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

В строк, наданий судом, від апелянта надійшла заява (вх.№10398 від 31.08.2023) про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали суду від 11.08.2023. Зокрема, апелянтом надано докази доплати судового збору у належному порядку та розмірі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Колективного підприємства Лубенський техно-торговий центр «Електрон» (вх.№1584П від 07.08.2023) на рішення Господарського суду Полтавської області від 11.07.2023 у справі №917/246/23. Розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/246/23. Встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Східним апеляційним господарським судом в умовах воєнного стану, зважаючи на утруднення реалізації учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України рекомендовано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи (відзиви, заяви, клопотання тощо) з використанням програми «Електронний суд» (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати їх з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua Учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв`язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень.

Від Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№11298 від 19.09.2023), в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 11.07.2023 без змін.

В обґрунтування своєї позиції по справі позивач зазначає, що приміщення відповідача не обладнано централізованим опаленням, обсяг спожитої послуги з постачання теплової енергії складається лише із частки обсягу спожитої теплової енергії на забезпечення загальнобудинкових потреб опалення. Відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будинку. Також на переконання позивача, у даній справі відсутні умови для проведення тепло-фізичної експертизи (енергетичного аудиту) для визначення обсягу спожитої теплової енергії, так як за приписами абз. 6 пункту 14 Правил №830, обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення загальнобудинкових потреб опалення розраховується та розподіляється відповідно до Методики №315.

25.09.2023 на виконання вимог ухвали суду від Господарського суду Полтавської області надійшли матеріали справи №917/246/23 (вх.№11564).

Суд зазначає, що враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом було попереджено сторони, що апеляційна скарга буде розглянута за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Про відкриття апеляційного провадження та розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження сторони повідомлялись шляхом надсилання копій ухвали від 04.09.2023 рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Ухвала, направлена на адресу позивача (трекінг Укрпошти 6102272592593) вручена останньому 12.09.2023; відповідачу (трекінг Укрпошти 6102272592607) вручена 12.09.2023.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується належне повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та розгляд справи в порядку, передбаченому ч. 10 ст. 270 ГПК України.

Заперечень проти розгляду апеляційної скарги в даному порядку від сторін не надійшло.

Розглянувши клопотання апелянта про призначення експертизи, колегія суддів зазначає наступне.

В обґрунтування необхідності призначення експертизи скаржник зазначає, що позивачем при розрахунку обсягу спожитої теплової енергії не враховано конструктивні особливості приміщення та припускає, що для розрахунків теплового навантаження можливе використання поправкових коефіцієнтів для розподілу обсягу спожитої теплової енергії, які зазначені у Методиці розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315.

Відповідно до частин 1,3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин 1,5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що судова експертиза призначається лише у сукупності цих двох підстав, а також у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

На думку апелянта, висновок експерта може встановити фактичний обсяг спожитої теплової енергії.

В силу статті 86 Господарського процесуального кодексу України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність та допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок у їх сукупності.

Згідно з частиною 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

За приписами абз. 6 пункту 14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315.

Таким чином, встановити фактичний обсяг теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби, можливо на підставі Методики розподілу №315 та з урахуванням вихідних даних, які містяться у справі.

Відповідачем не обґрунтовано неможливості вирішення справи за наявними у ній документами та поясненнями сторін, а також не наведено передумов для доцільності призначення у справі судової експертизи, оскільки до предмету доказування у справі входить установлення фактичних даних на підставі наявних у справі доказів, що відповідно не потребує спеціальних (експертних) знань.

Крім того, у своєму клопотанні заявник посилається на необхідність проведення енергетичного аудиту.

Згідно ст.1 Закону України «Про енергетичну ефективність будівель» енергетичний аудит будівель - систематизований процес оцінки ефективності споживання (використання) енергії будівлею або групою будівель у межах обсягу робіт, визначених замовником енергетичного аудиту будівлі, з метою визначення економічно обґрунтованих рекомендацій щодо підвищення рівня енергетичної ефективності будівлі або групи будівель.

Замовником енергетичного аудиту може виступати необмежене коло осіб.

Згідно пункту 5 розділу ІV Методики №315 рішення про застосування (не застосування) результатів енергетичного аудиту приймається співвласниками будівлі/будинку в міжопалювальний період, про що письмово повідомляється виконавець розподілу комунальної послуги.

Правовідносини між сторонами існують з 01.11.2021, а тому у разі виникнення необхідності проведення енергетичного аудиту, відповідач міг реалізувати це право в порядку, встановленому законом. Доказів зворотного скаржником не надано.

За таких обставин у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про призначення у справі експертизи.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до статуту Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» (далі - позивач, виконавець, ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго») це підприємство засноване на майні спільної (комунальної) власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області та є виконавцем послуг з постачання теплової енергії споживачам міст Лубни і Пирятин.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулює Закон України від 09.11.2017 «Про житлово-комунальні послуги».

До житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води (п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону (ч. 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022) затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Правила №830) та Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

У поданих до суду документах сторони визнають ту обставину, що Колективне підприємство Лубенський техно-торговий центр «Електрон» (далі - відповідач або споживач) є власником нежитлового приміщення загальною площею 620,78 кв.м., що знаходиться в багатоквартирному будинку, по вул. Ярослава Мудрого, буд.17-б, м. Лубни.

Цей будинок оснащений вузлом комерційного обліку теплової енергії, в якому діють внутрішньобудинкові системи централізованого опалення та гарячого водопостачання, що підтверджується актом прийняття в експлуатацію вузла обліку від 01.01.2009.

В акті від 20.11.2014 вказано, що врізка трубопроводів системи централізованого опалення на приміщення ТТЦ «Електрон» від`єднані від розподільчих трубопроводів та заглушені муфтовими глушками.

Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Індивідуальний договір вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги (пункт 13 Правил №830).

На вебсайті ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» http:lubnvteplo.com.ua 01.10.2021 опубліковано текст індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

Таким чином, враховуючи особливості укладання індивідуальних договорів про надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку встановлені статтею 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», цей договір набрав чинності 01.11.2021.

За приписами частини 5 статті 13 Закону №2189 та пункту 30 індивідуального договору плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з:

- плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;

- плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір визначений Кабінетом Міністрів України.

Отже, даний договір набрав чинності з 01.11.2021. При цьому, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 9 Закону споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

З 01.11.2021 відносини між позивачем та відповідачем щодо надання послуг з постачання теплової енергії в нежитлове приміщення відповідача - загальною площею 620,78 кв.м. (о/р 7240133), що знаходиться в багатоквартирному дев`ятиповерховому будинку по вул. Ярослава Мудрого, буд. 17-б, м. Лубни, регулюються Типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Договір).

Відповідно до п. 1-3 Договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному сайті http:lubnyteplo.com/ua. Виконавець має право змінити умови договору. У разі зміни виконавцем умов, крім зміни ціни договору, вони вступають в силу через 30 днів з моменту розміщення змінених умов на офіційному сайті http:lubnyteplo.com/ua.

Відповідно до п. 4 Договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Згідно з п. 5 Договору визначено, що виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з:

- обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживаюча безпосередньо;

- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;

- та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.

Згідно з п. 11 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315 (далі - Методика розподілу). Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).

Розподіл обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» здійснює виконавець (п. 22 Договору).

Відповідно до п. 30 Договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року №1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця http:lubnyteplo.com/ua.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Згідно з п. 31 Договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця http:lubnyteplo.com/ua.

У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному вебсайті.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.

Пунктом 32 Договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Відповідно до п. 33 Договору виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Згідно з п. 34 Договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Пунктом 41.3. Договору визначено, що споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором, а пунктом 43.1. Договору - виконавець зобов`язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість послуги згідно із законодавством та умовами цього договору, зокрема шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.

Відповідно до п. 44. Договору сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до цього договору або закону.

Згідно п. п. 51, 52 Договору цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Позивач зазначає, що протягом листопада 2021 року - липня 2022 року він надав послугу з постачання теплової енергії на опалення будинку по вул. Ярослава Мудрого, буд.17-б, м. Лубни. В зв`язку з цим, відповідно до вказаних норм законодавства, відповідач повинен оплатити послугу постачання теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будинку та плату за абонентське обслуговування, всього на суму 22808,82 грн.

На оплату наданих послуг позивач виписав відповідачу відповідні рахунки за №7240133-06/1121 від 30.11.2021, №7240133-03/1121 від 30.11.2021, № 7240133-06/1221 від 31.12.2021, №7240133-03/1121 від 31.12.2021, №7240133-06/0122 від 31.01.2022, №7240133-03/0122 від 31.01.2022, №7240133-06/0222 від 28.02.2022, №7240133-03/0222 від 28.02.2022, №7240133-06/0322 від 31.03.2022, №7240133-03/0322 від 31.03.2022, №7240133-06/0422 від 30.04.2022, №7240133-03/0422 від 30.04.2022, №7240133-06/0522 від 31.05.2022, №7240133-03/0522 від 31.05.2022, №7240133-06/0622 від 30.06.2022, №7240133-06/0622 від 30.06.2022, №7240133-06/0722 від 31.07.2022.

Відповідач свої зобов`язання по оплаті виконав частково на суму 178,26 грн. Залишок заборгованості в сумі 22741,34 грн відповідач не сплатив, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Суд першої інстанції встановив, що відповідач, відповідно до умов типового договору та положень чинного законодавства, зобов`язаний сплачувати послуги з постачання теплової енергії на загальнобудинкові потреби та плату за абонентське обслуговування. Суд зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість за послугу з постачання теплової енергії на загальнобудинкові потреби за період з 01.11.2021 по 15.04.2022 у сумі 22 548,53 грн та 192,81 грн заборгованості за абонентське обслуговування за період з листопада 2021 року по липень 2022 року. Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 22741,34 грн заборгованості є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Надаючи правову оцінку вищенаведеним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно статтею 509 ЦК України, статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються Законом України «Про теплопостачання» та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 1 Закон України «Про теплопостачання» визначено, що теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до п.5 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Згідно з частинами 1,2 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

У п.3 ч.2 ст. 6 вказаного Закону визначено, що виконавцем послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.

Згідно з частиною сьомою статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

Частиною п`ятою статті 13 Закону встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Індивідуальний договір вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

01.10.2021 на вебсайті ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» http:lubnvteplo.com.ua опубліковано текст індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

Отже, враховуючи особливості укладання індивідуальних договорів про надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку встановлені статтею 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», цей договір набрав чинності 01.11.2021.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли правовідносини на умовах індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, що надається виконавцем в нежитлове приміщення відповідача загальною площею 620,78 кв.м., що знаходиться в багатоквартирному будинку за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Ярослава Мудрого, 17-Б.

Згідно з пунктом 24 Правил №830 розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315 (далі - Методика розподілу).

Розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду (календарного місяця).

Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом) (п. 3 розділу І Методики розподілу).

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої між споживачами пропорційно до площі їх приміщень, та складається з:

обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;

частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування (МЗК) і допоміжних приміщень будинку;

та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем (ВС) опалення.

Методикою розподілу встановлено, що обсяги теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будинку, розподіляється між усіма власниками приміщень будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до опалюваних площ їх житлових/нежитлових приміщень (пункт 12 розділу IV Методики розподілу).

Таким чином, з огляду на вищезазначені положення законодавства, на споживача покладено обов`язок з оплати частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб пропорційно до площі приміщення.

Відповідно до п. 8 Правил надання послуги з постачання теплової енергії постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається органами місцевого самоврядування.

Розпорядженнями Лубенського міського голови від 13.10.2021 №460р від 07.04.2022 №140р, від 12.04.2022 опалювальний сезон 2021/2022 років встановлено з 15.10.2021 по 15.04.2022.

Відповідно до акту від 15.10.2021 будинок по вул. Ярослава Мудрого, буд.17-б, м.Лубни, підключений до централізованого опалення.

Частиною 6 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

За приписами ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до п. 37 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, віднесено до повноважень районних чи обласних рад.

Рішенням пленарного засідання п`ятої сесії восьмого скликання Полтавської обласної ради від 06.07.2021 №217 встановлено для ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води по категоріях споживачів відповідно до Додатку 1, що додається. Тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води введено в дію з 01.10.2021.

Згідно Додатку 1 до Рішення пленарного засідання п`ятої сесії восьмого скликання Полтавської обласної ради від 06.07.2021 №217 тарифи на послугу з постачання теплової енергії для категорії «Інші споживачі» (усі інші особи, які не підпадають під категорії «Населення» та «Бюджетні установи») встановлено в розмірі 2636,76 грн/Гкал з ПДВ.

У ч. 1 ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вказано, що комерційний облік послуги здійснюється вузлом обліку, що забезпечує загальний облік її споживання в будівлі, згідно з показаннями його засобів вимірювальної техніки.

Згідно з актом прийняття в експлуатацію вузла обліку від 01.01.2009 будинок за адресою: Полтавська область, місто Лубни, вул. Ярослава Мудрого, 17-Б, оснащений вузлом комерційного обліку теплової енергії, в ньому діють внутрішньобудинкові системи централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Загальна кількість теплової енергії (спожитої послуги з постачання теплової енергії) по буд. 17-Б, вул. Ярослава Мудрого, в м. Лубни, за кожний місяць в період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року, підтверджується актами зняття показників будинкового лічильника за вказаний період.

Відповідно до довідки загальна опалювальна площа спірного будинку - 6528,60 кв.м, площа нежитлового приміщення відповідача 620,78 кв.м.

Як вбачається з матеріалів справи, обсяг спожитої послуги (загальнобудинкові потреби (Гкал)) який припадає на приміщення відповідача складає згідно розрахунку в Гкал: Qonз.п.б. = (Qon.буд. / 100% *.18%(з лютого 2022р. - 20%)) / Sбуд * S пр, де Qоп.буд. - загальний обсяг послуги спожитої у будинку в розрахунковому періоді; S буд - опалювальна площа будинку (6528.6 кв.м.); S пр - опалювальна площа приміщень відповідача (620.78 кв.м.)

- листопад 2021- 1.087564 = (63.542530 Гкал/100%*18%)/6528.60м.кв.*620.78м.кв;

- грудень 2021- 1.649316 = (96.363740 Гкал/100%*18%)/6528.60м.кв.* 620.78м.кв;

- січень 2022- 1.848712 = (108.013790 Гкал/100%*18%)/6528.60м.кв.* 620.78м.кв;

- лютий 2022-1.503356 = (79.052230 Гкал/100%*20%)/6528.60м.кв.* 620.78.кв;

- березень 2022 -1.475026 = ( 77.562590 Гкал/100%*20%)/6528.60м.кв.* 620.78м.кв;

- квітень 2022- 0.259818 = (13.662220 Гкал/100%*20%)/6528.60м.кв.* 620.78м.кв.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 10.11.2021 №1209 «Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв`язку із зміною ціни природного газу», якою запроваджено механізм зміни теплопостачальною організацією розміру нарахувань за послугу з постачання теплової енергії споживачам (крім населення та бюджетних установ) у зв`язку із щомісячною зміною ціни природного газу, з урахуванням диференціації тарифів, що визначається згідно з Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженим ПКМУ від 01.06.2011 №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги».

При цьому, Правила надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 доповнено розділом «Особливості нарахування (визначення) плати за послугу з постачання теплової енергії у зв`язку із щомісячною зміною ціни природного газу, що використовується для надання послуги відповідної категорії споживачів», а саме пунктами 59 - 60.

Вартість 1000 м.куб. природного газу (без ПДВ) для зміни розміру нарахувань за послуги постачання теплової енергії для інших споживачів за грудень 2021 становить 8063,57 грн; за березень 2022 12383,26 грн.

Ціна природного газу (натурального палива) передбачена в тарифі на послугу з постачання теплової енергії для категорії споживачів «Інші споживачі» становить 62610,12 грн/тис.м.куб ПДВ, та послуг транспортування та розподілу природного газу - 124,16 грн.

Підставою для зміни розміру нарахувань з постачання теплової енергії є умова, коли ціна природного газу є відмінною від ціни передбаченої в тарифі. Для зміни розміру нарахування послуги з постачання теплової енергії визначено коефіцієнт за формулою:

К = Вп/ Вт, де Вп - перерахована вартість 1 Гкал теплової енергії у зв`язку із зміною ціни природного газу (без ПДВ): у грудні 2021р. - 2445,84 грн/Гкал; у березні 2022р. - 3038,55 грн/Гкал. Вт - встановлений тариф за послуги з постачання теплової енергії - 2197,30 грн/Гкал, (без ПДВ).

Таким чином, коефіцієнт для зміни розміру нарахувань за послуги з постачання теплової енергії в грудні 2021 року становить 1,113; у березні 2022 року- 1,383.

Різниця в нарахуваннях (зміна розміру нарахувань) для споживача (С) визначається за формулою: С=(К-1)*П, де К- коефіцієнт перерахунку: П - плата за послугу з постачання теплової енергії, визначена у відповідному місяці згідно з діючими тарифами на зазначену послугу.

Різниця в нарахуваннях (зміна розміру нарахувань) складає: в грудні 2021 - 491,42 грн (1.113-1)*4348,85 грн; в березні 2022 - 1489,60 грн (1.383-1)*3889,29 грн.

Так, за період з 01.11.2021 по 15.04.2022 вартість послуги з постачання теплової енергії склала в грн: 20629,47 грн (плата за послугу за діючим тарифом)+ 1919,06 (різниця в нарахуваннях) = 22548,53 грн, в т.ч. помісячно листопад 2021р. 2853,31 (2867,65 14,34); грудень 2021р. 4840,27 (4348,85 + 491,42); січень 2022р. 4850,24 (4874,61 24,37); лютий 2022р. 3944,17 (3963.99 19,82); березень 2022р. 5378,89 (3889,29 + 1489,60); квітень2022р.- 681,65 (685,08-3,43).

Отже, за відповідачем рахується заборгованість за послугу з постачання теплової енергії на загальнобудинкові потреби за період з 01.11.2021 по 15.04.2022 у сумі 22 548,53 грн.

Крім плати за послугу з постачання теплової енергії, споживач повинен вносити плату за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем (Наказ ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» від 15.09.2021 №37-О «Про оплату за абонентське обслуговування), яка нараховується щомісяця.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Як вбачається з умов Договору та Правил №830 плата за послугу та плата за абонентське обслуговування вноситься споживачем виконавцю щомісяця однією сумою не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом.

З огляду на вищезазначені положення законодавства, у відповідача перед позивачем виникла також заборгованість з плати за абонентське обслуговування за період з листопада 2021 по липень 2022 у розмірі 192,81 грн (з урахуванням часткової сплати).

Суд перевірив розрахунок заборгованості наданий позивачем та дійшов висновку, що останній здійснено з урахуванням чинного законодавства, встановлених періодів опалювального сезону та тарифів на теплову енергію. Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування правильності розрахунків позивача.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 22741,34 грн заборгованості (з яких 22 548,53 грн заборгованість за послугу з постачання теплової енергії на загальнобудинкові потреби та 192,81 грн заборгованість за абонентське обслуговування) обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно доводів апелянта про те, що судом та позивачем при визначенні фактичного обсягу спожитої енергії не враховано конструктивні особливості приміщення відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Методики розподілу загальнобудинкові потреби на опалення складаються з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку.

Місця загального користування - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень.

Допоміжні приміщення - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будівлі/будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Нарахування обсягу та вартості теплової енергії за місця загального користування і допоміжні приміщення розподіляється між усіма приміщеннями, які є самостійними об`єктами нерухомого майна незалежно приєднані чи відокремлені ці приміщення від системи центрального опалення.

Так, пунктом 38 Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року за №830 встановлено, що споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, Обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Лубнитеплоенерго» до багатоквартирного будинку за адресою вул. Ярослава Мудрого, буд.17-Б, м. Лубни, Полтавська область надаються послуги з централізованого опалення. Колективне підприємство Лубенський техно-торговий центр «Електрон» є власником нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку за вказаною адресою, яке від`єднано від системи централізованого опалення. Таким чином, враховуючи вищезазначені положення законодавства, відповідач повинен брати участь у загальних витратах пов`язаних, зокрема, з опаленням місць загального користування і допоміжних приміщень будинку. А відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення його від оплати вказаних послуг.

Як вже було зазначено вище, відповідно до п. 3 розділу І Методики розподілу розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень, у тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом.

З огляду на викладене, твердження відповідача про те, що об`єкт нерухомості має окремий вхід та частина приміщення знаходиться за межею основної будівлі, не свідчить про відсутність у нього обов`язку зі сплати обсягу теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення будинку, який визначається пропорційно до площі приміщення споживача.

Таким чином, нарахування теплопостачальною організацією оплати за послуги з відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень співвласникам будинку, які відключені від систем централізованого опалення, законодавчо обґрунтовані та носять обов`язковий характер.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.ч. 1 та 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується правомірність нарахування позивачем плати за послугу з постачання теплової енергії на загальнобудинкові потреби та плати за абонентське обслуговування. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем до суду не надано. У зв`язку з чим наявні підстави для задоволення позовних вимог, про що вірно було зазначено судом першої інстанції.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Ураховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

В ході апеляційного провадження апелянтом не наведено обставин, які могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення.

Ураховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 273 ГПК апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 14.02.2024 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.11.2023 №3429-IX).

Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.273 ГПК України.

Керуючись статтею 129, 232, 233, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Колективного підприємства Лубенський техно-торговий центр «Електрон» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 11.07.2023 у справі №917/246/23 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки касаційного оскарження передбачено ст.ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 22.12.2023.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук