Постанова

від 21.12.2023 по справі 904/2947/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2023 року м.Дніпро Справа № 904/2947/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 (суддя Загинайко Т.В.)

у справі № 904/2947/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Зоря", с. Слов`янка Межівського району Дніпропетровської області,

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" , м.Запоріжжя,

про стягнення 103 123 грн 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Зоря" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" про стягнення 103 123 грн. 00 коп. - суми страхового відшкодування.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 у справі №904/2947/22 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Зоря" 103 123 грн. 00 коп. - страхового відшкодування та 1 947 грн. 85 коп. грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 у справі № 904/2747/22 та прийняте нове рішення, яким задовольнити позов частково, у розмірі 40 811, 25 грн.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував доводи викладені у відзиві на позовну заяву та в уточненому відзиві, а також положення які закріплені в Законі України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтею 29 якого встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Як вбачається з матеріалів справи TOYOTA RAV 4, д.н.з. НОМЕР_1 року випуску, ДТП сталася 10.2021, отже авто знаходилось в експлуатації 7 років та 2 місяці отже в даному випадку коефіцієнт зносу застосовується. Згідно звіту №17-11-21В від 09.01.2021 про оцінку колісного транспортного засобу Ез дорівнює 0,672. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобілю Toyota Rav 4, д.н.з. НОМЕР_2 визначена відповідно до вимог Закону зарахуванням зносу (ст. 29 Закону) без урахування втрати товарної вартості (ч. 32.7. Закону) і склала без урахування податку на додану вартість 43 411,25 грн, а вартість матеріального збитку без урахування втрати товарної вартості (ч. 32.7. Закону) без ПДВ склала 43411,25грн. Франшиза згідно поліса - 2600,00 грн. Отже, сума страхового відшкодування становить 40 811,25грн. (43411,25 грн (матеріальний збиток без урахування втрати товарної вартості та включаючи урахування податку на додану вартість) - 2600,00 грн. (сума франшизи) = 40811,25 грн.). З урахуванням наданих доказів, ТДВ СК «Кредо» визнає вимогу Позивача про відшкодування шкоди у розмірі 43411,25грн. Окрім того апелянт зауважує, що Звіт 17-11-21В від 09.01.2022 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Toyota RAV4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження у ДТП, станом на дату ДТП 31.10.2021, складений суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_1 , повністю відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, а також іншим нормативно-правовим актам (перелік яких зазначений у преамбулах Звітів) та підлягає використанню для оцінки пошкодженого автомобілю.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 904/2947/22 визначено колегію у складі головуючого судді Вечірко І.О., суддів Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2023 відкрито провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023р. у справі № 904/2947/22 в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів викладених відповідачем та зазначає, що на адресу відповідача разом із заявою про здійснення страхового відшкодування було направлено копію рахунку № АМ32085 від 09.11.2021, в якому значиться сума відновлювальних робіт з урахуванням ПДВ. Крім того, до позовної заяви додано ще посвідчені копії акту наданих послуг АМ00-00105 від 28.01.2022 та платіжного доручення № 15266 від 10.12.2021, відповідно до яких за відновлення пошкодженого майна Позивача було сплачено 105 723 грн. 00 коп. з ПДВ. Судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права щодо наявності всіх підстав для здійснення стягнення страхового відшкодування саме з урахування податку на додану вартість. Апелянтом зазначено, що страховик не відшкодовує шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу. Однак предметом позову є не стягнення такої шкоди, а стягнення суми страхового відшкодування в розмірі, сплаченому за відновлення пошкодженого майна позивача. Апелянтом зазначено, що до відзиву на позовну заяву відповідачем додано Звіт № 17-11-21В про оцінку колісного транспортного засобу від 09.01.2022. Однак даний висновок не містить достатніх і достовірних джерел для визначення вартості пошкодженого автомобіля, адже до даного звіту подано лише одне джерело, в якому не міститься відомостей про оснащення автомобіля, а є лише його технічні характеристики. По-друге, даний звіт не містить джерел, з яких суб`єкт оціночної діяльності дійшов висновку про перелік необхідних робіт по відновленню транспортного засобу та їхньої вартості. Тому, даний звіт є неповним та необгрунтованим і не може братися судом до уваги при вирішенні справи. Окрім того вказаний звіт не був направлений на адресу позивача. Відповідач прострочив направлення свого представника для огляду пошкодженого транспортного засобу, Відповідач, маючи звіт про оцінку, не розглянув справу, не вирішив у встановлений строк питання щодо сплати суми страхового відшкодування, його розміру або відмови у виплаті, не повідомив у встановленому порядку і строки про таке рішення і не здійснив у порядку і строки, які визначені Законом страхове відшкодування.

Апелянтом подано заперечення, в яких останній, посилаючись на практику Верховного Суду зазначає, що відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобілю Toyota Rav 4, д.н.з. НОМЕР_2 визначена відповідно до вимог Закону з зарахуванням зносу (ст. 29 Закону) без урахування втрати товарної вартості (ч. 32.7. Закону) і склала без урахування податку на додану вартість 43 411,25 грн, а вартість матеріального збитку без урахування втрати товарної вартості (ч. 32.7. Закону) без ПДВ склала 46920,48грн. Франшиза згідно поліса - 2600,00 грн. Отже, сума страхового відшкодування складає 44320,48грн. (46920,48грн (матеріальний збиток у без урахування втрати товарної вартості та включаючи урахування податку на додану вартість)-2600,00грн.(сума франшизи) = 44320,48 грн.) З урахуванням наданих доказів, ТДВ СК «Кредо» визнає вимогу позивача про відшкодування шкоди у розмірі 44 320,48грн. Щодо не направлення Звіту позивачу зазначає, що жодних листів/запитів від потерпілої особи, щодо страхової справи на офіційні адреси ТДВ СК «Кредо» наземними або електронними способами зв`язку не надходило. Законом не передбачено обов`язку надання та ознайомлення з порядком обчислення страхового відшкодування та документів на підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди без звернення заявника з такою вимогою. З урахуванням викладеного апелянт просить апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» задовольнити. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023р. по справі № 904/2947/22 скасувати. Прийняти нове рішення, яким вимоги ТОВ «Агрофірма ЗОРЯ» до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково у розмірі 44 320,48грн. Стягнути з ТОВ «Агрофірма ЗОРЯ» на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку із звільненням з посади судді ОСОБА_2 для розгляду справи № 904/2947/22 визначено колегію у складі головуючого судді Мороза В.Ф., суддів Коваль Л.А., Чередка А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.07.2023 колегією прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 у справі № 904/2947/22.

Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом 08.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Зоря", як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофорування "Зоря", як орендарем, було укладено Договір №1 оренди транспортного засобу (надалі Договір оренди), відповідно до пунктів 1.1-1.3 якого в порядку і на умовах, визначених цим Договором, орендодавець зобов`язується передати орендарю в тимчасове оплатне користування транспортний засіб, вказаний у пункті 1.2 цього Договору, а орендар зобов`язується прийняти його в тимчасове оплатне користування.

Згідно п. 1.2 Договору оренди модель, марка, тип, рік випуску, державний реєстраційний номер та № шасі (рами, кузова, коляски) транспортного засобу, який передається в тимчасове оплатне користування визначається окремими Специфікаціями, які є невід`ємними частинами цього Договору; транспортний засіб, який передається в порядку і на умовах, визначених цим Договором, належить орендодавцю на праві власності.

Транспортний засіб орендується з метою використання у власних цілях для забезпечення виконання господарських потреб орендаря (пункт 2.1 Договору).

Відповідно до специфікації №1 до Договору (надалі - Специфікація) в оренду передається транспортний засіб - Автомобіль марки Toyota, модель RAV 4, тип: загальний легковий універсал -В, 2014 року випуску, колір - коричневий, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 ; право власності належить орендодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .

Згідно із актом від 14.01.2019 №1 приймання-передачі орендодавцем передано, а орендарем прийнято транспортний засіб - Автомобіль марки Toyota, модель RAV 4, тип: загальний легковий універсал -В, 2014 року випуску, колір - коричневий, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 ; сторони засвідчують, що переданий за даним Актом приймання-передачі транспортний засіб перебуває у справному технічному стані, придатному до використання за цільовим призначенням.

31.10.2021 в м.Павлоград по вул.Дніпровська, 583 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Chevrolet Aveo» номерний знак НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_3 та належного позивачеві транспортного засобу Toyota RAV 4, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 .

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.11.2021 у справі №185/899/21 ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. у дохід держави.

Вказаною постановою було встановлено, що ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом марки „Chevrolet Aveo" номерний знак НОМЕР_5 не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом марки "Toyota RAV 4", який зупинився попереду; при ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження; вина правопорушника підтверджується матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення від 31.19.2021, схемою місця ДТП від 31.10.2021, поясненнями.

Як вбачається з наданого в матеріали справи полісу від 03.11.2020 №АР/1076158 транспортний засіб „Chevrolet Aveo" номерний знак НОМЕР_5 застрахований Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо". Вказаним полісом встановлено ліміт 130 000,00 грн. Розмір франшизи 2 600,00 грн. Строк дії полісу з 00 год. 00 хв. 19.11.2020 до 18.11.2021.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроформування "Зоря" 03.11.2021 було повідомлено ТОВ "Агрофірма "Зоря" про ДТП, яка сталася 31.10.2021 о 14 год. 50 хв. в м. Павлоград по вул. Дніпровська, 583 за участю транспортних засобів марки „Chevrolet Aveo" д/н НОМЕР_5 та "Toyota RAV 4", д/н НОМЕР_3 ., внаслідок якої транспортний засіб "Toyota RAV 4" зазнав механічних пошкоджень. За результатами виклику на місце події працівників поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно водія транспортного засобу марки „Chevrolet Aveo"; транспортний засіб марки "Toyota RAV 4" переміщено на станцію технічного обслуговування офіційного дилера TOYOTA в місті Дніпрі - ТОВ фірма "Алмаз Мотор Лтд", з яким у ТОВ "Агроформування "Зоря" укладено Договір на сервісне обслуговування, як з представником мережі офіційних дилерських станцій технічного обслуговування.

Як зазначає позивач, 31.10.2021 представником ТОВ «Агрофірма «Зоря» було повідомлено на гарячу лінію ТДВ СК «Кредо» про дорожньо-транспортну пригоду та зареєстровано страхову справу №3000517.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Зоря" 15.11.2021 на електронну адресу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Кредо" було надіслано виклик на огляд транспортного засобу, в якому просив забезпечити явку представників (із відповідними документами, підтверджуючими повноваження) для участі в огляді транспортного засобу "Toyota RAV 4" днз НОМЕР_3 , з метою визначення розміру матеріальних збитків, завданих власнику.

Аварійним комісаром ТДВ СК «Кредо» 17.11.2021 було оглянуто транспортний засіб, про що складено Протокол огляду колісного транспортного засобу, в якому зафіксовано пошкодження, завдані автомобілю.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Алмаз Мотор, Лтд" було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроформування "Зоря" рахунок від 09.11.2021 №АМ32085, згідно якого сума відновлювальних робіт складає 109 673,00 грн.

16.11.2021 ТОВ "Агроформування "Зоря" на виконання вимог пункту 2.11.1 Договору від 08.01.2019 оренди транспортного засобу №1 було надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Зоря» для погодження рахунок від 09.11.2021 №АМ32085 на суму 109 673,00 грн.

ТОВ "Агрофірма "Зоря" листом від 23.11.2021 повідомило орендаря про погодження рахунку від 09.11.2021 №АМ32085 на відновлення пошкодженого транспортного засобу марки Toyota RAV 4 та зазначило, що у випадку наявності необхідності якнайшвидшого відновлення пошкодженого транспортного засобу Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроформування "Зоря" може здійснити відновлювальний ремонт за власний кошт, а також підтверджено, що після отримання суми страхового відшкодування від страховика особи, винної у дорожньо-транспортній пригоді, що мала місце 31.10.2021 о 14 год. 50 хв. в м. Павлоград по вул. Дніпровська, 583, відшкодує Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроформування "Зоря" кошти на відновлення пошкодженого транспортного засобу в порядку пункту 2.12 Договору від 08.01.2019 №1 оренди транспортного засобу.

Згідно платіжного доручення №15266 від 10.12.2021 ТОВ "Агроформування "Зоря" сплатило ТОВ фірма «Алмаз Мотор» вартість ремонту автомобіля у розмірі 105 723,00 грн.

Згідно акту наданих послуг №АМ00-00105 від 28.01.2022 підписаного між ТОВ "Агроформування "Зоря" та ТОВ фірма «Алмаз Мотор» вартість відновлення автомобіля "Toyota RAV 4", держ.номер НОМЕР_3 склала 105 723,00 грн. Окрім того було підписано наряд-замовлення №АМ00-00105 від 28.01.2022.

29.11.2021 ТОВ «Агрофірма «Зоря» звернулося до страховика з заявою на виплату страхового відшкодування, згідно Полісу ОСЦПВВНТЗ ТДВ СК «Кредо» №АР/1076158 від 03.11.2020, у зв`язку з настанням страхового випадку ДТП, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль "Toyota RAV 4", держ.номер НОМЕР_3 , яка сталася 31.10.2021, та обрано форму оплати страхового відшкодування шляхом його перерахування на рахунок ТОВ «Агрофірма «Зоря».

Несплата відповідачем суми страхового відшкодування і стала причиною виникнення спору.

Задовольняючи позовні вимоги господарський суд визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення суми страхового відшкодування та дійшов висновку, що з урахуванням франшизи у розмірі 2 600,00 грн., сума страхового відшкодування становить 103 123,00 грн., яку і було стягнуто з відповідача.

Відповідач заперечує проти стягнення суми страхового відшкодування у вказаному розмірі та зазначає, що законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ст. 29 встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Проте судом було стягнуто вартість відновлювального ремонту без урахування вказаної складової. Окрім того зазначає, що доплата в розмірі ПДВ здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. При цьому апелянт визнає суму страхового відшкодування у розмірі 44 320,48 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов`язковою передумовою при реалізації інших правовідносин. Види добровільного страхування, на які видається ліцензія, визначаються згідно з прийнятими страховиком правилами (умовами) страхування, зареєстрованими Уповноваженим органом.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Частиною 1 статті 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Аналогічні положення містяться в частині першій статті 990 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини 2 статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Разом з тим спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"

Відповідно до статті 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічна норма міститься у статті 9 Закону України "Про страхування".

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Пунктом 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість (далі - «ПДВ»). При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (далі - Методика) застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ (пп. (д.) п. 1.4 Методики).

За змістом пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (далі - Методика) відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

У постановах Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 924/675/17, від 22.03.2017 у справах № 910/3650/16 і № 910/32969/15 та у постановах Верховного Суду від 01.02.2018 у справі №910/22886/16, від 06.02.2018 у справі №910/3867/16, від 12.03.2018 у справі №910/5001/17 зазначено, що якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу, та за мінусом франшизи.

Відповідно до п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших легкових КТЗ, 4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів;

Згідно з п. 1.6 вказаної Методики строк експлуатації - це період часу від дати виготовлення колісного транспортного засобу до дати його оцінки.

Пунктом 8.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів визначено, що калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ. Якщо КТЗ на момент технічного огляду відновлено повністю або частково, то калькуляція відновлювального ремонту не складається, а надається повідомлення замовнику оцінки про неможливість проведення дослідження.

Як вбачається з матеріалів справи автомобіль "Toyota RAV 4" 8.2014 року випуску, станом на 31.10.2021 знаходився в експлуатації більше 7 років. Отже під час здійснення розрахунку вартості відновлювального ремонту застосовується коефіцієнт фізичного зносу.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 цього Закону проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність в Україні»).

Отже спеціальні норми Закону обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідачем в матеріали справи надано Звіт №17-11-21В від 09.01.2022 про оцінку колісного транспортного засобу, складений оцінювачем Рощиним В.В. та виконавцем - Фізичною особою-підприємцем Якименко Р.М.

Колегія звертає увагу, що в матеріалах справи наявний Протокол огляду колісного транспортного засобу від 17.11.2021, який складений ОСОБА_4 , в якому зафіксовано пошкодження завдані автомобілю "Toyota RAV 4", за результатами якого було підготовлено Звіт №17-11-21В про оцінку колісного транспортного засобу.

Згідно вказаного звіту вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля "Toyota RAV 4", держ.номер НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу КТЗ 0,672 складає 46 920,48 грн. в т.ч. ПДВ 3 509,23 грн.

Як вже було зазначено полісом від 03.11.2020 №АР/1076158 встановлено ліміт 130 000,00 грн., розмір франшизи 2 600,00 грн.

Таким чином обґрунтованим є розмір страхового відшкодування у сумі 44 320,48 грн. (46920,48-2 600,00).

Колегією суддів встановлено, що копія вищезазначеного звіту була подана до суду першої інстанції разом із відзивом, однак під час розгляду справи у суді першої інстанції, позивач не надав жодних заперечень чи пояснень, в яких вказувалося б на неправильність чи необґрунтованість здійснених суб`єктом оціночної діяльності розрахунків, зокрема, щодо коефіцієнта фізичного зносу. При цьому апеляційний суд звертає увагу, що згідно вказаного звіту, шкода пов`язана із втратою товарного вигляду транспортного засобу не розраховувалася.

Апеляційний суд зазначає, що відповідачем, в суді першої інстанції було визнано позовні вимоги в частині суми страхового відшкодування у розмірі 44 320,48 грн., про що господарським судом зазначалося в рішенні.

Проте задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі господарським судом не було надано оцінки вказаним доводам та не було їх враховано під час прийняття оскаржуваного рішення у справі.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У пунктах 1 - 3 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

При цьому зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 277 ГПК України).

З урахуванням фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, а тому рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 у справі №904/2947/22 належить змінити як таке, що прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, в результаті неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Зоря" (52911, с. Слов`янка Межівського району Дніпропетровської області, вул. Центральна, буд. 11; ідентифікаційний код 30851970) до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" (69068, м. Запоріжжя, пр-т Моторобудівників, буд. 34; ідентифікаційний код 13622789) про стягнення 103 123 грн. 00 коп. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" (69068, м. Запоріжжя, пр-т Моторобудівників, буд. 34; ідентифікаційний код 13622789) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Зоря" (52911, с. Слов`янка Межівського району Дніпропетровської області, вул. Центральна, буд. 11; ідентифікаційний код 30851970) 44 320 (сорок чотири тисячі триста двадцять) грн. 48 коп. - страхового відшкодування та 1 066 (одна тисяча шістдесят шість) грн. 29 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.»

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 у справі № 904/2947/22 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області 02.05.2023 у справі № 904/2947/22 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

« 1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Зоря" (52911, с. Слов`янка Межівського району Дніпропетровської області, вул. Центральна, буд. 11; ідентифікаційний код 30851970) до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" (69068, м. Запоріжжя, пр-т Моторобудівників, буд. 34; ідентифікаційний код 13622789) про стягнення 103 123 грн. 00 коп. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" (69068, м. Запоріжжя, пр-т Моторобудівників, буд. 34; ідентифікаційний код 13622789) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Зоря" (52911, с. Слов`янка Межівського району Дніпропетровської області, вул. Центральна, буд. 11; ідентифікаційний код 30851970) 44 320 (сорок чотири тисячі триста двадцять) грн. 48 коп. - страхового відшкодування та 1 066 (одна тисяча шістдесят шість) грн. 29 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.»

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Зоря" (52911, с. Слов`янка Межівського району Дніпропетровської області, вул. Центральна, буд. 11; ідентифікаційний код 30851970) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" (69068, м. Запоріжжя, пр-т Моторобудівників, буд. 34; ідентифікаційний код 13622789) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної у розмірі 3 721,50 грн.

Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяВ.Ф. Мороз

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко