Рішення

від 19.12.2023 по справі 902/1327/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" грудня 2023 р. м. Вінниця Cправа № 902/1327/23

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Московчук Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Фізичної особи-підприємця Савчука Леоніда Миколайовича, АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1

до: Приватного сільськогосподарського підприємства "ОБРІЙ", вул. Центральна, буд. 1А, с. Тирлівка, Гайсинський район, Вінницька область, 24434, код - 04527885

про стягнення 103 461,70 грн

за участю представників:

позивача: Гуравська Валентина Юріївна

відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В :

24.10.2023 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 24.10.2023 року) (вх. № 1319/23 від 24.10.2023 року) Фізичної особи-підприємця Савчука Леоніда Миколайовича до Приватного сільськогосподарського підприємства "ОБРІЙ" про стягнення 103 461,70 грн заборгованості, з яких 66 508,000 грн основного боргу, 31 025,16 грн інфляційних втрат та 5 928,54 грн 3% річних за договорами на надання послуг з технічного обслуговування і ремонту (наряду-замовлень).

Ухвалою суду від 30.10.2023 року відкрито провадження у справі № 902/1327/23 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 23.11.2023 року.

22.11.2023 року від представника позивача до суду надійшло клопотання (б/н від 22.11.2023 року) (вх.канц. № 01-34/11148/23) про відкладення судового засідання на іншу дату, в зв`язку з хворобою.

23.11.2023 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання (б/н від 23.11.2023 року) (вх.канц. №01-34/11166/23) про продовження строку на подання відзиву та відкладення судового засідання на іншу дату.

У судовому засіданні 23.11.2023 року судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 05.12.2023 року о 12:00 год., на підставі ч. 1 ст. 216 ГПК України.

Ухвалою суду від 24.11.2023 повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

05.12.2023 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання (б/н від 05.12.2023 року) (вх.канц. № 01-34/11619/23) про відкладення судового засідання на іншу дату, в зв`язку з відсутністю уповноваженого представника прийняти участь в судовому засіданні. Також останній просить суд забезпечити участь уповноваженого представника в наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 05.12.2023 року постановлено ухвалу про продовження Приватному сільськогосподарському підприємству "ОБРІЙ" строк для подання відзиву на позовну заяву на 7 днів з моменту отримання цієї ухвали, яку занесено до протоколу судового засідання.

Також, судом забезпечено участь представників Фізичної особи-підприємця Савчука Леоніда Миколайовича, адвоката Гуравської Валентини Юріївни та Приватного сільськогосподарського підприємства "ОБРІЙ" адвоката Мельник Лілії Сергіївни у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою суду від 08.12.2023 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

У судовому засіданні 19.12.2023 року прийняв участь представник позивача. Представник відповідача правом участі не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Щодо обізнаності відповідача про судове засідання, суд зазначає наступне.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 30.10.2023 року отримано відповідачем 02.11.2023 року (т. 1 а.с. 26).

Ухвалу суду від 08.12.2023 року надіслано відповідачу та його представнику до електронного кабінету у системі ЄСІТС за наступною адресою: відповідачу - obriy45@ukr.net, представнику відповідача Мельник Л.С. - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно довідки про доставку електронного листа, що оформлена відповідальним працівником Господарського суду Вінницької області ухвалу суду від 08.12.2023 року надіслано Приватному сільськогосподарському підприємству "ОБРІЙ" та доставлено до електронного кабінету.

Крім того, представника відповідача про дату засідання повідомлено телефонограмою (т. 1 а.с. 55).

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення позивача та відповідача про дату, час та місце судового слухання, однак сторони не скористалися своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому, ст.ст. 42, 46 ГПК України зобов`язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В силу п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності належно повідомленого відповідача.

Стислий виклад процесуальних позицій сторін.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про укладення між Фізичної особи-підприємця Савчуком Леонідом Миколайовичем та Приватним сільськогосподарським підприємством "ОБРІЙ" ряду договорів на надання послуг з технічного обслуговування і ремонту (наряду-замовлення).

В зв`язку з неналежним виконанням Приватним сільськогосподарського підприємства "ОБРІЙ" взятих на себе зобов`язань, в частині оплати наданих послуг згідно нарядів-замовлень, утворилась заборгованість.

З метою захисту своїх прав Фізична особа-підприємець Савчук Леонід Миколайович звернулась з позовом до суду про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства "ОБРІЙ" 66 508,000 грн основного боргу, 31 025,16 грн інфляційних втрат та 5 928,54 грн 3% річних.

Матеріали справи не містять ні відзиву або будь-якої іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача в якому було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що протягом 2020 року між Фізичною особою-підприємцем Савчуком Леонідом Миколайовичем (Бош Сервіс "Автостиль") та Приватним сільськогосподарським підприємством "ОБРІЙ" склалися партнерські господарські відносини.

Між сторонами укладено ряд договорів на надання послуг з технічного обслуговування і ремонту згідно наряду-замовлення, за якими відповідачем своєчасно проведено оплату.

На підтвердження зобов`язальних правовідносин, до матеріалів справи додано Акти виконаних робіт № НФ-0000013 від 09.01.2020 року, № НФ-0000039 від 09.01.2020 року, № НФ-0000083 від 30.01.2020 року, № НФ-0000451 від 22.04.2020 року, № НФ-0000992 від 23.07.2020 року, № НФ-0001242 від 29.08.2020 року.

В подальшому між сторонами було укладено договори на надання послуг з технічного обслуговування і ремонту (наряду-замовлень), згідно яких було надано послуги, які зі сторони відповідача оплачені не були, а саме:

- договір № НФ-0001514 від 13.10.2023 року, ФОП Савчук Л.М. було надано послуги ПСП "Обрій" на загальну суму 43 008,00 грн: здійснено поточний ремонт автомобіля Ssang Yong Rexton 2.7 хdі АКПП, державний номерний знак НОМЕР_2 ;

- договір № НФ-0001528 від 29.10.2020 року, ФОП Савчук Л.М. було надано послуги ПСП "Обрій" на загальну суму 23 500,00 грн: здійснено поточний ремонт автомобіля Ssang Yong Rexton 2.7 хdі АКПП, державний номерний знак НОМЕР_2 .

14.07.2021 року позивачем на адресу відповідача надіслано лист з вимогою погашення заборгованості в суму 66 508,00 грн.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Стаття 180 частини 2, 3 Господарського кодексу встановлює, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 181 ч. 1 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

17.10.2019 року набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема змінено назву ст.79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, чим в господарський процес фактично впроваджено стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 року наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (Постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі №902/761/18, від 04.12.2019 року у справі №917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016р. у справі "Дж.К. та Інші проти Швеції" ("J.K. and Others v. Sweden") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007р. у справі "Бендерський проти України" ("Benderskiy"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У п.п. 1-3 ч. 1 ст. 237 ГПК України, передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Оцінивши надані позивачем докази суд виходить з того, що господарській відносини між сторонами виникли на основі вчинення взаємних дій щодо надання відповідачем транспортного засобу з метою проведення ремонтних робіт автомобіля марки Ssang Yong Rexton 2.7 xdi АКПП, державний номерний знак НОМЕР_2 , виконання позивачем ремонтних робіт, оформлення рахунків на оплату та складення актів виконаних робіт.

Таким чином, 13.10.2020 року та 29.10.2020 року договори щодо надання послуг з ремонту транспортного засобу укладено з дотриманням вимог ст. 181 ГК України.

Дійсно складені позивачем наряд-замовлення НФ-0000145, відкритий 10.10.2020 року, закритий 13.10.2020 року на суму 43 008,00 грн; наряд-замовлення НФ-0000154, відкритий 14.10.2020 року, закритий 29.10.2020 року на суму 23 500,00 грн, рахунки на плату НФ-0000145 від 13.10.2020 року на суму 43 008,00 грн; НФ-0000154 від 29.10.2020 року на суму 23 500,00 грн, Акт виконаних робіт НФ-00001514 від 13.10.2020 року на суму 43 008,00 грн; Акт виконаних робіт НФ-00001528 від 29.10.2020 року на суму 23 500,00 грн не містять підпису та печатки Приватного сільськогосподарського підприємства "ОБРІЙ".

Однак, оцінивши наявні докази у сукупності, суд констатує, що відповідач систематично протягом січня-серпня 2020 року (щонайменше 7 разів) надавав позивачу один і той самий транспортний засіб марки Ssang Yong Rexton 2.7 xdi АКПП, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Наведене підтверджує приналежність відповідного автомобіля юридичній особі.

Крім того, відповідачем неодноразово підтверджено замовлення відповідних послуг, їх належне виконання, виконання ремонтних робіт саме відносно наданого юридичною особою автомобіля шляхом проведення безготівкових розрахунків.

Так, оплату за надані послуги, виконані роботи та реалізовані товари відповідачем проведено 25 лютого 2020 року відповідно до платіжної інструкції №1667 від 25.02.2020 року; оплату за надані послуги, виконані роботи та реалізовані товари відповідачем проведено 14 травня 2020 року відповідно до платіжної інструкції №1756 від 14.05.2020 року; оплату за надані послуги, виконані роботи та реалізовані товари за нарядами замовленнями № НФ-0000992 від 23.07.2020 року та №НФ-0001242 від 29.08.2020 року відповідачем проведено 03 листопада 2020 року відповідно до платіжної інструкції №153 від 03.11.2020 року.

У відповідних платіжних дорученнях, копії яких долучено до електронного примірника матеріалів справи, відповідачем підтверджено замовлення послуг та виконання ремонтних робіт зі сторони позивача 30.01.2020, 22.04.2020, 23.07.2020; 29.08.2020 рр., що співпадає з наданою позивачем відомістю про загальні взаєморозрахунки з 01.06.2015 року по 12.10.2023 року по Бош Сервіс "Автостиль" з ПСП "ОБРІЙ".

Отже, надані позивачем докази є вірогідними, арифметично та змістовно узгоджені між собою, підтверджені частковими оплатами зі сторони відповідача, а також стосуються виконання ремонтних робіт відносно одного транспортного засобу марки Ssang Yong Rexton 2.7 xdi АКПП, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Всупереч змагальним повноваженням та обов`язку спростувати наведені у позові обставини відповідачем не вчинено відповідних дій.

Зокрема, строк на подачу відзиву сплинув 17.11.2023 року, враховуючи отримання ухвали про відкриття провадження у справі 02.11.2023 року (т. 1 а.с. 26).

23.11.2023 року представнику відповідача надано доступи до матеріалів справи (т. 1 а.с. 37); ухвалою суду від 08.12.2023 року забезпечено участь представника відповідача у судовому засіданні 19.12.2023 року в режимі відеоконференції, продовжено строк подачі відзиву на 7 днів.

Відповідну ухвалу отримано відповідачем 08.12.2023 року, тобто продовжений судом процесуальний строк сплинув 15.12.2023 року.

На підставі ст. ст. 118, 119 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Однак, відповідач, подавши клопотання про продовження процесуальних строків не подав відзив на позов, не скористався правом на спростування підстав позову та надання наявних доказів також у межах продовженого судом строку.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

З урахуванням викладеного відповідач мав достатньо часу для реалізації процесуальних прав передбачених ГПК України, зокрема і права на подання відзиву та спростування доказів позивача.

Згідно приписів ч. 4 ст. 165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Суд вважає, що відповідна норма підлягає застосуванню також у випадку ненадання відзиві зі сторони відповідача.

Підсумовуючи суд доходить висновку, що підстави позовних вимог підтверджено вірогідними доказами, належність яких не спростовано відповідачем.

Загальний розмір наданих послуг та виконаних робіт становить 66 508,00 грн, що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку позивача, зокрема нарядами-замовленнями на надання послуг з технічного обслуговування та ремонту, видатковими накладними до нарядів-замовлень, актами виконаних робіт, рахунками та відомостями загальних взаєморозрахунків з 01.06.2015 року по 12.10.2023 року сформованими за допомогою програмного забезпечення, оцінку яким надано вище.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем послуг відповідачу та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за надані послуги.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 66 508,00 грн заборгованості за надання послуг з технічного обслуговування і ремонту правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Крім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення 31 025,16 грн інфляційних втрат та 5 928,54 грн 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Аналіз змісту частини другої статті 625 ЦК України свідчить, що передбачені цією нормою 3 % річних та інфляційні втрати підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Водночас за відсутності доказів отримання відповідачем актів виконаних робіт суд позбавлений можливості встановити момент виникнення прострочення виконання зобов`язань Приватним сільськогосподарським підприємством "ОБРІЙ" з оплати наданих послуг.

Нарахування мір відповідальності з 29.10.2020 року суд вважає протиправним, оскільки відповідна дата є момент завернення надання послуг, а не початком періоду прострочення, оскільки негайної оплати наданими позивачем документами не встановлено.

Крім того, факт належного виконання ремонтних робіт підтверджується висновками суду та випливатиме зі змісту рішення, отже набрання рішенням по справі законної сили може бути підставою для визначення вірного періоду прострочення виконання грошових зобов`язань.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги в частині стягнення з відповідача 31 025,16 грн інфляційних втрат та 5 928,54 грн 3% річних задоволенню судом не підлягають.

За вказаних обставин, позов Фізичної особи-підприємця Савчука Леоніда Миколайовича підлягає задоволенню судом частково.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Крім того, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Отже, належної до сплати сумою судового збору є 2 147,20 грн, тобто позивачем надмірно сплачено 536,80 грн.

Тому, на відповідача підлягає покладенню 1 380,28 грн судових витрат зі сплати судового збору. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 766,92 грн слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73 ,74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 221, ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "ОБРІЙ" (вул. Центральна, буд. 1А, с. Тирлівка, Гайсинський район, Вінницька область, 24434, код - 04527885) на користь Фізичної особи-підприємця Савчука Леоніда Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) 66 508,000 грн - заборгованості за надання послуг з технічного обслуговування і ремонту транспортного засобу згідно наряду-замовлень та 1 380,28 грн - судових витрат зі сплати судового забору.

3. Відмовити у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Савчука Леоніда Миколайовича до Приватного сільськогосподарського підприємства "ОБРІЙ" в частині вимог про стягнення 31 025,16 грн інфляційних втрат та 5 928,54 грн 3% річних.

4. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 766,92 грн - залишити за позивачем.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію судового рішення надіслати учасникам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення: позивачу - Boschservice.gaisin@gmail.com, представнику позивача Гуравській В.Ю. - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_3 , представнику відповідача Мельник Л.С. - ІНФОРМАЦІЯ_1

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено 22 грудня 2023 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (АДРЕСА_1)

3 - відповідачу ( вул. Центральна, буд. 1А, с. Тирлівка, Гайсинський район, Вінницька область, 24434)