Рішення

від 14.12.2023 по справі 904/4899/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2023м. ДніпроСправа № 904/4899/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Борисової К.О.

та представників:

від позивача: Ботвінко А.О. - адвокат;

від відповідача: Колісниченко Є.Ю. - адвокат

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЗ-Кривбас-Сервіс", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбастехногруп", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 848 016,09 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМЗ-Кривбас-Сервіс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбастехногруп" 848016,09 грн, з яких: 624924,68 грн - основний борг, 192247,53 грн - інфляційні втрати, 30843,88 грн - 3% річних.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 12720,24 грн позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем як новим боржником умов договору про переведення боргу № КР564 від 24.06.2021 в частині погашення перед позивачем як кредитором заборгованості первісного боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасремонт" за виконані у період із жовтня 2020 року по квітень 2021 року на його користь роботи згідно з укладеним договором на виконання робіт з технічного обслуговування № КР 452 від 10.01.2019 (з подальшими змінами).

У відзиві на позов, що надійшов до суду 13.10.2023, відповідач визнає позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 624924,68 грн і просить їх задовольнити, а в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних у сумі 30843,88 грн та інфляційних втрат у сумі 192247,53 грн просить відмовити у зв`язку з їх безпідставністю.

В обґрунтування заперечень проти похідних позовних вимог відповідач зазначає, що в актах прийому-передачі виконаних робіт, які підписані між ТОВ "Кривбасремонт" та ТОВ "ОМЗ-Кривбас-Сервіс", відсутня дата їх підписання, у зв`язку з чим строк оплати вказаних робіт не настав відповідно до умов пункту 4.1 договору № КР452 від 10.01.2019.

Посилаючись на пункт 3.1 договору про переведення боргу № КР564 від 24.06.2021 та положення статті 522 Цивільного кодексу України, відповідач указує на те, що новий боржник у зобов`язанні має право висунути проти кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором та первісним боржником.

Тому, нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат на суми, зазначені в актах прийому-передачі виконаних робіт, відповідач вважає неправомірним.

У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 27.10.2023, позивач стверджує про хибність та необґрунтованість доводів відповідача, оскільки, укладаючи договір переведення боргу на нового боржника, сторони змінили строк виконання основного зобов`язання з оплати виконаних робіт за первісним договором у сумі 1874774,08 грн. Тож, при розрахунку строку оплати сторонам слід керуватися не пунктом 4.1 первісного договору, на який посилається відповідач, а пунктом 2.2 договору переведення боргу та Додатком 1 до нього.

Згідно з Додатком 1 до договору переведення боргу погашення боргу мало відбуватися із серпня по грудень 2021 року рівними платежами по 312462,35 грн, в січні 2022 року - 312462,33 грн.

Відтак, як зазначає позивач, останнім днем строку оплати відповідачем заборгованості за кожним платежем є відповідно 31.08.2021, 30.09.2021, 31.10.2021, 30.11.2021, 31.12.2021 та 31.01.2022.

Всупереч умовам договору відповідач частину грошових зобов`язань виконав із порушенням графіку, а платежі за грудень 2021 року та січень 2022 року не здійснив взагалі.

Позивач звертає увагу суду на те, що відповідно до пункту 1.4 договору переведення боргу новий боржник - відповідач підтвердив передачу йому всієї необхідної інформації та документів, пов`язаних із первісним договором, однак, здійснивши 4 із 6 необхідних платежів та сплативши, таким чином, більшу частину заборгованості, відповідач жодних заперечень, зауважень чи претензій не висував.

Окремо позивач наголошує на тому, що строк оплати виконаних робіт за первісним договором настав задовго до 24.06.2021 дати укладення договору переведення боргу, яке відбулося через порушення замовником - первісним боржником зобов`язань з оплати виконаних робіт.

З огляду на наведене позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 12.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 12.10.2023, за результатом якого підготовче засідання відкладалося на 02.11.2023, 23.11.2023 у межах підготовчого провадження, продовженого ухвалою суду від 12.10.2023 до 11.12.2023 включно.

Ухвалою суду від 23.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.12.2023 із забезпеченням представникам сторін у справі можливості участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні 14.12.2023 представники позивача та відповідача надали пояснення по суті спору, аналогічні викладеним у поданих до суду заявах по суті справи.

За наслідком судового засідання 14.12.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВС ТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривбасремонт" як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОМЗ-Кривбас-Сервіс" як підрядником було укладено договір № КР452 від 10.01.2019 на виконання робіт з технічного обслуговування (далі первісний договір), до якого сторонами також підписані: Додаток № 1 специфікація № 1 від 10.01.2019, Додаток № 2 перелік видів порушень та матеріальної відповідальності підрядника, протокол розбіжностей № 1 від 29.01.2019, додаткові угоди № 1 від 27.12.2019, № 2 від 22.04.2020, № 3 від 30.10.2020, № 4 від 30.04.2021 (далі разом додаткові угоди №№ 1 - 4) (а.с.24 - 58 т. 1).

Предметом первісного договору передбачено, що замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах цього договору роботи з щомісячного технічного обслуговування НКУ екскаваторів Петровського кар`єру ПрАТ "ЦГЗК" (далі роботи або робота) у 2019 - 2021 роках згідно з Додатком № 1, який є невід`ємною частиною договору; у свою чергу, замовник зобов`язується надати підряднику об`єкт для виконання робіт, прийняти й оплатити виконані роботи в порядку та строки, передбачені цим договором (пункти 1.1, 1.3 первісного договору зі змінами, внесеними додатковими угодами № 1 від 27.12.2019, № 3 від 30.10.2020).

У специфікації № 1 від 10.01.2019 (Додаток № 1 до первісного договору), умови якої змінювались у підписаних сторонами додаткових угодах №№ 1 - 4, визначено, зокрема, найменування, одиницю виміру, ціну та строк виконання робіт.

У межах первісного договору підрядник протягом жовтня 2020 року квітня 2021 року виконав, а замовник без будь-яких зауважень прийняв визначені цим договором роботи на загальну суму 1915637,76 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами прийому-передачі виконаних робіт: № 17-10-01 за жовтень 2020 року на суму 59863,68 грн, № 23-10-01 за жовтень 2020 року на суму 59863,68 грн, № 04-11-01 за листопад 2020 року на суму 59863,68 грн, № 16-11-01 за листопад 2020 року на суму 59863,68 грн, № 17-11-01 за листопад 2020 року на суму 59863,68 грн, № 22-11-01 за листопад 2020 року на суму 59863,68 грн, № 23-11-01 за листопад 2020 року на суму 59863,68 грн, № 04-12-01 за грудень 2020 року на суму 59863,68 грн, № 16-12-01 за грудень 2020 року на суму 59 863,68 грн, № 17-12-01 за грудень 2020 року на суму 59863,68 грн, № 22-12-01 за грудень 2020 року на суму 59863,68 грн, № 23-12-01 за грудень 2020 року на суму 59863,68 грн, № 04-01-01 за січень 2021 року на суму 59863,68 грн, № 16-01-01 за січень 2021 року на суму 59863,68 грн, № 17-01-01 за січень 2021 року на суму 59863,68 грн, № 22-01-01 за січень 2021 року на суму 59863,68 грн, № 23-01-01 за січень 2021 року на суму 59863,68 грн, № 04-02-01 за лютий 2021 року на суму 59863,68 грн, № 16-02-01 за лютий 2021 року на суму 59863,68 грн, №17-02-01 за лютий 2021 року на суму 59863,68 грн, № 22-02-01 за лютий 2021 року на суму 59863,68 грн, № 23-02-01 за лютий 2021 року на суму 59863,68 грн, № 04-03-01 за березень 2021 року на суму 59863,68 грн, № 16-03-01 за березень 2021 року на суму 59863,68 грн, № 17-03-01 за березень 2021 року на суму 59863,68 грн, № 22-03-01 за березень 2021 року на суму 59863,68 грн, № 23-03-01 за березень 2021 року на суму 59863,68 грн, № 04-04-01 за квітень 2021 року на суму 59863,68 грн, № 16-04-01 за квітень 2021 року на суму 59863,68 грн, № 17-04-01 за квітень 2021 року на суму 59863,68 грн, № 22-04-01 за квітень 2021 року на суму 59863,68 грн, № 23-04-01 за квітень 2021 року на суму 59863,68 грн (а.с. 59 122 т. 1). На оплату виконаних робіт за вказаними актами замовнику були виставлені відповідні рахунки (а.с. 59 122 т. 1).

Замовник свої грошові зобов`язання перед підрядником належним чином не виконав. Платіжною інструкцією № 14888 від 23.04.2021 на суму 40863,68 грн сплатив лише частину вартості робіт за жовтень 2020 року на підставі рахунку № 280 від 26.10.2020 на суму 59863,68 грн (а.с. 123 т. 1).

Залишок вартості робіт за вказаним рахунком, а також вартість решти виконаних підрядником робіт залишилися неоплаченими, у зв`язку з чим у замовника утворилась заборгованість за первісним договором у сумі 1874774,08 грн (1915637,76 40863,68 = 1874774,08).

У подальшому між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривбасремонт" (далі первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривбастехногруп" (далі новий боржник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОМЗ-Кривбас-Сервіс" (далі кредитор, позивач) укладено договір про переведення боргу № КР564 від 24.06.2021 (далі договір, договір про переведення боргу) (а.с. 124-125 т. 1).

Відповідно до статей 520 - 523 Цивільного кодексу України первісний боржник переводить борг за договором № КР452 від 10.01.2019 (первісний договір), який укладений між первісним боржником та кредитором на нового боржника, а новий боржник приймає на себе зобов`язання за первісним договором (п. 1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору про переведення боргу передбачено, що до нового боржника в повному обсязі й на тих самих умовах, що були на момент переведення боргу, переходять права й обов`язки первісного боржника, а кредитор має право вимагати від нового боржника виконання зобов`язань у повному обсязі відповідно до умов первісного договору.

Кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником в первісному договорі і, підписуючи зі своєї сторони цей договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу на нового боржника (п. 1.3 договору).

Новий боржник підтвердив, що йому була передана вся необхідна інформація та документи, пов`язані з первісним договором, зокрема й та, що стосується спорів і суперечностей за первісним договором між первісним боржником та кредитором (п. 1.4 договору).

Борг, що переводиться за первісним договором № КР452 від 10.01.2019, визначений сторонами у сумі 1874774,08 грн (п. 2.1 договору).

Відповідно до пункту 2.2 договору про переведення боргу новий боржник сплачує борг у сумі 1874774,08 грн кредитору рівними частинами згідно з графіком погашення (Додаток 1).

За змістом пункту 3.1 договору новий боржник у зобов`язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором та первісним боржником.

У випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством (п. 4.1 договору).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань сторонами цього договору не допускається, крім випадків, передбачених цим договором (п. 5.3 договору).

Додатком 1 до договору переведення боргу сторонами узгоджено графік погашення боргу, згідно з яким новий боржник повинен сплатити на користь кредитора у період із серпня по грудень 2021 року по 312462,35 грн щомісяця, а у січні 2022 року 312462,33 грн (а.с. 126 т. 1).

На виконання умов договору про переведення боргу новий боржник сплатив кредитору:

13.08.2021 платіж за серпень 2021 року в сумі 312462,35 грн (платіжна інструкція № 291 від 13.08.2021);

04.10.2021 платіж за вересень 2021 року в сумі 312462,35 грн (платіжна інструкція № 638 від 04.10.2021);

02.11.2021 платіж за жовтень 2021 року в сумі 312462,35 грн (платіжна інструкція № 837 від 02.11.2021);

08.12.2021 платіж за листопад 2021 року в сумі 312462,35 грн (платіжна інструкція №1114 від 08.12.2021) (а.с. 127 - 130 т. 1). Усього 1249849,40 грн (312462,35х4 = 1249849,40).

Зобов`язання зі сплати платежів за грудень 2021 року, січень 2022 року в загальній сумі 624924,68 грн у порядку погашення перед кредитором (позивачем) заборгованості за договором про переведення боргу новим боржником (відповідачем) не виконані.

Тож, не сплачені відповідачем кошти в сумі 624924,68 грн і є причиною спору.

Предметом доказування у справі є обставини щодо своєчасного й повного виконання сторонами зобов`язань за договором про переведення боргу № КР564 від 24.06.2021.

Згідно зі статтею 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 521 Цивільного кодексу України встановлено, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу, відповідно до частини першої якої правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Новий боржник у зобов`язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником (ст. 522 Цивільного кодексу України).

За наявними у справі доказами вбачається, що між сторонами у справі та первісним боржником Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривбасремонт" укладено тристоронній договір щодо зміни первісного боржника у зобов`язанні за первісним договором (договором на виконання робіт з технічного обслуговування № КР452 від 10.01.2019) шляхом покладення його обов`язків з оплаті заборгованості в сумі 1874774,08 грн за виконані позивачем у межах первісного договору роботи на відповідача.

Отже, у відповідача на підставі умов договору про переведення боргу виникло зобов`язання перед позивачем щодо погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасремонт" за первісним договором у сумі 1874774,08 грн.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до положень частин третьої, п`ятої статті 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З урахуванням графіка погашення боргу, визначеного у Додатку 1 до договору про переведення боргу, та вимог статей 253, 254 Цивільного кодексу України щодо початку й закінчення перебігу строків відповідач повинен був здійснити погашення заборгованості перед позивачем за первісним договором у такі строки: 312462,35 грн (платіж за серпень 2021 року) не пізніше 31.08.2021; 312462,35 грн (платіж за вересень 2021 року) не пізніше 30.09.2021; 312462,35 грн (платіж за жовтень 2021 року) не пізніше 01.11.2021; 312462,35 грн (платіж за листопад 2021 року) не пізніше 30.11.2021; 312462,35 грн (платіж за грудень 2021 року) не пізніше 31.12.2021; 312462,33 грн (платіж за січень 2022 року) не пізніше 31.01.2022.

Отже, строки виконання грошових зобов`язань відповідача є такими, що настали.

Наданими позивачем доказами підтверджується, що відповідач свої зобов`язання з погашення заборгованості перед позивачем відповідно до договору про переведення боргу виконав частково, в загальній сумі 1249849,40 грн, при цьому допустив прострочення у здійсненні платежу за вересень 2021 року на 3 дні, за листопад 2021 року на 7 днів.

Зобов`язання щодо платежів за грудень 2021 року в сумі 312462,35 грн та січень 2022 року в сумі 312462,33 грн не виконані відповідачем взагалі.

За приписом статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Докази погашення відповідачем заборгованості перед позивачем за договором про переведення боргу в сумі 624924,68 грн (1874774,08 - 1249849,40 = 624924,68) відсутні, заборгованість на цю суму відповідачем визнається.

Відтак, позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 624924,68 є законними й обґрунтованими.

Доводи відповідача щодо строків виконання зобов`язань зі сплати заборгованості за договором про переведення боргу, які на його думку, мають визначатися відповідно до умов первісного договору не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Згідно з частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 627 Цивільного кодексу України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач за договором про переведення боргу добровільно прийняв на себе зобов`язання з погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасремонт" за первісним договором у сумі 1874774,08 грн у порядку та у строки, які визначені договором. Здійснюючи часткове погашення заборгованості в порядку виконання умов договору про переведення боргу, відповідач не висував жодних заперечень проти вимоги кредитора, що ґрунтується на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Тож, заперечення факту настання строків виконання зобов`язань за договором про переведення боргу після виконання їх більшої частини свідчить про суперечливість поведінки відповідача та необґрунтованість його правової позиції по суті позовних вимог.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у сумі 30843,88 грн розраховані за загальний період з 01.10.2021 по 01.09.2023 із заборгованості за платежами за вересень 2021 року січень 2022 року.

Перевіркою наданого розрахунку судом виявлено помилки у визначенні періодів їх нарахування за платежами за вересень - листопад 2021 року. Так, при нарахуванні 3% річних на заборгованість за платежами вересня та листопада 2021 року позивачем безпідставно включено в розрахунок дні, в які було здійснено відповідні платежі. До того ж при нарахуванні 3% річних на заборгованість за платежем жовтня 2021 року початкову дату розрахунку визначено без урахування вимог статей 253, 254 Цивільного кодексу України щодо початку й закінчення перебігу строків. Оскільки право на нарахування 3% річних на заборгованість за платежем жовтня 2021 року у позивача виникло лише 02.11.2021, тобто в день погашення заборгованості відповідачем, то підстави для нарахування 3% річних відсутні.

Отже, за результатом перерахунку 3% річних із заборгованості за платежами вересня та листопада 2021 року фактично становлять:

- 77,05 грн із заборгованості у сумі 312462,35 грн за період з 01.10.2021 по 03.10.2021, що менше від заявленої до стягнення суми на 25,68 грн (102,73 77,05 = 25,68);

- 179,77 грн із заборгованості у сумі 312462,35 грн за період з 01.12.2021 по 07.12.2021, що менше від заявленої до стягнення суми на 25,68 грн (205,45 179,77 = 25,68).

Розраховані позивачем 3% річних у сумі 51,36 грн із заборгованості у сумі 312462,35 грн з платежу за жовтень 2021 року за період з 01.11.2021 по 02.11.2021 заявлені до стягнення безпідставно.

Отже, загальна сума заявлених до стягнення 3% річних підлягає зменшенню до 30741,16 грн (30843,88 25,68 51,36 25,68 = 30741,16).

Заявлені до стягнення позивачем інфляційні втрати в сумі 192247,53 розраховані із заборгованості за платежем грудня 2021 року в сумі 312462,35 грн за період з 01.01.2022 по 01.09.2023 та із заборгованості за платежем січня 2022 року в сумі 312462,33 грн за період з 01.02.2022 по 01.09.2023.

Щодо інфляційних втрат суд зазначає таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Показники індексу споживчих цін (індексу інфляції за окремі місяці та сукупного індексу інфляції за певний період часу) обчислюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та публікується в офіційних періодичних виданнях десятковим дробом, з одним числовим знаком після коми (тобто округленими до десятих).

Дослідженням наданого розрахунку інфляційних втрат судом встановлено, що позивач не врахував у визначених ним періодах нарахування, протягом яких не відбувалося погашення боргу, індексу інфляції в розмірі 98,6% за серпень 2023 року, в якому мала місце дефляція.

За результатом здійсненого судом перерахунку інфляційні втрати підлягають зменшенню і становлять 184835,78 грн, у тому числі:

- 95032,62 грн за період з 01.01.2022 по 01.09.2023 (січень 2022 року - серпень 2023 року) із заборгованості в сумі 312462,35 грн, з урахуванням індексів інфляції: 101,3% - за січень 2022 року, 101,6% - за лютий 2022 року, 104,5% - за березень 2022 року, 103,1% - за квітень 2022 року, 102,7% - за травень 2022 року, 103,1% - за червень 2022 року, 100,7% - за липень 2022 року, 101,1% - за серпень 2022 року, 101,9% - вересень 2022 року, 102,5% - за жовтень 2022 року, 100,7% - за листопад 2022 року, 100,7% - за грудень 2022 року, 100,8% - за січень 2023 року, 100,7% - за лютий 2023 року, 101,5% - за березень 2023 року, 100,2% - за квітень 2023 року, 100,5% - за травень 2023 року, 100,8% - за червень 2023 року, 99,4% - за липень 2023 року, 98,6% - за серпень 2023 року;

- 89803,16 грн за період з 01.02.2022 по 01.09.2023 (лютий 2022 року - серпень 2023 року) із заборгованості в сумі 312462,33 грн, з урахуванням індексів інфляції: 101,6% - за лютий 2022 року, 104,5% - за березень 2022 року, 103,1% - за квітень 2022 року, 102,7% - за травень 2022 року, 103,1% - за червень 2022 року, 100,7% - за липень 2022 року, 101,1% - за серпень 2022 року, 101,9% - вересень 2022 року, 102,5% - за жовтень 2022 року, 100,7% - за листопад 2022 року, 100,7% - за грудень 2022 року, 100,8% - за січень 2023 року, 100,7% - за лютий 2023 року, 101,5% - за березень 2023 року, 100,2% - за квітень 2023 року, 100,5% - за травень 2023 року, 100,8% - за червень 2023 року, 99,4% - за липень 2023 року, 98,6% - за серпень 2023 року.

За таких обставин законними й обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача 840501,62 грн, з яких: 624924,68 грн основний борг, 30741,16 грн 3% річних, 184835,78 грн інфляційні втрати.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Згідно з частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частина перша статті 130 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За таких обставин позивачу підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір у сумі 4686,94 грн, що становить 50% від судового збору в сумі 9373,87 грн за вимогою про стягнення основного боргу в сумі 624924,68 грн (624924,68 х 1,5% = 9373,87; 9373,87 х 50% = 4686,94).

З урахуванням викладеного та відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладається судовий збір у сумі 7920,58 грн пропорційно задоволеним позовним вимогам (12720,24 9373,87=3346,37; 3346,37х(184835,78+30741,16) / (192247,53+30843,88)=3233,65; 3233,65 + (9373,87 4686,94) = 7920,58).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 130, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЗ-Кривбас-Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбастехногруп" про стягнення 848016,09 грн, з яких: 624924,68 грн - основний борг, 192247,53 грн - інфляційні втрати, 30843,88 грн - 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбастехногруп" (ідентифікаційний код 43844344; місцезнаходження: 50053, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Мусоргського, буд. 13Д) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЗ-Кривбас-Сервіс" (ідентифікаційний код 37272179; місцезнаходження: 50036, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Упіта, буд. 55А) основний борг у сумі 624924,68 грн, інфляційні втрати в сумі 184835,78 грн, 3% річних у сумі 30741,16 грн, судовий збір у сумі 7920,58 грн.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ОМЗ-Кривбас-Сервіс" (ідентифікаційний код 37272179; місцезнаходження: 50036, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Упіта, буд. 55А) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 4686,94 грн (Чотири тисячі шістсот вісімдесят шість грн. 94 коп.), сплачений у складі судового збору в сумі 12720,24 грн згідно з платіжною інструкцією № 10482 від 01.09.2023.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 22.12.2023.

Суддя І.І. Колісник