Постанова

від 08.05.2024 по справі 904/4899/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2024 року м. Дніпро Справа № 904/4899/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в режимі відеоконференції апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбастехногруп"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2023 р.

( суддя Колісник І.І., м. Дніпро, повний текст рішення складено 22.12.2023 р.)

у справі

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЗ-Кривбас-Сервіс",

м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбастехногруп",

м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 848 016,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМЗ-Кривбас-Сервіс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбастехногруп" 848 016,09 грн, з яких: 624 924,68 грн - основний борг, 192 247,53 грн - інфляційні втрати, 30 843,88 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем як новим боржником умов договору про переведення боргу № КР564 від 24.06.2021 р. в частині погашення перед Позивачем як кредитором заборгованості первісного боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасремонт" за виконані у період із жовтня 2020 року по квітень 2021 року на його користь роботи згідно з укладеним договором на виконання робіт з технічного обслуговування № КР 452 від 10.01.2019 р. ( з подальшими змінами ).

У відзиві на позов, Відповідач визнає позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 624 924,68 грн і просить їх задовольнити, а в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних у сумі 30 843,88 грн та інфляційних втрат у сумі 192 247,53 грн просить відмовити у зв`язку з їх безпідставністю. В обґрунтування заперечень, Відповідач зазначає, що в актах прийому-передачі виконаних робіт, які підписані між ТОВ "Кривбасремонт" та ТОВ "ОМЗ-Кривбас-Сервіс", відсутня дата їх підписання, у зв`язку з чим строк оплати вказаних робіт не настав відповідно до умов пункту 4.1 договору № КР452 від 10.01.2019 р.. Тому, нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суми, зазначені в актах прийому-передачі виконаних робіт, Відповідач вважає неправомірним.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2023 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЗ-Кривбас-Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбастехногруп" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбастехногруп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЗ-Кривбас-Сервіс" основний борг у сумі 624 924,68 грн, інфляційні втрати в сумі 184 835,78 грн, 3% річних у сумі 30 741,16 грн, судовий збір у сумі 7920,58 грн. У решті позову відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривбастехногруп", подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2023 р. по справі № 904/4899/23 в частині стягнення інфляційні втрати в сумі 184 835,78 грн, 3% річних у сумі 30 741,16 грн., прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційні втрати в сумі 184 835,78 грн, 3% річних у сумі 30 741,16 грн.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник не згоден з нарахованими Позивачем 3% річних в сумі 30 843,88 грн. та інфляційними втратами в сумі 192 247,53 грн.

Водночас, на думку Скаржника, суд першої інстанції не взяв до уваги, що п. 4.1 Договору № КР452 від 10.01.2019 р. передбачено, що оплата Замовником виконаних робіт здійснюється протягом 30 календарних днів від дати підписання сторонами акту виконаних робіт або інших документів, погоджених сторонами у відповідності до п. 2.3 цього Договору, на підставі виставлених Підрядником рахунків.

При цьому Скаржник зазначає, що на актах прийому-передачі виконаних робіт, які підписані між ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ» та ТОВ «ОМЗ-КРИВБАС-СЕРВІС» відсутня дата їх підписання.

Скаржник наголошує на тому, що оскільки акти прийому-передачі виконаних робіт не містять дати їх підписання, то строк оплати вказаних робіт не настав відповідно до п. 4.1 договору № КР452 від 10.01.2019 р..

Відтак, на думку Скаржника, оскільки, строк оплати виконаних робіт не настав, нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суми, зазначені в актах прийому-передачі виконаних робіт є безпідставним.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЗ-Кривбас-Сервіс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Товариство посилається на те, що укладаючи Договір переведення боргу на Нового боржника, Сторони змінили строк виконання основного зобов`язання з оплати виконаних робіт за Первісним договором у сумі 1 874 774,08 грн., у зв`язку з чим при розрахунку строку оплати Сторонам слід керуватись не п. 4.1 Первісного договору, на який посилається Відповідач, а п. 2.2 Договору переведення боргу та Додатком -1 до нього. Згідно Додатку -1 погашення боргу мало відбуватись з серпня 2021 р. по грудень 2021 р. рівними платежами по 312 462,35 грн. та останній платіж у січні 2022 р. у розмірі 312 462,33 грн. Таким чином останній день строку оплати заборгованості Відповідачем за кожним платежем наступив 31.08.2021 р., 30.09.2021 р., 31.10.2021 р., 30.11.2021 р., 31.12.2021 р., 31.01.2022 р. відповідно, а твердження Відповідача про те, що строк оплати не наступив - є такими, що не відповідають дійсності.

Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що порушуючи умови Договору, Відповідач частину грошових зобов`язань виконав з порушенням графіку (платежі згідно Додатку -1 до Договору переведення боргу за серпень 2021 - листопад 2021 року на загальну суму 1 249 849,40 грн.), а частину - не виконав взагалі ( платежі згідно Додатку -1 до Договору переведення боргу за грудень 2021 р. - січень 2022 р. на загальну суму 624 924,68 грн.). Враховуючи той факт, що Відповідач частину грошових зобов`язань виконав з порушенням графіку, а частину - не виконав взагалі, нарахування Позивачем 3 % річних та інфляційних втрат на суму боргу є законним та обґрунтованим, а твердження Відповідача про відсутність підстав для їх нарахування та стягнення є безпідставними, необґрунтованими, недоведеними документально та такими, що ґрунтуються на бажанні уникнути наслідків несвоєчасного виконання грошового зобов`язання.

Товариство також вказує на те, що акти приймання-передачі виконаних робіт за період жовтень 2020 року - квітень 2021 року підписані обома сторонами без жодних заперечень чи зауважень, що підтверджує факт належного виконання робіт Позивачем та факт їх приймання Замовником - Первісним боржником. Дата підписання усіх Актів виконаних робіт за Первісним Договором на виконання робіт з технічного обслуговування № КР452 від 10.01.2019 р., в тому числі і за період жовтень 2020 року - квітень 2021 року, відповідає даті виставлення Позивачем рахунку на оплату. Виконуючи вимоги чинного податкового законодавства, саме в день підписання Актів виконаних робіт Позивачем було виконано вимоги чинного податкового законодавства та складено і зареєстровано у встановлені строки відповідні податкові накладні.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2024 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді Чус О.В., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.01.2024 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/4899/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбастехногруп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2023 р. відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

15.01.2024 р. матеріали справи № 904/4899/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2024 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбастехногруп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2023 р. у справі № 904/4899/23 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів оплати судового збору.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.2024 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбастехногруп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2023 р. у справі № 904/4899/23 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів реєстрації електронного кабінету, відповідно до ст.6 ГПК України.

Від Скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 08.05.2024 р..

Сторони не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЗ-Кривбас-Сервіс" надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності повноважного представника Позивача.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбастехногруп" надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з зайнятістю представника Апелянта адвоката Колісниченка Є. Ю. в судовому засіданні по справі № 211/4468/22 в Дніпровському апеляційному суді.

Колегія суддів апеляційного суду розглянувши вказане клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, зазначає таке.

Фактично клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи обґрунтоване неможливістю прибуття його представника у судове засідання, у зв`язку з його участю в іншому судовому процесі. При цьому у клопотанні про відкладення розгляду апеляційної скарги відсутнє обґрунтування причин неможливості участі іншого представника товариства, як юридичної особи, або безпосередньо його директора.

Також, зазначаючи про необхідність розгляду справи за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбастехногруп", Відповідач не вказав, встановлення яких саме обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень, що містяться в матеріалах справи, та вимагає проведення судового засідання саме за його участі. Не містить таких доводів і апеляційна скарга.

Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини передбачено право кожного на судовий розгляд його справи упродовж розумного строку.

У частині третій ст. 2 ГПК України також закріплено розумність строків розгляду справи судом як одну з основних засад (принципів) господарського судочинства.

Частинами 11, 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За змістом п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Розглядаючи клопотання учасника справи про відкладення розгляду справи, повинен оцінити обставини, на які останній посилається у ньому як на підставу для відкладення з точки зору їх поважності та за результатами такої оцінки або визнати такі причини неявки поважними і, як наслідок, відкласти розгляд справи, або відмовити у задоволенні такого клопотання у разі визнання причин неявки представника учасника справи неповажними.

У пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" ( Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" ) від 07.07.1989 р. зазначено, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

У разі відкладення розгляду справи за відсутності достатніх підстав, будуть порушені розумні строки тривалості судового провадження, що в свою чергу може бути порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, і як наслідок - права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Приймаючи до уваги, що чинне процесуальне законодавство не визначає пріоритетності одних проваджень перед іншими, тому викладені у клопотанні причини неявки представника Скаржника у судове засідання, є неповажними, у зв`язку з чим клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи судом апеляційної інстанції залишається без задоволення.

Враховуючи, що апеляційним судом не визнавалася явка учасників справи в судове засідання обов`язковою, а неявка представників учасників справи не перешкоджає апеляційному перегляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за відсутністю представників сторін.

У судовому засіданні 08.05.2024 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

10.01.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривбасремонт" як Замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОМЗ-Кривбас-Сервіс" як Підрядником було укладено договір № КР452 на виконання робіт з технічного обслуговування (далі первісний договір), до якого сторонами також підписані: Додаток № 1 специфікація № 1 від 10.01.2019, Додаток № 2 перелік видів порушень та матеріальної відповідальності підрядника, протокол розбіжностей № 1 від 29.01.2019 р., додаткові угоди № 1 від 27.12.2019 р., № 2 від 22.04.2020 р. , № 3 від 30.10.2020 р. , № 4 від 30.04.2021 р. ( далі разом додаткові угоди № № 1 4 ) ( а. с.24 - 58 т. 1 ).

Предметом первісного договору передбачено, що Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах цього договору роботи з щомісячного технічного обслуговування НКУ екскаваторів Петровського кар`єру ПрАТ "ЦГЗК" (далі роботи або робота) у 2019 - 2021 роках згідно з Додатком № 1, який є невід`ємною частиною договору; у свою чергу, замовник зобов`язується надати підряднику об`єкт для виконання робіт, прийняти й оплатити виконані роботи в порядку та строки, передбачені цим договором (пункти 1.1, 1.3 первісного договору зі змінами, внесеними додатковими угодами № 1 від 27.12.2019, № 3 від 30.10.2020 р. ).

У специфікації № 1 від 10.01.2019 (Додаток № 1 до первісного договору), умови якої змінювались у підписаних сторонами додаткових угодах №№ 1 - 4, визначено, зокрема, найменування, одиницю виміру, ціну та строк виконання робіт.

У межах первісного договору підрядник протягом жовтня 2020 року квітня 2021 року виконав, а замовник без будь-яких зауважень прийняв визначені цим договором роботи на загальну суму 1915637,76 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами прийому-передачі виконаних робіт: № 17-10-01 за жовтень 2020 року на суму 59863,68 грн, № 23-10-01 за жовтень 2020 року на суму 59863,68 грн, № 04-11-01 за листопад 2020 року на суму 59863,68 грн, № 16-11-01 за листопад 2020 року на суму 59863,68 грн, № 17-11-01 за листопад 2020 року на суму 59863,68 грн, № 22-11-01 за листопад 2020 року на суму 59863,68 грн, № 23-11-01 за листопад 2020 року на суму 59863,68 грн, № 04-12-01 за грудень 2020 року на суму 59863,68 грн, № 16-12-01 за грудень 2020 року на суму 59 863,68 грн, № 17-12-01 за грудень 2020 року на суму 59863,68 грн, № 22-12-01 за грудень 2020 року на суму 59863,68 грн, № 23-12-01 за грудень 2020 року на суму 59863,68 грн, № 04-01-01 за січень 2021 року на суму 59863,68 грн, № 16-01-01 за січень 2021 року на суму 59863,68 грн, № 17-01-01 за січень 2021 року на суму 59863,68 грн, № 22-01-01 за січень 2021 року на суму 59863,68 грн, № 23-01-01 за січень 2021 року на суму 59863,68 грн, № 04-02-01 за лютий 2021 року на суму 59863,68 грн, № 16-02-01 за лютий 2021 року на суму 59863,68 грн, №17-02-01 за лютий 2021 року на суму 59863,68 грн, № 22-02-01 за лютий 2021 року на суму 59863,68 грн, № 23-02-01 за лютий 2021 року на суму 59863,68 грн, № 04-03-01 за березень 2021 року на суму 59863,68 грн, № 16-03-01 за березень 2021 року на суму 59863,68 грн, № 17-03-01 за березень 2021 року на суму 59863,68 грн, № 22-03-01 за березень 2021 року на суму 59863,68 грн, № 23-03-01 за березень 2021 року на суму 59863,68 грн, № 04-04-01 за квітень 2021 року на суму 59863,68 грн, № 16-04-01 за квітень 2021 року на суму 59863,68 грн, № 17-04-01 за квітень 2021 року на суму 59863,68 грн, № 22-04-01 за квітень 2021 року на суму 59863,68 грн, № 23-04-01 за квітень 2021 року на суму 59863,68 грн (а.с. 59 122 т. 1). На оплату виконаних робіт за вказаними актами замовнику були виставлені відповідні рахунки (а.с. 59 122 т. 1).

Замовник свої грошові зобов`язання перед Підрядником належним чином не виконав. Платіжною інструкцією № 14888 від 23.04.2021 на суму 40863,68 грн сплатив лише частину вартості робіт за жовтень 2020 року на підставі рахунку № 280 від 26.10.2020 на суму 59863,68 грн (а.с. 123 т. 1).

Залишок вартості робіт за вказаним рахунком, а також вартість решти виконаних підрядником робіт залишилися неоплаченими, у зв`язку з чим у замовника утворилась заборгованість за первісним договором у сумі 1874774,08 грн (1915637,76 40863,68 = 1874774,08).

У подальшому між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривбасремонт" (далі первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривбастехногруп" (далі новий боржник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОМЗ-Кривбас-Сервіс" (далі кредитор, позивач) укладено договір про переведення боргу № КР564 від 24.06.2021 (далі договір, договір про переведення боргу) (а.с. 124-125 т. 1).

Відповідно до статей 520 - 523 Цивільного кодексу України первісний боржник переводить борг за договором № КР452 від 10.01.2019 (первісний договір), який укладений між первісним боржником та кредитором на нового боржника, а новий боржник приймає на себе зобов`язання за первісним договором (п. 1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору про переведення боргу передбачено, що до нового боржника в повному обсязі й на тих самих умовах, що були на момент переведення боргу, переходять права й обов`язки первісного боржника, а кредитор має право вимагати від нового боржника виконання зобов`язань у повному обсязі відповідно до умов первісного договору.

Кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником в первісному договорі і, підписуючи зі своєї сторони цей договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу на нового боржника (п. 1.3 договору).

Новий боржник підтвердив, що йому була передана вся необхідна інформація та документи, пов`язані з первісним договором, зокрема й та, що стосується спорів і суперечностей за первісним договором між первісним боржником та кредитором (п. 1.4 договору).

Борг, що переводиться за первісним договором № КР452 від 10.01.2019, визначений сторонами у сумі 1 874 774,08 грн (п. 2.1 договору).

Відповідно до пункту 2.2 договору про переведення боргу новий боржник сплачує борг у сумі 1 874 774,08 грн кредитору рівними частинами згідно з графіком погашення ( Додаток 1).

За змістом пункту 3.1 договору новий боржник у зобов`язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором та первісним боржником.

У випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством ( п. 4.1 договору ).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань сторонами цього договору не допускається, крім випадків, передбачених цим договором (п. 5.3 договору).

Додатком -1 до договору переведення боргу сторонами узгоджено графік погашення боргу, згідно з яким новий боржник повинен сплатити на користь кредитора у період із серпня по грудень 2021 року по 312 462,35 грн щомісяця, а у січні 2022 року 312 462,33 грн (а.с. 126 т. 1).

На виконання умов договору про переведення боргу новий Боржник сплатив Кредитору: 13.08.2021 р. платіж за серпень 2021 року в сумі 312 462,35 грн ( платіжна інструкція № 291 від 13.08.2021 р. ); 04.10.2021 р. платіж за вересень 2021 року в сумі 312 462,35 грн (платіжна інструкція № 638 від 04.10.2021 р. ); 02.11.2021 р. платіж за жовтень 2021 року в сумі 312 462,35 грн (платіжна інструкція № 837 від 02.11.2021 р. ); 08.12.2021 р. платіж за листопад 2021 року в сумі 312 462,35 грн (платіжна інструкція № 1114 від 08.12.2021 р.) (а.с. 127 - 130 т. 1). Усього 1 249 849,40 грн ( 312 462,35 х 4 = 1 249 849,40 ).

Зобов`язання зі сплати платежів за грудень 2021 року, січень 2022 року в загальній сумі 624 924,68 грн у порядку погашення перед кредитором ( Позивачем ) заборгованості за договором про переведення боргу новим боржником ( Відповідачем ) не виконані.

Тож, не сплачені Відповідачем кошти в сумі 624 924,68 грн і є причиною спору.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Судове рішення оскаржуються Відповідачем в частині стягнення інфляційні втрати в сумі 184 835,78 грн, 3% річних у сумі 30 741,16 грн., отже, з урахуванням положень ст. 269 ГПК України, в іншій частині судове рішення не переглядається апеляційним судом.

Проаналізувавши доводи апеляційнї скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбастехногруп", з урахуванням вищезазначеного, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, також регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з положеннями статей 626-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, ст. 629 ЦК України закріплено фундаментальний принцип обов`язковості договору, на якому базуються договірні правовідносини, тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки ( а не лише суб`єктивні права ), які вони мають виконувати (схожий за змістом висновок міститься у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 р. у справі №355/385/17 ).

Суд апеляційної інстанції зауважує, що положеннями ст. 3 ЦК України регламентовано загальні засади цивільного законодавства.

Так, п.п. 3, 6 частини 1 ст. 3 ЦК України, визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства та імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин ( пункт 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України ). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість ( такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 р. у справі № 910/16579/20 ).

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У силу приписів статей 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За наявними у справі доказами вбачається, що між сторонами у справі та первісним боржником Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривбасремонт" укладено тристоронній договір щодо зміни первісного боржника у зобов`язанні за первісним договором (договором на виконання робіт з технічного обслуговування № КР452 від 10.01.2019) шляхом покладення його обов`язків з оплаті заборгованості в сумі 1874774,08 грн за виконані позивачем у межах первісного договору роботи на відповідача.

Отже, у Відповідача на підставі умов договору про переведення боргу виникло зобов`язання перед Позивачем щодо погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасремонт" за первісним договором у сумі 1 874 774,08 грн.

З урахуванням графіка погашення боргу, визначеного у Додатку -1 до договору про переведення боргу, та вимог статей 253, 254 ЦК України щодо початку й закінчення перебігу строків відповідач повинен був здійснити погашення заборгованості перед позивачем за первісним договором у такі строки: 312 462,35 грн (платіж за серпень 2021 року) не пізніше 31.08.2021; 312 462,35 грн (платіж за вересень 2021 року) не пізніше 30.09.2021; 312 462,35 грн (платіж за жовтень 2021 року) не пізніше 01.11.2021; 312 462,35 грн (платіж за листопад 2021 року) не пізніше 30.11.2021; 312 462,35 грн (платіж за грудень 2021 року) не пізніше 31.12.2021; 312 462,33 грн (платіж за січень 2022 року) не пізніше 31.01.2022.

Отже, строки виконання грошових зобов`язань відповідача є такими, що настали.

Наданими позивачем доказами підтверджується, що відповідач свої зобов`язання з погашення заборгованості перед позивачем відповідно до договору про переведення боргу виконав частково, в загальній сумі 1 249 849,40 грн, при цьому допустив прострочення у здійсненні платежу за вересень 2021 року на 3 дні, за листопад 2021 року на 7 днів.

Зобов`язання щодо платежів за грудень 2021 року в сумі 312 462,35 грн та січень 2022 року в сумі 312 462,33 грн не виконані Відповідачем взагалі.

Докази погашення Відповідачем заборгованості перед Позивачем за договором про переведення боргу в сумі 624 924,68 грн ( 1 874 774,08 грн 1 249 849,40 грн = 624 924,68 грн ) відсутні, заборгованість на цю суму Відповідачем визнається.

Відтак, як вірно зазначив суд першої інстанції - позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 624 924,68 грн є законними й обґрунтованими.

Доводи Відповідача щодо строків виконання зобов`язань зі сплати заборгованості за договором про переведення боргу, які на його думку, мають визначатися відповідно до умов первісного договору, обгрунтовано відхилені судом першої інстанції з огляду на таке.

Відповідач за договором про переведення боргу добровільно прийняв на себе зобов`язання з погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасремонт" за первісним договором у сумі 1 874 774,08 грн у порядку та у строки, які визначені договором. Здійснюючи часткове погашення заборгованості в порядку виконання умов договору про переведення боргу, Відповідач не висував жодних заперечень проти вимоги Кредитора, що ґрунтується на відносинах між Кредитором і Первісним боржником.

Тож, заперечення факту настання строків виконання зобов`язань за договором про переведення боргу після виконання їх більшої частини свідчить про суперечливість поведінки Відповідача та необґрунтованість його правової позиції по суті позовних вимог.

Ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами пункту 3 частини першої ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у сумі 30 843,88 грн розраховані за загальний період з 01.10.2021 р. по 01.09.2023 р. із заборгованості за платежами за вересень 2021 року січень 2022 року.

Перевіркою наданого розрахунку господарським судом виявлено помилки у визначенні періодів їх нарахування за платежами за вересень - листопад 2021 року. Отже, за результатом перерахунку 3% річних із заборгованості за платежами вересня та листопада 2021 року фактично становлять: 77,05 грн із заборгованості у сумі 312462,35 грн за період з 01.10.2021 по 03.10.2021, що менше від заявленої до стягнення суми на 25,68 грн (102,73 77,05 = 25,68); 179,77 грн із заборгованості у сумі 312462,35 грн за період з 01.12.2021 по 07.12.2021, що менше від заявленої до стягнення суми на 25,68 грн (205,45 179,77 = 25,68). Розраховані позивачем 3% річних у сумі 51,36 грн із заборгованості у сумі 312462,35 грн з платежу за жовтень 2021 року за період з 01.11.2021 по 02.11.2021 заявлені до стягнення безпідставно. Отже, загальна сума заявлених до стягнення 3% річних підлягає зменшенню до 30741,16 грн (30843,88 25,68 51,36 25,68 = 30741,16).

Заявлені до стягнення Позивачем інфляційні втрати в сумі 192 247,53 розраховані із заборгованості за платежем грудня 2021 року в сумі 312 462,35 грн за період з 01.01.2022 р. по 01.09.2023 р. та із заборгованості за платежем січня 2022 року в сумі 312 462,33 грн за період з 01.02.2022 р. по 01.09.2023 р..

За результатом здійсненого господарським судом перерахунку інфляційні втрати підлягають зменшенню і становлять 184 835,78 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що законними є вимоги Позивача про стягнення на його користь з Відповідача 840 501,62 грн, з яких: 624 924,68 грн основний борг, 30 741,16 грн 3% річних, 184 835,78 грн інфляційні втрати.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбастехногруп" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2023 р. у справі № 904/4899/23залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 09.05.2024 р.

ГоловуючийсуддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.В. Чус

Суддя М.О. Дармін