Рішення

від 14.12.2023 по справі 910/13213/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.12.2023Справа № 910/13213/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Старовойтова Є.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому" (вул. Промислова, буд. 3, Обухів, Київська область, 08700, код ЄДРПОУ 37536031)

до 1) Державної служби геології та надр України (вул. Антона Цедіка, 16, м.Київ, 03057, код ЄДРПОУ 37536031);

2) Міністерства енергетики України (Міністерства екології та природних ресурсів України) (вул. Хрещатик, буд. 30, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 37552996)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві (вул. Терещенківська, 11-а, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37993783)

про стягнення 155 321, 88 грн,

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому" (далі - позивач) до Державної служби геології та надр України (далі - відповідач-1) та Міністерства енергетики України (Міністерство екології та природних ресурсів України) (далі - відповідач-2) про стягнення 155 321, 88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом Державної служби геології та надр України від 22.12.2018 №507 зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами, наданого позивачу, у зв`язку з поданням Міністерством енергетики України (Міністерство екології та природних ресурсів України). Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2020 у справі №320/386/19 вказаний наказ було визнано протиправним, та як наслідок, зупинення спеціального дозволу на користування надрами призвело до заподіяння шкоди (упущеної вигоди) позивачу. Посилаючись на ст. 1174 ЦК України, позивач просить стягнути з Державного бюджету України 155 321,88 грн шкоди (упущеної вигоди).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, залучено до участі у справі Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

25.10.2021 через відділ діловодства суду третя особа подала пояснення щодо позовної заяви в яких просить у задоволенні позову відмовити повністю.

09.11.2021 через відділ діловодства суду відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву в якому поти позову заперечує та вказує, що у період з 24.07.2018 по 04.12.2020 у позивача не було права на видобування корисних копалин з власної вини з причин не пов`язаних з Наказом Держгеонадр №507 від 22.12.2018, відтак, права, свободи, охоронювані законом інтереси позивача не порушено. Жодних документальних чи будь-яких інших підтверджень своїх розрахунків, позивачем не надано. Як, власне, і доказів приналежності прав позивачу на видобування надр.

17.11.2021 через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 02.12.2021 задоволено клопотання позивача, призначено судове засідання на 23.12.2021.

14.12.2021 до відділу діловодства суду представником Міністерства енергетики України подано заяву про заміну сторони у справі №910/13213/21.

22.12.2020 до суду від позивача надійшло клопотання про призначення економічної експертизи та зупинення провадження по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2021 відкладено засідання на 19.01.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2022 постановлено справу №910/13213/21 розглядати за правилами загального позовного провадження, задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому" про призначення судової експертизи задовольнити, призначено у справі № 910/13213/21 судову економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, провадження у справі № 910/13213/21 зупинено на час проведення судової експертизи.

18.07.2022 до суду надійшло клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів.

Ухвалою від 29.07.2022 поновлено провадження по справі, задоволено клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів.

23.08.2022 до суду від відповідача 1 надійшла заява на виконання вимог ухвали суду та повідомлення про відсутність витребуваних документів у Держгеокадастр.

23.09.2022 через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про надання документів експерту.

29.08.2023 до суду з експертної установи повернулися матеріали справи з листом від 10.08.2023 №11516/2546-4-22/72, висновком експерта за результатами проведення комплексної судової економічної експертизи у господарській справі №910/13213/21, та актом здачі-приймання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 поновлено провадження у справі № 910/13213/21, призначено підготовче засідання.

В судовому засіданні 20.09.2023 оголошено про відкладення розгляду справи на 05.10.2023.

В судовому засіданні 05.10.2023 оголошено про відкладення розгляду справи на 18.10.2023.

13.10.2023 через відділ діловодства суду позивачем подано письмові пояснення по справі в яких вказує, що твердження відповідача 1 про те, що позивач з 24.07.2018 не мав здійснювати жодних гірничих робіт, не відповідають дійсності, оскільки саме з боку відповідача 1 протокол Державної комісії України по запасах корисних копалин від 24.07.2018 № 4451 розглядався з 2018 по 2020. Рішення щодо зупинення дії спеціального дозволу не приймалося.

Ухвалою від 18.10.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача 2 про заміну сторони у справі. В судовому засіданні 18.10.2023 протокольною ухвалою закрито підготовче засідання та призначено справу по суті на 16.11.2023.

В судовому засіданні 16.11.2023 оголошено перерву до 07.12.2023.

В судовому засіданні 07.12.2023 оголошено перерву до 14.12.2023.

У судовому засіданні 14.12.2023 відбувся розгляд справи по суті, представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача 2 заперечив, представник відповідача 1 в засідання суду не з`явились, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому" (надалі - позивач) здійснює діяльність з добування піску, гравію, глин і каоліну, що підтверджується даними, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

10.04.2012 позивачем отримано спеціальний дозвіл на користування надрами № 5510, відповідно до якого підприємству надано право на видобування будівельного піску, придатного для виготовлення силікатної цегли, в Трипільському родовищі Центральної ділянки площею 90,0 га, яке знаходиться в Обухівському районі Київської області (18 км на захід від м. Обухів, в руслі р. Дніпро, напроти с. Трипілля). Строк дії спеціального дозволу на користування надрами до 10.04.2032.

У подальшому Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області за результатами розгляду робочого проекту "Видобування будівельних пісків Центральної ділянки Трипільського родовища в Обухівському районі Київської області" надано позитивний висновок державної екологічної експертизи від 24.10.2012 № 16-12/3514 на реалізацію вказаного проекту.

Отримавши спеціальний дозвіл на користування надрами № 5510 від 10 квітня 2012 року, позивач провів геолого-економічну оцінку запасів та затвердив їх Протоколом ДКЗ України № 2822 від 27 грудня 2012 року. В зв`язку з чим за заявою позивача було внесено зміни до спеціального дозволу на користування надрами Наказом Держгеонадр від 12 червня 2013 року № 307.

Відповідно до п.2.6 Протоколу ДКЗ України № 2822 від 27 грудня 2012 року, було визначено максимальну річну потужність кар`єру. Станом на 01.11.2012 року річна потужність по видобуванню корисної копалини (піску) становила 487,0 тис.м3, а по відвантаженню піску - 400,0 тис.м3.

Позивачем в 2012 році було погоджено у встановленому порядку проект та план робіт у відповідності до затвердженого загального обсягу запасів згідно протоколу ДКЗ України № 2822 від 27 грудня 2012 року.

Крім того, 22.11.2013 позивачу видано акт про надання гірничого відводу № 43 з метою видобування будівельного піску, придатного для виготовлення силікатної цегли в Трипільському родовищі.

В подальшому, ТОВ «Цегла вашого дому» за власним технічним завданням протягом 2017-2018 років провело повторну геолого-економічну оцінку Центральної ділянки Трипільського родовища руслових пісків як окремого об`єкту надрокористування. Запаси піску було затверджено протоколом ДКЗ України № 4451 від 24 липня 2018 року станом на 01.01.2018 року.

Відповідно до п.2.9 Протоколу ДКЗ України № 4451 від 24 липня 2018 року, було «значено максимальну річну продуктивність кар`єру по корисній копалині (піску). Станом на 01.01.2018 року річна продуктивність кар`єру по корисній копалині становила 92,0 тис.м3.

У листопаді 2018 року Головним управлінням Служби безпеки України у м. Києві та Київській області в ході виконання доручення слідчого за кримінальним провадження № 42018110000000343, відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 240 Кримінального кодексу України, виявлено факт розробки Товариством з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому" Трипільського родовища, розташованого в м. Обухів Київської області, без висновку з оцінки впливу на довкілля.

За наведених обставин, листом від 07.11.2018 № 51/2/3-51983 Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області звернулось до Міністерства екології та природних ресурсів України з метою вжиття заходів реагування у сфері природоохоронного законодавства.

Отримавши наведений вище лист, Міністерство екології та природних ресурсів України направило Державній службі геології та надр України подання від 03.12.2018 № 5/4-11/13038-18, в якому просило зупинити дію спеціального дозволу на користування надрами № 5510, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому".

Наказом Державної служби геології та надр України "Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів" від 22.12.2018 № 507 зупинено дію наведеного вище спеціального дозволу з підстав порушення позивачем абзаців першого, шостого пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до Акту перевірки ТОВ «Цегла вашого дому» №06-03/22/2019-37/п від 06.05.2019, складеного відповідачем 1, порушень з боку позивача, які б могли призвести до зупиненння дії дозволу не виявлено. Отже, твердження відповідача 1 щодо відсутності у позивача права видобування корисної копалини, спростовуються вказаним.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про внесення змін до спеціального дозволу на підставі пп.3 п.17 Порядку № 615 надійшла на адресу відповідача 1 - 14.09.2020.

Наказом Держгеонадр від 04 грудня 2020 року № 546 було внесено зміни до спеціального дозволу на користування надрами № 5510 від 10 квітня 2012 року.

22.05.2020 Київським окружним адміністративним судом по справі № 320/386/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому" Державної служби геології та надр України, 1) Міністерство екології та природних ресурсів України, 2) Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області було прийнято рішення, яким позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, а саме: визнано протиправним та скасувано наказ Державної служби геології та надр України від 22.12.2018 № 507 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 5510 від 10.04.2012, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому".

22.10.2020 Шостим апеляційним адміністративним судом була прийнята постанова, якою, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2019 року залишено без змін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв`язку із зупиненням дії спеціального дозволу на користування надрами № 5510 від 10.04.2012, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому", позивач не міг видобувати корисну копалину, що є його основним видом діяльності. На думку позивача, незаконним рішенням відповідачів було зупинено його діяльність із видобутку корисних копалин у період з 22.12.2018 року по 22.10.2020 року, що складає 1 рік та 10 місяців, та завдано шкоди у розмірі 155 321,88 грн у вигляді недоотриманого прибутку. На підставі ст. 1174 ЦК України, шкода у вигляді упущеної вигоди підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Загальні положення про відшкодування шкоди визначено у главі 82 Цивільного кодексу України.

Слід зазначити, що Цивільним кодексом України визначено загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду (ст.1166 Цивільного кодексу України). В той же час, ст.1173 Цивільного кодексу України визначено порядок відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування. Статтею 1174 Цивільного кодексу України визначено особливості відшкодування шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

За змістом позовної заяви, предметом позову є стягнення шкоди у розмірі 155 321,88 грн у вигляді недоотриманого прибутку, завданої неправомірними діями, а саме, за наслідками розгляду подання було прийнято посадовими особами Міністерства екології та природних ресурсів України та Державної служби геології та надр України, незаконний наказ, який в судовому порядку було визнано недійсним.

Відповідно до Положення про державну службу геології та надр України затвердженого постановою Кабміну від 30.12.2015 року № 1174, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, дальність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, є уповноваженим органом з питань реалізації угод про розподіл продукції.

Відповідно до положення про Міністерство екології та природних ресурсів України затвердженого постановою Кабміну від 21.01.2015 року № 32, Міністерство екології га природних ресурсів України (Мінприроди) є центральним органом виконавчої влади, дальність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінприроди є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки.

Суд зауважує, що статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Проте, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Отже, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, з огляду на правовий статус відповідачів, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми ст.ст.1173, 1174 Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини з відшкодування шкоди, завданої органом державної влади.

Слід зауважити, що шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.

Спеціальна норма ст.ст.1173,1174 Цивільного кодексу України, на підставі якої заявлені позовні вимоги у даній справі, передбачають відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи. Вказану правову позицію було висловлено Верховним Судом у постановах від 23.05.2018 по справі №923/574/17, від 18.06.2018 по справі №904/1284/17.

Тобто, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст.ст.1173,1174 Цивільного кодексу України.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Подібну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 зі справи №920/715/17.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено судом, неправомірність дій відповідачів визнано у рішенні Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2020 та постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020 в справі № 320/38619.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З приводу розміру збитків, як обов`язкової складаної відшкодування шкоди, суд зазначає наступне.

Судом вказувалось, що шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом.

Разом із тим відповідно до частини першої статті 142 ГК України прибуток суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

Системний аналіз положень частини першої статті 42, частини першої статті 44 ГК України дає підстави для висновку, що будь-яка підприємницька діяльність суб`єктів господарювання здійснюється на підставі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Відтак, суб`єкти господарювання повинні враховувати наявність таких ризиків та усвідомлювати наслідки вчинюваних ними дій. Наслідки господарської діяльності є результатом власних комерційних прорахунків суб`єкта господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначалося вище, основним видом діяльності передбачено не лише добування піску, а й добування гравію, глини та каоліну. Відповідно до мети спеціального дозволу на користування надрами №5510 від 10.04.2012, наданого позивачу, є видобуваня піску, придатного для виготовленя силікатної цегли марки "150", а також для благоустрою, рекультивації та планування. Отже, дохід позивача в частині добування піску отримується після реалізації шляхом оптової та роздрібної торгівлі будівельних матеріалів.

Разом з цим, якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню шкоди чи зменшити її, шкода з боржника не стягується, оскільки одним з критеріїв, який необхідно враховувати при визначенні (розрахунку) розміру упущеної вигоди, є критерій розумності здійснених позивачем витрат.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У виді упущеної вигоди відшкодовуються та шкода (збитки), які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 923/700/17, від 30.03.2021 у справі №908/2261/17, від 11.11.2021 у справі № 910/7511/20.

Суд зауважує, матеріали справи не містять жодних доказів чи здійснювалися позивачем заходи (дії) з метою зменшення розміру шкоди або повної її уникнення.

Саме на позивача покладається обов`язок довести наявність протиправної поведінки відповідачів, наявність підтвердженої належними доказами шкоди у розмірі 155 321,88 грн та причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та наявною шкодою.

Суд звертає увагу, що позивачем не додано до матеріалів справи, жодних доказів, які б свідчили про реальність неодержаних позивачем доходів у розмірі 155 321,88 грн, та підтверджують причинний зв`язок між недотриманням позивачем доходу у відповідному розмірі та прийняттям Держгеонадрами наказу №507 від 22.12.2018.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, оскільки вимоги позивача про відшкодування упущеної вигоди обгрунтовані на розрахунку можливого прибутку у разі здійснення видобутку корисної копалин з урахуванням показників, які позивач отримував у період з 2017 по 2018, то такі розрахунки є теоретичними та нічим не підтвердженими.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню, а тому враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини справи, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач не подав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували позовні вимоги.

Отже, позовні вимоги є необґрунтованими, документально непідтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне судове рішення складено 19.12.2023.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА