Ухвала

від 11.12.2023 по справі 461/9958/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/9958/23

Провадження № 1-кп/461/801/23

УХВАЛА

Іменем України

11.12.2023 м.Львів

Галицький районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження №12023140000000978 від 18.08.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,3 ст.365 КК України

в с т а н о в и в :

23.11.2023 в провадження Галицького районного суду м.Львова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023140000000978 від 18.08.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст.365 КК України.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 24.11.2023 призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні №12023140000000978 від 18.08.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст.365 КК України на 13:00 год. 29.11.2023 року.

29.11.2023 захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 подав клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284КПК України.

Клопотання захисника обґрунтовано тим, що Слідчим відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016140000000794 від 16.08.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.365, ч.3 ст.365 КК України. 18.08.2023 постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 матеріали кримінального провадження за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,3 ст. 365 КК України виділені із матеріалів кримінального провадження №12016140000000794 від 16.08.2016 та виділеним матеріалам присвоєно номер №12023140000000978 від 18.08.2023. 18.08.2023 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження. Захисник повідомив, що в матеріалах кримінального провадження наявна постанова старшого слідчого ГУ ДБР ОСОБА_7 від 05.03.2022 про закриття кримінального провадження. При цьому, до матеріалів кримінального провадження долучено постанову прокурора першого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів ДБР Департаменту організації публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 від 06.04.2022 про скасування постанови про закриття кримінального провадження. Разом з тим, в матеріалах, наданих захиснику на ознайомлення відсутні будь-які докази надіслання слідчим постанови про закриття кримінального провадження та отримання такої прокурором. Захисник зазначив, що скасування прокурором, який здійснює процесуальне керівництво, постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не повідомлено про підозру, поза межами встановленого частиною 6 статті 284 КПК України двадцятиденного строку з дня отримання копії постанови, позбавляють слідчого за погодженням з прокурором або прокурора права повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, у зв`язку з яким розпочато дане досудове розслідування. Захисник стверджує, що законним необхідно вважати рішення прокурора, який здійснює процесуальне керівництво, про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження виключно, якщо воно було прийняте не пізніше двадцяти днів з моменту отримання її копії. Скасування прокурором, який здійснював процесуальне керівництво, постанови слідчого про закриття даного кримінального провадження зі спливом двадцятиденного строку визначеного законом, за відсутності у матеріалах кримінального провадження відомостей про отримання ним копії постанови слідчого, свідчить про неналежну організацію здійснення процесуального керівництва та нехтуванням стороною обвинувачення загальними засадами кримінального провадження, зокрема, закріпленими у статті 28КПК України. Захисник в поданому клопотанні наголосив, що недотримання прокурором, який здійснює процесуальне керівництво, вимог частини 6 статті 284КПК України, а прокурорами вищого рівня - вимог частини 6 статті 36КПК України у кримінальних провадження, у яких до скасування постанови про закриття кримінального провадження жодній особі не повідомлялося про підозру, тягне за собою визнання повідомлення про підозру незаконним, а кримінальне провадження у таких випадках підлягає закриттю на підставі абзацу 2 пункту 10 частини 1 статті 284КПК України як таке, у якому строк досудового розслідування, визначений статтею 219КПК України, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру, крім випадків скасування постанов дізнавача, слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження за скаргами учасників кримінального провадження, зазначених в частині 6 статті 284 та пунктах 3, 4 частини 1 статті 303КПК України.

11.12.2023 захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 подав доповнення до клопотання про закриття кримінального провадження. В якому додатково обґрунтовував підстави для закриття кримінального провадження №12023140000000978 від 18.08.2023. Зазначив, що 16.08.2016 до ЄРДР були внесені відомості за №12016140000000794 про вчинення кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.367КК України. 28.05.2020 до ЄРДР внесені відомості за №62020140000000573 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. В подальшому, ці два кримінальні провадження об`єднані в одне. З прийняттям Закону № 2147-VIIIвід 03.10.2017 необхідним стало продовження строку досудового розслідування як в провадженнях в яких повідомлено про підозру, так і у так званих «фактових провадженнях». Отже, кримінальне провадження за №12016140000000794 було розпочато до введення в дію змін, внесених до КПК України Законом № 2147-VIII, щодо порядку продовження строків досудового розслідування, а кримінальне провадження за №62020140000000573 було розпочато після введення в дію 16 березня 2018 року цих змін. Захисник в доповненнях наголосив, що спираючись на приписи ст. 5, п. 3 ч. 1 ст. 219 КПК, ч. 4 цієї статті, параграфа 4 глави 24 цього Кодексу вбачається, що строк досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні, де відомості про перше кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР до введення в дію положень Закону № 2147-VIII, а щодо наступних - після визначеної цим Законом дати (16 березня 2018 року), з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить дванадцять місяців у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину (злочину середньої тяжкості), а суб`єктом, який наділений повноваженням щодо продовження строку досудового розслідування за клопотанням про продовження такого строку є слідчий суддя. Згідно ст.12 КК України (в редакції станом на 28.05.2020) кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України є злочином середньої тяжкості. Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становив: дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої чи середньої тяжкості (п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України). Відтак, 28.05.2020 +12 місяців =28.05.2021. Захисник зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що строк досудового розслідування в об`єднаному провадженні продовжувався. Відтак, з огляду на викладені обставини, оскільки строк досудового розслідування в кримінальному провадженні №12016140000000794 не продовжувався, то такий закінчився ще до повідомлення особі про підозру. При цьому, кримінальне провадження №12023140000000978 від 18.08.2023 виділене із кримінального провадження №12016140000000794, тому якщо строк досудового розслідування закінчився у первісному провадженні, то відсутні законні підстави для існування вказаного кримінального провадження №12023140000000978 від 18.08.2023. Просив кримінальне провадження закрити на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні захисники обвинуваченого ОСОБА_4 адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтримали подані клопотання, просили закрити кримінальне провадження, а також просили суд долучити до матеріалів справи та врахувати при прийнятті рішення щодо даного клопотання правові позиції Верховного Суду у справах №367/1335/21 (провадження № 51-2448 км 22) від 03.04.2023, № 753/12578/19 (провадження № 51-206 кмо 22) від 31.10.2022 та Вищого антикорупційного Суду України у справі № 991/2892/22 (провадження 1-кп/991/47/22).

Окрім того, захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 подала письмові доповнення до клопотання про закриття кримінального провадження, в яких додатково обґрунтувала мотиви поданого клопотання. Захисник пояснила, що 16.08.2016 до ЄРДР були внесені відомості за №12016140000000794 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.367КК України. 28.05.2020 до ЄРДР внесені відомості за №62020140000000573 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. В подальшому, ці два кримінальні провадження об`єднані в одне. З прийняттям Закону № 2147-VIIIвід 03.10.2017 необхідним стало продовження строку досудового розслідування як в провадженнях, в яких повідомлено про підозру, так і у так званих «фактових провадженнях». Отже, кримінальне провадження за №12016140000000794 було розпочато до введення в дію змін, внесених до КПК України Законом № 2147-VIII, щодо порядку продовження строків досудового розслідування, а кримінальне провадження за №62020140000000573 було розпочато після введення в дію 16 березня 2018 року цих змін.

Захисник ОСОБА_5 в доповненнях наголосив, що керуючись приписами ст. 5, п. 3 ч. 1 ст. 219КПК України, ч. 4 цієї статті, параграфа 4 глави 24 цього Кодексу вбачається, що строк досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні, де відомості про перше кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР до введення в дію положень Закону № 2147-VIII, а щодо наступних - після визначеної цим Законом дати (16 березня 2018 року), з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить дванадцять місяців у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину (злочину середньої тяжкості), а суб`єктом, який наділений повноваженням щодо продовження строку досудового розслідування за клопотанням про продовження такого строку є слідчий суддя. Згідно ст.12 КК України (в редакції станом на 28.05.2020 року) кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України є злочином середньої тяжкості. Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становив: дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої чи середньої тяжкості (п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України). Відтак, 28.05.2020 +12 місяців=28.05.2021. Захисник ОСОБА_5 зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що строк досудового розслідування в об`єднаному провадженні продовжувався. Відтак, з огляду на викладені обставини, оскільки строк досудового розслідування в кримінальному провадженні №12016140000000794 не продовжувався, то такий закінчився ще до повідомлення особі про підозру. При цьому, кримінальне провадження №12023140000000978 від 18.08.2023 виділене із кримінального провадження №12016140000000794, тому якщо строк досудового розслідування закінчився у первісному провадженні, то відсутні законні підстави для існування вказаного кримінального провадження №12023140000000978 від 18.08.2023.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію своїх захисників, просив закрити кримінальне провадження. Наголосив, що його незаконно переслідують ще з 2016 року, обвинувачення є надуманим та безпідставним.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечив, подав письмові заперечення, в яких зазначив, що постанова про скасування постанови про закриття кримінального провадження відповідно до вимог ч.6 ст.284 КПК України слідчим прокурору не скеровувалася. Прокурор повідомив, що 01.04.2022 російські війська залишили територію Київської області та слідчі ГСУ ДБР і прокурори Офісу Генерального прокурора повернулися на робочі місця в м. Києві, та тоді було скасовано постанову про закриття кримінального провадження.

Окрім того, прокурор подав письмові заперечення, у яких зазначив, що положення про строки досудового розслідування у кримінальних провадженнях, в яких особі не повідомлено про підозру не поширюються на кримінальне провадження №12016140000000794, відомості про яке внесено в ЄРДР 16.08.2016. Прокурор зазначив, що правовідносини, які розглядаються в даному випадку, та ті, які викладені в постанові колегії суддів Третьої палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03.04.2023 у справі №367/1335/21 не є подібними, тому застосування вказаної постанови Верховного Суду є недоречним.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, подані клопотання, доповнення та заперечення, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 16 серпня 2016 року до ЄРДР були внесені відомості за №12016140000000794 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.367КК України.

28.05.2020 до ЄРДР внесені відомості за №62020140000000573 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Слідчими відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016140000000794 від 16.08.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 365 КК України.

18.08.2023 постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 матеріали кримінального провадження за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 365 КК України, виділені із матеріалів кримінального провадження №12016140000000794 від 16.08.2016 та виділеним матеріалам присвоєно номер №12023140000000978 від 18.08.2023.

18.08.2023 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження.

Постановою старшого слідчого ГУ ДБР ОСОБА_7 від 05.03.2022 закрито кримінальне провадження №12016140000000794 від 16.08.2016.

Постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів ДБР Департаменту організації публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 від 06.04.2022 скасовано постанову про закриття кримінального провадження.

23.10.2023 захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 подала клопотання про закриття кримінального провадження №12023140000000978 від 18.08.2023 з покликанням на те, що скасування прокурором, який здійснює процесуальне керівництво постанови слідчого про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не повідомлено про підозру, поза межами встановленого ч. 6 ст. 284 КПК України двадцятиденного строку з дня отримання копії постанови, позбавляє слідчого за погодженням з прокурором або прокурора права повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, у зв`язку з яким розпочате дане досудове розслідування.

Постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 від 26.10.2023 відмовлено в задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження.

Захисник звернулася із скаргою до слідчого судді Галицького районного суду м. Львова на вказану постанову. У поданій скарзі захисник ОСОБА_6 просила скаргу задоволити, скасувати постанову прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження, зобов`язати розглянути подане клопотання про закриття кримінального провадження №12023140000000978 від 18.08.2023 та у випадку відмови винести мотивовану, аргументовану постанову з долученням відповідних доказів.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 07.11.2023 в задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений строк відмовлено.

Згідно зі ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За положеннями п. 21 ч. 1ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься розумність строків.

У ч. 6 ст.9КПК України зазначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Стаття 314 КПК України визначає дії, які має вчинити суд після отримання, зокрема, обвинувального акта, та визначено перелік рішень, які може прийняти суд за наслідками розгляду такого обвинувального акта, у т.ч., але не виключно, - закрити кримінальне провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст.284КПК України (п. 2 ч. 3 ст.314КПК України).

Випадки, у яких суд може закрити кримінальне провадження, передбачені ст.284КПК України. Зокрема, п. 10 ч. 1 ст.284КПК України регламентує закриття кримінального провадження у разі, коли після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст.219КПК України, окрім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Недотримання прокурором, який здійснює процесуальне керівництво, вимог частини 6 статті 284КПК України, а прокурорами вищого рівня - вимог частини 6 статті 36КПК України у кримінальних провадження, у яких до скасування постанови про закриття кримінального провадження жодній особі не повідомлялося про підозру, тягне за собою визнання повідомлення про підозру незаконним, а кримінальне провадження у таких випадках підлягає закриттю на підставі абзацу 2 пункту 10 частини 1 статті 284КПК України як таке, у якому строк досудового розслідування, визначений статтею 219КПК України, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру, крім випадків скасування постанов дізнавача, слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження за скаргами учасників кримінального провадження, зазначених в частині 6 статті 284 та пунктах 3, 4 частини 1 статті 303КПК України.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 03.04.2023 року справа №367/1335/21, провадження № 51-2448 км 22.

Доводи прокурора в частині, що на час винесення постанови про закриття кримінального провадження та її скасування в м. Києві відбувалися вторгнення військ рф, тому постанова фактично скерована пізніше, можуть свідчити про висновок прокурора, що постанова про скасування постанови про закриття кримінального провадження винесена з порушенням, передбаченого ч. 6 ст. 284 КПК України двадцятиденного строку.

При цьому слід вказати, що Закон чітко встановлює часові рамки для вчинення відповідних дій та кримінальні процесуальні санкції, тобто негативні наслідки для сторони обвинувачення, які настають у разі недотримання таких строків.

Стороні обвинувачення кримінальні процесуальні гарантії забезпечують можливість здійснення своїх обов`язків для виконання завдань кримінального провадження, а іншим учасникам кримінального процесу - реально використовувати надані їм права для захисту своїх прав та законних інтересів.

Суд критично ставиться до покликань прокурора про те, що п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України не може бути застосований до даного кримінального провадження, з огляду на наступне.

Законодавець поклав на суд обов`язок під час підготовчого судового засідання оцінювати дотримання строку досудового розслідування.

Застосування передбачених законом наслідків пропуску такого строку як строк досудового розслідування на практиці не є формалізмом, а відповідає принципу верховенства права.

Положення ч. 1 ст. 21 Кримінального процесуального кодексу України гарантують кожному право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Розумність строків - є однією із засад кримінального провадження, передбачених ст. 7 КПК України.

Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень (ст. 28 КПК України).

Стаття 113 КПК України визначає поняття процесуальних строків, зокрема, - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом, проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Закон також вимагає аби під час кримінального провадження процесуальні дії були виконані без невиправданої затримки і, у будь-якому разі, не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Статтею 5 КПК України встановлено, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Кримінальне процесуальне законодавство України визначає порядок провадження в кримінальних справах, тобто порядок вчинення процесуальних дій і прийняття кримінальних процесуальних рішень, встановлює кримінальну процесуальну форму, зокрема підстави, умови і порядок здійснення процесуальних дій, види, зміст і форму процесуальних рішень, які можуть бути прийняті під час кримінального провадження.

Вимоги щодо будь-якого кримінального процесуального закону не повинні суперечити вимогам, які ставляться до Кримінального процесуальногокодексу України як нормативно-правового акта, зокрема приписам статей 4-9КПК України.

Приписи закону, яким до КПК України внесені зміни, із набранням чинності є нормами кримінального процесуального закону, а отже, мають віддзеркалювати своїм змістом загальні положення і засади цьогозаконуі застосовуватись у тій частині, яка узгоджується із ними, оскільки вони є невід`ємною складовою системи кримінальних процесуальних гарантій (способів і засобів забезпечення здійснення правосуддя), що по суті включає всебе можливість реалізації прав та обов`язків усіма суб`єктами кримінального процесу для досягнення його мети та ефективного вирішення завдань кримінального провадження.

Кримінальний процесуальний кодекс Українияк кримінальне процесуальне законодавство є систематизованим зведенням кримінальних процесуальних норм, якірегулюють порядок досудового розслідування та судового провадження. У випадках, коли положенняКПКУкраїни нерегулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади такого провадження, визначені положеннями ч. 1ст. 7 КПКУкраїни (ч. 6ст.9КПК України).

Конституція України, закріпивши в положеннях ч. 1 ст. 58 приписи щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їхзворотну дію в часі лише у випадках, коли вони пом`якшують абоскасовують юридичну відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України (рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/201), за висновками якого: закони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується тойзакон, під час дії якого вони настали або мали місце. Діязаконуне може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності законом.

Отже, зворотна діязаконуполягає в перегляді вже існуючих правозастосовних актів, прийнятих на основі старої норми або в застосуванні нової норми при наданні правової оцінки юридичним фактам, правовідносинам, що мали місце (відбулися) під час дії старої норми. Якщо ж в межах цих відносин нова норма поширюється лише на ті юридичні факти, права та обов`язки, які мають місце (залишаються існувати, виникають) після введеннязаконув дію, то ця норма матиме пряму дію (діятиме негайно).

Закріплення принципу незворотності дії закону у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізньогозаконучи іншого нормативно-правового акта (Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп).

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України таінших законодавчих актів» (далі -Закон № 2147-VIII), яким, зокрема, внесено зміни до статті 294КПК України та надано повноваження слідчому судді щодо продовження строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після введення в дію цього Закону, тобто з 16 березня 2018 року.

Судом встановлено, що 16 серпня 2016 року до ЄРДР були внесені відомості за №12016140000000794 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367КК України.

28.05.2020 до ЄРДР внесені відомості за №62020140000000573 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Як вбачається із долучених захисниками обвинуваченого матеріалів, кримінальне провадження №12016140000000794 від 16.08.2016 об`єднано із кримінальним провадженням №62020140000000573 від 28.05.2020.

Згідно ст.12 КК України (в редакції станом на 28.05.2020) кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України є злочином середньої тяжкості.

Статтею 219 КПК України в редакції станом на 28.05.2020 було визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить, зокрема дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості.

Положеннями ч. 1 ст.294КПК України в редакції, яка діяла станом на 28.05.2020, передбачалося, що якщо досудове розслідування злочину або кримінального проступку до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений в абзаці другому частини першої статті 219 цього Кодексу, вказаний строк може бути неодноразово продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 1-3 частини другої статті 219 цього Кодексу.

Згідно висновку Об`єднаної палати Верховного Суду у справі №753/12578/19 (провадження № 51-206 кмо 22) від 31.10.2022 факт об`єднання стороною обвинувачення в одному провадженні кримінальних правопорушень, внесених до ЄРДР після 15.03.2018, зі внесеним до ЄРДР до цієї дати - не може позбавляти підозрюваного встановленої законом гарантії здійснення судового контролю слідчим суддею за продовженням строків досудового розслідування в кримінальному провадженні щодо нього після повідомлення йому про підозру.

Незастосування положеньЗаконів № 2147-VIIIі№ 2617-VIII усправах, де відомості про кримінальне правопорушення, внесені в ЄРДР після введення в дію відповідних змін, а також у тих випадках, коли вказані провадження об`єднані із тими, де відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР до 16 березня 2018 року, є істотним порушенням вимог кримінального процесуальногозаконучерез недотримання встановленої законом форми здійснення судового контролю за вирішенням питання про продовження строків досудового розслідування.

Отже, кримінальне провадження за №12016140000000794 було розпочато до введення в дію змін, внесених до КПК України Законом № 2147-VIII, щодо порядку продовження строків досудового розслідування, а кримінальне провадження за №62020140000000573 було розпочато після введення в дію 16 березня 2018 року цих змін.

Керуючись приписами ст. 5, п. 3 ч. 1 ст. 219КПК України, ч. 4 цієї статті, параграфа 4 глави 24 цього Кодексу вбачається, що строк досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні, де відомості про перше кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР до введення в дію положень Закону № 2147-VIII, а щодо наступних - після визначеної цим Законом дати (16 березня 2018 року),з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить дванадцять місяців у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину (злочину середньої тяжкості), а суб`єктом, який наділений повноваженням щодо продовження строку досудового розслідування за клопотанням про продовження такого строку є слідчий суддя.

Разом з тим матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували доводи сторони обвинувачення про продовження строків досудового розслідування ні кримінального провадження №62020140000000573 від 28.05.2020, ні об`єднаного кримінального провадження №12016140000000794 від 16.08.2016.

Провівши системний аналіз положень 7, ч.6 ст.9, п.10 ч.1 ст.284КПК України та враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що процесуальні порушення допущені органом досудового розслідування унеможливлюють розгляд в суді кримінального провадження по суті, а відтак кримінальне провадження №12023140000000978 від 18.08.2023, яке виділено із первинного кримінального провадження №12016140000000794 від 16.08.2016, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 365 КК України, підлягає закриттю на підставі п.10 ч.1ст. 284 КПК України, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування.

Керуючись ст.ст.7, 21, 113, 219, 284, 294, 314, 372, 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

клопотання захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задоволити.

Кримінальне провадження №12023140000000978 від 18.08.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,3 ст.365 КК України - закрити на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали суду виготовлено 15.12.2023.

Суддя ОСОБА_1