Рішення

від 28.11.2023 по справі 910/12195/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.11.2023Справа №910/12195/23

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг"доКомунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс"простягнення 48 845,61 грн Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники сторін:від позивача:Розпаченюк А.С.від відповідача:не з`явивсяОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" про стягнення боргу у розмірі 48 845,61 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" вказує, що Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" неналежним чином виконувались свої грошові зобов`язання за Тимчасовим договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №7560125 від 17.01.2017 з оплати спожитої ним у період з 01.11.2017 по 01.05.2018 теплової енергії, у зв`язку з чим у відповідача виник борг у розмірі 48 845,61 грн, право вимоги сплати якого було набуте позивачем за наслідками купівлі на аукціоні.

У змісті позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" виклало попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого позивач очікує понести судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2 684,00 грн, на оплату послуг професійної правничої допомоги у розмірі 15 000,00 грн та на оплату поштових пересилань у розмірі 300,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 (суддя Баранов Д.О.) відкрито провадження у справі №910/12195/23; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено сторонам строки на подання заяв по суті спору.

01.09.2023 засобами поштового зв`язку від Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та вказує, що позивач не є правонаступником АТ "К.Енерго" і стороною Тимчасового договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №7560125 від 17.01.2017, оскільки ним було набуто виключно право вимоги суми боргу. Також відповідач вказує, що правочин набуття права вимоги, укладений між первісним і новим кредитором, не є беззаперечним доказом обґрунтованості вимог первісного кредитора та саме на позивача покладено обов`язок із доведення обсягів постачання теплової енергії Комунальному підприємству з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс", в той час як дублікати облікових карток про обсяги споживання тепла виготовлені самим позивачем (який не був учасником господарської операції) через 5 років після здійснення самих господарських операцій, тому є недопустимими доказами. В свою чергу, Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" стверджує, що на його рахунках бухгалтерського обліку не обліковується заборгованість перед АТ "К.Енерго" (до перейменування - ПАТ "Київенерго"). Крім того відповідач звертає увагу суду, що лист вих. №110/905-766 від 08.05.2019 містить відомості про поточну заборгованість Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" перед ПАТ "Київенерго", в той час як сума права вимоги дебіторської заборгованості визначена станом на 25.08.2021. У змісті відзиву Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" викладено клопотання про зменшення суми витрат позивача на професійну правничу допомогу до 10% від суми стягнутого боргу та вказано, що на оплату професійної правничої допомоги з підготовки і подання відзиву Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" очікує понести витрати у розмірі 12 000,00 грн.

05.09.2023 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що він є правонаступником прав АТ "К.Енерго" за Тимчасовим договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №7560125 від 17.01.2017 у розмірі 48 845,61 грн згідно з результатами аукціону з придбання майна банкрута за лотом №1. Також позивач вказує, що видача ним дублікату облікових карток не суперечить законодавству та не встановлює, не змінює і не припиняє цивільних прав та обов`язків. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" звертає увагу суду, що відповідачем не надано доказів проведення інвентаризації дебіторської і кредиторської заборгованості у 2021 році та не надано актів про відсутність первинних документів бухгалтерського обліку. При цьому, позивач також звертає увагу суду, що відповідачем не наведено підстав припинення зобов`язань перед ПАТ "Київенерго" та не надано відповідних доказів на їх підтвердження.

Відповідно до ч. 9 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України та п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у зв`язку із звільненням судді Баранова Д.О., на підставі розпорядження керівника апарату суду №05-23/1162/23 від 19.10.2023 справу №910/12195/23 направлено на повторний автоматичний розподіл, за наслідками якого передано на розгляд судді Бойко Р.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2023 прийнято справу №910/12195/23 до свого провадження; продовжено розгляд справи №910/12195/23 за правилами спрощеного позовного провадження; вирішено повторно розпочати розгляд справи №910/12195/23 по суті; судове засідання у справі призначено на 09.11.2023; запропоновано сторонам у строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали надати суду додаткові письмові пояснення по суті спору (за наявності) з доказами їх направлення іншому учаснику.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 запропоновано позивачу надати належним чином засвідчену копію всього додатку до договору; запропоновано позивачу надати оригінал протоколу про перейменування та пояснення, з доказами на підтвердження викладених обставин, щодо списання коштів; відкладено судове засідання на 28.11.2023.

27.11.2023 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" надійшли письмові пояснення, в яких позивач зазначає, що звернення стягнення на грошові кошти в рахунок погашення заборгованості АТ "К.Енерго" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" за наказом Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 у справі №910/12417/18 не відбулося, тому заборгованість Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" перед АТ "К.Енерго" за Тимчасовим договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №7560125 від 17.01.2017 не була погашена та в подальшому була продана на аукціоні з продажу майна банкрута (АТ "К.Енерго") за лотом №71 та є предметом даної справи. Щодо розбіжності суми заборгованості відповідача перед АТ "К.Енерго", то позивач вказує, що у листі вих. №11/905/-766 від 08.05.2019 Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" визнало борг без врахування платежу на суму 26 459,11 грн, який надійшов з державного бюджету в травні 2018 року на рахунок постачальника як відшкодування пільг та субвенцій за минулий період.

В судове засідання 28.11.2023 з`явився представник позивача, надав пояснення по суті спору, за змістом яких позовні вимоги підтримав та просив задовольнити повністю.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку електронного листа із ухвалою суду від 13.11.2023 в електронний кабінет Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" 13.11.2023 о 20 год. 56 хв.

Згідно п. 2) ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Повідомлення про доставку електронного листа із ухвалою суду від 13.11.2023 в електронний кабінет Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" було отримане судом 14.11.2023 о 10 год. 38 хв.

Таким чином ухвала суду від 13.11.2023 про повідомлення дати, часу та місяця судового засіданні, призначеного на 28.11.2023, була вручена відповідачу 14.11.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вказані приписи господарського процесуального закону та враховуючи відсутність від відповідача повідомлення щодо неможливості забезпечити свою явку свого представника у засідання, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс".

У судовому засіданні 28.11.2023 судом було завершено розгляд справи №910/12195/23, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються правові позиції сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

17.01.2017 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (після зміни організаційно-правової форми та перейменування - Акціонерне товариство "К.Енерго") (постачальник) та Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" (споживач) укладено Тимчасовий Тимчасовим договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №7560125 (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов`язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у цьому договорі.

Відповідно до пп. 2.2.2 п. 2.2 Договору постачальник зобов`язався щомісячно оформляти для споживача: - величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в Гігакалоріях (облікову картку) та її вартість за кожним особовим рахунком споживача за розрахунковий період (місяць); - рахунок-фактуру, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок; - акт звіряння розрахунків; - акт приймання-передавання товарної продукції.

Згідно з пп. 2.3.1 п. 2.3 Договору споживач зобов`язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у Додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у Додатку 2.

У пункті 4.1 Договору зазначено, що цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.06.2017.

Листом вих. №110/013-445 від 19.06.2017 Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" просило Акціонерне товариство "К.Енерго" продовжити дію Тимчасового договору №7560125 від 17.012017, у відповідь на який останнє листом вих. №050КЕК/15/12/6412 від 03.08.2017 надало погодження щодо продовження дії Договору до 15.06.2018.

У Додатку 2 "Тарифи та порядок розрахунків" до Договору сторони визначили порядок розрахунків за теплову енергію, зокрема в пункті 9 узгоджено, що споживач щомісяця з 12 по 15 число отримує в Центрі обслуговування клієнтів за адресою: вул. Бориспільська, 6-А, оформлені постачальником рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання-передавання товарної продукції, облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, які оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Відповідно до пункт 10 Додатку 2 до Договору споживач на розрахунковий рахунок постачальника, відкритий у філії - Головному управлінні по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" (код банку 322669), щомісячно: забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунком, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на поточний рахунок постачальника; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком за кожною тарифною групою окремо.

25.08.2021 відповідно до протоколу електронного аукціону №UA-PS-2021-08-10-000016-3 відбувся електронний аукціон з продажу майна (право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги) в процедурі банкрутства Акціонерного товариства "К.Енерго", порушеній Господарським судом Донецької області у справі №905/1965/19.

25.08.2021 згідно з протоколом електронного аукціону №UA-PS-2021-08-10-000016-3 Товариством з обмеженою відповідальністю "Спортсервіс-СТМ" (яке змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" на підставі протоколу №1/2021 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортсервіс-СТМ" від 14.09.2021), на аукціоні з придбання майна банкрута - АТ "К.Енерго" за лотом №71, придбано право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги на суму 241 900 394,18 грн.

За Актом про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 Акціонерним товариством "К.Енерго" передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Спортсервіс-СТМ" прийнято майно, що є предметом продажу на аукціоні №UA-PS-2021-08-10-000016-3 з придбання майна банкрута - Акціонерного товариства "К.Енерго" за лотом №71, а саме право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги на суму 241 900 394,18 грн.

У пункті 523 Додатку №1 до наведеного акту зазначено про включення до загального переліку відступленої дебіторської заборгованості заборгованості Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" за договором №7560125 від 17.012017 на суму 48 845,61 грн.

До матеріалів справи позивачем долучено повідомлення про зміну кредитора від 09.11.2021 (направлення відповідачу підтверджується копією фіскального чеку від 10.11.2021), в якому зазначено, що позивач є правонаступником АТ "К.Енерго" згідно з результатом торгів у процедурі банкрутства АТ "К.Енерго" щодо заборгованості відповідача, зокрема за Договором №7560125 від 17.012017 у сумі 48 845,61 грн, яку просив сплатити на банківський рахунок позивача.

У відповідь на повідомлення позивача, відповідач листом вих. №110/306-1774 від 13.12.2021 повідомив позивача про необхідність надання доказів набуття прав вимоги.

Листом від 29.12.2021 позивач направив відповідачу документи на підтвердження набуття права вимоги, а саме: копії протоколу електронних торгів №UA-PS-2021-08-10-000016-3, акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021, витяг з додатку до акту придбання майна аукціоні.

Також позивачем долучено до матеріалів справи вимогу №23-К від 12.08.2022 до відповідача про сплату заборгованості, зокрема, за Договором №7560125 від 17.012017, проте докази направлення такої вимоги до матеріалів справи не надано.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача, що у відповідача наявний обов`язок із сплати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" боргу у розмірі 48 845,61 грн, який виник у зв`язку з неналежним виконанням Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" своїх грошових зобов`язань за Договором №7560125 від 17.01.2017 з оплати спожитої ним у період з 01.11.2017 по 01.05.2018 теплової енергії.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ).

За приписами частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Положеннями ч. 7 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (ч. 3 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Нормами частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулювання відносин, пов`язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання, визначені Законом України "Про теплопостачання".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про теплопостачання" він регулює відносини, що виникають у зв`язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об`єктах у сфері теплопостачання суб`єктами господарської діяльності незалежно від форм власності.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;

- постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору;

- споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;

- теплопостачальна організація - суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії;

- місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про теплопостачання" проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об`єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відносин у сфері теплопостачання.

Пунктами 4, 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (надалі - Правила) Правила визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії (п. 1 Правил).

Умовами п.п. 4, 14 Правил користування тепловою енергією визначено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Споживач зобов`язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина 1 статті 9 Закону України "Про теплопостачання").

Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (абзац 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").

Як зазначає позивач, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором не в повному обсязі розрахувався за поставлену у період з 01.11.2017 по 01.05.2018 теплову енергію, у зв`язку з чим станом на 01.08.2019 виник борг у розмірі 48 845,61 грн, що підтверджується дублікатами облікових карток: за період з листопада 2017 року по квітень 2018 року включно та довідкою про стан розрахунків за спожиту від АТ "К.Енерго" теплоенергію КП "Житло-Сервіс" за договором №7560125 від 17.01.2017 у період з 01.01.2017 по 01.01.2021 за підписом директора СВП "КЕК" АТ "К.Енерго".

При цьому, питання прийняття облікових карток (табуляграм) у справах про стягнення заборгованості за договорами постачання (купівлі-продажу) теплової енергії, у контексті їх оцінки як доказів, неодноразово вирішувалося у судовій практиці, що відображено у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/6652/17, від 12.07.2018 у справі №910/6654/17, від 12.10.2018 у справі №910/30728/15, якими залишено без змін судові рішення, якими стягнуто заборгованість, наявність якої обґрунтовано з посиланням на облікові картки (табуляграми).

Варто відзначити, що Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" у травні 2019 року було визнано наявність боргу перед АТ "К.Енерго" у розмірі 476 829,91 грн, що становить більше на 26 459,11 грн, ніж на той час обліковувався АТ "К.Енерго" за відповідачем. Наведене підтверджується листом відповідача вих. №110/905-766 від 08.05.2019 та долученою до неї інформацією щодо заборгованості КП "Житло-Сервіс" та послуги з теплопостачання перед АТ "К.Енерго" станом на 10.05.2019 за підписом головного бухгалтера відповідача.

Судом прийняті до уваги доводи відповідача про те, що наразі станом на 01.01.2023 за даними бухгалтерського обліку відповідача заборгованість за Договором №7560125 від 17.01.2017 відсутня, про що свідчить оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за 2021 рік.

Проте відповідачем на підтвердження погашення в повному обсязі визнаної відповідачем станом на 10.05.2019 заборгованості жодних первинних документів не надано, зокрема, виписки по рахунку відповідача, платіжних доручень чи квитанцій про сплату грошових коштів на корить постачальника (АТ "К.Енерго" чи позивача).

Отже, за відсутності первинних документів на підтвердження погашення відповідачем залишку заборгованості за Договором №7560125 від 17.01.2017 у сумі 48 845,61 грн, сама лише бухгалтерська довідка вих. №110/306-1090 від 28.08.2023 не може бути належним доказом підтвердження погашення боргу в повному обсязі.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач свого обов`язку з оплати наданих послуг належним чином не виконав, у зв`язку з чим починаючи з 01.08.2019 у Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" виник борг за надані послуги в розмірі 48 845,61 грн, який не спростований відповідачем під час розгляду справи.

Позивач направив на адресу відповідача повідомлення про зміну кредитора від 09.11.2021 (підтверджується копією фіскального чеку від 10.11.2021), в якому зазначено, що позивач є правонаступником АТ "К.Енерго" згідно з результатом торгів у процедурі банкрутства АТ АТ "К.Енерго" щодо заборгованості відповідача, зокрема за Договором №7560125 від 17.012017 у сумі 48 845,61 грн, яку просив сплатити на банківський рахунок позивача.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За частиною першою статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вказані норми права визначають такі ознаки відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №906/1174/18.

З огляду на викладене, суд відзначає, що за результатами аукціону Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортсервіс-СТМ", яке змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг", набуло право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги на суму 241 900 394,18 грн, в тому числі і на заборгованість Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" за Договором №7560125 від 17.01.2017 на суму 48 845,61 грн, а отже права та обов`язки у матеріальних правовідносинах перейшли від АТ "К.Енерго" (колишні назви АЕК "Київенерго", ПАТ "Київенерго" та АТ "Київенерго") до його правонаступника - ТОВ "Спортсервіс-СТМ" (нова назва ТОВ "Київенерго-Борг").

Відтак, з огляду на відсутність відомостей про оскарження результатів аукціону, суд приходить до висновку, що позивач став новим кредитором за Тимчасовим договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №7560125 від 17.01.2017 та набув право вимоги до відповідача щодо погашення заборгованості за цим договором у розмірі 48 845,61 грн.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що факт надання визначених умовами Договору послуг постачання теплової енергії та факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення основного боргу.

За таких обставин позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" про стягнення з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" боргу у розмірі 48 845,61 грн підлягає задоволенню повністю.

Разом з цим, позивач, на підставі ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, просить суд у резолютивній частині рішення, ухваленого за результатом розгляду справи №910/12195/23, вирішити питання про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, 3% річних на суму основного боргу у розмірі 48 845,61 грн, з моменту припинення/закінчення воєнного стану в Україні до моменту фактичного виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що зазначення в рішенні суду про нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення є правом суду, а не обов`язком.

При цьому судом ураховано, що позивачем пред`явлено позовні вимоги лише про стягнення з відповідача суми основного та нарахування відсотків або пені в позові не заявлено.

Правовий аналіз положень ст.ст. 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за час прострочення.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З огляду на викладене, суд зазначає, що при вирішенні даного спору позивачем не було заявлено про стягнення 3% річних за загальний період прострочення з початку виникнення обов`язку відповідача по сплаті заборгованості, а визначення щодо нарахування 3% річних з моменту припинення/закінчення воєнного стану в Україні, який невідомо коли настане, й не є відкладальною умовою у даній справі, суперечить меті судового рішення відповідно до норм чинного законодавства України, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні цієї вимоги позивача.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на зодовлення судом позову повністю.

Керуючись статтями 5, 13, 14, 74, 79, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" (02081, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 25-Б; ідентифікаційний код 31025659) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13; ідентифікаційний код 32826328) суму основного боргу у розмірі 48 845 (сорок вісім тисяч вісімсот сорок п`ять) грн 61 коп. та судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 22.12.2023.

Суддя Р.В. Бойко