Рішення

від 21.12.2023 по справі 910/12108/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2023Справа № 910/12108/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши

заяву Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські регіональні електромережі

про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські регіональні електромережі

до Державної установи Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України

про стягнення 120 323,10 грн

без участі представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», позивач) до Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України» (далі Науковий центр радіаційної медицини, відповідач) про стягнення матеріальних втрат, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 120 323,10 грн.

Справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін відповідно до процедури, визначеної Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України).

За результатами розгляду цієї справи рішенням суду від 13.11.2023 позовні вимоги ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» було задоволено, стягнуто з Національного наукового центру радіаційної медицини інфляційні втрати в сумі 104 513, 95 грн, 3 % річних в сумі 15 809, 15 грн. та судовий збір у сумі 2 684, 00 грн.

Після ухвалення зазначеного рішення від ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

За змістом ст. 221 ГПК України суд за заявою сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ст. 244 ГПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 розгляд вказаного питання було вирішено здійснювати без повідомленням учасників справи за правилами, визначеними ст. 244 ГПК України.

Відповідач, скориставшись своїм правом, подав заперечення проти стягнення витрат на правничу допомогу, вказав, що позивач не надав належних доказів на підтвердження факту понесення таких витрат та вважав їх розмір необґрунтованим.

Розглянувши заяву ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» щодо розподілу судових витрат та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ст. 126 ГПК України). Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У даному випадку позивач до своєї заяви долучив наступні докази:

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Кирищуку В.П. серія КС № 8781/10 від 07.02.2020;

- довіреність № 76/2023 від 22.03.2023, видану ПрАТ ДТЕК Київські регіональні електромережі» адвокату Кирищуку В.П.;

- договір № 308-20 про надання правової допомоги від 15.04.2020, укладений між ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» та Адвокатським Об`єднанням «Перший Радник» в особі керівника Геза А.В.;

- додаткову угоду № 2 від 30.12.2020 до договору № 308-20 від 15.04.2023;

- додаткову угоду № 3 від 28.04.2021 до договору № 308-20 від 15.04.2023;

- додаткову угоду № 4 від 24.12.2021 до договору № 308-20 від 15.04.2023;

- додаткову угоду № 6 від 19.12.2022 до договору № 308-20 від 15.04.2023;

- додаткову угоду № 8 від 01.07.2023 до договору № 308-20 від 15.04.2023;

- акт надання послуг № 327 від 20.11.2023 із зазначенням переліку послуг, наданих адвокатським об`єднанням, а також вартості цих послуг, яка становить 10 000,00 грн. (п. 2);

Дослідивши вказані докази, суд вважає їх достатніми для підтвердження факту понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

У той же час, при визначенні суми відшкодування таких витрат суд виходить з критерію їх реальності (встановлення їх дійсності та необхідності), критерію розумності розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи.

Як зауважила Велика Палата Верховного Суду, нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Така позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховним Судом у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19.

Також суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Крім того Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тому, виходячи з принципу співмірності та розумності у визначенні вартості адвокатських послуг, зважаючи на: категорію справи, яка не є складною; її малозначність; розгляд у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін; ціну позову; невеликий обсяг часу, необхідний для підготовки позову; відсутність інших заяв позивача у даній справі; а також зважаючи на заперечення позивача щодо стягнення з нього судових витрат, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат відповідача на правничу допомогу з 10 000,00 грн. до 3 000,00 грн.

Отже вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу суд задовольняє частково.

Також суд враховує висновок Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, згідно з яким витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські регіональні електромережі про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України» (04050, місто Київ, вулиця Мельникова, будинок 53, ідентифікаційний код 04837835) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 20, ідентифікаційний код 41946011) витрати на правничу допомогу у сумі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.

У решті вимог відмовити.

Повний текст додаткового рішення складений 21 грудня 2023 року.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Суддя Головіна К.І.