Рішення

від 22.12.2023 по справі 910/15210/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.12.2023Справа № 910/15210/23Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ленбуд"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича група Артпласт"

про стягнення 485 952,76 грн.

Представники сторін: не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Ленбуд" до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича група Артпласт" про стягнення 485 952,76 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення умов договору поставки №01/07 від 01.07.2020 відповідачем в частині оплати поставленого товару, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача основний борг в розмірі 326 200,95 грн., інфляційні втрати у розмірі 133 683,16 грн. та 3% річних в розмірі 26 068,65 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2023 відкрито провадження у справі №910/15210/23, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

11.10.2023 року до канцелярії суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича група Артпласт" надійшли клопотання про розгляд справи в порядку загального провадження та проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.10.2023 в задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича група Артпласт" про розгляд в порядку загального провадження справи №910/15210/23 відмовлено. В задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича група Артпласт" про проведення судової-почеркознавчої експертизи відмовлено.

31.10.2023 до канцелярії суду товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича група Артпласт" подано заяву про не взяття доказів.

31.10.2023 до канцелярії суду товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича група Артпласт" подано заяву про відвід судді Мудрого С.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.11.2023 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича група Артпласт" про відвід судді Мудрого С.М. від розгляду справи № 910/15210/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ленбуд" до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича група Артпласт" про стягнення 485 952,76 грн. визнано необґрунтованою та передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.2023 (суддя Курдельчук І.Д.) у справі №910/15210/23 прийнято заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича група Артпласт" про відвід судді Мудрого С.М. до свого провадження. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича група Артпласт" про відвід судді Мудрого С.М. відмовлено.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України,проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

01.07.2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Ленбуд" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича група Артпласт" (покупець) укладено договір поставки №01/07.

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов`язується поставляти і передати у власність покупцю пакувальні матеріали (далі - товар), включаючи друкарські форми (далі - кліше), а покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати оплату на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до п.1.2 договору найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю товару та вартість кожної конкретної партії товару, що є предметом даного договору, погоджуються сторонами окремо на основі замовлень покупця та вказуються у рахунках-фактурах та/або видаткових накладних. Видаткова накладна має юридичну силу специфікації в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України.

Кількість поставленого товару підтверджується відвантажувальними документами (п.2.1 договору).

Згідно з п.3.1 договору ціна на товар визначається за домовленістю сторін окремо на кожну партію і вказується у рахунках-фактурах та/або видаткових накладних.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що оплата друкарських форм (кліше) по договору здійснюється покупцем попереднім (авансовим) платежем в розмірі 100% вартості друкарських форм, вказаної у виставленому постачальником рахунку-фактурі.

Оплата товару по договору здійснюється покупцем по факту поставки, але не пізніше 30-ти (тридцяти) календарних днів з дати поставки товару, що вказана у видатковій накладній (п.3.3 договору).

Відповідно до п.3.5 договору поточні надходження грошових коштів від покупця зараховуються в рахунок погашення найбільш раннім терміном виникнення. Вказане покупцем призначення платежу при цьому не враховується.

Згідно з п.4.13 договору поставка товару покупцеві здійснюється на умовах - EXW - склад постачальника, згідно Правил „ІНКОТЕРМС у редакції 2010 року шляхом самовивозу товару покупцем зі складу постачальника за адресою: м. Київ, вул. Медова, 8. Умови поставки окремих партій товару можуть бути змінені за домовленістю сторін.

Сторони домовились датою поставки партії товару покупцю вважати дату передачі товару покупцю (представнику покупця або перевізнику), зазначену в товаро-супровідних документах на товар. Право власності на товар, який постачається за даним договором переходить від постачальника до покупця в момент передачі партії товару покупцю/перевізнику, що підтверджується підписом у накладній. З моменту прийняття товару ризик випадкової загибелі, знищення, втрати та пошкодження товару несе покупець (п.4.16 договору).

Згідно з п.5.1 договору приймання товару по кількості провадиться покупцем відповідно до видаткових накладних в момент завантаження товару на складі постачальника; за якістю - відповідно до сертифікату якості чи інших документів, що підтверджують його якість.

Сторони засвідчують, що особи, які будуть підписувати замовлення, видаткові накладні є уповноваженими представниками сторін, чиї підписи на документах засвідчують факт домовленості сторін про досягнуту ціну, вартість, кількість, якість та асортимент товару (п.5.7 договору).

Як зазначено позивачем та вбачається з матеріалів справи, в період з 06.07.2020 року по 04.02.2021 року відповідно до укладеного договору ТОВ "Ленбуд" поставило, а ТОВ «ВГ Артпласт» прийняло товар на суму 1 646 356,85 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними.

Але внаслідок порушення взятих на себе зобов`язань, покупцем не проведено вчасно та в повному обсязі оплату за отримані товари. Станом на дату звернення позивача заборгованість відповідача за поставлений товар становить 326 200,95 грн., що підтверджується видатковими накладними:

№РН-0052 від 02.02.2021 р. на суму 119 286,44 грн. в розмір 100 582,42 грн. - сума недоплати:

№РН-0053 від 02.02.2021 р. на суму 60 678,96 грн.,

№РН-0057 від 03.02.2021 р. на суму 133 426,97 грн.,

№РН-0060 від 04.02.2021 р. на суму 31 512,60 грн.

Вищезазначені накладні підписані та скріплені печатками сторін.

До матеріалів справи долучено відповідні рахунки-фактури, а саме: №СФ-0078 від 02.02.2021 року на суму 119 286,44 грн., №СФ-0082 від 02.02.2021 року на суму 60 678,96 грн., №СФ-0087 від 03.02.2021 року на суму 133 426,97 грн., №СФ-0090 від 04.02.2021 року на суму 31 512,60 грн.

Також, в матеріалах справи наявні виписані відповідачем довіреності на отримання товару за вищезазначеними рахунками, а саме: №5 від 02.02.2021, №6 від 02.02.2021, №7 від 03.02.2021, №8 від 04.02.2021.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В матеріалах справи наявний акт звірення взаєморозрахунків між товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича група Артпласт" та товариством з обмеженою відповідальністю "Ленбуд" за період з 01.07.21 по 30.21 підписаний сторонами в якому зазначено, що станом на 01.10.2021 заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича група Артпласт" складає 396 200,95 грн.

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим, а лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Він відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій (поставки, надання послуг тощо), оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17; від 24.10.2018 у справі № 905/3062/17; від 05.03.2019 у справі №910/1389/18 та від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17, від 21.12.2020 у справі №916/499/20.

Разом з тим, згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.08.2020 у справі №902/959/19, акт звіряння може бути доказом на підтвердження обставин, зокрема, наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

Також, в матеріалах справи наявний лист товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича група Артпласт" №005 від 22.12.2021, яким відповідач гарантував позивачу погашення існуючої заборгованості у сумі 296 200,95 згідно з наданим графіком.

Будь-яких доказів оплати заборгованості в розмірі 326 200,95 грн. матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором поставки №01/07 від 01.07.2020р. у відповідача перед позивачем в сумі 326 200,95 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконання грошових зобов`язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 26 068,65 грн. нараховані по 26.09.2023 року та інфляційні збитки в розмірі 133 683,16 грн. нараховані по серпень 2023 року включно.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком інфляційних втрат в розмірі 133 683,16 грн. та трьох процентів річних в розмірі 26 068,65 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 129, ч. 9 ст. 165, ст..ст. 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича група Артпласт" (02125, м. Київ, проспект Визволителів, будинок 13, офіс 103, ідентифікаційний код 42448445) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ленбуд" (03048, м. Київ, вулиця Медова, будинок 8, ідентифікаційний код 30633387) основний борг в розмірі 326 200 (триста двадцять шість тисяч двісті) грн. 95 коп., три проценти річних в розмірі 26 068 (двадцять шість тисяч шістдесят вісім) грн. 65 коп., інфляційні втрати в розмірі 133 683 (сто тридцять три тисячі шістсот вісімдесят три) грн. 16 коп. та судовий збір в розмірі 7 289 (сім тисяч двісті вісімдесят дев`ять) грн. 29 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. М. Мудрий