Постанова

від 26.03.2024 по справі 910/15210/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2024 р. Справа№ 910/15210/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Агрикової О.В.

Мальченко А.О.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Ямкова А.Г. за довіреністю, Сайлев Д.Г. директор;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича група Артпласт"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2023

у справі №910/15210/23 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича група Артпласт"

про стягнення 485 952,76 грн,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ленбуд" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича група Артпласт" (далі - відповідач) та просило стягнути 485 952,76 грн, у тому числі: 326 200,95 грн основного боргу за поставлений товар, 26 068,65 грн 3% річних та 133683,16грн інфляційних втрат коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору поставки №01/07 від 01.07.2020 позивач у період з 06 липня 2020 року по 04 лютого 2021 року поставив відповідачу товар на загальну суму 1 646 356,85грн, який відповідачем був прийнятий, однак вартість товару сплачена не в повному обсязі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22 грудня 2023 року позов задоволено.

З Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича група Артпласт" стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленбуд" основний борг в розмірі 326 200,95 грн, три проценти річних в розмірі 26068,65грн, інфляційні втрати в розмірі 133 683,16 грн та судовий збір в розмірі 7 289,29 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича група Артпласт" апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми процесуального права, а рішення прийняте з неправильним встановленням усіх обставин справи, оскільки відповідач не отримував товар по видатковим накладним за 02-04.02.2021 і вони ним не підписувались; суд розглядав справу в порядку спрощеного провадження без відповідного клопотання позивача і необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального провадження; суд необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення судово-почеркознавчої експертизи видаткових накладних за 02-04.02.2021 та не розглянув клопотання про витребування у позивача оригіналів вказаних накладних для надання їм оцінки і проведення експертизи.

Також відповідачем подані заперечення на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2023, якою відповідачу відмовлено у розгляді справи в загальному провадженні та в призначенні судової експертизи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що матеріалами справи підтверджується факт поставки відповідачу товару на загальну суму 1 646 356,85 грн та наявність заборгованості в сумі 326200,95грн; видаткові накладні за 02-04.02.2021 підписані директором відповідача, підпис якого скріплено печаткою і до кожної накладної відповідачем була надана відповідна довіреність на отримання цінностей, перелік яких зазначено в накладних; на довіреностях містяться підписи і відтиск печатки відповідача; відповідачем не заявлялось про факти протиправності використання його печатки та не надано доказів її втрати; твердження відповідача щодо невчинення дій по вказаним накладним, які б підтверджували прийняття товару, спростовуються фактом часткового розрахунку по одній з накладних за 02.02.2021; також обома сторонами був підписаний акт звірки взаєморозрахунків, а директор відповідача листом від 22.12.2021 гарантував погашення існуючої заборгованості згідно з наданим графіком; у даній справі відсутня необхідність у спеціальних знаннях і відсутні підстави для призначення судової експертизи; даний спір є малозначним і підлягав розгляду у спрощеному провадженні; відповідач не подав відзив на позовну заяві і не надав жодного доказу на спростування позовних вимог, натомість намагається відтермінувати настання негативних наслідків шляхом затягування процесу і поданням необґрунтованих клопотань; директор відповідача зловживав довірою позивача і неодноразово обіцяв сплатити заборгованість і позивач йшов йому на зустріч.

Відповідач представника у судове засідання не направив, 26.03.2024 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю забезпечення участі представника та необхідністю залучити додаткові документи, що обґрунтовують апеляційну скаргу.

Клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи відхилено судом, оскільки представником відповідача не доведено поважності причин неявки, а явка сторін у судове засідання не була визнана обов`язковою.

На підставі ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд ухвалив здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

Представники позивача у судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 01.07.2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Ленбуд", як постачальником, та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича група Артпласт", як покупцем, було укладено договір поставки №01/07 (далі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов`язується поставляти і передати у власність покупцю пакувальні матеріали (далі - товар), включаючи друкарські форми (далі - кліше), а покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати оплату на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п.1.2 договору найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю товару та вартість кожної конкретної партії товару, що є предметом даного договору, погоджуються сторонами окремо на основі замовлень покупця та вказуються у рахунках-фактурах та/або видаткових накладних. Видаткова накладна має юридичну силу специфікації в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України.

Кількість поставленого товару підтверджується відвантажувальними документами (п.2.1 договору).

Згідно з п.3.1 договору ціна на товар визначається за домовленістю сторін окремо на кожну партію і вказується у рахунках-фактурах та/або видаткових накладних.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що оплата друкарських форм (кліше) по договору здійснюється покупцем попереднім (авансовим) платежем в розмірі 100% вартості друкарських форм, вказаної у виставленому постачальником рахунку-фактурі.

Оплата товару по договору здійснюється покупцем по факту поставки, але не пізніше 30-ти (тридцяти) календарних днів з дати поставки товару, що вказана у видатковій накладній (п.3.3 договору).

Відповідно до п.3.5 договору поточні надходження грошових коштів від покупця зараховуються в рахунок погашення найбільш раннім терміном виникнення. Вказане покупцем призначення платежу при цьому не враховується.

Згідно з п.4.13 договору поставка товару покупцеві здійснюється на умовах - EXW - склад постачальника, згідно Правил "ІНКОТЕРМС" у редакції 2010 року шляхом самовивозу товару покупцем зі складу постачальника за адресою: м. Київ, вул. Медова, 8. Умови поставки окремих партій товару можуть бути змінені за домовленістю сторін.

Сторони домовились датою поставки партії товару покупцю вважати дату передачі товару покупцю (представнику покупця або перевізнику), зазначену в товаро-супровідних документах на товар. Право власності на товар, який постачається за даним договором переходить від постачальника до покупця в момент передачі партії товару покупцю/перевізнику, що підтверджується підписом у накладній. З моменту прийняття товару ризик випадкової загибелі, знищення, втрати та пошкодження товару несе покупець (п.4.16 договору).

Згідно з п.5.1 договору приймання товару по кількості провадиться покупцем відповідно до видаткових накладних в момент завантаження товару на складі постачальника; за якістю - відповідно до сертифікату якості чи інших документів, що підтверджують його якість.

Сторони засвідчують, що особи, які будуть підписувати замовлення, видаткові накладні є уповноваженими представниками сторін, чиї підписи на документах засвідчують факт домовленості сторін про досягнуту ціну, вартість, кількість, якість та асортимент товару (п.5.7 договору).

Як зазначено позивачем та вбачається з матеріалів справи, в період з 06.07.2020 року по 04.02.2021 року відповідно до укладеного договору ТОВ "Ленбуд" поставило, а ТОВ "ВГ Артпласт" прийняло товар на суму 1 646 356,85грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними, рахунками-фактурами та довіреностями відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей за вказаний період.

Однак, за доводами позивача, відповідач отриманий товар оплатив частково і з порушенням встановленого договором строку, що підтверджується платіжними інструкціями за період з 17.08.2020 по 16.12.2022, у зв`язку із чим утворилась заборгованість в сумі 326 200,95 грн.

Так, позивач вказує, що неоплаченими залишились видаткові накладені №РН-0052 від 02.02.2021 р. на суму 119 286,44 грн (розмір недоплати 100 582,42 грн), №РН-0053 від 02.02.2021 р. на суму 60 678,96 грн, №РН-0057 від 03.02.2021 р. на суму 133 426,97 грн, №РН-0060 від 04.02.2021 р. на суму 31 512,60 грн.

По вказаним видатковим накладним позивачем були виставлені відповідні рахунки-фактури, а саме: №СФ-0078 від 02.02.2021 року на суму 119 286,44 грн., №СФ-0082 від 02.02.2021 року на суму 60 678,96 грн., №СФ-0087 від 03.02.2021 року на суму 133 426,97 грн., №СФ-0090 від 04.02.2021 року на суму 31 512,60 грн, а позивачем були виписані довіреності на отримання товару за вищезазначеними рахунками, а саме: №5 від 02.02.2021, №6 від 02.02.2021, №7 від 03.02.2021, №8 від 04.02.2021.

Сторонами був складений та підписаний акт звірення взаєморозрахунків за період з 01.07.2021 по 30.09.2021, у якому зазначено, що станом на 01.10.2021 заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича група Артпласт" складає 396 200,95 грн.

Листом №005 від 22.12.2021 відповідач гарантував позивачу погашення існуючої заборгованості у сумі 396 200,95 згідно з наданим графіком (до 22.03.2022), однак матеріали справи не містять доказів повної оплати вказаної заборгованості.

У зв`язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просив суд стягнути з відповідача 326 200,95 грн основного боргу за поставлений товар, 26 068,65 грн 3% річних та 133 683,16 грн інфляційних втрат коштів.

Відповідач не скористався правом подати відзив на позовну заяву, натомість, посилаючись на те, що він не підписував видаткові накладні за 02-04.02.2021, подав клопотання про розгляд справи в загальному провадженні, про призначення судової почеркознавчої експертизи, про витребування у позивача оригіналів вказаних накладних і виключення їх з числа доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 було відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про розгляд справи в порядку загального провадження та про призначення судової експертизи.

За наслідком розгляду даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є доведеними і обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на нас.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі договору на договору поставки №01/07 від 01.07.2020, який за своєю правовою природою є господарським договором поставки.

Договір укладений належним чином, підписаний повноважними особами, у встановленому порядку не визнаний недійсним, отже, є обов`язковим для сторін.

Предметом розгляду у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення боргу за поставлений товар та застосування наслідків прострочення виконання грошових зобов`язань.

Статтею 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується з положеннями ст. 712 ЦК України, встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

У пункті 4.16 договору сторони домовились датою поставки партії товару покупцю вважати дату передачі товару покупцю (представнику покупця або перевізнику), зазначену в товаро-супровідних документах на товар. Право власності на товар, який постачається за даним договором, переходить від постачальника до покупця в момент передачі партії товару покупцю/перевізнику, що підтверджується підписом у накладній. З моменту прийняття товару ризик випадкової загибелі, знищення, втрати та пошкодження товару несе покупець.

Згідно з п.5.1 договору приймання товару по кількості провадиться покупцем відповідно до видаткових накладних в момент завантаження товару на складі постачальника; за якістю - відповідно до сертифікату якості чи інших документів, що підтверджують його якість.

Наявними у матеріалах справи видатковими накладними підтверджується факт поставки позивачем відповідачу у період з 06.07.2020 року по 04.02.2021 року товару на загальну суму 1 646 356,85 грн., у тому числі по видатковим накладним №РН-0052 від 02.02.2021 р. на суму 119 286,44 грн., №РН-0053 від 02.02.2021 р. на суму 60 678,96 грн., №РН-0057 від 03.02.2021 р. на суму 133 426,97 грн., №РН-0060 від 04.02.2021 р. на суму 31 512,60 грн.

Доводи відповідача про те, що він не отримував товар за вказаними видатковими накладними та не підписував їх, обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки зі змісту вказаних накладних вбачається, що вони підписані зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича група Артпласт" Григорчуком Ю.С. на підставі довіреностей №5 від 02.02.2021, №6 від 02.02.2021, №7 від 03.02.2021, №8 від 04.02.2021 та скріплені печаткою ТОВ "Виробнича група Артпласт".

У матеріалах справи також наявні вищезазначені довіреності видані на ім`я директора ТОВ "Виробнича група Артпласт" Григорчука Юрія Сергійовича на отримання від товариства з обмеженою відповідальністю "Ленбуд" цінностей (товару) на яких також наявні підписи директора ТОВ "Виробнича група Артпласт" Григорчук Ю.С. та відбитки печатки ТОВ "Виробнича група Артпласт".

Відповідач факт підписання та видачі вказаних довіреностей не заперечує, а також відповідачем не надано доказів протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, так само і не надано доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку із втратою чи викраденням печатки.

Крім цього, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій; листування сторін тощо.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі №902/959/19, акт звіряння може бути доказом на підтвердження обставин, зокрема, наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

Так, у матеріалах справи наявний акт звірення взаєморозрахунків між ТОВ "Виробнича група Артпласт" та ТОВ "Ленбуд" за період з 01.07.2021 по 30.09.2021, підписаний обома сторонами, в якому зазначено, що станом на 01.10.2021 заборгованість відповідача складає 396 200,95 грн, а в подальшому відповідач частково оплатив товар по видатковій накладній №РН-0052 від 02.02.2021.

Також у матеріалах справи наявний лист №005 від 22.12.2021, в якому ТОВ "Виробнича група "Артпласт" в особі директора Григорчука Ю.С. гарантує позивачу погашення існуючої заборгованості у сумі 396 200,95 згідно з наданим графіком (до 22.03.2022). Лист підписаний директором відповідача Григорчуком Ю.С. , підпис якого скріплено печаткою товариства.

Відповідач не заперечив факт підписання акту звіряння взаєморозрахунків та гарантійного листа, отже його дії свідчать про визнання боргу та обов`язку з оплати одержаного товару.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п.3.3 договору оплата товару по договору здійснюється покупцем по факту поставки, але не пізніше 30-ти (тридцяти) календарних днів з дати поставки товару, що вказана у видатковій накладній.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Однак, в порушення умов договору та норм чинного цивільного законодавства, відповідач оплатив отриманий товар частково, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними інструкціями, і заборгованість відповідача перед позивачем на час подання позову становила 326 200,95 грн, що підтверджується обґрунтованим розрахунком позивача.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що матеріалами справи підтверджується, що відповідач не повністю виконав зобов`язання по оплаті отриманого товару, в результаті чого виникла прострочена заборгованість, розмір якої становить 326 200,95 грн і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають повному задоволенню.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Позивач просив стягнути 26 068,65 грн 3% річних та 133 683,16 грн інфляційних втрат коштів, які нараховані по кожній видатковій накладній окремо, з врахуванням здійснених відповідачем платежів.

Перевіривши розрахунок 3% процентів річних та інфляційних втрат коштів, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що він є арифметично та методологічно вірним, а тому ці позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Твердження відповідача про те, що суд необґрунтовано відмовив у задоволенні його клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального провадження та клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи видаткових накладних за 02-04.02.2021 та не розглянув клопотання про витребування у позивача оригіналів вказаних накладних для надання їм оцінки і проведення експертизи, відхиляються апеляційним господарським судом, з наступних підстав.

Так, за змістом ч. 5 ст. 12, ч. 2 ст. 247 ГПК України малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У порядку спрощеного позовного провадження, окрім малозначних справ, може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції Господарського суду, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Як вбачається із матеріалів справи, у даному випадку ціна позову не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму, справа не є складною та не віднесена до переліку справ, які можуть бути розглянуті тільки у загальному позовному провадженні, характер спірних правовідносин та предмет доказування також не свідчать про необхідність розгляду справи у загальному позовному провадженні, тому, враховуючи, що відповідачем не доведено існування обставин, які можуть бути підставами для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Частиною 1 статті 99 ГПК України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідач не довів дійсної потреби у призначенні судово-почеркознавчої експертизи підпису на видаткових накладних, тому у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено.

Щодо клопотання відповідача про витребування доказів (оригіналів видаткових накладних), то в якості підстави їх витребування відповідач посилався на необхідність проведення експерти, проте, оскільки у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено, суд першої інстанції залишив клопотання про витребування доказів без розгляду.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства та умови договору, апеляційний господарський суд вважає юридично правильним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив наявні у матеріалах справи докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича група Артпласт" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22 грудня 2023 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 04.04.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді О.В. Агрикова

А.О. Мальченко