Рішення

від 05.12.2023 по справі 910/9851/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.12.2023Справа № 910/9851/20Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 ; 4) ОСОБА_4 ; 5) ОСОБА_5 ; 6) ОСОБА_6 ; 7) ОСОБА_7 ; 8) ОСОБА_8 ; 9) ОСОБА_9 ; 10) ОСОБА_10 ; 11) ОСОБА_11 ; 12) ОСОБА_12

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Національного банку України

про відшкодування шкоди в розмірі 394923890,12 грн.

за участі представників:

від позивача: Голік О.А., Палажченко О.О., Герасименко С.М.,

від відповідача-4: Кобук Р.А., Спєров Д.К.,

від відповідача-9: Лакуста О.І.,

від відповідачів 1-3, 5-8, 10-12: не з`явилися,

від третьої особи: Кузьменко Ю.С. ,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про відшкодування шкоди в розмірі 394923890,12 грн. (з урахуванням збільшення розміру позовних вимог), заподіяної неналежним виконанням відповідачами своїх трудових зобов`язань шляхом ведення ризикованої діяльності, що суперечила інтересам ПАТ Банк "Траст" та його кредиторам.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі № 910/9851/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2021, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 28.10.2021 у справі № 910/9851/20 рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 скасовано. Справу № 910/9851/20 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

При направленні справи на новий розгляд Верховний Суд від 28.10.2021 у справі № 910/9851/20 зауважив, що судами при попередньому розгляді справи не встановлено з достовірністю обставини щодо кола осіб, які є відповідальними у спірних правовідносинах, щодо наявності та доведеності протиправної поведінки відповідачів, причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідачів і визначеною Фондом заподіяною відповідачами Банку шкодою; не з`ясовано, чи можна вважати заявлену Фондом до стягнення суму шкоди недостатністю майна Банку для покриття вимог кредиторів Банку, не перевірено правильність визначення позивачем цієї суми; не досліджено належним чином доводи позивача про проведення відповідачами ризикової кредитної політики Банку та докази, які ці доводи підтверджують.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2021 матеріали справи № 910/9851/20 передані на розгляд судді Поляковій К.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 прийнято справу № 910/9851/20 до свого провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Зупинено провадження у справі № 910/9851/20 у зв`язку зі зверненням із судовим дорученням про надання правової допомоги (вручення документів) до отримання Господарським судом міста Києва підтвердження про виконання судового доручення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 поновлено провадження у справі № 910/9851/20. Заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про продовження процесуального строку задоволено. Продовжено Фонду гарантування вкладів фізичних осіб строк для подання нотаріально посвідчених перекладів ухвали суду від 09.11.2021 № 910/9851/20 та позовної заяви на 14 календарних днів, тобто до 06.12.2021 року. Зупинено провадження у справі № 910/9851/20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 задоволено заяву ОСОБА_4 про продовження процесуального строку на подання відзиву. Продовжено ОСОБА_4 процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву на 10 днів, тобто до 10.12.2021 включно.

Протокольною ухвалою суду від 16.12.2021 поновлено провадження у справі, задоволено клопотання ОСОБА_4 від 30.11.2021 та продовжено строк для надання відзиву з урахуванням додаткових доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 зупинено провадження у справі № 910/9851/20 у зв`язку зі зверненням із судовим дорученням про надання правової допомоги (вручення документів) до отримання Господарським судом міста Києва підтвердження про виконання судового доручення.

Протокольною ухвалою суду від 01.02.2022 поновлено провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 зупинено провадження у справі № 910/9851/20 до отримання Господарським судом міста Києва підтвердження про виконання судового доручення щодо надання правової допомоги (вручення документів).

Протокольною ухвалою суду від 19.05.2022 поновлено провадження у справі, відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 17.05.2022, 18.05.2022, 19.05.2022 про відкладення судового засідання через необґрунтованість підстав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2022 частково задоволено клопотання ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про витребування доказів. Витребувано у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; ідентифікаційний код 21708016) пояснювальну записку Департаменту банківського нагляду про приведення ПАТ Банк «Траст» своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства, статистичну звітність ПАТ Банк «Траст» зокрема, форму звітності №1Д «Баланс банку», №611 «Звіт про дотримання економічних нормативів та лімітів відкритої валютної позиції», №381 «Довідку про залучені кошти та їх залишки на кореспондентському рахунку» та довідку (службову або доповідну записку) куратора ПАТ Банк «Траст», призначеного відповідно до Постанови №856/БТ, щодо своєчасного виконання ПАТ Банк «Траст» своїх зобов`язань перед вкладниками та іншими кредиторами цього банку. В іншій частині клопотань ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відмовлено. У задоволенні клопотання ОСОБА_9 про витребування доказів відмовлено повністю.

Протокольною ухвалою суду від 16.06.2022 суд відмовив у задоволенні клопотання Національного банку України від 16.06.2022 щодо розгляду справи в закритому судовому засіданні у зв`язку з недоведеністю визначених у ст. 8 ГПК України підстав. При цьому, заявнику роз`яснено право на подання клопотання щодо розгляду справи в закритому судовому засіданні при дослідженні доказів, що можуть містити банківську таємницю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2022 вирішено звернутися до Міністерства юстиції України із судовим дорученням про вручення ОСОБА_5 судових документів для забезпечення передачі судового доручення компетентному органу Австралії. Зупинено провадження у справі № 910/9851/20 у зв`язку зі зверненням із судовим дорученням про надання правової допомоги (вручення документів) до отримання Господарським судом міста Києва підтвердження про виконання судового доручення.

Протокольною ухвалою суду від 13.10.2022 поновлено провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2022 зупинено провадження у справі № 910/9851/20 до отримання Господарським судом міста Києва підтвердження про виконання судового доручення щодо надання правової допомоги (вручення документів).

Протокольною ухвалою суду від 08.12.2022 поновлено провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 зупинено провадження у справі № 910/9851/20 до отримання Господарським судом міста Києва підтвердження про виконання судового доручення щодо надання правової допомоги (вручення документів).

Протокольною ухвалою суду від 02.02.2023 поновлено провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 клопотання ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 про витребування доказів задоволені частково. Витребувано з архівів Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9; ідентифікаційний код 00032106) у копіях: план фінансового оздоровлення ПАТ «Банк Траст» від 12.03.2015, затверджений протоколом № 150312 Наглядової Ради ПАТ «Банк Траст» та протоколом № 150312 Правління ПАТ «Банк Траст»; протокол № 150312 Наглядової Ради ПАТ «Банк Траст», протокол № 150312 Правління ПАТ «Банк Траст»; лист Голови Правління ПАТ «Банк Траст» Голуб Н.В. на ім`я директора Департаменту банківського нагляду Національного банку України Фабер С.В. від 03.02.2015 № 63 щодо вжиття керівництвом банку заходів, спрямованих на покращення його фінансового стану; постанову Правління Національного банку України від 18.06.2015 № 387/БТ «Про визнання діяльності Публічного акціонерного товариства Банк «Траст» такою, що відповідає законодавству України, та запровадження особливого контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства Банк «Траст»; пояснювальну записку Департаменту банківського нагляду про приведення Публічним акціонерним товариством Банк «Траст» своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства, що була підставою для прийняття постанови Правління Національного банку України від 18.06.2015 № 387/БТ; аркуш 20 Звіту про фінансовий стан ПАТ «Банк Траст» на кінець дня 31 грудня 2013 року із зазначенням кількості регіональних дирекцій і місць їх розташування по території України (Додатки №№1-5 до Аудиторського висновку (Звіту незалежного аудитора) щодо фінансових звітів); аркуш 20 Звіту про фінансовий стан ПАТ «Банк Траст» на кінець дня 31 грудня 2014 року із зазначенням кількості регіональних дирекцій і місць їх розташування по території України (Додатки №№1-5 до Аудиторського висновку (Звіту незалежного аудитора) щодо фінансових звітів); аркуш 55 і 56 Звіту про фінансовий стан ПАТ «Банк Траст» на кінець дня 31 грудня 2014 року (Примітка 16. Основні засоби та нематеріальні активи. Таблиця 16.1. Основні засоби та нематеріальні активи), із описовою частиною основних засобів і зазначенням суми основних засобів, які опинилися на непідконтрольній території (Додатки №№1-5 до Аудиторського висновку (Звіту незалежного аудитора) щодо фінансових звітів). Витребувано у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; ідентифікаційний код 21708016) копії: реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства Банк «Траст» зі всіма змінами; звіти про оцінку ліквідаційної маси ПАТ Банк «Траст»; звіт уповноваженої особи Фонду про завершення ліквідаційної процедури ПАТ Банк «Траст». В іншій частині клопотань ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 відмовлено.

Протокольною ухвалою суду від 13.04.2023 відмовлено в задоволенні клопотання відповідачів-4,-9 від 13.04.2023 про витребування доказів унаслідок невідповідності вимогам ст. 81 ГПК України.

Протокольною ухвалою суду від 09.05.2023 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача-4 від 09.05.2023 про зупинення провадження у справі до розгляду Верховним Судом справи № 910/21280/21. Суд зауважив, що предметом оскарження у справі № 910/21280/21 в касаційному порядку є обґрунтованість залишення позову без розгляду внаслідок порушення об`єднання позовних вимог, а відтак відповідачем-4 не доведено підстав для застосування пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України для зупинення провадження у справі.

Протокольною ухвалою суду від 06.06.2023 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача-9 від 05.06.2023 про зупинення провадження у справі до розгляду Верховним Судом справи № 910/21280/21. Також, відмовлено в задоволенні клопотання відповідача-9 від 05.06.2023 про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з порушенням об`єднання позовних вимог. Суд наголосив, що пред`явлення позовних вимог про стягнення шкоди здійснено в солідарному порядку, однак обґрунтованість позовних вимог буде досліджуватися при розгляді справи по суті.

Протокольною ухвалою суду від 06.07.2023 відмовлено в задоволенні заяви третьої особи від 30.06.2023 про розгляд справи в закритому судовому засіданні, оскільки заявником не доведено відповідних підстав, визначених у ст. 8 ГПК України. При цьому, заявнику роз`яснено право на подання клопотання щодо розгляду справи в закритому судовому засіданні при дослідженні доказів, що можуть містити банківську таємницю. Також долучено клопотання позивача від 06.07.2023 про приєднання доказів до матеріалів справи та відмовлено в задоволенні клопотання відповідача-4 про оголошення перерви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2023 клопотання ОСОБА_4 про продовження та надання додаткового строку для подання доказів у справі задоволено частково. Установлено ОСОБА_4 додатковий строк для подання доказів до 24.07.2023 включно. В іншій частині клопотання відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 клопотання ОСОБА_4 про продовження або встановлення додаткового строку для подання доказів у справі задоволено частково. Установлено ОСОБА_4 додатковий строк для подання доказів до 23.08.2023 включно. В іншій частині клопотання відмовлено.

Протокольною ухвалою суду від 26.10.2023 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача-4 від 21.09.2023 про призначення комплексної судово-економічної, оціночної експертизи. Суд наголосив на не доведеності сукупності визначених частиною 1 статті 99 ГПК України умов для призначення у справі судової експертизи, ураховуючи предмет спору та доказування у справі.

Протокольною ухвалою суду від 02.11.2023 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_9 про оголошення перерви в судовому засіданні; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 у задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про поновлення пропущеного процесуального строку на подання доказів відмовлено. Повернуто долучені до заперечень від 31.10.2023 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб докази без розгляду.

Відповідачем-4 ОСОБА_4 , відповідачем-5 ОСОБА_5 , відповідачем-9 ОСОБА_9 , відповідачем-11 ОСОБА_11 подані при первісному розгляді справи відзиві на позовну заяву, в яких відповідачі просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

При новому розгляді справи відповідачем-4 ОСОБА_4 , відповідачем-9 ОСОБА_9 , відповідачем-10 ОСОБА_14 та відповідачем-11 ОСОБА_11 також подані відзиви на позовну заяву, в яких проти задоволення позову відповідачі заперечували.

У свою чергу, третя особа надавала письмові пояснення по суті спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.12.2014 постановою Правління Національного банку України № 856/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства Банк "ТРАСТ" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» віднесено ПАТ БАНК «ТРАСТ» до категорії проблемних строком до 180 днів; на період віднесення ПАТ БАНК «ТРАСТ» до категорії проблемних запроваджено особливий режим контролю за діяльністю банку та призначити куратором ПАТ БАНК «ТРАСТ» службовця Національного банку України Абрамова Ю.Є.

11.06.2015 Голова Правління ПАТ БАНК «ТРАСТ» Голуб Н.В. звернулася до Національного банку України із проханням зняти обмеження, шо накладені постановою від 25.12.2014 № 856/БТ.

18.06.2015 постановою Правління Національного банку України прийнято рішення «Про визнання діяльності Публічного акціонерного товариства Банк "ТРАСТ" такою, що відповідає законодавству, та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства Банк "ТРАСТ", призначено куратора.

18.08.2016 Національним банком України прийнято рішення № 223-рш/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства Банк "ТРАСТ" до категорії проблемних» віднесено ПАТ БАНК «ТРАСТ» до категорії проблемних строком до 180 днів.

06.12.2016 Національний банк України прийняв рішення 468-рш/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства Банк "ТРАСТ" до категорії неплатоспроможних", на підставі якого виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 2699 від 06.12.2016 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві Банк "ТРАСТ" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

29.12.2016 Правління Національного банку України прийняло рішення № 559-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк "ТРАСТ", на підставі якого виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 3085 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства Банк "ТРАСТ" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 30.12.2016 № 3085 припинено тимчасову адміністрацію ПАТ БАНК «ТРАСТ» з 30.12.2016, запроваджено процедуру ліквідації ПАТ БАНК «ТРАСТ» строком на два роки з 30.12.2016 по 29.12.2018 включно, призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано повноваження ліквідатора Кухареву В.В.

27.03.2017 виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішенням № 1193 затвердила перелік (реєстр) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства Банк "ТРАСТ", акцептованих уповноваженою особою Фонду, та суму реєстру акцептованих вимог кредиторів. Відповідно до зазначеного рішення (з урахуванням внесених до цього рішення змін) та звіту про виконання ліквідаційної процедури Публічного акціонерного товариства Банк "ТРАСТ", затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1904 від 03.11.2020, загальна сума акцептованих вимог кредиторів станом на 15.10.2020 становила 673699612,23 грн.

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішенням № 1873 від 11.05.2017 затвердила акт формування ліквідаційної маси станом на 01.03.2017 року. Згідно з цим рішенням (з урахуванням змін, внесених рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 908 від 07.05.2020) ринкова вартість ліквідаційної маси Публічного акціонерного товариства Банк "ТРАСТ" станом на 01.03.2017 складає 286376797,71 грн.

Відповідно до звіту про виконання ліквідаційної процедури Публічного акціонерного товариства Банк "ТРАСТ", затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1904 від 03.11.2020, та відповідно до довідки про залишок незадоволених кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства Банк "ТРАСТ" станом на 22.12.2020 розмір непогашених вимог кредиторів Банку склав 394923890,12 грн.

01.06.2020 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся в порядку частини 5 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 як до пов`язаних з Публічним акціонерним товариством Банк "ТРАСТ" осіб з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної Банку та його кредиторам неправомірними діями цих осіб, у розмірі, що становить різницю між сумою незадоволених вимог кредиторів та оціночною вартістю залишку ліквідаційної маси.

Однак зазначені вимоги Фонду не були задоволені, що стало підставою для звернення Фонду з позовом у цій справі.

На обґрунтування правових підстав для солідарного стягнення 394923890,12 грн. (з урахуванням поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог від 23.12.2020) Фонд посилається на те, що відповідачі є пов`язаними особами ПАТ БАНК «ТРАСТ».

Як слідує з матеріалів справи, станом на 01.07.2013 акціонерами ПАТ Банк "ТРАСТ" значилися: ОСОБА_15 - 28,00%; ОСОБА_2 - 28,00%, ОСОБА_3 - 44,00%; станом на 01.10.2015 акціонерами значилися: ОСОБА_15 - 28,00%; ОСОБА_4 - 72,00%; станом на 01.07.2016 акціонерами були: ОСОБА_4 - 36,40%; Компанія V.F.A. INVESTMENTS LIMITED (ВІ.ЕФ.ЕЙ. ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД) Віргінські Острови - 42,50% (дозвіл на придбання істотної участі у розмірі 24,99% надано Рішенням Комісії Національного банку України від 15.06.2011 №340; опосередкована участь відсутня); ОСОБА_1 - 16,10%; ОСОБА_12 - 5,00%. При цьому, єдиним власником V.F.A. INVESTMENTS LIMITED станом на 01.07.2016 був ОСОБА_4 .

Поряд із цим, з 16.04.2007 Головою Спостережної ради Банку був ОСОБА_3 , членами Спостережної ради Банку - ОСОБА_20 та ОСОБА_2 .

Позачерговими Загальними зборами акціонерів ухвалено рішення про припинення повноважень Голови та Членів Наглядової Ради ПАТ БАНК «ТРАСТ» (Протокол № 10 від 14.07.2015) щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_15 , ОСОБА_2 . Також обрано Голову та членів Наглядової ради ПАТ БАНК «ТРАСТ»: Голова Наглядової ради - ОСОБА_5; член Наглядової ради - ОСОБА_4 ; член Наглядової ради - ОСОБА_21; член Наглядової ради - ОСОБА_22; член Наглядової ради - ОСОБА_16 .

Надалі, позачерговими Загальними зборами акціонерів ухвалено рішення про обрання Голови та членів Наглядової ради ПАТ БАНК «ТРАСТ» (Протокол № 11 від 16.11.2015): Голова Наглядової ради - ОСОБА_5; член Наглядової ради - ОСОБА_7; член Наглядової ради - ОСОБА_4; член Наглядової ради - ОСОБА_21; член Наглядової ради - ОСОБА_22.

Позачерговими Загальними зборами акціонерів ухвалено рішення, оформлене протоколом № 12 від 11.04.2016, про припинення повноважень Членів Наглядової Ради ПАТ БАНК «ТРАСТ», в т.ч. ОСОБА_4 , та обрано новий склад Голови та членів Наглядової ради ПАТ БАНК «ТРАСТ»: Голова Наглядової ради - ОСОБА_5; член Наглядової ради - ОСОБА_7; член Наглядової ради - Авраменко Олексій Володимирович; член Наглядової ради - ОСОБА_21; член Наглядової ради - ОСОБА_22.

24.06.2016 достроково припинено повноваження ОСОБА_8 члена Наглядової ради ПАТ БАНК «ТРАСТ» за його власним бажанням.

Позачерговими Загальними зборами акціонерів ухвалено рішення, оформлене протоколом № 15 від 08.08.2016, про припинення повноважень Членів Наглядової Ради ПАТ БАНК «ТРАСТ» та обрання нового складу Голови та членів Наглядової ради ПАТ БАНК «ТРАСТ»: Голова Наглядової ради - ОСОБА_5 ; член Наглядової ради - ОСОБА_7 ; член Наглядової ради - ОСОБА_17 ; член Наглядової ради - ОСОБА_18 ; член Наглядової ради - ОСОБА_19 .

Одночасно, із 2007 по 2011 роки ОСОБА_9 перебувала на посаді головного бухгалтера ПАТ БАНК «ТРАСТ» з 05.04.2011 - член Правління. Рішенням Наглядової Ради (Протокол № 160715 від 16.07.2015) ОСОБА_9 звільнено із займаної посади та з 17.07.2015 призначено членом Правління - Першим заступником Голови Правління. 26.10.2015 Наглядовою Радою прийнято рішення про звільнення ОСОБА_9 (Протокол №261015 від 26.10.2015).

ОСОБА_10 у період з 18.04.2011 по 16.07.2015 був обраний членом Правління, та 16.07.2015 відповідно до прийнятого Наглядовою радою ПАТ БАНК «ТРАСТ» рішення був звільнений (протокол №10715 від 16.07.2015).

Крім того, з 17.07.2015 по 09.08.2016 членом Правління був ОСОБА_12 (рішення про призначення прийнято Наглядовою Радою Протокол № 160715 від 16.07.2015; рішення про звільнення оформлено протоколом №090816 від 09.08.2016).

ОСОБА_11 із 15.02.2008 був членом Правління та директором Департаменту фінансового моніторингу ПАТ Банк «ТРАСТ». 22.03.2016 Наглядовою радою ПАТ БАНК «ТРАСТ» прийнято рішення про звільнення ОСОБА_11 (Протокол №180316 від 18.03.2016).

Згідно з розділом 7 Статуту ПАТ БАНК "ТРАСТ", затвердженого Загальними зборами акціонерів Банку (протоколом № 6 від 02.07.2012 року) (Статут в редакції 2012 року) до органів управління Банку відносяться: Загальні збори акціонерів, Наглядова рада, Правління. Органами контролю є: Ревізійна комісія Банку та Служба внутрішнього аудиту.

Загальними зборами акціонерів Банку затверджено Статут ПАТ БАНК "ТРАСТ" в новій редакції (протокол № 10 від 14.07.2015 року) (Статут в редакції 2015 року), відповідно до розділу 7 якого до органів управління банку відносяться: Загальні збори акціонерів та Правління Банку. Органами контролю є: Наглядова рада та Внутрішній аудит Банку.

Відповідно до пункту 7.4.4. Статуту в редакції 2012 року передбачено, що Наглядова рада Банку є органом, що здійснює захист акціонерів банку, і в межах своєї компетенції, визначеної цим Статутом, ЗУ "Про банки і банківську діяльність" та ЗУ "Про акціонерні товариства", контролює та регулює діяльність Правління. В той же час, до виключної компетенції Наглядової ради належить: контроль за діяльністю Правління Банку, контроль за реалізацією основних напрямків діяльності Банку, затвердження стратегії (бізнес-плану) розвитку Банку, призначення Голови Правління Банку та членів Правління, визначення вірогідності визнання Банку неплатоспроможним внаслідок прийняття на себе зобов`язань або їх невиконання, в тому числі внаслідок виплати дивідендів або викупу акцій, та інше.

Згідно з пунктом 7.4. Статуту в редакції 2015 року Наглядова рада Банку є органом, що здійснює контроль за діяльністю Правління банку, захист прав вкладників, інших кредиторів та акціонерів Банку. До виключної компетенції Наглядової ради Банку належить: затвердження стратегії розвитку Банку відповідно до основних напрямів діяльності, визначених загальними зборами акціонерів Банку, визначення та затвердження стратегії та політики управління ризиками, процедури управління ними, а також переліку ризиків, їх граничних розмірів, визначення кредитної політики Банку, здійснення контролю за діяльністю Правління банку, контроль за усуненням недоліків, виявлених Національним банком України та іншими органами державної влади та управління, які в межах компетенції здійснюють нагляд за діяльністю банку, підрозділом внутрішнього аудиту та аудиторською фірмою, за результатами проведення зовнішнього аудиту, вирішення інших питань.

Відповідно до пункту 7.5. Статуту в редакції 2015 року Правління Банку є виконавчим органом Банку, який очолює Голова Правління Банку. Правління Банку здійснює управління поточною діяльністю Банку, формування фондів, необхідних для його статутної діяльності, та несе відповідальність за результатами фінансово-господарської діяльності Банку згідно з принципами та порядком, встановленими цим Статутом, рішеннями Загальних зборів акціонерів Банку і Наглядової ради Банку. До компетенції Правління Банку належить: реалізація стратегії та бізнес-плану розвитку Банку; реалізація стратегії та політики управління ризиками, затвердженої Наглядовою радою Банку, забезпечення впровадження процедур виявлення, оцінки, контролю та моніторингу ризиків; інформування Наглядової ради Банку про показники діяльності Банку, виявлення порушення законодавства, внутрішніх положень Банку та про будь-яке погіршення фінансового стану Банку або про загрозу такого погіршення, про рівень ризиків, що виникають у ході діяльності Банку; забезпечення виконання рішень Загальних зборів акціонерів та Наглядової ради Банку, вирішення інших питань.

Як передбачено пунктом 7.6. Статуту в редакції 2015 року (що відповідає пункту 7.7. Статуту в редакції 2012 року) керівниками Банку є Голова, його заступники та члени Наглядової ради Банку, Голова, його заступники та члени Правління Банку, головний бухгалтер, його заступники, керівники відокремлених структурних підрозділів Банку.

Пункт 7.9. Статуту в редакції 2015 року (що відповідає пункту 7.9. Статуту в редакції 2012 року) передбачає, що при виконанні своїх обов`язків відповідно до ЗУ "Про банківську діяльність", чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України, керівники Банку зобов`язані діяти на користь Банку і клієнтів та ставити інтереси Банку вище власних. Зокрема, керівники Банку зобов`язані: ставитися з відповідальністю до виконання своїх службових обов`язків; приймати рішення в межах наданих повноважень та інші.

Як посилається Фонд у позовній заяві, відповідно до аналізу складових фінансової звітності за 2013-2015 роки та за 06.12.2016 рік ПАТ БАНК "ТРАСТ" впродовж останніх 3-х років (з 01.01.2014 по 07.12.2016) проводив ризикову кредитну політику. Фактично основним ресурсом для надання кредитів були залучені у фізичних осіб кошти. У структурі активів основною складовою були кредити, надані клієнтам Банку. На дату введення тимчасової адміністрації 98,7 % у структурі кредитного портфеля займали кредити надані фізичним особам. За результатами інспектування банку спеціалістами Національного банку України встановлено, що керівництво ПАТ БАНК "ТРАСТ" умисно приховувало низку якість кредитного портфелю фізичних осіб.

Підставою для покладення відповідальності на відповідачів як пов`язаних осіб Банку Фонд визначив положення ч. 5 та 6 ст. 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та ч. 5 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до частини 5 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, що була чинна протягом 2013-2015 років, до внесення змін до цієї норми за Законом України № 629-VIII від 16.07.2015, що набрав чинності 12.08.2015) Фонд має право звернутися з вимогою до власників істотної участі, контролерів та керівників банку про задоволення за рахунок їх майна частини вимог кредиторів банку в разі, якщо дії чи бездіяльність таких осіб призвели до понесення банком збитків та/або завдання шкоди інтересам вкладників та інших кредиторів банку. У разі отримання Фондом відмови у задоволенні таких вимог або невиконання вимоги у строк, встановлений Фондом, Фонд має право звернутися до суду з вимогою про стягнення майна з таких осіб для задоволення вимог кредиторів.

Згідно з частиною 5 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, чинній із 12.08.2015 та станом на 08.07.2020 - дату подання Фондом позову в цій справі) Фонд або уповноважена особа Фонду у разі недостатності майна банку звертається до пов`язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов`язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду, з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банку. У разі невиконання зазначених вимог Фонд звертається з такими вимогами до суду.

Кошти, стягнуті з пов`язаних із банком осіб як відшкодування шкоди, а також з небанківських фінансових установ, зазначених в абзаці першому цієї частини, включаються до ліквідаційної маси банку (абзац 2 частини 5 статті 52 вказаного Закону в редакції від 19.11.2016).

Відповідно до пункту 6-2 частини першої статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, чинній з 12.08.2015 до 22.05.2020) недостатність майна банку - перевищення розміру зобов`язань банку відповідно до реєстру акцептованих вимог кредиторів над оціночною вартістю ліквідаційної маси банку, за винятком майна банку, що є предметом застави та використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя.

Згідно з частинами 4-6 статті 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції, що була чинна протягом 2013-2015 років, до внесення змін до цієї норми згідно із Законом України № 218-VIII від 02.03.2015, що набрав чинності 08.03.2015) власники істотної участі зобов`язані вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку.

Власники істотної участі, керівники банку (крім керівників відокремлених підрозділів банку) за фіктивне банкрутство, доведення до банкрутства або приховування стійкої фінансової неспроможності банку несуть відповідальність.

На власників істотної участі та керівників банку за рішенням суду може бути покладена відповідальність за зобов`язаннями банку в разі віднесення банку з їх вини до категорії неплатоспроможних.

Згідно з частинами 4-6 статті 58 Закону "Про банки і банківську діяльність" (у редакції, чинній з 08.03.2015 та станом на час звернення Фонду до суду з позовом у цій справі) власники істотної участі зобов`язані вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку.

Пов`язана з банком особа за порушення вимог законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, або доведення банку до неплатоспроможності несе цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Пов`язана з банком особа, дії або бездіяльність якої призвели до завдання банку шкоди з її вини, несе відповідальність своїм майном. Якщо внаслідок дій або бездіяльності пов`язаної з банком особи банку завдано шкоди, а інша пов`язана з банком особа внаслідок таких дій або бездіяльності прямо або опосередковано отримала майнову вигоду, такі особи несуть солідарну відповідальність за завдану банку шкоду.

Частиною 1 статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99).

Отже, до правовідносин, що стосуються здійснення відповідачами своїх повноважень у період 2013 - 2016 років, при визначенні підстав відповідальності та кола осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності, підлягають застосуванню Закон України "Про банки і банківську діяльність" та Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у редакціях, чинних у відповідні періоди здійснення відповідачами своїх повноважень.

Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 2 Закону "Про акціонерні товариства" (у редакції, чинній протягом 2013 - 2016 років) посадовими особами органів акціонерного товариства є фізичні особи - голова та члени наглядової ради, виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор акціонерного товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, якщо утворення такого органу передбачено статутом товариства.

Такі посадові особи можуть притягатися до відповідальності перед товариством на підставі статті 63 Закону "Про акціонерні товариства".

Відповідно до визначення термінів, що містяться у статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у редакціях, чинних протягом 2013 - 2016 років,) учасники банку - засновники банку, акціонери банку, який є публічним акціонерним товариством, і пайовики кооперативного банку; істотна участь - пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами 10 і більше відсотками статутного капіталу та/або права голосу акцій, паїв юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість значного впливу на управління чи діяльність юридичної особи.

Частина 1 статті 42 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у редакціях, чинних протягом 2013 - 2016 років) до керівників банку відносить голову, його заступників та членів ради банку, голову, його заступників та членів правління банку, головного бухгалтера банку.

За змістом частин 1, 2 статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції, чинній з 07.03.2015 по 07.12.2016 - дату запровадження в Банку тимчасової адміністрації) для цілей цього Закону пов`язаними з банком особами є, зокрема особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку; керівники банку, керівник підрозділу внутрішнього аудиту, головний ризик-менеджер, головний комплаєнс-менеджер, керівники та члени комітетів ради банку та правління банку; споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи. Особа вважається пов`язаною з банком з моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов`язаною з банком відповідно до вимог цієї статті.

Отже, у редакції частини 5 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", чинній до 11.08.2015, Фонд мав право звернутися з вимогою до власників істотної участі, контролерів та керівників банку про задоволення за рахунок їх майна частини вимог кредиторів банку в разі, якщо дії чи бездіяльність таких осіб призвели до понесення банком збитків та/або завдання шкоди інтересам вкладників та інших кредиторів банку.

У редакції частини 5 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", чинній із 12.08.2015 та станом на 08.07.2020, Фонд мав повноваження звертатися до пов`язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов`язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду, з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банку.

При цьому, термін «пов`язаної з банком особи» відображений із 08.03.2015 у статті 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність", у статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Таким чином, за період здійснення відповідачами своїх повноважень з 2013 по 12 серпня 2015 року до даних правовідносин підлягає застосуванню Закон України "Про банки і банківську діяльність" та Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції, яка діяла до внесення змін згідно Закону України від 02.03.2015 №218-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов`язаних із банком осіб", а після, - та що діяла з 12.08.2015 року.

До правовідносин за період шести місяців 2016 року підлягає застосуванню в новій редакції Закон України "Про банки і банківську діяльність" та Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно з частиною 1 статті 44 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк створює комплексну та адекватну систему управління ризиками, що має враховувати специфіку роботи банку, встановлені Національним банком України вимоги щодо управління ризиками. Система управління ризиками має забезпечувати виявлення, ідентифікацію, оцінку, моніторинг та контроль за всіма видами ризиків на всіх організаційних рівнях та оцінку достатності капіталу банку для покриття всіх видів ризиків.

Відповідно до частини другої статті 89 Господарського кодексу України посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані:

- діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями;

- діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства;

- діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію;

- бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків;

- іншими винними діями посадової особи.

Згідно із частинами третьою та четвертою статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

За змістом статті 63 Закону України "Про акціонерні товариства" (у редакціях, чинних у спірний період протягом 2012 - 2016 років та на даний час) посадові особи органів акціонерного товариства повинні діяти в інтересах товариства, дотримуватися вимог законодавства, положень статуту та інших документів товариства. Посадові особи органів акціонерного товариства несуть відповідальність перед товариством за збитки, завдані товариству своїми діями (бездіяльністю), згідно із законом. У разі, якщо відповідальність згідно із цією статтею несуть кілька осіб, їх відповідальність перед товариством є солідарною.

Частинами 1 та 2 статті 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Згідно з частиною першою статті 1190 Цивільного кодексу України обов`язковою умовою солідарної відповідальності є вчинення особами спільних дій чи бездіяльності, в результаті яких потерпілому завдано шкоди.

Виходячи зі змісту зазначеної норми матеріального права, особи, які спільно заподіяли неподільну шкоду взаємопов`язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. При цьому для настання солідарної відповідальності при заподіянні шкоди злочином, вчиненим двома або кількома особами, необхідно встановити, що діяння заподіювачів шкоди були об`єднані спільним злочинним наміром, а заподіяна ними шкода стала наслідком їхніх спільних дій, тобто солідарна відповідальність можлива лише в разі спільних дій, коли не можна розмежувати вину кожного.

Водночас, Фондом не наведено обґрунтування із наданням відповідних доказів щодо вчинення визначеними в якості відповідачів фізичними особами спільних дій чи бездіяльності, в результаті яких ПАТ БАНК "ТРАСТ" завдано збитків, що є умовою стягнення завданої шкоди саме в солідарному порядку.

Як слідує з наведених у позовній заяві підстав позову для солідарного стягнення збитків, Фонд посилався на проведення ПАТ БАНК "ТРАСТ" у період з 01.01.2014 по 07.12.2016 ризикової кредитної політики.

При цьому, у визначений Фондом позовний період з 01.01.2014 по 07.12.2016, діяльність ПАТ БАНК "ТРАСТ" проводилася під наглядом куратора Національного банку України.

У Положенні про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженому постановою Правління Національного банку України 17.08.2012 № 346 (у редакціях за період з 01.01.2014 по 07.12.2016) наведено ряд прав та повноважень куратора. Також у Положенні в редакції, чинній із 05.06.2015, Національний банк України має право залучати для здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку фахівців з бухгалтерського обліку, юридичних питань, із платіжних систем та з інших питань.

За періоди з 01.03.2010 по 01.07.2013; 01.07.2013 по 01.07.2016; 01.08.2016 по 12.09.2016 Національним банком України проводилися інспекційні перевірки, за наслідками яких приймалися відповідні рішення Правління Національного банку України.

Постановою Правління Національного банку України від 18.12.2015 № 387/БТ визнано діяльність ПАТ БАНК «ТРАСТ» такою, що відповідає законодавству України; запроваджено особливий режим контролю за діяльністю ПАТ БАНК «ТРАСТ» до 15.12.2015; на період здійснення особливого режиму контролю призначено куратором службовця Національного банку України Мазалова А.О.; визнано такою, що втратила чинність, постанова Правління Національного банку України від 25 грудня 2014 року № 856/БТ "Про віднесення публічного акціонерного товариства банк "ТРАСТ' до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку".

Дану постанову Правління НБУ прийнято на підставі пояснювальної записки Департаменту банківського нагляду про приведення ПАТ БАНК «ТРАСТ» своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства.

Як зазначено в постанові, за результатами аналізу статистичної звітності ПАТ БАНК «ТРАСТ» зокрема, даних форм звітності № ІД "Баланс банку", №611 "Звіт про дотримання економічних нормативів та лімітів відкритої валютної позиції" та № 381 "Довідка про залучені кошти та їх залишки на кореспондентському рахунку", якими встановлено, що станом на 15 червня 2015 року ПАТ БАНК "ТРАСТ" дотримується: економічних нормативів, установлених Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 368 (зі змінами); лімітів загальної довгої і короткої відкритої валютної позиції, установлених Положенням про порядок встановлення Національним банком України лімітів відкритої валютної позиції та роль за їх дотриманням уповноваженими банками, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 12 серпня 2005 року №290 (зі змінами), постановами Правління Національного банку України від 22 червня 2011 року № 205 "Про встановлення лімітів відкритої валютної позиції банку" та від 03 червня 2014 року № 354 "Про врегулювання ситуації на грошово- кредитному та валютному ринках України"; нормативів обов`язкового резервування та порядку формування та зберігання обов`язкових резервів, установлених Положенням про порядок формування та зберігання обов`язкових резервів банками України та філіями іноземних банків в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 11 грудня 2014 року № 806; даних куратора ПАТ БАНК «ТРАСТ», призначеного відповідно до Постанови №856/БТ, за якими немає фактів невиконання/несвоєчасного виконання ПАТ БАНК "ТРАСТ" своїх зобов`язань перед вкладниками та іншими кредиторами цього банку; відсутності обліку за позабалансовими рахунками 9804 "Документи до рахунків клієнтів банку (крім фізичних осіб), що не виконані банком у встановлений законодавством України строк" і 9806 "Документи фізичних осіб/до рахунків фізичних осіб, що не виконані банком у встановлений законодавством України строк".

Дана постанова Правління Національного банку України від 18.12.2015 № 387/БТ наразі не скасована та є чинною.

Таким чином, станом на 18.12.2015 діяльність ПАТ БАНК «ТРАСТ» визнана такою, що відповідає законодавству України, у зв`язку з чим Фондом не обґрунтовано завдання ПАТ БАНК «ТРАСТ» шкоди та підстав для солідарного стягнення збитків саме з визначеного Фондом складу відповідачів у справі, які працювали в ПАТ БАНК «ТРАСТ» та були акціонерами в різні періоди.

Судом прийняті до уваги зауваження Фонду на те, що керівництво банку навмисно приховувало реальний фінансовий стан банку щодо стану активів та ліквідності банку шляхом подання до Національного банку України недостовірної статистичної звітності банку.

У той же час, Фондом не доведено належними доказами фактів подання ПАТ БАНК «ТРАСТ» недостовірної статистичної звітності до Національного банку України.

При цьому, визначаючи склад відповідачів, Фонд не пред`являв позовних вимог до осіб, які займали посаду головного бухгалтеру ПАТ БАНК «ТРАСТ» після звільнення з цієї посади в 2011 році ОСОБА_9 .

Поряд із цим, матеріали справи не містять доказів реалізації Національним банком України права на відсторонення посадової особи банку від посади в разі подання недостовірної інформації (документів) із питань діяльності банку на вимогу Національного банку України, як це передбачено пунктами 11.1, 11.2 Положення № 346.

Також матеріали справи не містять обвинувальних вироків суду в кримінальному провадженні за фактом вчинення посадовими особами ПАТ БАНК «ТРАСТ» кримінальних правопорушень.

Натомість, як слідує з пояснень відповідача-11 ОСОБА_11 після звільнення останнього з ПАТ Банк «ТРАСТ» 21.03.2016 відповідач-11 був погоджений Національним банком України на посаду начальника Служби внутрішнього аудиту ПАТ "КБ "Фінансовий партнер" (згідно з копією рішенням №377 Комітету з питань нагляду та регулюванням діяльності банків від 09.08.2016); на посаду начальника відділу внутрішнього аудиту ПАТ «ЮНЕКС БАНК» (Електронне повідомленням НБУ 27-006/9501 від 15.02.2018).

Одночасно судом прийнято до уваги, що в прес-релізі Національного банку України щодо віднесення ПАТ "Банк «Траст» до категорії неплатоспроможних, який розміщено за посиланням https://bank.gov.ua/ua/news/all/pat-bank-trast-vidneseno-do-kategoriyi-neplatospromojnih, зазначено те, що погіршення фінансового стану ПАТ "Банк Траст" мало системний характер та спричинено низкою чинників. Зокрема, значний обсяг кредитів банку надавався на територіях, на яких зараз здійснюється АТО. Через відсутність обслуговування таких кредитів, фінансовий стан банку значно погіршився. Капітал банку набув від`ємного значення (на 01.12.2016 -135 млн. грн.). Це, у свою чергу, спричинило порушення економічних нормативів.

Як убачається з матеріалів справи, Фондом долучено звіт про вартість права вимоги за дебіторською заборгованістю ПАТ Банк «Траст», дата складання звіту до 26.12.2016; звіт про незалежну оцінку активів ПАТ Банк «Траст», дата складання звіту 10.01.2020; звіт про незалежну оцінку частини активів ПАТ Банк «Траст» (кредитний портфель) станом на 01.03.2017 (в 5-ти томах); звіт про оцінку прав вимоги за наданими кредитами, що знаходяться на балансі ПАТ Банк «Траст», дата складання звіту 20.12.2016 року.

У свою чергу, відповідачем-4 подано до суду рецензію від 18.08.2023 на «Звіт про незалежну оцінку частини активів ПАТ Банк «Траст» (кредитний портфель) станом на 01.03.2017 (в 5-ти томах)»; рецензію від 18.08.2023 на «Звіт про вартість права вимоги за дебіторською заборгованістю ПАТ Банк «Траст», дата складання звіту 26.12.2016»; рецензію від 18.08.2023 на «Звіт про оцінку прав вимоги за наданими кредитами, що знаходяться на балансі ПАТ Банк «Траст», дата складання звіту 20.12.2016».

У запереченнях на подані відповідачем-4 рецензії Фонд наголошував, що рецензії не можуть бути належними доказами, оскільки ґрунтуються на припущеннях та здійснені без урахування всіх істотних та суттєвих відомостей щодо об`єкту оцінки. Додатково вказав, що розмір шкоди сформовано за наслідком завершення ліквідаційної процедури та затвердження ліквідаційного балансу/звіту про виконання ліквідаційної процедури ПАТ БАНК «ТРАСТ».

Як слідує із заяви про збільшення розміру позовних вимог від 23.12.2020, дана заява подана Фондом через те, що реалізовано актив ПАТ БАНК «ТРАСТ» та уповноваженою особою сформовано звіт про завершення процедури ліквідації ПАТ БАНК «ТРАСТ». При цьому, при визначенні суми шкоди в розмірі 394923890,12 грн. Фонд послався на те, що дана сума складається з суми всіх непогашених вимог кредиторів десяти черг.

На підтвердження наведених обставин до заяви про збільшення розміру позовних вимог долучено рішення від 03.11.2020 № 1904 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в пункті 1 якого зазначено про затвердження ліквідаційного балансу станом на 15.10.2020 та звіт про виконання ліквідаційної процедури ПАТ БАНК «ТРАСТ».

Так, відповідно до звіту про виконання ліквідаційної процедури ПАТ БАНК «ТРАСТ» станом на 15.10.2020 загальна сума не задоволених вимог кредиторів становить 394923890,12 грн.

На підтвердження балансової та оціночної вартості майна ПАТ БАНК «ТРАСТ» Фонд посилається на рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.05.2017 № 1873.

При цьому, результати інвентаризації ПАТ БАНК «ТРАСТ» затверджені рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.03.2017 № 1068.

Разом із цим, відповідач-4 звертався до Фонду з заявою від 27.07.2023 про внесення змін до Переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства Банк «Траст» акцептованих уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27.03.2017 № 1193 (з урахуванням змін) шляхом виключення відомостей з Реєстру про кредиторські вимоги ТОВ «АА Сервіс Україна» (ідентифікаційний код 34693434) в сумі 4 329 581,07 грн. (7 черга, п. 14 Реєстру); виключення відомостей з Реєстру про кредиторські вимоги ПАТ «Національний банк Траст» (рф) в сумі 110 542 309,75 грн., які складаються з вимог на суму 2 477 371,33 грн. (7 черга, п. 25 Реєстру) та вимог на суму 108 064 938,42 грн. (9 черга, п. 1 реєстру).

Як наголошено в заяві, у ПАТ Банк «Траст» відсутня заборгованість перед ПАТ «Національний банк Траст» (рф) в розмірі 110 542 309,75 грн., що встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2017 у справі № 910/21171/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 26.09.2017.

До того ж, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «АА Сервіс Україна» ліквідовано без правонаступників 22.11.2017, про що внесено запис до відповідного державного реєстру.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 104 ЦК України (станом на 22.11.2017) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, за наслідком ліквідації ТOB «АА Сервіс Україна» права та обов`язки вказаного товариства припинилися без переходу до правонаступників.

Судом прийняті до уваги зауваження Фонду про те, що наявність запису про припинення юридичної особи не виключає, що будь-який із кредиторів може звернутися з позовною заявою про відміну державної реєстрації її припинення. При цьому Фонд послався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 813/6286/15.

У той же час, у вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду звернуто увагу, що відповідний випадок можливий в разі, якщо процедуру ліквідації юридичної особи не було здійснено належним чином, зокрема не було відчужене майно особи.

Проте, наявності відомостей щодо проведення ліквідації ТОВ «АА Сервіс Україна» без правонаступників 22.11.2017 не належним чином Фондом до матеріалів справи не надано.

Разом із цим, відповідні обставини впливають на визначення загального розміру акцептованих вимог кредиторів ПАТ БАНК «ТРАСТ», на підставі чого розраховано суму позовних вимог у даній справі, як завдану кредиторам шкоду.

Відповідно до положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом, метою якого є захист прав і законних інтересів вкладників/кредиторів банків, що в процедурі ліквідації банку реалізується шляхом здійснення заходів з організації виплат відшкодувань за вкладами за рахунок активів неплатоспроможного банку.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, чинній на момент звернення з позовом) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній на момент запровадження ліквідаційної процедури) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв`язку з ліквідацією банку.

Згідно з частиною першою статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній на момент запровадження ліквідаційної процедури) Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження: 1) здійснює повноваження органів управління банку; 2) приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів; 4) вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб; 5) звільняє працівників банку відповідно до законодавства України про працю; 6) заявляє відмову від виконання договорів та в установленому законодавством порядку розриває їх; 7) передає у встановленому порядку на зберігання документи банку, що підлягають обов`язковому зберіганню; 8) здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 цього Закону; здійснює відчуження активів та/або зобов`язань банку, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках, передбачених цим Законом; 10) повертає ініціатору переказу кошти, що надійшли на кореспондентський рахунок банку для зарахування на поточні рахунки клієнтів банку або для виплати переказів протягом процедури ліквідації до дня відкриття банком накопичувального рахунка в Національному банку України (крім коштів, призначенням платежу за якими є погашення зобов`язань перед банком).

Оскільки в банку, що ліквідується, єдиною особою, яка має повноваження і обов`язок діяти від імені та в інтересах банку, є уповноважена особа Фонду, то положення частини п`ятої статті 52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначають мінімальні стандарти поведінки Фонду та уповноваженої особи Фонду і не обмежують повноважень щодо звернення до суду з позовами до власників істотної участі, контролерів, керівників банку, пов`язаних з банком осіб, а також до будь-яких інших осіб про відшкодування ними шкоди в повному обсязі (пункт 118 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18).

При цьому, набуття Фондом таких прав (в т.ч. прав розпорядження майном (активами) банку формує певні правовідносини володіння ними, в межах яких Фонд вчиняє правомочності щодо нього для досягнення мети своєї діяльності - задоволення вимог вкладників/кредиторів банку.

Діяльність Фонду щодо реалізації майна банку, який ліквідується, має обумовлюватися майновим інтересом вкладників/кредиторів відповідного банку, адже умовою надання Фонду відповідних прав і є першочергове задоволення їх вимог. Тобто, з початком процедури виведення банку з ринку та набуттям Фондом і уповноваженою особою Фонду повноважень органів та посадових осіб неплатоспроможного банку ними набувається обов`язок якнайкраще діяти в інтересах вкладників/кредиторів відповідного банку.

З огляду на обов`язки і повноваження Фонду/уповноваженої особи Фонду в процедурі виведення банку з ринку, з моменту запровадження такої процедури існуючі між клієнтами банку та його керівництвом відносини не припиняються, а відбувається трансформація їх суб`єктного складу (шляхом заміни керівництва на Фонд / уповноважену особу Фонду і виключенням з них самого банку, необхідність захисту інтересів якого втрачається з початком процедури його ліквідації).

Положення наведених норм щодо наявності фідуціарних обов`язків в рівній мірі поширюється, як на пов`язаних з банком осіб під час виконання ними функцій банку щодо його господарської діяльності, так і на Фонд і уповноважених ним осіб, після запровадження процедури ліквідації банком, оскільки саме до Фонду або уповноваженої особи Фонду переходить право здійснювати повноваження органів управління банку.

При цьому, хоч вчинення певних дій Фонду з реалізації майна (майнових прав) банку може відбуватися в межах повноважень органу або уповноважених ним осіб, які прийняли відповідне управлінське рішення, це не виключає необхідності дослідження дотримання Фондом його фідуціарних обов`язків в процесі ліквідації банку.

Отже, Фонд в силу законодавчого визначення суті його діяльності, має бути еталонним управителем банку, його дії та правочини мають бути передбачуваними та зрозумілими (як для кредиторів банку, так і для будь-якої зацікавленої особи) як з точки зору законності, так і з точку зору дотримання інтересів кредиторів.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.08.2023 у справі № 910/9833/21.

Ураховуючи вище викладене в сукупності, суд дійшов висновку про те, що Фонд не довів наявності всіх елементів складу цивільно-правового правопорушення, а саме протиправної поведінки відповідачів, причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідачів та визначеною Фондом заподіяною відповідачами ПАТ БАНК «ТРАСТ» шкодою, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Щодо заявлених ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , заяв про застосування строку позовної давності, суд зауважує наступне.

Згідно з положеннями статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц.

З огляду на наведене, оскільки підстави для задоволення позовних вимог відсутні, позовна давність до заявлених вимог не застосовується.

Інші доводи сторін судом ураховані, проте на результат вирішення спору не вплинули. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статі 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено: 21.12.2023 року.

Суддя К.В. Полякова