Ухвала

від 22.12.2023 по справі 911/3777/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"22" грудня 2023 р. м. Київ Справа № 911/3777/23

Суддя Бабкіна В.М., розглянувши заяву Селянського (фермерського) господарства Коваленко Анатолія Прокоповича про забезпечення позову у справі

за позовом Селянського (фермерського) господарства Коваленко Анатолія Прокоповича ( АДРЕСА_1 )

до Миронівської міської ради (08801, Київська обл., Обухівський р-н, м. Миронівка, вул. Соборності, буд. 48),

про скасування пунктів рішень та визнання права постійного користування земельними ділянками,

Без виклику представників учасників процесу

встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 14.12.2023 р. (вх. № 3106/23 від 14.12.2023 р.) Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 до Миронівської міської ради, про скасування пунктів рішень та визнання права постійного користування земельними ділянками.

За змістом прохальної частини позову господарство просить суд: 1) скасувати пункт 2, пункт 3 (та підпункти 3.1.-3.3.), пункт 4 рішення Миронівської міської ради Обухівського району Київської області від 28 вересня 2023 року № 4634-55-VIII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за межами с. Македони»; 2) скасувати пункт 1, пункт 2, пункт 3 рішення Миронівської міської ради Обухівського району Київської області від 16 листопада 2023 року № 4740-58-V1II «Про внесення змін до рішення Миронівської міської ради № 4634-55-VIII від 28.09.2023 р.»; 3) визнати за Селянським (фермерським) господарством Коваленко Анатолія Прокоповича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222983600:05:001:0121, площею 13,0000 га; 4) визнати за Селянським (фермерським) господарством Коваленко Анатолія Прокоповича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222983600:05:001:0122, площею 12,9669 га.

Разом із позовною заявою до Господарського суду Київської області Селянським (фермерським) господарством Коваленко Анатолія Прокоповича було подано клопотання/заяву б/н від 14.12.2023 р. (вх. № 229/23 від 14.12.2023 р.) про забезпечення вказаного позову.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.12.2023 р. клопотання/заяву Селянського (фермерського) господарства Коваленко Анатолія Прокоповича б/н від 14.12.2023 р. (вх. № 229/23 від 14.12.2023 р.) про забезпечення позову було повернуто заявнику.

21.12.2023 р. до Господарського суду Київської області від Селянського (фермерського) господарства Коваленко Анатолія Прокоповича надійшло клопотання/заява б/н від 21.12.2023 р. (вх. № 234/23 від 21.12.2023 р.) про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Миронівській міській раді та її виконавчим органам вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу в оренду (або в користування) будь-яким особам земельних ділянок з кадастровими номерами 3222983600:05:001:0121 та 3222983600:05:001:0122, а також підписувати будь-які договори (укладати правочини), до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Як зазначає заявник, Селянським (фермерським) господарством Коваленко Анатолія Прокоповича було встановлено, що відповідно до відкритої інформації у мережі Інтернет за посиланням https://auction.e-tender.ua/aukciony/LRE001-UA-20231124-23375 на 26.12.2023 р. призначено аукціон щодо продажу права оренди по земельній ділянці з кадастровим номером 3222983600:05:001:0121, право на користування якою знаходиться у СФГ ОСОБА_1 ; відповідно до відкритої інформації у мережі Інтернет за посиланням https://auction.e-tender.ua/aukciony/LRE001-UA-20231124-28039 на 26.12.2023 р. призначено аукціон щодо продажу права оренди по земельній ділянці з кадастровим номером 3222983600:05:001:0122, право на користування якою знаходиться у СФГ ОСОБА_1 .

За твердженням заявника, вказані земельні ділянки утворилися внаслідок поділу частини земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні фермерського господарства на підставі Державного акта на право постійного користування землею (серії КВ, зареєстрований 07.10.1996 р. в Книзі записів державних актів за № 20), у зв`язку з чим і було подано даний позов.

Таким чином, на переконання заявника, на даний час виникла необхідність у вжитті заходів забезпечення поданого фермерським господарством позову шляхом заборони Миронівській міській раді та її виконавчим органам вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу в оренду (або в користування) будь-яким особам земельних ділянок з кадастровими номерами 3222983600:05:001:0121 та 3222983600:05:001:0122, а також підписувати будь-які договори (укладати правочини), до набрання рішенням законної сили у даній справі.

Слід зазначити, що згідно з частинами 1 та 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктами 2, 4 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача.

Водночас, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 р. у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 р. у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 р. у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 р. у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 р. у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 р. у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 р. у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 р. у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 р. у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 р. у справі № 904/1417/19.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 р. у справі № 914/2072/20.

При цьому, під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Наведений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 р. у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 р. у справі № 910/1200/20.

Слід зазначити, що оскільки у даній справі позивач звернувся до суду з позовними вимогами, зокрема, немайнового характеру, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому, в таких спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 р. у справі № 910/1040/18, постановах Верховного Суду від 15.01.2020 р. у справі № 915/1912/19, від 11.02.2021 р. у справі № 915/1185/20.

Також слід враховувати, що з огляду на положення ст.ст. 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Як слідує із заяви про забезпечення позову, Миронівській міській раді відомо про те, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3222983600:05:001:0121 та 3222983600:05:001:0122 хоч і виникли шляхом поділу, однак обтяжені правом постійного користування, яке належить СФГ ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право постійного користування землею (серії КВ, зареєстрований 07.10.1996 р. в Книзі записів державних актів за № 20). Водночас, міська рада продовжує вчиняти дії щодо продажу права оренди спірних земельних ділянок шляхом виставлення їх на торги.

Слід відзначити, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно існує спір щодо відповідного, зазначеного в заяві, предмета та що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також з`ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, його адекватність та співмірність.

При цьому, обов`язок доказування наведеного покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до вимог ст.ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини та наданих доказів, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як зазначалося вище, за змістом прохальної частини позову позивач просить суд: 1) скасувати пункт 2, пункт 3 (та підпункти 3.1.-3.3.), пункт 4 рішення Миронівської міської ради Обухівського району Київської області від 28 вересня 2023 року № 4634-55-VIII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за межами с. Македони»; 2) скасувати пункт 1, пункт 2, пункт 3 рішення Миронівської міської ради Обухівського району Київської області від 16 листопада 2023 року № 4740-58-V1II «Про внесення змін до рішення Миронівської міської ради № 4634-55-VIII від 28.09.2023 р.»; 3) визнати за Селянським (фермерським) господарством ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222983600:05:001:0121, площею 13,0000 га; 4) визнати за Селянським (фермерським) господарством Коваленко Анатолія Прокоповича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222983600:05:001:0122, площею 12,9669 га, а в заяві про забезпечення вказаного позову позивач просить суд вжити заходів забезпечення шляхом заборони Миронівській міській раді та її виконавчим органам вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу в оренду (або в користування) будь-яким особам земельних ділянок з кадастровими номерами 3222983600:05:001:0121 та 3222983600:05:001:0122, а також підписувати будь-які договори (укладати правочини), до набрання рішенням законної сили у даній справі.

Оскільки законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з позовом про забезпечення позову, тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Із заяви про забезпечення позову вбачається, що відповідно до відкритої інформації у мережі Інтернет за посиланням https://auction.e-tender.ua/aukciony/LRE001-UA-20231124-23375 на 26.12.2023 р. призначено аукціон щодо продажу права оренди по земельній ділянці з кадастровим номером 3222983600:05:001:0121, право на користування якою, за твердженням позивача, знаходиться у СФГ ОСОБА_1 ; відповідно до відкритої інформації у мережі Інтернет за посиланням https://auction.e-tender.ua/aukciony/LRE001-UA-20231124-28039 на 26.12.2023 р. призначено аукціон щодо продажу права оренди по земельній ділянці з кадастровим номером 3222983600:05:001:0122, право на користування якою, за твердженням позивача, знаходиться у СФГ ОСОБА_1 .

Дослідивши зазначені вище оголошення на сайті Аукціони.Прозоро.Продажі (https://auction.e-tender.ua/) щодо проведення 26.12.2023 р. аукціонів, суд встановив, що вказані в інформаціях про аукціони земельні ділянки ідентичні спірним земельним ділянкам, що є предметом позовних вимог, з якими СФГ ОСОБА_1 звернулося до суду.

З огляду на викладене та враховуючи, що оскільки можливість виконання судового рішення у даній справі та ефективність поновлення й реалізації порушеного права позивача без подальших, додаткових звернень останнього до суду (в разі задоволення позовних вимог) безпосередньо пов`язана з не переходом права на спірні земельні ділянки до третіх осіб, суд дійшов висновку, що клопотання/заява СФГ Коваленко Анатолія Прокоповича б/н від 21.12.2023 р. (вх. № 234/23 від 21.12.2023 р.) про забезпечення позову шляхом заборони Миронівській міській раді та її виконавчим органам вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу в оренду (або в користування) будь-яким особам земельних ділянок з кадастровими номерами 3222983600:05:001:0121 та 3222983600:05:001:0122, а також підписувати будь-які договори (укладати правочини), до набрання законної сили рішенням у даній справі, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

При цьому, за висновком суду, заявлені позивачем заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Водночас, суд вважає за необхідне відзначити, що у даному випадку вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи унеможливлення виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу, які мають суто процесуальний забезпечувальний характер, і їх вчинення жодним чином не впливає на вирішення справи по суті.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

За приписами ч. 1 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 136, 137, 140, 144, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Клопотання/заяву Селянського (фермерського) господарства Коваленко Анатолія Прокоповича б/н від 21.12.2023 р. (вх. № 234/23 від 21.12.2023 р.) у справі № 911/3777/23 задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову у даній справі шляхом заборони Миронівській міській раді (08801, Київська обл., Обухівський р-н, м. Миронівка, вул. Соборності, буд. 48, код 04054984) та її виконавчим органам вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу в оренду (або в користування) будь-яким особам земельних ділянок з кадастровими номерами 3222983600:05:001:0121 та 3222983600:05:001:0122, а також підписувати будь-які договори (укладати правочини).

Стягувач: Селянське (фермерське) господарство Коваленко Анатолія Прокоповича (08820, Київська обл., Миронівський р-н, с. Македони, вул. Шахтобудівників, 63, код НОМЕР_1 ).

Боржник: Миронівська міська рада (08801, Київська обл., Обухівський р-н, м. Миронівка, вул. Соборності, буд. 48, код 04054984).

Дана ухвала є виконавчим документом відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 22.12.2023 р.

Суддя В.М. Бабкіна