Рішення

від 18.12.2023 по справі 914/3162/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2023 Справа № 914/3162/23

За позовом: Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького , м. Хмельницький,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Альтаір, м. Жовква,

про стягнення 59 904, 00 грн.

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Лазаренко С.В.

Представники:

від позивача: Стефанишин Олег Леонідович - представник;

від відповідача: Заремба Олександр Олександрович - представник

Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького звернулася в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Альтаір про стягнення 59 904, 00 грн.

Ухвалою суду від 27.10.2023 відкрито провадження у справі № 914/3162/23 за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 20.11.2023. Ухвалою суду від 20.11.2023 розгляд справи відкладено на 05.12.2023. Ухвалою суду від 05.12.2023 розгляд справи відкладено на 18.12.2023.

В судове засідання, 18.12.2023, яке відбулося в режимі відеоконференції, представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях.

В судове засідання, яке відбулося 18.12.2023, представник відповідача з`явився, позовні вимоги заперечив, просив відмовити у їх задоволенні з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 18.12.2023 справу розглянуто по суті, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.

Позиція позивача.

Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького (надалі позивач) звернулася в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Альтаір (надалі відповідач) про стягнення 59 904, 00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на укладення 01.06.2023 між сторонами у справі договору № 267-23 про закупівлю продовольства (надалі договір), згідно із яким постачальник зобов`язувався у 2023 році поставити квасолю консервовану у кількості 5 000 кг на загальну суму 288 000,00 грн.

07.06.2023 відповідачем відповідно до накладної № 5414 від 06.06.2023 поставлено обумовлений товар. Проте, в ході приймання та контролю якості продукції було виявлено ряд порушень, а саме: етикетки з маркуванням присутні, банки брудні, наявні плями, кришки з продукцією при закручуванні докручуються, за зовнішнім виглядом зерна квасолі варені, наявна велика кількість розварених та деформованих зерен, наявні зерна з плямами, ознаками гниття, чорною серцевиною.

Як стверджує позивач, встановлений факт є порушенням п. 3.1 договору, а тому, керуючись п. 2.6.1. договору, доставлену продукцію було повернуто відповідачеві у зв`язку із невідповідністю її якості, про що складено Акт огляду та повернення продовольства від 07.06.2023 № 2 з доданими фотоматеріалами, який підписано представником постачальника.

У позові вказано, що заміна повернутої продукції мала бути здійснена постачальником до 10.06.2023 включно. Однак, відповідачем здійснено заміну раніше повернутої квасолі лише 19.06.2023.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач просить стягнути із відповідача на підставі п.п 6.3.2-6.3.3 договору 59 904, 00 грн, з яких: 57 600, 00 грн штрафу та 2 304, 00 грн пені.

Позиція відповідача.

Заперечуючи позовні вимоги представник відповідача вказує на те, що поставка товару відбулася в межах строків, які передбачені п. 10.2 договору. Позивачем не доведено порушень договору ТОВ Альтаір щодо якості поставленого товару, а також строків виконання зобов`язань, за що може наступати господарська відповідальність.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити виходячи з таких мотивів.

За змістом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Як встановлено судом, 01.06.2023 між сторонами у справі був укладений договір № 267-23 про закупівлю продовольства, згідно із п. 1.1 якого постачальник зобов`язується у 2023 році поставити товар, а замовник прийняти і оплатити товар, а саме: квасолю консервовану у кількості 5 000,00 кг загальною вартістю 288 000,00 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 2.2 договору, продукція замовником приймається згідно із заявкою замовника (в усній або письмовій формі) партіями на складі від постачальника у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування та вантажно-розвантажувальних робіт. Тара, упаковка, маркування та пакування товару повинні відповідати вимогам чинного законодавства України, встановленим стандартам та/або технічним умовам. Тара та упаковка (сітки, мішки) товару під час транспортування до місця поставки повинна бути цілісною і непошкодженою.

Відвантаження та отримання продукції проводиться з підписанням прибутково-видаткових документів (накладних тощо) (п. 2.4 договору).

Пунктом 2.6 договору передбачено, що при поставці товару замовник проводить обов`язкову перевірку окремих показників якості та безпечності товару, що постачається постачальником. Обов`язкова перевірка включає в себе перевірку безпечності та окремих показників якості за зовнішнім виглядом, органолептичними показниками, відповідність маркування (етикетування, пакування тощо) товару, що приймається, відповідно до умов договору, вимог ст. 44 Закону України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів та інших нормативно-правових документів.

При перевірці товару та у разі виявлення представниками замовника порушень вимог щодо якості та безпечності, або маркування, або тари, або упаковки, встановлених вимогами нормативних документів (ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ) товар повертається постачальнику у повному обсязі, відомості про такі порушення зазначаються у акті огляду та повернення товару. Відповідний акт складається у двох примірниках, які підписуються представниками замовника, що здійснювати перевірку, та представником постачальника.

За змістом п. 3.1 договору. якість товару, що передається постачальником повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів на цей вид товару та технічному завданню. Разом з товаром постачальник в обов`язковому порядку повинен передати замовнику документи на кожну відвантажену партію, що підтверджують безпечність та якість товару, у тому числі забезпечують їх простежуваність, відповідно до Закону України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів, а саме: декларація виробника (якісне посвідчення) та експертний висновок (протокол досліджень), завірені постачальником, відповідно до вимог чинного законодавства у відповідності до наказу Міністерства юстиції України від 18.06.2015р. № 1000/5, Строк придатності товару повинен відповідати строку визначеному у ГОСТ та/або ДСТУ та/або ТУ У на цей вид товару і становити не менше 80 % від терміну зберігання даного виду товару з дня поставки його на склад замовника.

У пункті 10.2 договору сторони погодили термін поставки товару, а саме до 30.06.2023.

З метою виконання умов договору, 06.06.2023 відповідач поставив квасолю консервовану у кількості 5 000,00 кг загальною вартістю 288 000, 00 грн.

Частиною першою статті 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (ч. 1 ст. 673 ЦК України).

За змістом ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця, зокрема, заміни товару.

Судом встановлено, що представники позивача відмовились приймати поставлений відповідачем товар, через виявлені недоліки, які полягали у такому:

- за результатами первинного зовнішнього огляду етикетки з маркуванням присутні, банки брудні, наявні плями, кришки з продукцією при закручуванні докручуються;

- за результатами зовнішнього огляду та проведення органолептичної оцінки відкритої продукції виявлено такі недоліки квасолі консервованої натуральної: за зовнішнім виглядом зерна квасолі варені, наявна велика кількість розварених, деформованих зерен, наявні зерна з плямами, ознаками гниття, чорною серцевиною, якість заливки заливка мутна, жовтуватого кольору.

Вказані вище обставини підтверджуються Актом огляду та повернення продовольства від 07.06.2023 №2, який підписано представниками Національної академії ДПСУ, а також представником відповідача водієм Миколайським В.І., який діяв на підставі окремого доручення.

Зважаючи на це, товар, що поставлявся позивачу, було повернуто відповідачу у повному обсязі.

Положенням пункту 6.3.1 договору передбачено, що при передачі товару з порушенням вимог щодо якості харчових продуктів, маркування та етикетування, тари та упаковки, а також такого, що не відповідає вимогам, встановленим у нормативних документах та нормативно-технічній документації (ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ та п. 3.1 договору), постачальник зобов`язаний замінити такі харчові продукти за свій рахунок протягом трьох календарних діб.

19.06.2023 відповідач замінив товар неналежної якості та поставив квасолю консервовану у погодженому сторонами обсязі загальною вартістю 288 000,00 грн, яка була прийнята позивачем. Вказане підтверджується накладною від 19.06.2023 № 5414, актом приймання передачі запасів.

Як з`ясовано судом, будь-яких претензій до відповідача щодо якості поставленої 19.06.2023 квасолі позивач не має.

В підпунктах 6.3.2, 6.3.3 пункту 6.3 договору сторони погодили, що при порушенні умов договору щодо якості (комплектності) товару, постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20 % від вартості неякісних (некомплектних) товарів та замовник має право на розірвання договору в односторонньому порядку із вказаних підстав. При порушенні умов договору щодо строку поставки товару згідно із заявкою, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % від вартості харчових продуктів, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 531 ЦК України).

Матеріалами справи (накладною № 5414 та Актом приймання передачі запасів від 19.06.2023) підтверджується та обставина, що відповідач своєчасно виконав свій обов`язок, а саме 19.06.2023 поставив позивачу квасолю консервовану у кількості 5 000,00 кг загальною вартістю 288 000,00 грн, будь-які зауваження щодо якості котрої у позивача відсутні.

У постанові від 13.09.2022 у справі № 918/1222/21 Верховний Суд наголошує, що вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 22.03.2023 у справі № 509/5080/18).

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Щодо тверджень позивача на поставку відповідачем 07.06.2023 неякісного товару, суд зазначає, що вказана обставина жодним чином не порушує прав та інтересів позивача. Так, поставка 07.06.2023 неякісного товару не вплинула на своєчасне і належне виконання відповідачем свого обов`язку поставити товар до 30.06.2023, що був виконаний 19.06.2023.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що поставка товару згідно договору здійснена в межах строків виконання зобов`язань, позивачем належними доказами не доведено порушень договору відповідачем щодо якості поставленого товару, а також строків виконання зобов`язань, за що може наступати господарська відповідальність. За таких обставин, у стягненні із відповідача на користь позивача 57 600, 00 грн штрафу та 2 304, 00 грн пені слід відмовити.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 124, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 22 грудня 2023 року.

Суддя Манюк П.Т.